Рішення № 11077938, 27.07.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

27 липня 2010 року справа № 5020-3/072 За позовом          Державного професійно-технічного навчального закладу

„Севастопольський центр професійно-технічної освіти

ім. маршала інженерних військ А.В. Геловані”

(99028, м. Севастополь, вул. Єфремова, 2)

до                     Приватного малого підприємства „Фірма „АТО”

(99038, м. Севастополь, вул. Степаняна, 2)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:          Регіонального відділення Фонду державного майна України

в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

(99008, м. Севастополь, майд. Повсталих, 6)

про стягнення 34989,60 грн.,

Суддя Головко В.О.,

Представники сторін:

позивач (Державний професійно-технічний навчальний заклад „Севастопольський центр професійно-технічної освіти ім. маршала інженерних військ А.В. Геловані”) –Рубан Ю.О., представник, довіреність б/н від 12.04.2010;

відповідач (Приватне мале підприємство „Фірма „АТО”) –явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив;

третя особа (Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі) –явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечила.

Суть спору:

Державний професійно-технічний навчальний заклад „Севастопольський центр професійно-технічної освіти ім. маршала інженерних військ А.В. Геловані” (далі –позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Приватного малого підприємства „Фірма „АТО” (далі –відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 34897,06 грн., з яких: 27899,43 грн. –заборгованість по орендній платі з урахуванням ПДВ; 2172,34 грн. –заборгованість по комунальних послугах та земельному податку; 4825,29 грн. –неустойка.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача умов Договору оренди №801 від 24.02.2009 в частині своєчасного внесення орендної плати та Договору №3/к від 02.01.2009 щодо своєчасної оплати комунальних послуг та відшкодування земельного податку.

Ухвалою від 07.05.2010 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіцц Крим та м. Севастополі.

У судове засідання 26.07.2010 відповідач та третя особа не з’явилися, явку уповноважених представників не забезпечили, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином (рекомендованою кореспонденцією) та своєчасно; про причини неявки не сповістили.

До початку судового засідання 26.07.2010 від позивача надійшла заява про часткову відмову від позову /т. с. 2, арк. с. 6/, згідно з якою позивач просить стягнути з відповідача 33936,68 грн., а саме: заборгованість з орендної плати з урахуванням ПДВ –27584,82 грн.; заборгованість по комунальних послугах та земельному податку –1119,42 грн., пеню –5232,44 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Водночас, згідно з частиною шостою зазначеної статті господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Дослідивши зміст заяви про часткову відмову від позову суд встановив, що позивач зменшив розмір позовних вимог щодо стягнення орендної плати і плати за комунальні послуги та, водночас, збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення пені.

Оскільки зміна розміру позовних вимог є процесуальним правом позивача, тому суд приймає цю заяву до розгляду, за винятком зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення заборгованості по комунальних послугах та земельному податку.

Суд вважає, що в цій частині заява позивача порушує його майнове право на отримання відшкодування за надані відповідачу комунальні послуги.

На думку суду, позивач припустився помилки, заявивши лише про стягнення земельного податку в сумі 1119,42 грн., та упустив заборгованість по комунальних послугах (водопостачання та водовідведення і вивезення сміття) в сумі 1052,92 грн.

Отже, суд приймає заяву позивача про зміну розміру позовних вимог лише в частині зменшення розміру орендної плати до 27584,82 грн. з ПДВ та збільшення розміру пені до 5232,44 грн.

Таким чином, суд розглядає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати з урахуванням ПДВ –в сумі 27584,82 грн.; заборгованості по комунальних послугах в сумі 1052,92 грн., заборгованості по земельному податку –1119,42 грн., а також пені та штрафу за порушення строків оплати –5232,44 грн., разом –34989,60 грн.

