Рішення № 11077914, 26.07.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

26 липня 2010 року справа № 5020-11/070 За позовом:          Публічного акціонерного товариства „Сведбанк”

          (01032, м.Київ, вул.Комінтерну, буд.30)

до:           Товариства з обмеженою відповідальністю „Максимум”

          (99007, м.Севастополь, вул.М.Музики, 58-74)

          (99038, м.Севастополь, вул.Соловйова, 10, кімн.2)

          Товариства з обмеженою відповідальністю „Паниол”

          (99007, м.Севастополь, вул.М.Музики, 58-74)

про           стягнення 2198007,63 грн.,

Суддя Дмитрієв В.Є.

За участю представників:

позивача - не з’явився, ПАТ „Сведбанк”;

відповідача - Опанасенко Н.С., довіреність б/н від 15.01.2009, ТОВ "Максимум";

відповідача - Опанасенко Н.С., довіреність б/н від 06.04.2010, ТОВ "Паниол".

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство „Сведбанк” (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до: товариства з обмеженою відповідальністю „Максимум”, товариства з обмеженою відповідальністю „Паниол” (далі –відповідачі) про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості у розмірі 2242322,83 грн., з яких: заборгованість за кредитом –1799035,85 грн., заборгованість за процентами –188734,07 грн., заборгованість зі сплати комісії –12690,00 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту –226210,27 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів –14136,07 грн., пеня за несвоєчасну сплату комісії –1246,57 грн.; стягнення 2242322,83 грн. шляхом звернення стягнення на майно, що передано у заставу відповідно до договору застави від 17.04.2010.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачами неналежним чином виконуються зобов’язання за кредитним договором № 15/06-4 від 17.04.2006 та договором поруки № 14Т2004І від 17.04.2006.

Ухвалою від 25.03.2010 порушено провадження у справі, справу прийнято до провадження судді Дмитрієва В.Є.

11.05.2010 позивач звернувся до суду із заявою про зменшення суми позовних вимог, просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 219800,63 грн. Проте, з розрахунку уточнених позовних вимог вбачається, що позивачем в заяві про зменшення суми позовних вимог допущена описка, а загальна сума уточнених позовних вимог складає 2198007,63 грн., з яких: заборгованість за кредитом –1799035,85 грн., заборгованість за процентами –188734,07 грн., заборгованість зі сплати комісії –12690,00 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту –184906,38 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів –11516,46 грн., пеня за несвоєчасну сплату комісії –854,87 грн.; стягнення 2242322,83 грн. шляхом звернення стягнення на майно, що передано у заставу відповідно до договору застави від 17.04.2010. Вказана заява прийнята судом.

15.07.2010 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог відносно порядку погашення заборгованості відповідачів без зміни їх розміру. Вказана заява прийнята судом.

Відповідачі у відзивах на позовну заяву позовні вимоги визнали частково.

Представникам сторін у судовому засіданні роз'яснені їхні процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

17.04.2006 між Акціонерним комерційним банком „ТАС-Комерцбанк” (Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю „Максимум” (Позичальник), укладений типовий кредитний договір № 15/06-4 (далі –Кредитний договір) (том справи №1, а.с. 10-13).

Відповідно до розділу 1 Статуту позивача рішенням Позачергових Загальних зборів акціонерів від 15.10.2007 Акціонерний комерційний банк „ТАС-Комерцбанк” змінив своє найменування на Відкрите акціонерне товариство „Сведбанк”, який виступає правонаступником по всіх правах та зобов’язаннях АКБ „ТАС-Комерцбанк”.

Згідно з пунктом 1 Договору Банк зобов’язується надати Позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що поновлюється, у розмірі, на строк та на умовах, передбачених у цьому договорі, а Позичальник зобов’язується повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією та виконати свої зобов’язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором.

Відповідно до пункту 1.2 Договору в редакції додаткової угоди від 09.06.2006 до Договору розмір кредитної лінії –1800000 грн.

Згідно з пунктом 1.3 Договору в редакції додаткової угоди №8 від 17.04.2009 до Договору строк користування кредитною лінією: з 17 квітня 2006 року по 30 липня 2009 року включно.

Відповідно до пункту 4.1 Договору в редакції додаткової угоди №8 від 17.04.2009 до Договору погашення заборгованості за кредитною лінією здійснюється по 30 липня 2009 року включно. Проценти, нараховані за останній період користування кредитною лінією, сплачуються одночасно з погашенням заборгованості за кредитною лінією у відповідності з пунктами 1.2, 1.3 Договору.

Крім того, 17.04.2006 між Акціонерним комерційним банком „ТАС-Комерцбанк” (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Сведбанк”) (Заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Максимум” (Заставодавець) укладений договір застави (далі –Договір застави) (том справи №1, а.с. 24-25).

Відповідно до пункту 2 Договору застави кредитний договір № 15/06-4 від 17.04.2006 року, а також додаткові угоди до нього, якщо такі будуть укладені між Заставодержателем та Заставодавцем, в тому числі щодо строку виконання зобов’язань, їх суми, та інших умов, надалі іменуються „Основне зобов’язання”.

