Постанова № 11081837, 27.08.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2010 р. № 2а-4930/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хоми О.П.,

при секретарі Янчак П.О.,

з участю представників: позивача Дембіцького О.О., Морозової А.М.,

відповідача Савченко П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Резон 1» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання нечиними та скасування податкових повідомлень рішень,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Резон 1» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, в якому просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0002222321/0 від 22 жовтня 2009 року про донарахування податкового зобовязання та штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток на загальну суму 64 921,00 грн., в тому числі за основним платежем 42 614,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 21307,00 грн. та №0002232321/0 від 22 жовтня 2009 року про донарахування податкового зобовязання та штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість на загальну суму 40 080,00 грн., в тому числі за основним платежем 26 720,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 13 360,00 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що укладений з ПП «Киричук»договір № 21/05-2 від 20.05.2008 року носив реальний характер, придбані за цим договором товарні цінності були використані у господарській діяльності товариства, тому висновки відповідача про порушення Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств»та «Про податок на додану вартість»є безпідставними.

Представники позивача Дембіцький О.О. та Морозова А.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідача Савченко П.В. в судовому засіданні позову не визнав мотивів, викладених у письмовому запереченні. Пояснив, що податковим органом правомірно винесено оскаржені позивачем податкові повідомлення рішення за порушення позивачем п.5.1, пп.5.2.1. п.5.2., пп.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР та пп.3.1. п.3.1. ст..3, п.4.1 ст.4, пп.7.4.1, пп.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР. Просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Резон 1», зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності Виконавчим комітетом Львівської міської ради 10.02.2006 року (код ЄДРПОУ 20792374) та узятий на податковий облік у ДПІ у Галицькому районі м. Львова 12.04.2006 року за № 15090.

ТзОВ «Резон 1»є платником ПДВ відповідно виданого ДПІ у Галицькому районі м.Львова Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100068661 від 03.10.2007 року.

Згідно наданої Головним управлінням статистики у Львівській області довідки з ЄДРПОУ № 1022 видами діяльності ТзОВ «Резон 1»за КЕВД є: загальне будівництво будівель (нові роботи, роботи з заміни, реконструкції та відновлення); технічне обслуговування та ремонт автомобілів за замовленням населення; інші види оптової торгівлі; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту; діяльність автомобільного вантажного транспорту; діяльність у сфері архітектури; інженерна та технічна діяльність, повязана з будівництвом.

На здійснення будівельної діяльності ТзОВ «Резон 1»Львівською облдержадміністрацією видана Ліцензія (серія АБ № 320577) від 30.11.2005 року на строк дії до 30.11.2010 року.

За результатами виїзної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Резон 1»ДПІ у Галицькому районі м. Львова складено акт №2597/23-209/20792374 від 15.10.2009 р. з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, яким встановлено порушення:

- п.5.1, пп.5.2.1. п.5.2., пп.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого товариство занизило податок на прибуток за ІІ квартал 2008 р. на загальну суму 42614,00 грн.;

- пп.3.1.1. п.3.1. ст..3, п.4.1 ст.4, пп. 7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1,пп.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого товариство занизило податок на додану вартість за ІІ квартал 2008 р. на загальну суму 26 720,00 грн., у тому числі за травень 2008 року в сумі 26 720,00 грн.

Висновок податкового органу про порушення позивачем п.5.1, пп.5.2.1. п.5.2., пп.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94-ВР - завищення валових витрат в ІІ кварталі 2008 року на суму 170455,13 грн., порушення позивачем пп.3.1. п.3.1. ст..3, п.4.1 ст.4, пп.7.4.1,пп.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» - безпідставне включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість на суму 34 091,03 грн., в тому числі: в травні 2008 року на суму 27628,49грн.; в червні 2008 року на суму 6462,54 грн., зроблено на підставі того, що первинними документами не підтверджено придбання товарно матеріальних цінностей на підставі договору поставки матеріалів, укладеного між ТзОВ «Резон-1»і ПП «Киричук»від 20.05.2008 року № 21/05-2, їх фактичне використання в господарській діяльності підприємства та понесення товариством витрат, які б давали підстави для включення таких до складу валових витрат.