Третя особа до початку судового засідання 26.07.2010 надала письмові пояснення по суті спору /т. с. 2, арк. с. 15-16/, в яких, з посиланням на статтю 636 Цивільного кодексу України зазначила, що позивач як Балансоутримувач майна за спірним договором має право вимагати від відповідача виконання його обов’язку щодо внесення орендної плати, тому вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Відповідач не скористався своїми процесуальними правами, передбаченими статтями 22, 59 Господарського процесуального кодексу України: письмовий відзив на позов не надав; в жодне судове засідання явку свого повноважного представника не забезпечив.

З цього приводу суд вважає за необхідне зауважити на наступному.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка учасників судового процесу обов’язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність представників відповідача та третьої особи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

24.02.2009 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі (Орендодавець) та Приватним малим підприємством „Фірма „АТО” (Орендар) укладений договір оренди №801 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності /арк. с. 8-11/ (далі –Договір), згідно з пунктом 1.1 якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно: одноповерхову прибудову загальною площею 31,5 м2 та вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 201,1 м2, що розташовані на першому поверсі двоповерхового будинку навчально-виробничих майстерень, які знаходяться за адресою: м. Севастополь, вул. Степаняна, буд. 2, що перебуває на балансі Державного професійно-технічного навчального закладу „Севастопольський центр професійно-технічної освіти ім. маршала інженерних військ А.В. Геловані”.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку –вересень 2008 року –5786,63 грн. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом корегування орендної плати за базовий місяць на відповідні індекси інфляції (пункт 3.1 Договору).

Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (пункт 3.3 Договору).

Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України (пункт 3.6 Договору).

Орендна плата, що перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочки, включаючи день оплати (пункт 3.7 Договору).

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (пункт 3.8 Договору).

У пунктах 5.3 та 5.11 Договору сторони домовились, що Орендар зобов’язаний своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату, а також протягом 15 календарних днів після підписання Договору укласти з Балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Договір укладено строком на 2 роки 363 дні: з 24.02.2009 по 21.02.2012 включно.

Водночас сторони встановили, що умови даного Договору у частині встановлення розміру орендної плати і зобов’язань Орендаря з її уплати розповсюджуються на період з 26.09.2008 по дату укладення Договору (пункт 10.1 Договору).

На підставі акта приймання-передачі від 24.02.2009 об’єкт оренди був переданий орендарю у тимчасове користування /т. с. 1, арк. с. 12/.

02.01.2009 між Орендарем та Балансоутримувачем був укладений договір №3/к про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю /т. с. 1, арк. с. 13-14/ (далі –Договір №3/к), згідно з пунктом 1.1 якого, Балансоутримувач надає комунальні послуги, а Орендар користується комунальними послугами, зазначеними у Додатку 1 до цього Договору.

Комунальні послуги та енергоносії надаються за тарифами, затвердженими законодавством та діючим протягом відповідного періоду (пункт 2.1 Договору №3/к).

Орендар відшкодовує витрати по сплаті земельного податку в розмірі 88,32 грн. (пункт 2.5 Договору №3/к).

В Додатку 1 до Договору №3/к від 02.01.2009 /т. с. 1, арк. с. 15/ сторони погодили перелік та обсяг комунальних послуг:

водопостачання та водовідведення –48,79 м3 на рік;

електроенергія –сплачується Орендарем самостійно на користь ВАТ ЕК „Севастопольенерго”;

вивіз сміття –4 м3 на рік.

Свої зобов’язання щодо внесення орендної плати та комунальних платежів відповідач виконував неналежним чином, в результаті чого балансоутримувач звернувся до орендаря з відповідною претензією №320 від 21.09.2009 /т. с. 1, арк. с. 16/.

Проте, відповідач заборгованість перед балансоутримувачем не оплатив, що і стало причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992 №2269-XII (з наступними змінами і доповненнями) унормовано, що даний Закон регулює організаційні відносини, пов’язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі –підприємства), їх структурних підрозділів; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Враховуючи, що об’єктом оренди є державне майно, застосуванню до спірних відносин сторін підлягають норми Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, а також норми спеціального законодавства в сфері оренди державного майна, яким є Закон України „Про оренду державного та комунального майна”.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає зобов’язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 174 Господарського кодексу України та статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З наведеною нормою узгоджується стаття 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

До основних обов’язків орендаря стаття 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” відносить, серед іншого, обов’язок щодо внесення орендної плати своєчасно і у повному обсязі.

