Постанова № 11082577, 30.08.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
30.08.2010
Номер справи
2а-3389/10/2370
Номер документу
11082577
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-3389/10/2370 30.08.2010 р. м. Черкаси

10 год. 40 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гриньковської Н.Ю.,

при секретарі Ільченко С.М.,

за участю представників сторін:

від позивача Весеньов Є.В., довіреність від 20.07.2010р.

від відповідача Полішкевич М.В. за довіреністю №151 від 13.05.2010р.;

від 3-ої особи Черкаської міської ради Стойко А.Ю., довіреність №86-01-21 від 26.01.2010р.;

від 3-ої особи комунального підприємства «Дирекція парків»Філіпов О.Б., довіреність від 20.09.2007р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Інвестоснова»до Черкаської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», за участі 3-іх осіб без самостійних вимог на предмет позову Черкаської міської ради та комунального підприємства «Дирекція парків», про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії, -

встановив:

Приватне підприємство «Інвестоснова»(далі по тексту ПП «Інвестоснова») звернулося до суду із позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправними дії Черкаської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»щодо відмови в державній реєстрації договору суперфіція земельної ділянки укладеного 01.02.2010р. між Черкаською міською радою та ПП «Інвестоснова». Також в позові поставлено питання про зобовязання відповідача здійснити державну реєстрацію зазначеного вище договору суперфіція у відповідності з вимогами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що договір суперфіція, укладений 01.02.2010р. між Черкаською міською радою та ПП «Інвестоснова», був наданий відповідачу для проведення державної реєстрації, проте, 30.03.2010р. листом за підписом начальника відділу Черкаської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» позивачу повідомлено про неможливість здійснення державної реєстрації зазначеного договору з підстав відсутності відповідних інструкцій та затвердженого порядку а також звернено увагу на наявність суттєвих порушень в тексті самого договору.

До участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору судом залучено: Черкаську міську раду та комунальне підприємство «Дирекція парків»(далі по тексту КП «Дирекція парків»).

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що 30.06.2009р. між ПП «Інвестоснова»та КП «Дирекція парків»було укладено договір оренди обєкта міської комунальної власності літнього кафе загальною площею 117,00кв.м., що знаходиться за адресою: м.Черкаси, вул. Дахнівська,121. Термін дії зазначеного договору з 30.06.2009р. по 30.05.2012р. із можливістю продовження оренди за обумовлених договором підстав. Представник позивача пояснив, що для проведення реконструкції та прибудови обєкту оренди (літнього кафе), в ході здійснення господарської діяльності у позивача виникла потреба у врегулюванні відносин щодо земельної ділянки, на якій розташоване зазначене кафе. Для вирішення зазначеного питання між позивачем та Черкаською міською радою в особі секретаря міської ради Маринкевича В.П. було укладено договір суперфіція, згідно якого ПП «Інвестоснова»надано в користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м.Черкаси, вул. Дахнівська,121, загальною площею 653,00кв.м., для здійснення проектування та будівництва обєктів нерухомості і інших господарських споруд. В подальшому, коли позивач звернувся до Черкаської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»за проведенням реєстрації договору суперфіція, в державній реєстрації зазначеного договору позивачу було відмовлено, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що на даний час, в своїй діяльності відповідач користується наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003р. №174 «Про затвердження тимчасового порядку ведення державного реєстру земель»(далі Тимчасовий порядок). Пунктом 9 зазначеного Тимчасового порядку визначено порядок і процедуру внесення записів до розділів книг реєстрації про здійснення державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою та договору оренди землі, проте вказаним порядком не передбачено процедури згідно якою можливо здійснити державну реєстрацію договору суперфіцію. Крім того, представник відповідача вказав і на інші підстави, які, на його думку, свідчать про необґрунтованість позовних вимог. А саме, представник відповідача стверджує, що договір суперфіція від 01.02.2010р. з приводу реєстрації якого виник спір, не відповідає вимогам законодавства України (відсутній проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання її під забудову; порушено порядок встановлення та зміни цільового призначення землі; договір суперфіцію підписано зі сторони Черкаської міської ради секретарем міської ради в той час, як повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування). Отже, відповідач стверджує, що правових підстав для задоволення позовних вимог немає.

