Рішення № 11077946, 28.07.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

28 липня 2010 року справа № 5020-3/063-470-9/268 За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м.Севастополі (99008, м. Севастополь, пл. Повсталих, 6)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Севбеленерго” (99813, м. Севастополь, сел. Андріївка, вул. Травнева, 58, кв. 203);

Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна корпорація “Альянс” (Російська Федерація, м. Москва, вул. Електрозаводська, 29, стр.2; 99813, м. Севастополь, сел. Андріївка, вул. Травнева, 58)

про розірвання договорів купівлі-продажу,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Севбеленерго” (99813, м. Севастополь, сел. Андріївка, вул. Травнева, 58, кв. 203)

до Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі (99008, м. Севастополь, пл. Повсталих, 6)

про стягнення 160153,09 грн.

суддя Рибіна С. А.

За участю представників:

позивача (за первісним позовом) (Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі) - Сазонов Олександр Вікторович, довіреність б/н від 12.01.2010;

відповідача (Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна корпорація "Альянс") - П'янікін Василь Васильович, довіреність б/н від 01.06.2010;

відповідача (за первісним позовом) (Товариство з обмеженою відповідальністю "Севбеленерго") - П'янікін Василь Васильович, довіреність б/н від 01.09.2010.

Суть спору: Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі (далі - Фонд) звернулося до господарського суду міста Севастополя із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Севбеленерго” (далі –ТОВ «Севбеленерго»), Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна корпорація “Альянс” (далі –ТОВ «Альянс») про розірвання договорів купівлі-продажу та повернення майна.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачами належним чином не виконані зобов’язання щодо умов договорів купівлі - продажу державного майна №176/40 від 10.09.2004 та б/н від 10.09.2004 (т.1 а.с.3-6).

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 13.02.2009 повернуто позовну заяву без розгляду.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.03.2009 ухвалу господарського суду міста Севастополя від 13.02.2009 у справі №5020-3/063-470 скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.

Ухвалою від 10.04.2009 справа прийнята до провадження суддею Рибіною С.А.

Ухвалою суду від 16.02.2010 в порядку частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України зупинено провадження у справі до 16.06.2010.

Ухвалою суду в порядку частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України поновлено провадження у справі.

Заявою від 08.07.2010 позивач за первісним позовом зменшив позовні вимоги, згідно яких просить пункт 1 позовних вимог викласти в наступній редакції:

Розірвати Договір купівлі-продажу від 10.09.2004 №176/40, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна по м. Севастополю та Товариством з обмеженою відповідальністю «Севбелєнерго». Від пункту 2 та 3 позовних вимог відмовляється. (т.2 а.с.35).

У відповідності із статтями 22, 78 Господарського процесуального кодексу України суд не приймає відмову від позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї –небудь права і охоронювані законом інтереси.

Суд вважає, що відмова позивача за первісним позовом від позовних вимог може спричинити порушення інтересів держави та відповідачів, тому суд не приймає заяву від 08.07.2010 та розглядає вимоги в первісному вигляді.

Представник відповідачів ТОВ «Севбеленерго»та ТОВ «Альянс»проти первісного позову заперечує, доводи викладені у відзиві на позов (т.1 а.с.66-68, 90).

В ході розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю “Севбеленерго” звернулось до суду з зустрічним позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі про стягнення 160153,09 грн.

Ухвалою суду від 01.07.2010 в порядку статті 60 Господарського процесуального кодексу України прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду спільно з первісним позовом у справі №5020-3/063-470-9/268 та призначено до розгляду.

Відповідач за зустрічним позовом позовні вимоги не визнає, вважає, що вони заявлені без достатніх правових підстав.

За клопотанням представника відповідачів, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

10.09.2004 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Севастополю та ТОВ «Севбелэнерго»(правонаступником якого при подальшому продажі є ТОВ «Інвестиційна корпорація «Альянс») був укладений договір купівлі-продажу державного майна № 176/40, відповідно до якого Продавець передав у власність Покупцеві нерухоме майно - будинок не функціонуючої лазні, який розташований за адресою: м. Севастополь, с. Андріївка, вул. Травнева, 31 Б, а Покупець прийняв на себе ряд зобов'язань відповідно до умов, визначених договором купівлі-продажу (т.1 а.с.7-12).