При цьому за змістом статті 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Доказів погашення в повному обсязі заборгованості по орендній платі (з урахуванням індексу інфляції) за рахунками, виставленими позивачем у період з 07.05.2009 по 12.04.2010 матеріали справи не містять.

Більше того, у відповідь на чергову вимогу позивача №31 від 01.02.2010 /т. с. 1, арк. с. 101/ про погашення заборгованості по орендній платі та комунальним послугам зобов’язувався погасити наявну заборгованість в повному обсязі протягом місяця /т. с. 1, арк. с. 17/.

Перевіряючи виставлені позивачем рахунки по орендній платі за період з лютого 2009 року по березень 2010 року /т. с. 1, арк. с. 110-136/ суд встановив наступне.

За виставленим рахунком позивача №73 від 07.05.2009 орендна плата разом з земельним податком складають 3765,93 грн. /т. с. 1, арк. с. 113/. Тому, розмір орендної плати за квітень 2009 року дорівнює 3677,61 грн. (3765,93-88,32) /т. с. 2, арк. с. 7, таблиця, стовп. 3, ряд. 2/, в тому числі ПДВ –612,93 грн.

За виставленим рахунком позивача №94 від 10.06.2009 орендна плата разом з земельним податком складають 1856,72 грн. /т. с. 1, арк. с. 115/. Тому, розмір орендної плати за травень 2009 року дорівнює 1768,40 грн. (1856,72-88,32) /т. с. 2, арк. с. 7, таблиця, стовп. 3, ряд. 3/, в тому числі ПДВ –294,73 грн.

За виставленим рахунком позивача №124 від 08.07.2009 орендна плата разом з земельним податком складають 1876,16 грн. /т. с. 1, арк. с. 117/. Тому, розмір орендної плати за червень 2009 року дорівнює 1787,84 грн. (1876,16-88,32) /т. с. 2, арк. с. 7, таблиця, стовп. 3, ряд. 5/, в тому числі ПДВ –297,98 грн.

За виставленим рахунком позивача №142 від 10.08.2009 орендна плата разом з земельним податком складають 1874,38 грн. /т. с. 1, арк. с. 119/. Тому, розмір орендної плати за липень 2009 року дорівнює 1786,06 грн. (1874,38-88,32) /т. с. 2, арк. с. 7, таблиця, стовп. 3, ряд. 7/, в тому числі ПДВ –297,68 грн.

За виставленим рахунком позивача №155 від 15.09.2009 орендна плата разом з земельним податком складають 1870,81 грн. /т. с. 1, арк. с. 121/. Тому, розмір орендної плати за серпень 2009 року дорівнює 1782,49 грн. (1870,81-88,32) /т. с. 2, арк. с. 7, таблиця, стовп. 3, ряд. 8/, в тому числі ПДВ –297,08 грн.

За виставленим рахунком позивача №173 від 13.10.2009 орендна плата разом з земельним податком складають 1885,07 грн. /т. с. 1, арк. с. 123/. Тому, розмір орендної плати за вересень 2009 року дорівнює 1796,75 грн. (1885,07-88,32) /т. с. 2, арк. с. 7, таблиця, стовп. 3, ряд. 9/, в тому числі ПДВ –299,46 грн.

За виставленим рахунком позивача №191 від 12.11.2009 орендна плата разом з земельним податком складають 1901,24 грн. /т. с. 1, арк. с. 125/. Тому, розмір орендної плати за жовтень 2009 року дорівнює 1812,92 грн. (1901,24-88,32) /т. с. 2, арк. с. 7, таблиця, стовп. 3, ряд. 10/, в тому числі ПДВ –302,15 грн.

