Рішення № 11077916, 26.07.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

26 липня 2010 року справа № 5020-11/082 За позовом:           Регіонального відділення Фонду державного майна України по

          Автономній Республіці Крим та м.Севастополю

          (99008, м.Севастополь, майд.Повсталих, 6)

до:           Приватного малого підприємства „Фірма „АТО”

          (99038, м.Севастополь, вул.Степаняна, 2)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:           Севастопольський центр професійно-технічної освіти ім.А.В.Геловані

(99028, м.Севастополь, вул.Єфремова, 2)

про           розірвання договору, стягнення заборгованості у розмірі 10065,14 грн.

Суддя Дмитрієв В.Є.

Представники сторін:

позивача –Овечкіна С.П., довіреність № 6 від 12.01.2010, Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та місті Севастополі;

відповідача - не з’явився, ПМП „Фірма „АТО”;

третьої особи - не з’явився, Севастопольський центр професійно-технічної освіти ім.А.В.Геловані.

СУТЬ СПОРУ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Автономній Республіці Крим та місту Севастополю (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до приватного підприємства „Фірма „АТО” (далі - відповідач) про розірвання договору та стягнення заборгованості у розмірі 10065,14 грн., з яких: заборгованість по сплаті орендної плати –8669,40 грн., пеня –528,80 грн., штраф –866,94 грн.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору № 801 від 24.04.2009.

Ухвалою суду від 12.04.2010 порушено провадження у справі № 5020-11/082, до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, залучений Севастопольський центр професійно-технічної освіти ім.А.В.Геловані.

Представник позивача у судовому засіданні 26.07.2010 подав заяву про зменшення позовних вимог, у якій просив прийняти відмову від пункту 4 позовних вимог, а саме від позовних вимог про зобов’язання відповідача передати Севастопольському центру професійно-технічної освіти ім.А.В.Геловані орендоване майно, шляхом підписання акту приймання-передачі.

Ухвалою від 26.07.2010 прийнято відмову відповідача від позовних вимог у частині зобов’язання відповідача передати Севастопольському центру професійно-технічної освіти ім.А.В.Геловані орендоване майно, шляхом підписання акту приймання-передачі, провадження по справі у цій частині припинено.

Також у судовому засіданні 26.07.2010 представник позивача у зв’язку з допущеною у тексті позовної заяви опискою щодо найменування відповідача заявив клопотання вважати вірною назвою відповідача Приватне мале підприємство „Фірма „АТО”.

Дослідивши матеріали справи, суд задовольнив вказане клопотання.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову; явку повноважних представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином.

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв’язку з позначками „за зазначеною адресою не значиться”, можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Представникам сторін у судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

24.02.2009 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Автономній Республіці Крим та місту Севастополю (Орендодавець) та приватним малим підприємством „Фірма „АТО” (Орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 801 (далі - Договір) (а.с. 7-10).

Згідно з пунктом 1.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно: одноповерхову прибудову загальною площею 31,5 кв.м. та вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 201,1 кв.м., що розташовані на першому поверсі двоповерхового будинку навчально-виробничих майстерень, які знаходяться за адресою: м.Севастополь, вул.Степаняна, буд.2 (далі - Майно), що перебуває на балансі Севастопольського центру профтехосвіти ім.Маршала інженерних військ А.В. Головані (Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 30 вересня 2008 і становить за незалежною оцінкою 661330,00 грн. без урахуванням ПДВ.

24.02.2009 об’єкт оренди переданий відповідачу, що підтверджується актом прийому-передачі (а.с. 12).

Згідно з пунктом 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (далі –Методика розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - вересень 2008 - 5786,63 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на відповідні індекси інфляції.

Відповідно до пункту 3.3 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з пунктом 3.6 Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України.

Проте, за твердженням позивача, зобов’язання зі сплати орендної плати відповідачем виконувались неналежним чином, у зв’язку з чим у нього утворилась заборгованість перед

позивачем за період з серпня 2009 року по лютий 2010 року у розмірі 8669,40 грн.

Викладене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною першою статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до статті 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Докази оплати відповідачем наявної заборгованості з орендної плати за період з серпня 2009 року по лютий 2010 року у розмірі 8669,40 грн. відсутні.

Перевіривши розрахунок суми позовних вимог, наданий позивачем, суд встановив, що він відповідає вимогам чинного законодавства, тому заборгованість з орендної плати у сумі 8669,40 грн. підлягає стягненню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з пунктом 3.7 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 Договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення уключаючи день оплати.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 528,80 грн. за період з 16.08.2009 по 30.03.2010.

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, відповідно до пункту 3.8 Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача по сплаті орендної плати дійсно становить більш ніж три місяці, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 866,94 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Частиною першою статті 782 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Судом встановлено, що період, за який відповідач має заборгованість по орендній платі перед позивачем та Балансоутримувачем становить більш ніж три місяці, а саме: з серпня 2009 року по лютий 2010 року.

На підставі викладених обставин та наведених норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та місті Севастополі про розірвання договору оренди № 801 від 24.04.2009.

Згідно зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача в доход державного бюджету.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 49, 82–85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного малого підприємства „Фірма „АТО” (99038, м.Севастополь, вул.Степаняна, 2, код ЄДРПОУ 21016887, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Автономній Республіці Крим та м.Севастополю (99008, м.Севастополь, майд.Повсталих, 6, код ЄДРПОУ 20677058, відомості про рахунки в установах банків відсутні) заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 8669,40 грн., пеню у розмірі 528,80 грн. та штраф у розмірі 866,94 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          Стягнути з Приватного малого підприємства „Фірма „АТО” (99038, м.Севастополь, вул.Степаняна, 2, код ЄДРПОУ 21016887, відомості про рахунки в установах банків відсутні) в доход державного бюджету (р/р 31113095700007 в ГУ ДКУ в м. Севастополі, код ЄДРПОУ 24035598, МФО 824509) державне мито у розмірі 187,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          Стягнути з Приватного малого підприємства „Фірма „АТО” (99038, м.Севастополь, вул.Степаняна, 2, код ЄДРПОУ 21016887, відомості про рахунки в установах банків відсутні) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. на наступні реквізити: одержувач: Ленінський район, ЄДРПОУ: 24035598, банк одержувача: ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО: 824509, рахунок:31212264700007, код бюджетної класифікації: 22050003.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                     В.Є. Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно до

вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 29.07.2010.