Відповідно до пункту 5.4 договору купівлі-продажу від 10.09.2004 № 176/40 при подальшому відчуженні об’єкта приватизації Покупець зобов’язаний узгодити зміст Договору купівлі-продажу з Продавцем та покласти всі обов’язки цього Договору, у тому числі і невиконанні, на нового власника, при цьому зобов’язання Покупця, передбачені цим Договором, зберігають усі дії для осіб, що набудуть об’єкта, у випадку його подальшого відчуження, у продовж строку дії цих зобов’язань.

07.10.2004 між ТОВ «Севбелэнерго»і ТОВ «Інвестиційна корпорація «Альянс»був укладений договір подальшого відчуження об'єкта приватизації (т.1 а.с.31).

Так, договір купівлі-продажу від 07.10.2004, укладений між ТОВ «Севбелєнерго»та ТОВ «Інвестиційна компанія «Альянс»був погоджений Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Севастополю (т.1 а.с.31).

26 листопада 2008 року у ході проведення Регіональним відділенням Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі перевірки виконання умов договору купівлі-продажу будинку не функціонуючої лазні, розташованої за адресою: м. Севастополь, с. Андріївка, вул. Травнева, 31 Б було встановлено, що Покупцем на момент проведення перевірки не виконані умови договору купівлі-продажу № 176/40 від 10.09.2004, у частині:

-          пункт 5.1.3 договору –використання об’єкту приватизації в якості лазні-сауни у протягом п’яті років з моменту переходу права власності на об’єкт приватизації, тобто до 13.09.2009,

-          пункт 5.1.4 договору - провести капітальний ремонт об'єкта приватизації та ввести його в експлуатацію в строк до 13.09.2005 (акт перевірки від 26.11.2008).

На підставі викладеного, Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі вважає, що ні одним із Покупців за договором купівлі-продажу від 10.09.2004 №176/40 не виконуються зобов'язання, передбачені цим договором, в частини підпунктів 5.1.3 та 5.1.4.

30 грудня 2008 року за вих. №11-03-03759 Регіональним відділенням Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі на адресу Покупців надіслано листи з пропозицією розірвати договори купівлі-продажу від 10.09.2004 №176/40 та від 07.10.2004.

Відповідь до цього часу на вказані листи Регіональнім відділенням ФДМУ в АР Крім та м. Севастополі не отримана.

Це стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про розірвання договорів купівлі - продажу державного майна №176/40 від 10.09.2004 та б/н від 10.09.2004.

В ході розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю “Севбеленерго” звернулось до суду з зустрічним позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі про стягнення 160153,09 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі такими, що підлягають задоволенню частково, а зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Севбелєнерго” таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог пункту 2 статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна»зазначені в цій частині зобов'язання зберігають свою чинність для осіб, які придбали об'єкт у випадку його подальшого відчуження протягом терміну дії цих зобов'язань. Аналогічна норма міститься в пункті 3 статті 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малої приватизації)».

Відповідно до пункту 1.5. Порядку надання державним органом приватизації згоди на подальше відчуження об'єктів, придбаних покупцями державного майна за договором купівлі-продажу, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 30.03.2001 №500 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.04.2001 за № 370/5561 (далі Порядок), відчуження майна за договором купівлі-продажу, обтяженого певними зобов'язаннями, можливо тільки за згодою органа приватизації. Згода органа приватизації здійснюється шляхом накладення на договір подальшого відчуження, поряд з підписами сторін договору, резолюції «Погоджено» за підписом керівника або його заступника, завіреним печаткою.

Згідно пункту 6 статті 23 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малої приватизації) органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу.

У відповідності із пунктами 135, 136 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України від 18.05.2000 №1723, контроль за виконанням договорів купівлі-продажу здійснює державний орган приватизації, що уклав відповідний договір. За результатами перевірки виконання умов договорів купівлі-продажу складається акт перевірки за формою, установленої Фондом.

Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 р. № 1243 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», який діяв на момент настання строку введення об’єкту приватизації в експлуатацію згідно підпункту 5.1.4 договору №176/40 від 10.09.2004 та пункту 7 договору б/н від 07.10.2004, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів укладається в підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єкта нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

Згідно Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №923 від 08.10.2008, та діяв на момент проведення Регіональним відділенням Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі перевірки дотримання виконання умов договору купівлі –продажу об’єкту приватизації, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, що видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Відповідно до вимог статті 29 Закону України «Про планування й забудову території»(в редакції на момент укладення договорів, які є предметом спору) дозвіл на виконання будівельних робіт –це документ, що підтверджує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж і споруд, видачу ордерів на проведення земельних робіт. У випадку проведення реконструкції також необхідно одержання дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно вимог пункту 1 статті 530 ГК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, воно повинне бути виконане в цей строк.

За результатами проведеної позивачем 26.11.2008 перевірки ним встановлено, що відповідачами вимоги зазначених вище нормативних актів не дотримані, об’єкт в експлуатацію не введений і не функціонує.

Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач за первісним позовом ТОВ «Інвестиційна корпорація «Альянс»не має належних доказів виконання зобов’язань, передбачених пунктом 7 договору купівлі-продажу від 07.10.2004, а саме: виконання зобов'язання Покупця щодо проведення капітального ремонту об’єкту приватизації та введення його в експлуатацію, тобто не має Акт приймання закінченого будівництвом об'єкта приватизації - будинку не функціонуючої лазні, розташованої за адресою: м. Севастополь, с. Андріївка, вул. Травнева, 31 Б, в експлуатацію в строк до 13.09.2005.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно статті 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 521 Цивільного кодексу передбачено, що форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Вимогами статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно пункту 7.5 договору купівлі-продажу №176/40 від 10.09.2004 при невиконанні Покупцем умов Договору Продавець має право розірвати його у встановленому порядку.

Відповідно до пункту 11.7 договору купівлі-продажу № 176/40 від 10.09.2004 у випадку невиконання однієї зі сторін умов даного Договору він може бути змінений або розірвуть на вимогу іншої сторони за рішенням суду або арбітражного суду.

Згідно пункту 133 Державної програми приватизації на 200-2002 роки, у випадку розірвання договору купівлі-продажу державного майна за рішенням суду у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань об'єкт приватизації підлягає поверненню в державну власність.

Відповідно до пункту 5 статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна»на вимогу однієї зі сторін договір купівлі-продажу може бути розірваний або визнаний недійсним за рішенням суду у випадку невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у встановлений термін.

Згідно пунктів 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до вимог пункту 2, 3, 4, 5, 3, 4, 5 статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну або розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням. Якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що договір купівлі-продажу б/н від 07.10.2004, укладений між ТОВ «Севбелєнерго»та ТОВ «Інвестиційна корпорація «Альянс»ні є виключно договором купівлі-продажу у розумінні Цивільного кодексу України, вказаний договір є змішаним договором, який містить у собі елементи договору купівлі-продажу та договору про зміну боржника у зобов’язані.

З цих підстав суд вважає, що Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі, хоча і не є стороною у договорі купівлі-продажу б/н від 07.10.2004, але має право вимоги його виконання та має право застосовувати до боржника правові наслідки, у разу не виконання ним своїх зобов’язань.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для розірвання договору купівлі – продажу №176/40 від 10.09.2004, оскільки зобов’язання ТОВ «Севбелєнерго»припинені, судом не встановлено порушень виконання умов договору до моменту відчуження ним майна, відповідно є всі підстави для відмови в позовних вимогах в цій частині.

Судом встановлений факт невиконання ТОВ «Інвестиційна корпорація «Альянс»умов договору купівлі-продажу б/н від 07.10.2004, а також наявність у Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м.Севастополі пра ва звертатись з позовом до суду про його розірвання, тому вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі про розірвання договору б/н від 07.10.2004 суд визнає такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини дев’ятої статті 27 Закону України „Про приватизацію державного майна" у разі розі рвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем до говірних зобов'язань приватизований об'єкт підлягає поверненню в державну власність.