За виставленим рахунком позивача №207 від 12.11.2009 орендна плата разом з земельним податком складають 1921,18 грн. /т. с. 1, арк. с. 127/. Тому, розмір орендної плати за листопад 2009 року дорівнює 1832,86 грн. (1921,18-88,32) /т. с. 2, арк. с. 7, таблиця, стовп. 3, ряд. 12/, в тому числі ПДВ –305,48 грн.

За виставленим рахунком позивача №7 від 12.01.2010 орендна плата разом з земельним податком складають 1937,68 грн. /т. с. 1, арк. с. 129/. Тому, розмір орендної плати за грудень 2009 року дорівнює 1849,36 грн. (1937,68-88,32) /т. с. 2, арк. с. 7, таблиця, стовп. 3, ряд. 15/, в тому числі ПДВ –308,23 грн.

За виставленим рахунком позивача №24 від 12.02.2010 орендна плата разом з земельним податком складають 1990,83 грн. /т. с. 1, арк. с. 131/. Тому, розмір орендної плати за січень 2010 року дорівнює 1882,65 грн. (1990,83-108,18) /т. с. 2, арк. с. 7, таблиця, стовп. 3, ряд. 16/, в тому числі ПДВ –313,77 грн.

За виставленим рахунком позивача №42 від 11.03.2010 орендна плата разом з земельним податком складають 2026,60 грн. /т. с. 1, арк. с. 133/. Тому, розмір орендної плати за лютий 2010 року дорівнює 1918,42 грн. (2026,60-108,18) /т. с. 2, арк. с. 7, таблиця, стовп. 3, ряд. 18/, в тому числі ПДВ –319,73 грн.

За виставленими рахунками позивача №63 від 05.04.2010, №66 від 12.04.2010 орендна плата разом з земельним податком складають 2043,87 грн. (2026,60+17,27) /т. с. 1, арк. с. 135-136/. Тому, розмір орендної плати за березень 2010 року дорівнює 1935,69 грн. (2043,87-108,18), в тому числі ПДВ –322,61 грн.

Таким чином, за розрахунком суду заборгованість відповідача по орендній платі станом на 01.05.2010 складає 27802,48 грн. з яких: 23830,65 грн. –орендна плата з ПДВ; 3971,83 грн. –податок на додану вартість.

Позивач з урахуванням заяви про зміну розміру позовних вимог /т. с. 2, арк. с. 6/ просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в розмірі 27584,82 грн. з ПДВ (23612,99+3971,83) /т. с. 1, арк. с. 32/.

Пункт 2 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право при прийнятті рішення виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Зважаючи на відсутність клопотання позивача про вихід суду за межі позовних вимог, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення суми боргу з орендної плати в заявленому розмірі –в сумі 27584,82 грн.

Крім того, Договором №3/к від 02.01.2009 на відповідача покладений обов’язок сплачувати балансоутримувачу комунальні платежі та земельний податок.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості по комунальних платежах (водопостачання і водовідведення та вивезення сміття), а також земельному податку є обґрунтованими.

Перевіривши уточнений розрахунок позивача /т. с. 1, арк. с. 32/ суд зазначає, що, в основному, він є вірним.

Разом з тим, позивачем безпідставно нараховано відповідачеві плату за вивезення сміття, виходячи з місячного розміру 31,00 грн.

Судом встановлено, що у Додатку 1 до Договору №3/к від 02.01.2009 сторони погодили обсяг комунальних послуг щодо вивезення сміття на рівні 4 м3 на рік /т. с. 1, арк. с. 15/.

В обґрунтування вартості послуг по вивезенню сміття позивачем надані Акти про надання відповідних послуг /т. с. 1, арк. с. 38, 40-41, 43, 45, 47, 49, 52, 57-60/, підписані ЗАТ „Автотранспортне підприємство 2628” та позивачем і оплачені останнім.

