Постанова № 11082358, 04.08.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-1123/10/1770

04 серпня 2010 року 16год. 28хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Шевчук Г.Є.

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-маркет"

доДержавної податкової інспекції у м.Рівне

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень , -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівне-маркет" (далі ТОВ "Рівне-маркет") звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне (далі ДПІ у м.Рівне) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0003752342/0 від 17.08.2009 року, №0003752342/1 від 20.10.2009 року, №0003752342/2 від 24.12.2009 року та №0003752342/3 від 11.03.2010 року.

В судовому засіданні позовні вимоги повністю підтримані представником позивача, яка на їх обґрунтування покликається на ту обставину, що товариство на підставі даних бухгалтерського обліку, відповідно до норм П(С)БО 9 "Запаси" та 16 "Витрати" подавало до ДПІ у м.Рівне Декларації з податку на прибуток підприємства з відображенням даних щодо приросту (убутку) запасів. При цьому, їх розрахунок здійснювався з врахуванням вимог п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, за нормою якої, у разі коли балансова вартість запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді, а у протилежному випадку - різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді. Стверджує, що товариство правильно і достовірно відображало дані щодо приросту і убутку запасів, а відтак, вірно визначало базу оподаткування податком на прибуток, а протилежні висновки податкового органу є голослівними та надуманими. На таких підставах просить позов задовольнити.

Відповідач явки представника у судове засідання 04.08.2010 року не забезпечив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав. Відповідно до вимог ч.4 ст.128 КАС України, суд не вбачає причин для відкладення розгляду справи і вважає, що вона може бути вирішена на підставі наявних доказів. В судовому засіданні 17.06.2010 року представники відповідача, в тому числі ревізор, яка безпосередньо проводила перевірку позивача, результати якої оскаржуються, позов не визнавали, суду пояснювали, що на порушення вимог п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, ТОВ "Рівне-маркет" за 2008 рік та I квартал 2009 року не включило до валових доходів приріст балансової вартості запасів товарно-матеріальних цінностей внаслідок невірного визначення залишку товарно-матеріальних цінностей та відповідного їх відображення в додатку К1 декларації по податку на прибуток. Невірне визначення такого залишку полягало у тому, що позивач за основу розрахунку брав залишок на початок звітного кварталу, в той час, коли потрібно було приймати залишок на початок року. Крім того, перевіркою встановлено, що ТОВ "Рівне-маркет" неправомірно включило в рядок 01.6 декларації виручку від реалізації товарно-матеріальних цінностей через касу підприємства, яка відображена в рядку 01.1. та на порушення п.5.1 ст.5, пп.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону, завищило задекларовані показники у рядку 04.1 декларації. На таких підставах просили в позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про безпідставність заявленого позову.

Так, судом встановлено, що з 20.07.2009 року по 04.08.2009 року ДПІ у м.Рівне проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Рівне-маркет" за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року. Її результати оформлені актом №1006/23-100/33510659 від 04.08.2009 року (а.с.13-49).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003752342/0 від 17.08.2009 року, згідно з яким ТОВ "Рівне-маркет" визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в розмірі 287804,00 грн., в тому числі 197554,00 грн. за основним платежем та 90250,00 грн. за штрафними санкціями (а.с.74).

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в адміні-стративному порядку, і в результаті процедури апеляційного узгодження податковим органом винесно рішення з дробами "1", "2" та "3", згідно з якими сума залишилась незмінною (а.с.16-12).

За висновками акту перевірки, які покладено в основу спірного податкового повідомлення-рішення (податкових повідомлень-рішень з урахуванням оскарження усіх винесених в процедурі апеляційного узгодження) позивачем в результаті порушення п.5.1 пп.5.2.1 п.5.2, п.5.9. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року занижено податок на прибуток в сумі 197554 грн., в тому числі у I-му кварталі 2008 року на 16981 грн., у II-му кварталі 2008 року на 95635 грн., у III-му кварталі 2008 року на 71218 грн., у IV-му кварталі 2008 року на 10164 грн., I-му кварталі 2009 року на 3556 грн.

В свою чергу, в основу висновків про заниження бази оподаткування податком на прибуток та визначення розміру такого заниження, покладено висвітлені в акті перевірки обставини щодо заниження позивачем скоригованого валового доходу за 2008 рік на суму 1225832 грн., та його завищення за I квартал 2009 року на суму 67432 грн., а також обставини щодо заниження скоригованих валових витрат за 2008 рік на суму 449841 грн., та їх завищення за I квартал 2009 року на суму 81654 грн.

Що стосується валових доходів, то перевіркою встановлено:

1).завищення задекларованих у рядку 01.1 декларації доходи від продажу товарів (робіт, послуг) за 1 квартал 2009 року на суму 56684 грн., оскільки згідно з наданими на перевірку первинними документами та регістрами бухгалтерського обліку валові доходи за цей період становлять 2926664 грн., в той час як позивачем задекларовано 2983348 грн.;

2).заниження валових доходів за 2008 рік на суму 1407484 грн., в тому числі за I-й квартал 2008 року на 3928 грн., за півріччя 2008 року на 598734 грн., за III-и квартали 2008 року на 756847 грн., за 2008 рік на 1407484 грн., а за 2009 рік - I-й квартал завищено на 10748 грн., оскільки до валових доходів не включено приросту балансової вартості запасів товарно-матеріальних цінностей внаслідок невірного визначення залишку товарно-матеріальних цінностей та відповідного їх відображення в додатку К1 декларації по податку на прибуток.;

3).завищення задекларованих у рядку 01.6 декларації інші доходи на 181652 грн., в тому числі за I-й квартал 2008 року на 19681 грн., за півріччя 2008 року на 56340 грн., за III-и квартали 2008 року на 56340 грн., за 2008 рік на 181652 грн., оскільки сума виручки від реалізації товарно-матеріальних цінностей через касу підприємства (при розрахунках картками) вже відображена в рядку 01.1 даної декларації.