Згідно з пунктом 4 Договору застави на забезпечення Заставодавцем Основного зобов’язання, Заставодавець передає в заставу належні йому на праві власності (на підтвердження чого Заставодавець надає витяг з балансу станом на 04 квітня 2006) товари в обороті, згідно з переліком (Додаток 2 до договору), що є невід’ємною частиною цього договору, надалі –Предмет застави.

Відповідно до пункту 7 Договору застави в редакції додаткової угоди №2 до Договору застави сторони оцінюють Предмет застави в сумі 3867238,21 грн.

Також судом встановлено, що 17.04.2009 між Відкритим акціонерним товариством „Сведбанк” (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Сведбанк”) (Банк) товариством з обмеженою відповідальністю „Максимум” (Позичальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Паниол” (Поручитель) укладений Договір поруки № 14Т2004І (далі –Договір поруки) (том справи №1, а.с. 36-37).

          Відповідно пункту 1 Договору поруки Поручитель зобов’язується перед Банком відповідати за виконання Позичальником зобов’язань щодо повернення коштів, наданих Банком Позичальнику згідно Кредитного договору № 15/06-4 від 17 квітня 2006 року, у сумі 1800000,00 грн. строком по 30 липня 2009 року включно, сплатою процентів в розмірі 18% річних за користування кредитними коштами в строки та на умовах застосування, передбачені Кредитним договором № 15/06-4 від 17 квітня 2006 року.

Згаданий Кредитний договір № 15/06-4 від 17 квітня 2006 року, а також додаткові угоди до нього, якщо такі будуть укладені між сторонами у подальшому та будуть невід’ємною частиною кредитного договору № 15/06-4 від 17 квітня 2006 року –надалі у тексті даного Договору іменуються Основне зобов’язання.

Згідно з пунктом 2 Договору поруки Поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед Банком за виконання Позичальником умов Основного зобов’язання усім належним йому майном та грошовими коштами.

За твердженням позивача, зобов’язання за Кредитним договором виконані ним належним чином, проте відповідач у порушення пункту 4.1 Кредитного договору (товариство з обмеженою відповідальністю „Максимум”) не повернув грошові кошти за Кредитним договором у строк до 30.07.2009.

У зв’язку з викладеним, 21.01.2010 позивач звернувся до відповідача (товариства з обмеженою відповідальністю „Максимум”) з вимогою №21/01-10-Ф про погашення наявної заборгованості у розмірі 2132890,74 грн.

Проте, за твердженням позивача, відповідач (товариство з обмеженою відповідальністю „Максимум”) вимоги позивача не виконав, наявну заборгованість не погасив.

Викладене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з урахуванням наступного.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, з урахуванням пункту 6.1 Кредитного договору строк оплати за вказаним договором сплинув 30.07.2009.

За договором поруки, згідно зі статтями 553, 554 Цивільного кодексу України, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до статті 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання.

Статтею 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного

обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Докази оплати відповідачами наявної заборгованості за кредитом у розмірі 1799035,85 грн. на день винесення рішення відсутні.

Враховуючи викладене, позовні вимоги у цій частині визнані судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідачів солідарно.

Відповідно до пункту 3 статті 346 Господарського кодексу України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 1 статті 1054 Цивільного кодексу України також передбачено, що позичальник при укладенні кредитного договору зобов`язується не тільки повернути кредит, а також сплатити проценти.

Згідно з пунктом 1.4 Кредитного договору плата за користування кредитною лінією у вигляді процентів (надалі –процентна ставка) становить:

1.4.1. 18% річних, за умови, якщо обсяг щомісячних грошових надходжень на рахунки (кредитовий оборот по рахунках) Позичальника, відкриті в АКБ „ТАС-Комерцбанк”, за попередній місяць буде становити не менше, ніж 95% від загального обсягу грошових надходжень на рахунки Позичальника, починаючи з липня 2006 року.

1.4.2. 20% річних у разі порушення умов пункту 1.4.1 Договору.

Судом також встановлено, що 27.11.2006 між сторонами укладена додаткова угода до Кредитного договору, відповідно до якої пункт 1.4.1 викладено у наступній редакції: „20% річних, за умови, якщо обсяг щомісячних грошових надходжень на рахунки (кредитовий оборот по рахунках) Позичальника, відкриті в АКБ „ТАС-Комерцбанк”, за попередній місяць буде становити не менше, ніж 95% від загального обсягу грошових надходжень на рахунки Позичальника, починаючи з липня 2006 року.

Ця додаткова угода набрала чинності з моменту її підписання сторонами, тобто з 27.11.2006.

Відповідно до пункту 3.3 Кредитного договору проценти за користування кредитною лінією сплачуються щомісячно до 05 числа (включно) за попередній місяць (з 09:00 до18:00 години) і на дату повернення кредитної лінії.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість по сплаті процентів за період з 18.04.2006 по 10.03.2010 у розмірі 188734,07 грн.

Перевіривши розрахунок процентів, здійснений позивачем (том справи №1, а.с. 114-116) суд вважає, що він має певні недоліки у зв’язку з наступним.