Треті особи: Черкаська міська рада та КП «Дирекція парків»у вирішенні даного спору поклалися на розсуд суду. При цьому, представник Черкаської міської ради зазначив, що укладений договір суперфіція є чинним і у відповідності із вимогами ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

У поясненнях наданих суду представник КП «Дирекція парків»вказав на необґрунтованість твердження відповідача про допущення порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель в результаті укладення вказаного договору суперфіція. Представник КП «Дирекція парків»зазначає, що відповідно Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов'язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища»передбачено, що на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель, проте відсутня заборона щодо розташування на території земель природоохоронного призначення обєктів соціально-культурного призначення та відпочинку громадян.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач ПП «Інвестоснова»є юридичною особою зареєстрованою виконавчим комітетом Черкаської міської ради 23.04.2009р., має ідентифікаційний код 36493060 (а.с.8). Однією із цілей та предмету діяльності позивача, що закріплені у його статуті є відкриття та утримання кафе, ресторанів, барів тощо (а.с.11 об.).

З матеріалів справи вбачається, що 30.09.2009р. між ПП «Інвестоснова»та КП «Дирекція парків»на підставі протоколу №3/1 від 26.06.2009р. засідання комісії з проведення конкурсу на право оренди обєктів міської комунальної власності (а.с.46) було укладено договір оренди обєкта міської комунальної власності літнього кафе загальною площею 117,00кв.м., що знаходиться за адресою: м.Черкаси, вул. Дахнівська, 121. Термін дії зазначеного договору з 30.06.2009р. по 30.05.2012р. із можливістю продовження оренди за обумовлених договором підстав (а.с.39-42).

В подальшому, як пояснив представник позивача, в ході здійснення господарської діяльності виникла потреба у реконструкції будівлі орендованого літнього кафе, що розташовано на території парку 50-річчя Жовтня у м.Черкаси по вул. Дахнівській, 121. З метою переобладнання кафе та облаштування відкритої площадки кафе та паркових місць для автомобілів відвідувачів кафе, позивач звернувся до Черкаської міської ради з метою отримання в користування земельну ділянку по вул. Дахнівській, 121.

Як свідчать матеріали справи, 01.02.2010р. між ПП «Інвестоснова»та Черкаською міською радою в особі секретаря міської ради Маринкевича В.П. було укладено договір суперфіція, яким позивачу в строкове користування для будівництва комплексу по обслуговуванню населення (кафе) було надано земельну ділянку загальною площею 653,00кв.м., розташовану за адресою: м.Черкаси вул. Дахнівська, 121 (а.с.19-21).

Умовами зазначеного договору суперфіція передбачено, що договір набуває чинності з моменту його державної реєстрації (п.3.2 договору суперфіція).

Згідно довідки управління Держкомзему у Черкаській області від 17.12.2009р. земельна ділянка по вул. Дахнівській, 121 в м.Черкаси відноситься до земель загального користування зелених насаджень, віднесена до земель природоохоронного призначення та обліковується за КП «Дирекція парків»(а.с.22).

Відповідно до даних державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №340380, на підставі рішення Черкаської міської ради від 16.07.2009р. №4-1386, земельна ділянка розташована у м. Черкаси по вул. Дахнівській загальною площею 392000кв.м. знаходиться у постійному користуванні КП «Дирекція парків»та має цільове призначення землі природно-заповідного та іншого природоохоронного значення (а.с.23).

