Постанова № 11081804, 31.08.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2010 р.                                                                                 № 2а-6450/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-судді                              Ланкевича А.З.

при секретарі                                        Гіщинській С.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова до Спільного українсько-польського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Едбуд-Львів»про стягнення податкового боргу,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 68765, 78 грн. в дохід Державного бюджету України.

Посилається на те, що відповідач, будучи зареєстрованим як суб’єкт підприємницької діяльності, допустив заборгованість перед бюджетом на загальну суму 68 765 грн. 78 коп., котра виникла на підставі прийнятих, за результатами проведеної перевірки, податкових повідомлень-рішень №0000322320/0 від 17.02.2010 року, яким донараховано 49800 грн. зобов’язань з податку на прибуток, №000027/10/17-229 від 17.02.2010 року, яким нараховано 16951, 36 грн. зобов’язань по податку з доходів фізичних осіб, №0000062350/0 від 18.02.2010 року, яким нараховано 397, 59 грн. штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог валютного законодавства, №0001032330/0 від 16.02.2010 року, яким нараховано 1618, 02 грн. штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки. Вказує на те, що вищезазначені суми податків та фінансових санкцій є узгодженими та у встановлені законом строки відповідачем до бюджету не сплачені, а відтак визнаються сумою податкового боргу.

Сторони повторно не з’явилися в судове засідання. Від представника позивача надійшла заява, в якій він позов підтримує у повному обсязі, посилається на підстави викладені в позовній заяві, просить слухати справу без його участі. Поштове відправлення з судовою повісткою адресованою відповідачу повернулося без вручення такому разом з довідкою, яка вказує на причину такого невручення, а саме, у зв’язку з закінчення терміну зберігання, однак у відповідності до ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Враховуючи вищенаведене, суд ухвалив здійснювати розгляд справи без участі сторін.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Спільне українсько-польськое підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Едбуд-Львів» зареєстроване в якості юридичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності 19 грудня 1996 року Виконавчим комітетом Львівської міської ради з присвоєнням йому реєстраційного номера в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - 10004310591, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності –юридичої особи від 19 грудня 1996 року та Витягом з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 31 травня 2010 року.

Як вбачається з довідки про взяття на облік платника податків №1804 від 27 жовтня 2008 року, відповідач взятий Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова на вищевказаний облік 21 січня 1997 року.

В період з 26 січня по 08 лютого 2010 року працівниками Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова проведена виїзна планова перевірка відповідача з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2006 року по 30 вересня 2009 року, за результатами якої виявлено, порушення п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за перевірений період на загальну суму 33200 грн., пп.3.4 ст.3, пп.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, пп.13.2.2 п.13.2 ст.13, ст.14 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», у зв’язку з чим недоплачено податок з доходів фізичних осіб на суму 5650, 46 грн., п.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про сиситему валютного регулювання і валютного контролю»від 19 лютого 1993 року в частині розміщення валютних цінностей за межами України без ліцензії НБУ в сумі 397, 59 грн., п.2.11, п.3.1, п.7.43, п.7.47 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637, в частині відсутності в авансових звітах належним чином оформлених документів, які підтверджували б сплату покупцем готівкових коштів на суму 1618, 02 грн., про що складено відповідний Акт №387/23-2/22402176 від 12 лютого 2010 року.

На підставі вищевказаного Акту перевірки позивачем винесені повідомлення-рішення №0000322320/0 від 17 лютого 2010 року, яким донараховано 49800 грн. зобов’язань з податку на прибуток, в тому числі за основним платежем –33200 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –16600 грн., №000027/10/17-229 від 17 лютого 2010 року, яким нараховано 16951, 36 грн. зобов’язань по податку з доходів фізичних осіб, в тому числі за основним платежем –5650, 46 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –11300, 90 грн., №0000062350/0 від 18 лютого 2010 року, яким нараховано 397, 59 грн. штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог валютного законодавства, №0001032330/0 від 16 лютого 2010 року, яким нараховано 1618, 02 грн. штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки.

А відтак, з урахуванням здійснених відповідачем переплат на загальну суму 1, 19 грн., які зараховуються в рахунок погашення його поточних зобов’язань, загальна сума боргу складає 68765, 78 грн.

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Згідно пунктів 1, 11 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: 1) здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); 11) застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до п.б пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 визначено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

В аб.2 пп.5.3.1 п.5.3 ст. 5 вищенаведеного Закону зазначено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідачем в добровільному порядку узгоджена сума заборгованості по податках та фінансових (штрафних) санкціях не сплачена, суд вважає, що з відповідача слід стягнути вказану заборгованість в користь Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позов задоволити в повному обсязі.

Стягнути з Спільного українсько-польського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Едбуд-Львів»до Державного бюджету України податковий борг в розмірі 68 765(шістдесят вісім тисяч сімсот шістдесят п’ять) грн. 78 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

          Головуючий                                                                                 Ланкевич А.З.