На підставі вказаного акту ДПІ у Галицькому районі м. Львова прийнято податкові повідомлення рішення:

- № 0002222321/0 від 22 жовтня 2009 року про донарахування податкового зобовязання та штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток на загальну суму 64 921,00 грн., в тому числі за основним платежем 42 614,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 21307,00 грн.;

- № 0002232321/0 від 22 жовтня 2009 року про донарахування податкового зобовязання та штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість на загальну суму 40 080,00 грн., в тому числі за основним платежем 26 720,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 13 360,00 грн.

Як вбачається з акту №2597/23-209/20792374 від 15.10.2009 р. податковим органом висновок про порушення позивачем п.5.1, пп.5.2.1. п.5.2., пп.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та пп.3.1.1. п.3.1. ст..3, п.4.1 ст.4, пп. 7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1,пп.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»зроблено на підставі того, що ПП «Киричук»з 3 кварталу 2008 року не знаходиться за юридичною адресою, не подає декларації з податку на прибуток підприємств, у підприємства відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даними підприємствами.

Вказані обставини, на думку податкового органу, свідчать про те, що договір № 21/05-2 від 20.05.2008 року, був укладений з ТзОВ «Резон 1»без мети настання реальних наслідків, а для отримання безпідставної податкової вигоди.

Суд вважає такі висновки податкового органу помилковими, виходячи з наступного.

Поняття валових витрат виробництва та обігу, порядок включення сум до складу валових витрат визначаються Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 393/34 ВР від 28 грудня 1994 року.

Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону № 393/34 ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1. п.5.2. цієї ж статті до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

До складу валових витрат відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 393/34 ВР не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пункт 5.11. статті 5 Закону № 393/34 ВР забороняє установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі.

Встановлено, що між Приватним підприємством «Киричук»(Продавець) та ТзОВ «Резон-1»(Покупець) укладено договір № 21/05-2 продажу купівлі товару (продукції, сировини) від 20.05.2008 року, відповідно до п.1.1 якого Продавець зобовязується продати Покупцю будівельні матеріали, вироби та комплектуючі, інструмент, а Покупець зобовязується на протязі терміну дії договору купити товар та своєчасно сплачувати його вартість.

На виконання умов договору № 21/05-2 від 20.05.2008 року ПП «Киричук»виписало накладні на загальну суму 204546,46 грн., в тому числі ПДВ 34091,03 грн., а саме:

- накладні на відвантаження № МЦВВ-0162 від 26.05.2008 року на суму 165770,93 грн., № МЦВВ-0202 від 03.06.2008 року на суму 38775, 53 грн.;

- податкові накладні від 26.05.2008 року № 000000167 на суму 165770,93 грн., в т.ч. ПДВ 27628,49 грн.; від 03.06.2008 року № 000000209 на суму 38775, 53 грн.; в т.ч. ПДВ 6462,54 грн.

ТзОВ «Резон 1»платіжними дорученнями № 80 від 21 травня 2008 року на суму 150000,00 грн. та № 96 від 03 червня 2008 року на суму 54546,16 грн., проведеними ЗАТ АКБ «Львів», здійснило оплату за одержані згідно вказаних вище податкових накладних товарно матеріальні цінності, сплативши при цьому ПДВ в сумі 34091,03 грн.

Позивач представив довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) за червень та липень 2008 року та акти приймання виконаних підрядних робіт (форма БК-2) за червень та липень 2008 року з ДП «Інтеграл-буд»ТзОВ «Фірма «Інтеграл».

З актів приймання виконаних підрядних робіт вбачається, що ТзОВ «Резон 1»як генпідрядник при проведенні будівельних робіт торгово офісного центру по проспекту Чорновола, 67 г вул. П. Панча, 2а (корпус 3, поверх 5) у м. Львові використав товарно матеріальні цінності, в тому числі і придбані у ПП «Киричук».