Позивачем, зокрема, нараховані проценти за користування кредитною лінією за період з 01.03.2010 по 10.03.2010 у розмірі 8871,98 грн. Проте, відповідно до пункту 3.3 Кредитного договору проценти за користування кредитною лінією сплачуються щомісячно до 05 числа (включно) за попередній місяць (з 09:00 до18:00 години) і на дату повернення кредитної лінії. Оскільки позовна заява подана позивачем до суду 24.03.2010, станом на момент подання позову строк виконання зобов’язань з оплати процентів за березень 2010 року не настав.

Таким чином, позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню, а заборгованість у розмірі 179862,09 грн. підлягає стягненню з відповідачів солідарно, за період з квітня 2006 року по лютий 2010 року, з урахуванням наступного розрахунку:

188734,07 грн. - 8871,98 грн. = 179862,09 грн.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідачів солідарно комісії у розмірі 12960,00 грн. станом на 10.03.2010.

Відповідно до пункту 7.5 Кредитного договору у редакції додаткової угоди від 17.04.2006 до вказаного договору за проведення розрахунків Позичальника та перевірку документів за кредитною операцією Позичальник сплачує Банку комісію у наступних розмірах:

-          0,3 % без ПДВ від суми кредиту по кредитному договору. Комісія сплачується на рахунок № 36009120100221, МФО 384953 при видачі першого траншу кредиту.

-          щомісяця 1440,00 грн. комісія сплачується щомісяця до 05 числа (включно) за попередній місяць (з 09:00 до 8:00 години) на рахунок № 357833000030001, МФО 384953.

За таких обставин, суд вважає суму заборгованості по сплаті комісії у розмірі 12960,00 грн. такою, що підлягає задоволенню та стягненню з відповідачів солідарно.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 6.1 Кредитного договору у випадку ненадходження на рахунок Банку суми заборгованості за кредитною лінією та процентів в строки, визначені у п.п. 1.3, 3.3, 3.4, 4.1, 7.5, 8.1 та 8.2 цього Договору, Позичальник, незалежно від наявності його вини у невиконання чи неналежному виконанні зобов’язань за цим Договором, сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки рефінансування НБУ, що діє на момент прострочення відповідного платежу, від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення, при цьому кількість днів року приймається рівною фактичній кількості днів у році.

На підставі зазначеного позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 197277,71 грн., з яких: пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 09.09.2009 по 10.03.2010 у розмірі 184906,38 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 09.09.2009 по 10.03.2010 у розмірі 11516,46 грн., пеня за несвоєчасну сплату комісії у розмірі 854,87 грн.

Перевіривши розрахунок пені, здійснений відповідачем, суд вважає, що вказаний розрахунок має певні недоліки, у зв’язку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню частково, з урахуванням наступного.

Пеня за несвоєчасне повернення кредиту підлягає стягненню за період з 09.09.2009 по 09.03.2010 (182 дня) у розмірі 183895,97 грн., за наступним розрахунком:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

1799035.8509.09.2009 - 09.03.201018210.2500 %0.056 %*183895.97

Пеня за несвоєчасну сплату процентів підлягає стягненню у загальному розмірі 7251,09 грн. з урахуванням пункту 3.3 Кредитного договору за кожний місяць окремо, за наступним розрахунком:

Період, за який підлягають сплаті процентиСума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені (грн)

Вересень 200926615,8606.10.2009-10.03.201015610.2500 %0.056 %*2331,99

Жовтень 200927503,0706.11.2009-10.03.201012510.2500 %0.056 %*1930,87

Листопад 200926615,8806.12.2009-10.03.20109510.2500 %0.056 %*1420,12

Грудень 200927503,0706.01.2009-10.03.20106410.2500 %0.056 %*988,60

Січень 201027503,0706.02.2009-10.03.20103310.2500 %0.056 %*509,75

Лютий 201024841,4806.03.2009-10.03.2010510.2500 %0.056 %*69,76

Всього 7251,09 Перевіривши розрахунок пені за несвоєчасну сплату комісії у розмірі 854,87 грн., суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства, у зв’язку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі. З урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються на відповідачів солідарно сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82–85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: 1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Максимум” (99007, м.Севастополь, вул.М.Музики, 58-74; 99038, м.Севастополь, вул.Соловйова, 10, кімн.2, код ЄДРПОУ 31005009, відомості про рахунки в установах банків відсутні) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Паниол” (99007, м.Севастополь, вул.М.Музики, 58-74, код ЄДРПОУ 33459949, відомості про рахунки в установах банків відсутні) як солідарних боржників на користь Публічного акціонерного товариства „„Сведбанк” (01032, м.Київ, вул.Комінтерну, буд.30, код ЄДРПОУ 19356840, відомості про рахунки в установах банків відсутні) заборгованість за кредитом у розмірі 1799035,85 грн., заборгованість зі сплати процентів у розмірі 179862,09 грн., заборгованість по сплаті комісії у розмірі 12960,00 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 183895,97 грн., пеню за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 7251,09 грн., пеню за несвоєчасну сплату комісії у розмірі 854,87 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 22278,90 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 234,48 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя                                                             В.Є. Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 28.07.2010.