З даних актів вбачається, що вартість збирання та утилізації твердих побутових відходів становить 62,00 грн. з ПДВ за 1м3.

За умовами пункту 2.2 Договору №3/к від 02.01.2009, в разі зміни тарифів на комунальні послуги та енергоносії Орендар здійснює розрахунки за новими тарифами з моменту їх затвердження без додаткової угоди.

Отже, зміна вартості комунальних послуг може мати місце лише в разі зміни тарифів на ці послуги.

Оскільки протягом дії Договору №3/к від 02.01.2009 тариф залишався незмінним, стягнення з відповідача заборгованості за вивіз сміття з розрахунку 31,00 грн. на місяць є необґрунтованим.

За розрахунком суду вартість послуг щодо вивезення сміття за період з квітня 2009 року по березень 2010 року (12 місяців) становить: 4 м3 *62,00 грн. = 248,00 грн.

Стосовно визначення розміру заборгованості з водопостачання та водовідведення суд погоджується із розрахунком позивача /т. с. 1, арк. с. 32, 71, оскільки вважає його вірним.

Таким чином, загальна сума боргу по комунальних платежах складає 924,92 грн. (676,92+248,00), яка і підлягає стягненню з відповідача. В частині стягнення 128,00 грн. (послуги із вивезення сміття) позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Також, перевіривши розрахунок суми відшкодування відповідачем земельного податку суд зазначає, що він є вірним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в сумі 1119,42 грн.

При цьому судом враховано, що згідно з листом Державного комітету України по земельних ресурсах від 11.01.2010 №641/22/6-10 з 01.01.2010 нормативна грошова оцінка земель негосподарського призначення, від якої обчислюється земельний податок, підлягає індексації на коефіцієнт 1,254 /т. с. 2, арк. с. 25-26/.

Позивачем, серед іншого, заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені та штрафу в сумі 5232,44 грн. /т. с. 2, арк. с. 6, 8/ за порушення строків внесення орендної плати.

Суд вважає позовні вимоги в цій частині частково обґрунтованими та підлягаючими частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов’язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов’язань, які застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з частиною другою статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Із наведеною нормою кореспондує стаття 611 Цивільного кодексу України, згідно з якою, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В свою чергу, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

У пункті 3.7 Договору сторони домовились, що орендна плата, яка перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочки, включаючи день оплати.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 251 Цивільного кодексу України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

В пункті 3.6 Договору оренди №801 індивідуально визначеного (нерухомого) майна від 24.02.2009 встановлений обов’язок Орендаря перераховувати орендну плату Балансоутримувачу щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним. За прострочку понад три місяці, Орендар на підставі пункту 3.8 Договору додатково сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів погашення в повному обсязі заборгованості по орендній платі та комунальних послугах.

Зважаючи на те, що судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем основного зобов’язання, суд вважає нарахування позивачем пені правомірним.

Разом з тим, перевіряючи розрахунок пені, наданий позивачем /т. с. 2, арк. с. 8/, суд зазначає, що він не відповідає вимогам чинного законодавства України. Зокрема, позивачем не враховані приписи частини шостої статті 232 Господарського кодексу України.

Тому суд здійснив власний розрахунок пені, що наведений нижче. При цьому нарахування пені здійснюється на заборгованість по орендній платі за період з квітня 2009 року по квітень 2010 року.

1)          Сума заборгованості по орендній платі за рахунками №30 від 12.03.2009 /т. с. 1, арк. с. 107/, №31 від 12.03.2009 /т. с. 1, арк. с. 108/ –2939,20 грн. з ПДВ (2607,63+419,89-88,32):

Період для нарахування –з 17.03.2009 (15.03.2009 –неділя) по 07.05.2009 (07.05.2009 –часткове погашення відповідачем заборгованості):

а)          з 17.03.2009 по 07.05.2009 (52 дні):

2939,20*2*12/100/365*52=100,50 грн.

