Рішення № 11077426, 30.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/21630.08.10 За позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Україна”

до Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”

про стягнення 9286,10 грн.

                                                                                                    Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Український А.В.- представник по довіреності № 38 від 13.058.2010р.

від відповідача: Старков І.О.- представник по довіреності від 01.07.2010р.

СУТЬ СПОРУ :          

Заявлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 9286, 10 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на підставі договору № 95/062/42 від 31.01.208р. добровільного страхування наземного транспорту, внаслідок настання страхової події –дорожньо-транспортної пригоди (далі –ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) отримано право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб –автомобіль КАМАЗ 5410 д/н Е 185 МР 05, яким скоєно ДТП, і водія якого визнано винним у її скоєні, застраховано цивільно-правову відповідальність у відповідача, останній зобов’язаний виплатити позивачу заявлену до стягнення суму.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2010р. порушено провадження по справі № 53/216, розгляд справи призначено на 25.06.2010р.

В судовому засіданні 25.06.2010р. відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 09.08.2010р.

Судове засідання по справі № 53/216, призначене на 09.08.2010р. не відбулося, оскільки суддя, що розглядає дану справу, з 09.08.10р. по 13.08.10р. включно, перебувала на лікарняному.

Ухвалою суду від 16.08.2010р. розгляд справи призначено на 30.08.2010р.

В судове засідання представник позивача з’явився та надав пояснення по суті заявлених позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання з’явився та визнав заявлені позовні вимоги частково. Відповідач зазначив, що позивач в розрахунку суми заявленої до позивача не врахував франшизу.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 30.08.2010р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

31.01.2008р. між Закритим акціонерного товариства “Страхова компанія “Украйна” та ТОВ «Лінкор»було укладено договір № 95/062/42 від 31.01.2008р. добровільного страхування наземного транспортного засобу, відповідно до якого Позивач прийняв під страховий захист транспортний засіб страхувальника, напівпричіп бортовий, тентовий VAN HOOL д/н АА 5817 ХТ.

Відповідно до витягу з протоколу № 41 чергових загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна»від 29.04.2010р., Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Україна»змінило назву на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Україна».

04.11.2008р. о 22-10 год. На 144 км.а/ш Київ-Харків Магомедов У. М. керував автомобілем КАМАЗ 5410 д/н Е 185 МР 05, під час вибору безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу та допустив зіткнення з попереду зупинившимся автомобілем РАФ/причіп VAN HOOL д/н АА 1898 ТС/АА 3600 ХТ.

          Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) причепу VAN HOOL д/н АА 3600 ХТ було завдано механічних пошкоджень, що підтверджується довідкою управління ДАІ УМВС України в Полтавській області.

Відповідно до Постанови Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 07.11.2008р. було вставлено, що водій Магомедов У. М. керуючи автомобілем КАМАЗ 5410 д/н Е 185 МР 05 не врахував дорожню обстановку та не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу та допустив зіткнення з попереду зупинившимся автомобілем РАФ.

Як вбачається з матеріалів з Довідки ДАІ про ДТП на підставі якого виносилася постанова Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 07.11.2008р. ДТП трапилося за участю автотранспортного засобу КАМАЗ 5410 д/н Е 185 МР 05 під керуванням Магомедова У. М. та автотранспортного засобу РАФ/причіп VAN HOOL д/н АА 1898 ТС/АА 3600 ХТ.

          Вина Магомедова У. М. встановлена постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 07.11.2008р. За вчинене адміністративне правопорушення до водія Магомедова У.М. було застосоване адміністративне стягнення у вигляді сплати адміністративного штрафу (копія постанови залучена до матеріалів справи).

Причіп VAN HOOL д/н АА 3600 ХТ, що зазнав пошкоджень у ДТП, був застрахований компанією позивача відповідно до Договору № 95/062/42 від 31.01.2008р. добровільного страхування наземного транспортного засобу. Одним із страхових випадків за договором є ДТП.

Як слідує з Висновку про оцінку вартості матеріального збитку, причіпного пошкодження транспортного засобу № 442/11/08 від 19.11.2008р. вартість матерального збитку, завданого власнику транспортного засобу причіп VAN HOOL 3В0040, д/н АА 3600 ХТ складає 13170,55 грн. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Позивач, керуючись умовами договору № 95/062/42 від 31.01.2008р., на підставі страхового акту № 624-062/08 від 05.02.2009 року виплатив ТОВ «Лінкор»страхове відшкодування у сумі 9286,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням № УК00239 від 11.02.2009р.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»№86/96-ВР від 07.03.1996р. до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Цивільно-правова відповідальність Магомедова У. М. була застрахована відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/3501266 від 27.04.2008р.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній, відповідно до статті 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»повинен відшкодувати їх у межах встановлених лімітів.

Полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/3501266 встановлено ліміт відповідальності відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 25500,00 грн.

          Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004р. страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

          Позивач звертався до відповідача з претензією про відшкодування шкоди в порядку регресу № 4174 від 01.10.2009р. На доказ направлення претензії позивач надав суду належним чином завірену копію повідомлення про вручення почтового відправлення від 02.10.2009р.

          Відповідач залишив претензію № 4174 від 01.10.2009р. без відповіді та належного реагування.

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем КАМАЗ 5410 д/н Е 185 МР 05, встановлена у судовому порядку.

Відтак, відповідач є особою, відповідальною за збиток, заподіяний причепу VAN HOOL, д/н АА 3600 ХТ, в результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

          Згідно з положеннями п. 1. ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

          Ст. 993 Цивільного кодексу України наголошує на тому, що "до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки".

Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як вбачається з розділу 2 полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА 3501266 розмір франшизи дорівнює 510,00 грн.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»дія полісу поширюється лише на шкоду спричинену майну потерпілого.

Зважаючи на викладене у позивача переходить право вимоги до відповідача в межах обов’язкового ліміту відповідальності страховика за винятком франшизи в розмірі 8776,10 грн. (9286,10 грн. –510,00 грн.).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позовна заява підлягає задоволенню частково в розмірі 8776,10 грн. за розрахунком суду.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам. (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

          2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; ідентифікаційний код 00034186 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Україна” (01025, м. Київ, вул. Володимирська, 5б; ідентифікаційний код 30636550) 8776 (вісім тисяч сімсот сімдесят шість) грн. 10 коп. шкоди в порядку регресу, витрати по сплаті державного мита в сумі 96 (дев’яносто шість) грн. 40 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 223 (двісті двадцять три) грн. 04 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                                                    Грєхова О.А.

Повне рішення складено 06.09.2010р.