Використання товарно матеріальних цінностей, придбаних за накладними, виписаними ПП «Киричук», спростовують висновок податкового органу про відсутність поставок за такими накладними.

Оскільки одним із видів діяльності ТзОВ «Резон 1»є будівництво та виконання будівельних робіт, то придбання позивачем будівельних матеріалів та подальше їх використанні при проведенні будівельних робіт торгово офісного центру по проспекту Чорновола, 67 г вул. П. Панча, 2а у м. Львові свідчить про те, що витрати по договору № 21/05-2 від 20.05.2008 року були повязані з господарською діяльністю товариства.

Визначення платників податку на додану вартість, обєкти, бази та ставки оподаткування, перелік неоподаткованих та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету встановлено Законом України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року з наступними змінами та доповненнями.

Спеціальною нормою в регулюванні спірних правовідносин є правила податкового обліку, встановлені статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю. Копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п. 7.4.1. ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону встановлено заборону на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

За приписами пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Системний аналіз наведених пп. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем в податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обовязковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість»

Судом встановлено, що контрагент позивача ПП «Киричук»на момент укладення з ним договору був зареєстрований платником податку на додану вартість (Свідоцтво № 100103052 від 06.03.2008 року), тому мав право на виписку податкових накладних.

У п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97-ВР платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 10.2 ст. 10 того самого Закону платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Представлені позивачем документи (накладні на відвантаження, податкові накладні, акти приймання виконаних підрядних робіт, платіжні доручення) підтверджують фактичне здійснення господарських операцій та його право на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених підприємством у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), які підлягають використанню в його господарській діяльності, що дає підстави суду зробити висновок про правомірність віднесення ТзОВ «Резон 1»до валових витрат та включення до податкового кредиту податку на додану вартість за травень - червень 2008 року сум податку на додану вартість за господарськими операціями з ПП «Киричук».

Не виконання контрагентом свого зобовязання по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Оцінюючи зібрані по справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що ТзОВ «Резон 1»як підприємство, яке веде господарську діяльність з будівництва, правомірно включило до складу валових витрат вартість одержаних від ПП «Киричук»ТМЦ, які використало в своїй господарській діяльності, відтак товариство не занижувало прибуток підприємства та сформувало податковий кредит правомірно.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не подано суду доказів щодо правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши спірні податкові повідомлення рішення №0002222321/0 від 22 жовтня 2009 року та №0002232321/0 від 22 жовтня 2009 року, суд прийшов до висновку, що вони прийняті відповідачем без урахування вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР, Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР і з порушенням передбачених ст. 2 КАС України принципів.

Згідно зі ст. 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення.

Виходячи із системного аналізу статей 105, 162, 171 КАС України такий спосіб захисту як вимога визнання акту нечинним може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів.

Відмінність між встановленням судом протиправністю акту індивідуальної дії, яким є податкове повідомлення рішення, та нормативно-правових актів є істотною і полягає, зокрема, в моменті втрати чинності такими актами.

У разі визнання протиправним індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий акт, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

З урахуванням викладеного, способом захисту при оскарженні податкового повідомлення рішення є визнання його судом протиправним.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що податкові повідомлення - рішення №0002222321/0 від 22 жовтня 2009 року та №0002232321/0 від 22 жовтня 2009 року відповідача підлягають визнанню протиправними.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3 грн.40 коп., сплаченого за платіжним дорученням № 47 від 08 червня 2010 року.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Визнати протиправними податкові повідомлення - рішення ДПІ у Галицькому районі м.Львова №0002222321/0 від 22 жовтня 2009 року та №0002232321/0 від 22 жовтня 2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Резон 1» 3 (три) 40 коп. судових витрат.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений 01 вересня 2010 року.

Суддя Хома О.П.