2)          Сума заборгованості по орендній платі за рахунками №50 від 10.04.2009, №51 від 10.04.2009 /т. с. 1, арк. с. 110/ –4792,59 грн. з ПДВ (4196,26+684,65-88,32):

Період для нарахування –з 16.04.2009 по 07.05.2009 (22 дні):

4792,59*2*12/100/365*22=69,33 грн.

3)          Сума заборгованості по орендній платі за рахунками №73 від 07.05.2009 (сума 3677,61 грн. (3765,93-88,32)), №74 від 07.05.2009 (сума 612,93 грн.) /т. с. 1, арк. с. 113/ –4290,54 грн. з ПДВ (3677,61+612,93):

Період для нарахування –з 16.05.2009 по 16.07.2009 (16.07.2009 –часткове погашення відповідачем заборгованості):

а)          з 16.05.2009 по 14.06.2009 (30 днів):

4290,54*2*12/100/365*30=84,64 грн.;

б)          з 15.06.2010 по 16.07.2009 (32 дні):

4290,54*2*11/100/365*32=82,75 грн.

4)          Сума заборгованості по орендній платі за рахунками №94 від 10.06.2009, №95 від 10.06.2009 /т. с. 1, арк. с. 115/ –2063,13 грн. з ПДВ (1856,72+294,73-88,32):

Період для нарахування –з 16.06.2009 по 16.07.2009 (31 день):

2063,13*2*11/100/365*31=38,55 грн.

5)          Сума заборгованості по орендній платі за рахунками №124 від 08.07.2009, №127 від 08.07.2009 /т. с. 1, арк. с. 117/ –2085,82 грн. з ПДВ (1876,16+297,98-88,32):

Період для нарахування –з 16.07.2009 по 29.09.2009 (29.09.2009 –оплата відповідачем 7000,00 грн.):

а)          з 16.07.2009 по 11.08.2009 (27 днів):

2085,82*2*11/100/365*27=33,94 грн.;

б)          з 12.08.2009 по 29.09.2009 (49 днів):

2085,82*2*10,25/100/365*49=57,40 грн.

6)          Сума заборгованості по орендній платі за рахунками №142 від 10.08.2009, №144 від 10.08.2009 /т. с. 1, арк. с. 119/ –2083,74 грн. з ПДВ (1874,38+297,68-88,32):

Період для нарахування –з 18.08.2009 (15.08.2009 –субота) по 29.09.2009 (43 дні):

2083,74*2*10,25/100/365*43=50,32 грн.

7)          Сума заборгованості по орендній платі за рахунками №155 від 15.09.2009, №156 від 15.09.2009 /т. с. 1, арк. с. 121/ –2079,57 грн. з ПДВ (1870,81+297,08-88,32):

Період для нарахування –з 16.09.2009 по 29.09.2009 (14 днів):

2079,57*2*10,25/100/365*14=16,35 грн.

8)          Сума заборгованості по орендній платі за рахунками №173 від 13.10.2009, №174 від 13.10.2009 /т. с. 1, арк. с. 123/ –2096,21 грн. з ПДВ (1885,07+299,46-88,32):

Період для нарахування –з 16.10.2009 по 16.04.2010 (183 дні):

2096,31*2*10,25/100/365*183=215,46 грн.

9)          Сума заборгованості по орендній платі за рахунками №191 від 12.11.2009, №192 від 12.11.2009 /т. с. 1, арк. с. 164/ –2115,07 грн. з ПДВ (1901,24+302,15-88,32):

Період для нарахування –з 17.11.2009 (15.11.2009 –неділя) по 30.04.2010 (165 днів):

2115,07*2*10,25/100/365*165=196,01 грн.

10)          Сума заборгованості по орендній платі за рахунками №207 від 12.11.2009, №208 від 09.12.2009 /т. с. 1, арк. с. 127/ –2138,34 грн. з ПДВ (1921,18+305,48-88,32):

Період для нарахування –з 16.12.2009 по 30.04.2010 (136 днів):

2138,34*2*10,25/100/365*136=163,33 грн.

