Рішення № 11077900, 08.07.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

08 липня 2010 року справа № 5020-9/087 За позовом Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (01030, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 18) в особі Севастопольської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (99011, м. Севастополь, вул. Ген. Петрова, буд. 15)

до Головного управління Державного казначейства України у місті Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 9)

про стягнення 1597,06 грн.,

суддя Рибіна С. А.

За участю представників:

позивача –Михайлюк Юлія Володимирівна, довіреність №303 від 23.09.2010;

відповідача - Рузаєва Олена Сергіївна, довіреність № 4-32/9479 від 31.12.2009.

Суть спору: особі Севастопольської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Головного управління Державного казначейства України у місті Севастополі (далі –ГУ ДКУ у м. Севастополі) про стягнення заборгованості у розмірі 1597,06 грн., з яких: 1475,07 грн. –основна заборгованість, 42,45 грн. - пеня, 16,75 грн. – 3% річних, 62,79 грн. –інфляційне відшкодування.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки щодо оплати за надані послуги електрозв’язку відповідно до умов договору №2734 від 08.02.2007, доводи та обґрунтування викладені у позові (а.с.2-3).

Ухвалою суду від 28.05.2010 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-9/087.

В процесі розгляду справи позивач здійснив належний розрахунок пені та враховуючи часткове погашення відповідачем основної заборгованості просить стягнути з відповідача 1432,66 грн., з яких: 1309,57 грн. –основна заборгованість, 43,55 грн. - пеня, 62,79 грн. –3% річних, 16,75 грн. –інфляційне відшкодування (а.с.40).

Представник відповідача у судовому засіданні усно позовні вимоги визнав частково, в розмірі суму основного боргу, в частині стягнення штрафних санкцій просить відмовити у зв’язку з фінансовою кризою та відсутністю фінансування, відзив на позов не надав.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представниксторін, суд

ВСТАНОВИВ:

08.02.2007 між ВАТ “Укртелеком” (Підприємство зв’язку) та ГУ ДКУ у м. Севастополі (Споживач) був укладений договір №2734 про надання послуг електрозв’язку (далі –Договір) (а.с.11-17).

Згідно пункту 7.1 Договору цей договір набрав чинності з дня його підписання та діє п’ять років.

Відповідно до пункту 7.2 Договору якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна зі сторін не повідомила про його припинення, то Договір вважається дійсним на той же термін.

Згідно розділу 1 цього Договору Підприємство зв’язку зобов’язується надавати послуги електрозв’язку, перераховані у додатку 1, 4 безоплатні послуги, перераховані у додатку 2.

У свою чергу споживач зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону (пункти 3.2.8 та 4.3 Договору).

Відповідно до розділу 4 “Оплата та порядок розрахунків” послуги, які надаються підприємством зв’язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством. Споживач сплачує послуги електрозв’язку відповідно системи оплати. Можлива авансова системи оплати, згідно виставленого рахунку в межах середньомісячних витрат (пункт 4.2 додаткової угоди №1 до договору №2734 від 08.02.2007).

Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць повинні здійснюватися споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим (пункт 4.5 Договору).

Зобов’язання з надання послуг зв’язку позивач виконував у повному обсязі, рахунки по оплаті за послуги виставлялись позивачем своєчасно, але оплата за надані послуги у період з червня 2009 року по березень 2010 року відповідачем не здійснювалось, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача із позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором №2734 від 08.02.2007 про надання послуг електрозв’язку та нарахування штрафних санкцій.

          Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 Цивільного кодексу України).

Згідно пункту 5 частини першої статті 33 Закону України "Про телекомунікації" (надалі –Закон) споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Обов’язок щодо своєчасної оплати отриманих телекомунікаційних послуг покладений на Споживача цих послуг і пунктом 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 № 720.

Докази погашення відповідачем суми заборгованості за договором №2734 від 08.02.2007 в період з червня 2009 року по березень 2010 року на день прийняття рішення надані частково.

Враховуючи викладене заявлена позивачем з урахуванням зменшення позовних вимог сума основного боргу у розмірі 1309,57 грн. підлягає стягненню в повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання грошового зобов’язання суму 3 % річних у розмірі 16,75 грн. та інфляційне відшкодування у розмірі 62,79 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Кодексу).

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом №3.2-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов’язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов’язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Розрахунок позивача на суму простроченої заборгованості 3 % річних у сумі 16,75 грн. та інфляційного відшкодування у розмірі 62,79 грн. перевірений судом та вимоги в цієї частині визнані такими, що підлягають задоволенню.

Додатково позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 43,55 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 5.8 Договору у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), Споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що вказаний розрахунок здійснений позивачем з урахуванням вимог діючого законодавства, однак без урахування пункту 5.8 Договору та статті 232 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в розмірі 41,41 грн., виходячи з наступного розрахунку:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняСума пені за період прострочення

131.3621.07.2009 - 11.08.2009220,87

131.3612.08.2009 - 19.01.20101615,94

143.8221.08.2009 - 19.02.20101837,39

114.7221.09.2009 - 22.03.20101835,90

140.8921.10.2009 - 31.03.20101626,41

139.9621.11.2009 - 31.03.20101315,15

139.7821.12.2009 - 31.03.20101013,96

189.0721.01.2010 - 31.03.2010703,72

142.2721.02.2010 - 31.03.2010391,56

165.521.03.2010 - 31.03.2010110,51 Таким чином, суд визнає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково, в розмірі 1430,52 грн., з яких: 1309,57 грн. –основна заборгованість, 41,41 грн. - пеня, 16,75 грн. –3% річних, 62,79 грн. – інфляційне відшкодування.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82–85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Головного управління Державного казначейства України у місті Севастополі, (99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 9, ідентифікаційний код 23895637, відомості про рахунки відсутні) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Севастопольської філії (99011, м. Севастополь, вул. Ген. Петрова, 15, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01190103, р/р 2600613647 в КРД “Райффайзен банк Аваль”, МФО 324021) 1768,52 грн., з яких: 1309,57 грн. –основна заборгованість, 41,41 грн. - пеня, 16,75 грн. –3% річних, 62,79 грн. –інфляційне відшкодування, 102,00 грн. - витрати по сплаті державного мита та 236,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          В іншій частині позову відмовити.

Суддя           підпис           С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 13.07.2010