Що стосується валових витрат, то перевіркою встановлено:

1).завищення задекларованих у рядку 04.1 декларації витрат на придбання товарів (робіт, послуг), а саме за I-й квартал 2008 року на 83546 грн., за III-и квартали 2008 року на 34828 грн., за I-й квартал 2009 року на 81654 грн. та заниження таких витрат за півріччя 2008 року на 91930 грн., за 2008 рік на 449841 грн. , оскільки згідно з наданими на перевірку первинними документами та регістрами бухгалтерського обліку валові витрати за ці період становлять: I-й квартал 2008 року - 2313391 грн., півріччя 2008 року 5764038 грн., III-и квартали 2008 року 9497288 грн., 2008 рік 13097576 грн., I-й квартал 2009 року - 2906569 грн., в той час як позивачем задекларовано: I-й квартал 2008 року - 2396937 грн., півріччя 2008 року 5672108 грн., III-и квартали 2008 року 9532116 грн., 2008 рік 12647735 грн., I-й квартал 2009 року 2988223 грн.

В силу вимог п.4.1. ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, валовим доходом є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. В свою чергу, скорегований валовий дохід, відповідно до п.4.3 вказаної статті, це валовий дохід, без врахування доходів, які відповідно до п.4.2 не включаються до складу валового доходу.

Підпункт 11.3.1. п.11.3. ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, датою збільшення валового доходу визначає дату, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Валові витрати виробництва та обігу, в силу вимог п.5.1. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Аналогічним чином, пп.11.2.1. п.11.2 ст.11 зазначеного Закону датою збільшення валових втрат визначає дату, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

В силу вимог пп.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Позивачем не було надано суду первинних документів на обґрунтування своїх позовних вимог та на підтвердження доводів щодо правильності формування ним валових доходів та валових витрат, і відповідно, висновки податкового органу щодо заниження ТОВ "Рівне-маркет" в охопленому перевіркою періоді валових доходів та завищення валових витрат, відображені в акті перевірки, який став основою для нарахування позивачу відповідної суми податкових зобовязань та штрафних санкцій, жодним чином не спростовані.

В силу вимог п.5.9. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

З метою податкового обліку платник податку за своїм вибором здійснює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті. Позивачем обрано метод оцінки вартості вибуття запасів ФІФО - вартості перших за часом надходження запасів.

Слід зауважити, що згідно з п.11.1 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, податковим періодом вважаються квартал, півріччя, три квартали, рік. А абзацом другим п.16.4 ст.16 цього ж Закону передбачено, що платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком.

Форма Декларації з податку на прибуток підприємства декларації з податку на прибуток підприємства та Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства, затверджені наказом Державної податкової адміністрації України №143 від 29.03.2003 року, узгодженого рішенням Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності №06-10/239 від 31.03.2003 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 року за №271/7592, передбачають, що податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується за правилами, установленими п.11.1 ст.11 і п.16.4 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, наростаючим підсумком з початку звітного календарного року. Відповідно, таблиця 1 "Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів", яка заповнюється на підставі пункту 5.9 Закону та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №246 від 20.10.1999 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 року за №751/4044, містить для числової оцінки показників графи: "на початок звітного року" та "на кінець звітного періоду".

З урахуванням наведеного, приріст/убуток товарів потрібно визначати за відповідний звітний період, а не поквартально і порівнювати балансову вартість запасів: на 31.03 звітного року з 01.01 звітного року; на 30.06 звітного року з 01.01 звітного року; на 30.09 звітного року з 01.01 звітного року; на 31.12 звітного року з 01.01 звітного року. У результаті, балансова вартість запасів на початок року в усіх розрахунках, які підприємство робить для заповнення відповідних рядків декларацій про податок на прибуток (за квартал, півріччя, три квартали, рік), становитиме одну й ту саму величину впродовж звітного року і саме з нею слід порівнювати балансові вартості запасів на останній день кожного звітного податкового періоду.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи копій податкових декларацій з податку на прибуток з додатками К1/1 (а.с.75-86), ТОВ "Рівне-маркет" при визначені приросту/убутку балансової вартості запасів порівнювало балансову вартість запасів на початок і кінець звітного кварталу, що, відповідно, призвело до невірного визначення показників. Оскільки ж такі показники мають безпосередній вплив на визначення розміру валових витрат і валового доходу, то суд погоджується з висновками податкового органу про заниження позивачем обєкту оподаткування, в результаті порушення вимог п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року.

Виходячи з вище викладеного, суд дійшов висновку, що визначення ДПІ у м.Рівне для ТОВ "Рівне-маркет" податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 287804,00 грн., в тому числі 197554,00 грн. за основним платежем та 90250,00 грн. за штрафними санкціями є правомірним,заснованим на діючому законодавстві заходом.Відтак правових підстав для скасування в судовому порядку оскаржуваних податкових повідомлень-рішень немає.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівне-маркет" в позові до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0003752342/0 від 17.08.2009 року, №0003752342/1 від 20.10.2009 року, №0003752342/2 від 24.12.2009 року та №0003752342/3 від 11.03.2010 року якими визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 287804,00 грн., в тому числі за основним платетежем 197554,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 90250,00 грн., - відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох днів з дня його ухвалення чи складення у повному обсязі або у разі їх звернення вручаються під розписку безпосередньо в суді. Якщо справа розглядається судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, суд не надсилає копії такого рішення, а лише повідомляє про можливість отримання копії судового рішення безпосередньо в суді і десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду в такому випадку обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя <Підпис >Друзенко Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 09.08.10р.