11)          Сума заборгованості по орендній платі за рахунками №7 від 12.01.2010, №8 від 12.01.2010 /т. с. 1, арк. с. 129/ –2157,59 грн. з ПДВ (1937,68+308,23-88,32):

Період для нарахування –з 16.01.2010 по 30.04.2010 (105 днів):

2157,59*2*10,25/100/365*105=127,24 грн.

12)          Сума заборгованості по орендній платі за рахунками №24 від 12.02.2010, №25 від 12.02.2010 /т. с. 1, арк. с. 131/–2196,43 грн. з ПДВ (1990,83+313,78-108,18):

Період для нарахування –з 16.02.2010 по 30.04.2010 (74 дні):

2196,43*2*10,25/100/365*74=91,29 грн.

13)          Сума заборгованості по орендній платі за рахунками №42 від 11.03.2010, №43 від 11.03.2010 /т. с. 1, арк. с. 133/–2238,15 грн. з ПДВ (2026,60+319,73-108,18):

Період для нарахування –з 16.03.2010 по 30.04.2010 (46 днів):

2238,15*2*10,25/100/365*46=57,82 грн.

14)          Сума заборгованості по орендній платі за рахунками №63 від 05.04.2010, №65 від 05.04.2010, №66 від 12.04.2010, №67 від 05.04.2010 /т. с. 1, арк. с. 135-136/ –2258,30 грн. з ПДВ (2026,60+319,73+17,27+2,88-108,18):

Період для нарахування –з 16.04.2010 по 30.04.2010 (15 днів):

2258,30*2*10,25/100/365*15=19,03 грн.

Таким чином, загальний розмір пені за розрахунком суду становить 1403,96 грн.

Зважаючи на те, що рахунки №№94, 95 від 10.06.2009 та решта не сплачувались відповідачем понад три місяці, нарахування позивачем штрафу в розмірі 1687,48 грн. є правомірним в силу пункту 3.8 Договору.

За наведених обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки (штрафу, пені) підлягають частковому задоволенню –в розмірі 3091,44 грн. (1403,96+1687,48). В частині стягнення з відповідача пені в розмірі 2141,00 грн. (5232,44-3091,44) суд відмовляє в позові.

Підсумовуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги частково, в розмірі 32720,60 грн., з яких: 27584,82 грн. –основний борг з ПДВ; 924,92 грн. –комунальні платежі; 1119,42 грн. –сума земельного податку; 3091,44 грн. –неустойка.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при частковому задоволенні позову розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: на відповідача 327,21 грн. (32720,60*349,90/34989,60) державного мита та 220,70 грн. (32720,60*236,00/34989,60) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного малого підприємства „Фірма „АТО” (99038, м. Севастополь, вул. Степаняна, 2; ідентифікаційний код 20716887; відомості про поточні рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь Державного професійно-технічного навчального закладу „Севастопольський центр професійно-технічної освіти ім. маршала інженерних військ А.В. Геловані” (99028, м. Севастополь, вул. Єфремова, 2; ідентифікаційний код 25749503; п/р35222003000039, 31257274210025, 35213001000039 в ГУ ДКУ в м.Севастополі, МФО 824509) суму в розмірі 32720,60 грн. (тридцять дві тисячі сімсот двадцять грн. 60 коп.), з яких: 27584,82 грн. –основний борг; 924,92 грн. –заборгованість по комунальних послугах; 1119,42 грн. –відшкодування земельного податку; 3013,22 грн. –неустойка, а також державне мито в розмірі 327,21 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 220,70 грн.

                    Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          В частині стягнення 128,00 грн. (вивезення сміття) та пені в розмірі 2141,00 грн. –в позові відмовити.

Суддя В.О. Головко

Рішення оформлено

і підписано в порядку

статті 84 ГПК України

02.08.2010.