Рішення № 11077899, 08.07.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

08 липня 2010 року справа № 5020-9/050 За позовом Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” (01030, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, 18) в особі Севастопольської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (99011, місто Севастополь, вулиця Ген. Петрова, буд.15)

до Головного управління Державного казначейства України у місті Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 9)

про стягнення 25348,69 грн.,

суддя Рибіна С. А.

За участю представників:

позивача - Михайлюк Юлія Володимирівна, довіреність №303 від 23.09.2010;

відповідача - Рузаєва Олена Сергіївна, довіреність № 4-32/9479 від 31.12.2009.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” (далі –ВАТ „Укртелеком”) в особі Севастопольської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Головного управління Державного казначейства України у місті Севастополі (далі – ГУ ДКУ у м. Севастополі ) про стягнення заборгованості у розмірі 25348,69 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки щодо оплати за надані послуги бізнес - мережі згідно умов договору №38/209 від 25.12.2008, доводи та обґрунтування викладені у позові (а.с.2-3).

Ухвалою суду від 09.04.2010 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-9/050.

В процесі розгляду справи позивач змінив суму позовних вимог у зв’язку з арифметичною помилкою та просить стягнути з відповідача 25348,69 грн., з яких: 23452,85 грн. –основна заборгованість, 678,96 грн. - пеня, 203,29 грн. –3% річних, 1013,59 грн. –інфляційне відшкодування (а.с.49).

Відповідач позовні вимоги визнає в частині суму основного боргу, однак вважає, що позивач невірно зараховує отримані від нього кошти. В частині стягнення штрафних санкцій відповідач просить відмовити у зв’язку з фінансовою кризою та відсутністю фінансування, доводи викладені у відзиві (а.с.44-45).

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 22.06.2010 оголошувалась перерва до 08.07.2010.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

25.12.2008 між ВАТ “Укртелеком” (Оператор) та ГУ ДКУ у м. Севастополі (Бізнес-абонент) був укладений договір №38/209 про надання послуг бізнес - мережі (далі –Договір) (а.с.12-14).

Відповідно до умов Договору позивач надає відповідачеві послуги Бізнес –мережі Утел, а Бізнес - абонент отримує зазначені Послуги та сплачує їх вартість відповідно до діючих тарифів. Послуги замовляються Бізнес-абонентом шляхом укладення додаткових угод, а саме: додаткової угоди №1 від 25.12.2008 (а.с.18-19) та додаткової угоди №2 від 15.05.2009 (а.с.12-22).

Пунктом 2.2.3 Договору встановлений обов’язок Бізнес-абонент проводити оплату послуг у терміни, визначені цим договором.

Відповідно до пункту 3.1. Договору, розрахунки проводяться відповідачем не пізніше десятого числа місяця, що настає за розрахунковим, Оператор виставляє Бізнес-оператору рахунок для оплати вартості наданих послуг. Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року, у межах якого надавались Послуги.

Термін дії договору, встановлений до 31.12.2008 (пункт 6.1), та продовжений на наступні періоди на тих самих умовах, на підставі пункту 6.2 Договору, оскільки жодна зі сторін за два тижні до закінчення терміну дії договору не заявила про своє небажання надалі продовжувати співробітництво.

Зобов’язання з надання послуг зв’язку позивач виконував у повному обсязі, рахунки по оплаті за послуги виставлялись позивачем своєчасно, але оплата за надані послуги у період з 01.04.2009 по 01.03.2010 відповідачем не здійснювались, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача із позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором №38/209 від 25.12.2008 про надання послуг бізнес - мережі та нарахування штрафних санкцій.

          Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини першої статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 33 Закону України "Про телекомунікації" (надалі –Закон) споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Обов’язок щодо своєчасної оплати отриманих телекомунікаційних послуг покладений на Споживача цих послуг і пунктом 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 № 720.

Докази погашення відповідачем суми заборгованості за договором №38/209 від 25.12.2008 в період з 01.04.2009 по 01.03.2010 на день прийняття рішення не надані.

Враховуючи викладене заявлена позивачем сума основної заборгованості у розмірі 23452,85 грн. підлягає стягненню в повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання грошового зобов’язання суму 3 % річних у розмірі 203,29 грн. та інфляційне відшкодування у розмірі 1013,59 грн.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Кодексу).

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом №3.2-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов’язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов’язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Розрахунок позивача на суму простроченої заборгованості 3 % річних у сумі 203,29 грн. та інфляційного відшкодування у розмірі 1013,59 грн. перевірений судом та вимоги в цієї частині визнані такими, що підлягають задоволенню.

Додатково позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 678,96 грн.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до 4.2 Договору за несвоєчасну оплату за надані Послуги Бізнес-абоненту нараховується пеня з першого числа місяця, другого за розрахунковим. Пеня нараховується на суму заборгованості у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки оплати. Оплата пені обов’язкова. При неповній оплаті боргу в першу чергу погашається сума пені.

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає, що він здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню у повному обсязі в розмірі 678,96 грн.

Не може бути прийнятий судом довід відповідача про звільнення його від відповідальності за виникнення боргу у зв’язку із недостатністю фінансування з тих підстав, що пунктом 3.9 протоколу розбіжностей до договору №38/209 від 25.12.2008 передбачено, що при затримці фінансування оплата провадиться впродовж 7 банківських днів після надходження коштів на реєстраційний рахунок Замовника (а.с.17).

З пояснень відповідача вбачається, що фінансування відповідача здійснювалось своєчасно, але не в повному обсязі, тому застосування пункту 3.9 протоколу розбіжностей до договору №38/209 від 25.12.2008 є безпідставним. Недостатність фінансування на оплату телекомунікаційних послуг не є підставою для звільнення відповідача від компенсації, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України.

Доводи відповідача стосовно звільнення від сплати нарахування пені не може бути прийняті судом у зв’язку з тим, що пунктом 4.2 Договору сторони домовились про обов’язковість оплати пені, а доказів ненастання строку оплати в період, визначеним позивачем, відповідач не має.

Таким чином, суд визнає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню повністю, в розмірі 25348,69 грн., з яких: 23452,85 грн. –основна заборгованість, 678,96 грн. - пеня, 203,29 грн. –3% річних, 1013,59 грн. –інфляційне відшкодування.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82–85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Головного управління Державного казначейства України у місті Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 9, ідентифікаційний код 23895637, відомості про рахунки відсутні) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Севастопольської філії (99011, м. Севастополь, вул. Ген. Петрова, 15, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01190103, р/р 2600613647 в КРД “Райффайзен банк Аваль”, МФО 324021) 25837,69 грн., з яких: 23452,85 грн. –основна заборгованість, 678,96 грн. - пеня, 203,29 грн. –3% річних, 1013,59 грн. –інфляційне відшкодування, 253,00 грн. - витрати по сплаті державного мита та 236,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя           підпис           С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 13.07.2010