Ухвала суду № 110792796, 20.02.2023, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/893/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2023 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва в складі судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Кужелєвої Ю.В., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Фонд гарантування інвестицій», товариства з обмеженою відповідальністю «Лайнсейл», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бадахов Юрій Назірович, про визнання недійсним договору та відновлення становища, яке існувало до порушення

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Фонд гарантування інвестицій», товариства з обмеженою відповідальністю «Лайнсейл», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бадахов Юрій Назірович, про визнання недійсним договору та відновлення становища, яке існувало до порушення.

17 лютого 2023 року до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову, у якій останній просив суд забезпечити позов шляхом заборони ТОВ «Факторингова компанія «Фонд Гарантування Інвестицій», його представникам та будь-яким інших особам виселяти позивача та членів його сім`ї зі спірної квартири, заборони ТОВ «Факторингова компанія «Фонд Гарантування Інвестицій» код ЄДРПОУ 40662938), ТОВ «Лайнсейл, їхнім представникам та будь-яким інших особам чинити перешкоди позивачу та членам його сім`ї у проживанні та користуванні спірною квартирою, заборони ТОВ «Факторингова компанія «Фонд Гарантування Інвестицій», ТОВ «Лайнсейл», їхнім представникам та будь-яким інших особам надавати іншим юридичним та фізичним особам право користування та/або проживання у спірній квартирі, до розгляду справи по суті, заборони відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування особи Подільської районної в м. Києві державної адміністрації проводити реєстрацію місця проживання за адресою спірної квартири будь-яких інших осіб, окрім позивача та членів його сім`ї до розгляду справи по суті, накладення арешту на спірну квартиру, та заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірної квартири. Невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Обґрунтовуючи подану заяву, зазначив, що 29.10.2007 року позивач уклав з акціонерним комерційним банком «ТАС - Комерцбанк» (правонаступником якого є ТОВ «Факторингова компанія «Фонд Гарантування Інвестицій») кредитний договір № 2706/1007/88-419, за умовами якого мав отримати у кредит 150 000,00 доларів США та сплачувати проценти за користування кредитом. У забезпечення належного виконання позивачем своїх зобов`язань за кредитним договором було укладено іпотечний договір № 2706/1007/88-419-z-l від 29.10.2007 року. За даним договором позивач передав у забезпечення виконання своїх зобов`язань за кредитним договором належну йому на праві власності квартиру під номером АДРЕСА_1 . Право вимоги за вказаними вище договорами перейшло до ПАТ «Дельта Банк», а потім до відповідача ТОВ «Факторингова компанія «Фонд гарантування інвестицій».

28.01.2022 року Позивачу стало відомо, що 26.01.2022 року відповідач ТОВ «Факторингова компанія «Фонд гарантування інвестицій», діючи як іпотекодержатель, звернув стягнення на предмет іпотеки шляхом укладення договору купівлі-продажу квартири. Покупцем спірної квартири стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайнсейл».

У лютому 2022 року позивач звернувся до Подільського районного суду міста Києва із позовної заявою до ТОВ «Факторингова компанія «Фонд Гарантування Інвестицій» та ТОВ «Лайнсейл» із позовними вимогами (предметом позову) про визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу квартири. Не зважаючи на це, співвідповідачами разом із іншими особами неодноразово вчинялися дії на заволодіння спірною квартирою та виселення з неї позивача та членів його сім`ї.

Крім того, 17.09.2020 року приватним нотаріусом Юдіним Максимом Анатолійовичем прийняте Рішення державного реєстратора № 54118142 про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Факторингова компанія «Фонд гарантування інвестицій» на спірну квартиру, яке було скасоване 15.07.2021 року наказом Міністерства юстиції України № 2528/5.

Згідно із ч.1 ст.153 Цивільно-процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

З огляду на зазначене, в судове засідання сторони не викликались.

Надаючи оцінку заяві про забезпечення позову, суд керується наступним.

Частинами першою, другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Перелік видів забезпечення позову передбачений статтею 150 ЦПК України, у якій, зокрема, визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Таким чином, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Позивач звернувся до суду із позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири між відповідачем ТОВ «Факторингова компанія «Фонд гарантування інвестицій» (іпотекодержатель) та ТОВ «Лайнсейл», скасування рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру, скасування державної реєстрації права власності на квартиру.

Виходячи з предмету спору та характеру заявлених вимог, суд не знаходить підстав для вжиття заходів забезпечення позову у спосіб зазначений заявником, оскільки вважає, що невжиття відповідних заходів позову забезпечення позову не може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.

В той же час, в провадженні Подільського районного суду перебуває цивільна справа № 758/11515/19, про визнання недійсним іпотечного договору та припинення іпотеки квартири, позивачем в якій також є ОСОБА_1 . Враховуючи предмет позову та характер позовних вимог, заходи забезпечення позову, зазначені позивачем, можуть бути предметом судового розгляду в межах справи № 758/11515/19, з огляду на предмет та підстави даного позову.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову у визначений заявником спосіб, а тому у задоволенні заяви представника позивача слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст. ст. 149 - 150, 158, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Фонд гарантування інвестицій», товариства з обмеженою відповідальністю «Лайнсейл», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бадахов Юрій Назірович, про визнання недійсним договору та відновлення становища, яке існувало до порушення - залишити без задоволення;

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Володимир ГРЕБЕНЮК