Рішення № 11077924, 27.07.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

27 липня 2010 року справа № 5020-10/182

Господарський суд міста Севастополя в складі: судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом

Відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго”

(вул. Хрустальова, 44, м. Севастополь, 99040)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Севстроймаркет”

(вул. Вакуленчука, 21/83, м. Севастополь, 99045)

(вул. Муромська, 82/32, м. Севастополь, 99022)

про стягнення заборгованості в розмірі 1549,84 грн.,

за участю представників сторін:

позивача – Гладченко О.І., довіреність №16376/0/2-09 від 29.12.2009;

відповідача –не з`явився.

21.06.2010 Відкрите акціонерне товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Севстроймаркет” про стягнення заборгованості в розмірі 1549,84 грн.

Позовні вимоги мотивовані посиланням на наявність укладеного між сторонами договору №3569 від 09.02.2005, відповідно до умов якого сторони прийняли на себе зобов’язання додержуватись вимог законодавчих та директивних актів, які регламентують питання енергопостачання та взаємовідносини сторін.

В судовому засіданні 27.07.2010 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач у судові засідання 08.07.2010, 27.07.2010 явку уповноваженого представника не забезпечив, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно, відзив на позовну заяву не надав.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обов’язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

09.02.2005 року між Відкритим акціонерним товариством „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Севстроймаркет” (Споживач) було укладено договір №3564 (далі - Договір) про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого Постачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує Постачальнику вартість електроенергії та здійснює інші платежі згідно умов зазначеного договору та додатків до нього (пункт 1 Договору) /а.с.9-13/.

Відповідно до пункту 2.2.2 Договору споживач зобов’язався додержуватися режимів споживання електроенергії у відповідності до розділу 5 Договору, яким передбачено встановлення договірних величин споживання електроенергії та потужності.

Згідно з пунктом 4.2.2 Договору Споживач за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, встановлених згідно розділу 5 Договору, Споживач сплачує Постачальнику п`ятикратну вартість різниці між фактично спожитої та договірною величинами.

Розділом 5 Договору визначений порядок встановлення договірних величин споживання електричної енергії та потужності.

Листом від 17.12.2009 позивач повідомив відповідача про необхідність надати Відкритому акціонерному товариству „Енергетична компанія „Севастопольенерго” відомості щодо обсягів очикуваємого споживання електричної енергії на 2010 рік, зазначив, що у разі ненадання вказаних відомостей у встановлений строк, розмір очикуваємого споживання електричної енергії на наступний рік буде встановлений по фактичному обсягу споживання поточного року у односторонньому порядку.

Додатком №1 до Договору сторонами встановлені обсяги поставки електричної енергії та потужності на 2009, 2010 роки /а.с.14-15/.

          Однак, відповідачем було порушено вимоги вищевказаного договору та перевищено договірні величини споживання електричної енергії та потужності, у зв’язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 1549,84 грн., згідно з розрахунком перевищення договірної величини споживання електричної енергії та потужності /а.с. 18/.

          Позивачем на адресу відповідача були направлені відповідні рахунки з розрахунком перевищення договірних величин споживання електричної енергії /а.с.19-23/

          Перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності за відповідні періоди вбачається з актів про користування електричною енергією /а.с. 24-28/.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Закону України „Про електроенергетику”, Порядка постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441 (у відповідних редакціях) та Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 N 28 (у відповідних редакціях) (далі - Правила), Цивільного кодексу України (Закон України №435-ІV від 16.01.2003, далі –ЦК України) та Господарського кодексу України (Закон України №436-ІV від 16.01.2003 України, далі –ГК України).           

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини першої статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно частиною першою статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині першій статті 193 ГК України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання—відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 4.4. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996, споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача.

Згідно з частиною шостою статті 26 Закону України "Про електроенергетику", у випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Відповідач не представив суду доказів оплати заборгованості у розмірі 1549,84 грн., у той час як згідно з приписами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

За таких обставин матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем обов’язків по повній та своєчасній оплаті за поставлену електричну енергію за договором №3564 від 09.02.2005, через що вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Севстроймаркет” заборгованості у розмірі 1549,84 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову у повному обсязі покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.           Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Севстроймаркет” (99022, м. Севастополь, вул. Муромська, 82/32, ідентифікаційний код 31981416, р/р 26006279 в СФ АППБ «Аваль», МФО 324504, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Відкритого акціонерного товариства “Сев\вастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, ідентифікаційний код 05471081, р/р 2600735537 в АБ „Перший інвестиційний банк” в м. Києві, МФО 300506) заборгованість в розмірі 1549,84 грн. (одна тисяча п`ятсот сорок дев`ять грн. 84 коп.) основного боргу, а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.М. Юріна

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 02.08. 2010.