30.03.2010р. на імя директора ПП «Інвестоснова»від Черкаської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»надійшла відповідь в якій відмовлено у здійсненні реєстрації договору суперфіція із посиланням на те, що при укладанні зазначеного договору суперфіцію не було дотримано порядок, встановлений для врегулювання земельних відносин, в звязку з чим, не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду. Свої вимоги, серед іншого, позивач обґрунтовує тим, що відповідно до ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»від 01.07.2004р. №1952-IV право забудови земельної ділянки (суперфіцій) підлягає обов'язковій державній реєстрації, як один з видів речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

Щодо посилання відповідача на підтвердження правомірності своїх дій стосовно відмови в державній реєстрації договору суперфіція на відсутність законодавчо врегульованого механізму реалізації Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», оскільки відсутність механізму реалізації Закону не може бути підставою для невиконання такого Закону.

Разом з тим, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»(далі за текстом Закон №1952-IV) встановлено, що державна реєстрація прав проводиться місцевими органами державної реєстрації прав виключно за місцем знаходження нерухомого майна, а саме: в містах Києві та Севастополі, місті обласного підпорядкування, районі.

Порядок проведення державної реєстрації речових прав включає в себе (ст. 17 Закону №1952-IV):

- облік заяви про державну реєстрацію речових прав;

- прийняття і перевірка документів, поданих для державної реєстрації речових прав;

- установлення відсутності підстав для відмови в державній реєстрації речових прав;

- державна реєстрація речових прав або відмова в такій реєстрації прав та внесення даних до Державного реєстру прав;

- присвоєння кадастрового номера об'єкту нерухомого майна;

- видача документів, що підтверджують зареєстроване речове право.

Державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.

Статтею 24 зазначеного вище Закону №1952-IV, передбачено, що у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо:

- заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

- нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі;

- із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта;

- подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

- заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна;

- заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване.

Крім того ч. 4 зазначеної ст. 24 Закону №1952-IV визначено, що відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Судом встановлено, що рішенням пятої сесії Черкаської міської ради від 03.12.2009р. за №5-235 було затверджено порядок надання права користування земельними ділянками для забудови на умовах договору суперфіція та надання згоди на суборенду земельних ділянок (далі по тексту Порядок) (а.с.65). Умовами зазначеного Порядку передбачено, що у випадках здійснення реконструкції жилих та нежилих приміщень з добудовою право суперфіція виникає на неконкурентних засадах на підставі договору між Черкаською міською радою та особою, яка виявила бажання отримати право користування земельною ділянкою для забудови. Також зазначеним Порядком передбачено, що договір суперфіція укладається на підставі відповідного рішення Черкаської міської ради (п.1.5 Порядку) та підписується уповноваженою особою Черкаської міської ради (п.3.3 Порядку).

Статтею 395 Цивільного кодексу України поряд з іншими речовими правами на чуже майно зазначено і суперфіцій, як право користування чужою земельною ділянкою для забудови. За змістом ч. 1 ст. 413 Цивільного кодексу України, надання в користування земельної ділянки іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель є договором суперфіція.

Земельним кодексом України встановлено, що право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України (ст.1021).

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 142 Конституції України встановлено, що природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин врегульовані ст.ст. 12, 33 Земельного кодексу України і передбачають, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Відповідно до п. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в України»(далі за текстом - Закон №280/97) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. До виключної компетенції міської ради, згідно з п. 34 ст. 26 Закону №280/97 віднесено вирішення питань регулювання земельних відносин, яке здійснюється виключно на пленарних засіданнях (ч. 2 ст. 26 Закону №280/97). Крім того, надані Законом №280/97 повноваження секретаря міської ради не надають йому повноважень вирішувати питання земельних відносин.

Таким чином, з зазначених положень Конституції України, Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в України»випливає, що органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (надання земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або у користування, відчуження земельних ділянок державної або комунальної власності, укладення, зміна, розірвання договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки, про встановлення сервітуту, суперфіцію, емфітевзису та інших договорів щодо земельних ділянок, в тому числі прийняття державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2010р. між Черкаською міською радою (Суперфіціар) в особі секретаря міської ради та ПП «Інвестоснова» (Суперфіціарій) було укладено договір суперфіція, предметом якого є надання Суперфіціарію в строкове користування земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м.Черкаси, вул. Дахнівська,121, для будівництва комплексу по обслуговуванню населення (кафе), в межах господарської діяльності Суперфіціарія.