Суд дійшов висновку про наявність підстав розірвання дого вору купівлі-продажу б/н від 07.10.2004, що тягне за собою передбачену частиною дев’ятою статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна»необхідність повернення об'єкту до державної власності.

Не може бути прийнятий судом довід відповідачів, що позивач не надав їм допомоги у вирішенні питання оформлення земельної ділянки, на якій розташований об’єкт приватизації з тих підстав, що відповідач ТОВ «Севбелєнерго»до Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м.Севастополі з метою виконання останнім пункту 6 Договору №176/40 від 10.09.2004 не звертався, а зобов’язань в цієї частині у Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м.Севастополі перед ТОВ «Інвестиційна корпорація «Альянс»не виникло, оскільки договір б/н від 07.10.2004 даного обов’язку Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м.Севастополі не містить.

Щодо зустрічних позовних вимог ТОВ «Севбелєнерго»суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Відповідно до вимог п. 133 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України «Про Державну програму приватизації», у разі розірвання договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації у зв'язку з невиконанням їх умов або визнання їх недійсними в судовому порядку повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкт приватизації, провадиться на підставі рішення суду з коштів позабюджетного Державного фонду приватизації або фонду приватизації Автономної Республіки Крим, отриманих від повторного продажу цих об'єктів у порядку, встановленому Фондом

Порядок повернення покупцям коштів, сплачених за об’єкт приватизації, у разі розірвання або визнання недійсним договорів купівлі-продажу, затверджений наказом Фонду державного майна України від 15.08.2000 №1701 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.08.2000 за № 567/4788.

Відповідно до вимог п. 1, 2 зазначеного Порядку при розірванні договору купівлі-продажу або визнанні його недійсним повернення Покупцю коштів, сплачених ним за об'єкт приватизації, здійснюється лише на підставі рішення суду, арбітражного суду. Джерелом розрахунків з Покупцем є кошти, одержані органом приватизації від повторного продажу об'єкта, повернутого у власність держави. Розрахунки здійснюються тільки після повторного продажу державою об'єкта приватизації, повернутого у її власність, і надходження коштів від повторного продажу на рахунок позабюджетного Державного фонду приватизації або фонду приватизації АРК.

Таким чином суд дійшов висновку, що зазначені норми встановлюють: а) повернення коштів тільки після надходження коштів від повторного продажу; б) наявність рішення суду.

Оскільки об’єкт приватизації повторно ще не проданий, зустрічний позов ТОВ «Севбелєнерго»поданий передчасно, до отримання Фондом коштів від повторного продажу.

Тому суд вважає, що на цей час у ТОВ «Севбелєнерго»не має правових підстав на звернення до суду з зустрічним позовом про стягнення коштів, сплачених ним за об'єкт приватизації.

Таким чином, суд визнає зустрічні позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому суд зазначає, що після повторного продажу об’єкту приватизації позивач за зустрічним позовом не позбавлений можливості звернутись до суд із відповідним позовом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Первісний позов задовольнити частково.

2.          Вважати розірваним договір купівлі - продажу майна від 07.10.2004, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Севбеленерго” (99813, м. Севастополь, сел. Андріївка, вул. Травнева, 58, кв. 203, ідентифікаційний код 20677058) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна корпорація “Альянс”, (Російська Федерація, м. Москва, вул. Електрозаводська, 29, стр.2; 99813, м. Севастополь, сел. Андріївка, вул. Травнева, 58,основний державний реєстраційний номер 1027718005215), з моменту набрання рішенням законної сили.

3.          Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна корпорація “Альянс”, (Російська Федерація, м. Москва, вул. Електрозаводська, 29, стр.2; 99813, м. Севастополь, сел. Андріївка, вул. Травнева, 58,основний державний реєстраційний номер 1027718005215) повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України в АР Крим та м.Севастополі (99008, м. Севастополь, пл. Повсталих, 6, ідентифікаційний код 20677058) будинок лазні, який розташований за адресою: м. Севастополь, с. Андріївка, вул. Травнева, 31Б.

4.          В інший частині первісного позову відмовити.

5.          В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Суддя           підпис           С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 02.08.2010