Рішення № 11077925, 27.07.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

27 липня 2010 року справа № 5020-9/146 За позовом Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Оптіма-Фарм, ЛТД”(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-а) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничої комерційної фірми “Теко”(99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, буд. 24, кв. 2) про стягнення 8155,10 грн.,

Суддя Рибіна С.А.

За участю представників:

позивача - Прибиток Олексій Васильович, довіреність б/н від 15.06.2010;

відповідача - Нікітенко Наталія Валентинівна, довіреність № 251 від 14.07.2010.

Суть спору: Спільне українсько-естонське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Оптіма-Фарм, ЛТД” (далі –СУЕП у формі ТОВ «Оптіма-Фарм, ЛТД») звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничої комерційної фірми «Теко»(далі –ТОВ «НВКФ «Теко») про стягнення 8155,10, з яких: основний борг –7866,48 грн., пеня –288,62 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки щодо оплати за поставлений товар відповідно до умов договору №2445 від 20.01.2009, доводи викладені у позові (а.с.2-4).

Ухвалою суду від 15.07.2010 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-9/146.

В процесі розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги у зв’язку зі сплатою основного боргу відповідачем та просить стягнути пеню в розмірі 288,62 грн. (а.с.71-72).

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги визнає, зазначивши, що суму основного боргу оплатив в повному обсязі, проти стягнення пені не заперечує(а.с.37).

За клопотанням представника відповідача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

20.01.2009 між СУЕП у формі ТОВ «Оптіма-Фарм, ЛТД»(Продавець) та ТОВ «НВКФ «Теко»(Покупець) був укладений договір постачання №2445 (далі –Договір), (а.с.22-25), за умовами якого Продавець бере на себе зобов'язання передати у власність (повне господарське віддання) Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити певний Товар, асортимент, кількість та ціна якого зазначені у видаткових накладних, які є його невід’ємною частиною.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2009, а в частині розрахунків –до повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань згідно умов даного Договору (пункт 12.8 Договору).

Відповідно до пункту 6.1. Договору оплата покупцем Товару за цим договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому порядок оплати за Договором (попередня оплата чи оплата з відстроченням платежу) обирається Покупцем при поданні Заявки.

Згідно пункту 6.2. Договору при здійсненні Покупцем оплати Товару за Договором з відстроченням платежу строк, протягом якого Покупець зобов'язаний здійснити оплату за Товар на користь Продавця, визначається Продавцем у видатковій накладній на товар, який поставляється. При цьому перебіг такого строку починається від дати передачі Товару Покупцю, що вказана у дорученні на отримання товару. Надання Покупцем рахунку-фактури для оплати Товару з відстроченням платежу не є обов’язковим.

Позивач зобов'язання за договором поставки виконав в повному обсязі, за період з 06.04.2010 по 14.04.2010 на підставі видаткових накладних поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 10503,16 грн. (а.с.9-15), що підтверджується довіреностями на отримання товару (а.с.18-21).

Відповідач зобов’язання по оплаті отриманого позивачем товару у встановлений Договором строк виконав частково, а саме: сплатив 2636,68 грн., в результаті чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 7866,48 грн.

Згідно пункту 10.3 Договору у випадку несвоєчасної оплати Товару Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки

18.05.2010 за вих.№196 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою про сплату останнім отриманого товару (а.с.27).

Відповідач на претензію не відповів, наявну суму заборгованості не погасив.

Дані обставини стали підставою для звернення СУЕП у формі ТОВ «Оптіма-Фарм, ЛТД»до господарського суду з вимогами про стягнення заборгованості за Договором з урахуванням штрафних санкцій.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору постачання №2445 від 20.01.2009.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно пункту 6.2. Договору при здійсненні Покупцем оплати Товару за Договором з відстроченням платежу строк, протягом якого Покупець зобов'язаний здійснити оплату за Товар на користь Продавця, визначається Продавцем у видатковій накладній на товар, який поставляється.

Відстрочка платежу визначена у видаткових накладних визначена 21 календарних день.

Суд встановив, що позивач поставив відповідачеві товар на суму 10503,16 грн., який відповідачем оплачений частково, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 7866,48 грн.

В процесі розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги у зв’язку зі сплатою основного боргу відповідачем, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с.73-82), та просить стягнути пеню в розмірі 288,62 грн..

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 288,62 грн.

Згідно частини першої статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статей 546, 549, пункту 3 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статей 3-4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно пункту 10.3 Договору у випадку несвоєчасної оплати Товару Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Суд перевірив розрахунок позивача та встановив, що він містить певні недоліки у визначені періодів нарахування санкцій та пеня повинна бути розрахована наступним чином:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

1571.7328.04.2010 - 07.06.20104110.2500 %0.056 %*36.19

1571.7308.06.2010 - 08.07.2010319.5000 %0.052 %*25.36

2242.4229.04.2010 - 07.06.20104010.2500 %0.056 %*50.38

2242.4208.06.2010 - 08.07.2010319.5000 %0.052 %*36.19

2834.4804.05.2010 - 07.06.20103510.2500 %0.056 %*55.72

2834.4808.06.2010 - 08.07.2010319.5000 %0.052 %*45.74

1217.8506.05.2010 - 07.06.20103310.2500 %0.056 %*22.57

1217.8508.06.2010 - 08.07.2010319.5000 %0.052 %*19.65 Оскільки заявлена позивачем сума в розмірі 288,62 грн. менша, ніж та, що підлягає стягненню –291,80 грн., суд визнає вимоги позивача в цієї частині в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Згідно частини п’ятої статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Суд встановив, що дії відповідача щодо визнання позову не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, тому, керуючись частиною п’ятою статті 78 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає рішення про задоволення позову.

Таким чином, суд визнає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню повністю частині стягнення пені в розмірі 288,62 грн.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи оплату основного боргу після порушення провадження по справі при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82 –85, 116, 117, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничої комерційної фірми “Теко”(99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, буд. 24, кв. 2, ідентифікаційний код 13794556, р/р 26007945548602 в Кримській республіканській філії УСБ, МФО 324010) на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Оптіма-Фарм, ЛТД”(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-а, ідентифікаційний код 21642228, р/р 26003012817821 в Укрексімбанку, МФО 322313) 665,83 грн., з яких: пеня –288,62 грн., витрати по сплаті державного мита –141,21 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 02.08.2010