Згоду на забудову цієї земельної ділянки на умовах суперфіція від постійного користувача - КП «Дирекція парків»позивач отримав, проте, згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що договір суперфіція укладений секретарем Черкаської міської ради, який діяв від імені Черкаської міської ради, приймаючи до уваги, що вказаний договір суперфіція не був затверджений рішенням органу місцевого самоврядування, не може вважатись таким, що відповідає вимогам діючих нормативно-правових актів, оскільки право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) засвідчене договором від 01.02.2010р. є обмеженням у реалізації прав власника земельної ділянки (територіальної громади міста Черкаси), який не може бути примушений виконувати умови цього договору. Суд приймає до уваги, що земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави і набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування у випадках та порядку, передбаченими Конституцією та законами України. А отже, позовні вимоги щодо здійснення державної реєстрації зазначеного вище договору суперфіція від 01.02.2010р., що обумовлюють набрання чинності такого договору, не можуть бути задоволені судом.

Крім того, як встановлено судом, позивачем не враховано, що порядок надання земельної ділянки юридичній особі здійснюється відповідно до статті 12, частини 2 статті 116, статей 120, 123, 125 Земельного кодексу України, в силу яких для надання земельної ділянки необхідною є згода на розробку проекту землевідведення, якої позивачем отримано не було.

Також слід зазначити, що Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища»визначено, охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України і завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною. Особливій державній охороні підлягають території та об'єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об'єкти, визначені відповідно до законодавства України.

Законом України «Про природно-заповідний фонд України»передбачено, що природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. Статтею 3 вказаної норми закону встановлено, що до природно-заповідного фонду України, зокрема, належать: природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, тощо.

Матеріали справи свідчать, що земельна ділянка по вул. Дахнівській, 121 у м.Черкаси, що надана у постійне користування комунальному підприємству «Дирекція парків»віднесена до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

При цьому, судом було враховано, що матеріали справи свідчать про звернення позивача до департаменту архітектури будівництва та землеустрою виконавчого комітету Черкаської міської ради з приводу відведення земельної ділянки на території парку 50-річчя Жовтня по вул. Дахнівській у м.Черкаси. Втім, як вбачається з листа від 16.12.2009р. вих.№3651/14 підписаного начальником управління планування та архітектури департаменту архітектури будівництва та землеустрою, позивачу було надано відповідь, що обумовлена земельна ділянка знаходиться в межах охоронної зони памятки археології №3952, тому відведення такої земельної ділянки може бути проведено згідно з чинним законодавством без зміни цільового призначення та за умови позитивного висновку археологічної інспекції (а.с.22 об.).

Конституцією України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19).

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправною відмову Черкаської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» у державній реєстрації договору суперфіцію від 01.02.2010р. земельної ділянки по вул. Дахнівській, 121 у м.Черкаси та необґрунтованість позовних вимог щодо зобовязання відповідача зареєструвати зазначений договір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Інвестоснова»до Черкаської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», за участі 3-іх осіб без самостійних вимог на предмет позову Черкаської міської ради та комунального підприємства «Дирекція парків», про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови в порядку і строки, передбачені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяН.Ю. Гриньковська

повний текст постанови виготовлений 03 вересня 2010 року

Часті запитання

Який тип судового документу № 11082577 ?

Документ № 11082577 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 11082577 ?

Дата ухвалення - 30.08.2010

Яка форма судочинства по судовому документу № 11082577 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 11082577 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 11082577, Черкаський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 11082577, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 30.08.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 11082577 відноситься до справи № 2а-3389/10/2370

Це рішення відноситься до справи № 2а-3389/10/2370. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 11017678
Наступний документ : 11082580