Рішення № 11077047, 07.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.09.10 р.                     Справа № 34/169                               

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Юпітер”, м. Донецьк

про стягнення 27078,62грн.

За участю представників сторін:

від позивача – Бурмістрова О.А. (за довіреністю)

від відповідача – Мітасов Г.В. (за довіреністю)

По справі була оголошена перерва з 19.08.2010р. на 07.09.2010р. на 11 год. 20 хвил.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Юпітер”, м. Донецьк про стягнення суми основного боргу у розмірі 23868,23грн., пені в сумі 1159,81грн., 3% річних в сумі 540,28грн. та інфляційних витрат в сумі 1510,30грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору відповідач взяв на себе зобов’язання щодо оплати послуг за постачання теплової енергії, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 23868,23грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 18.08.2010р. позовні вимоги визнає частково. Погоджується із нарахованою сумою боргу та заперечує проти нарахованої позивачем пені, інфляційних та 3% річних.

За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.          

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив :

Між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (Підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Юпітер” (Абонент) 01 грудня 2005 року укладено договір №2083, за умовами якого Підприємство зобов’язується постачати теплову енергію до елеваторного вузла зазначеного власником будівлі, а Абонент зобов’язується прийняти та оплатити використану теплову енергію.

Об’єкт на який постачається теплова енергія відповідно до договору знаходиться за адресою: пр-т Ілліча, 36, кв. 139, майстерня по ремонту взуття.

Відповідно до п. 3.1. договору Абонент здійснює оплату за теплопостачання приміщень, які належать йому на праві власності або які знаходяться у нього в оперативному управлінні, або орендовані ним приміщення.

За приписами п. 3.2. договору постачання теплової енергії здійснюється Абоненту за умови 100% передоплати або оплати не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, відповідно до встановлених тарифів.

Згідно із п. 3.3. договору в платіжних дорученнях Абонент повинен обов’язково вказувати номер договору, призначення платежу. За наявності заборгованості у Абонента за даним договором Постачальник зараховує кошти, що надійшли від Абонента, як погашення заборгованості за теплову енергію, поставлені в минулі періоди по даному договору, незалежного від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу.

Оплата, здійснена Абонентом, буде зарахована як передоплата за умови відсутності заборгованості по даному договору. (п. 3.4. Договору).

Тариф на момент підписання договору складає за 1 кв.м. опалювальної площі - 3,367грн в місяць без ПДВ.

Відповідно до п. 4.4. договору пеня в розмірі 0,75% за кожний день прострочення від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ нараховуються Підприємством протягом одного року, з моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

Даний договір вважається укладеним з 01.08.2005р. і діє в частині постачання теплової енергії до 30.04.2010р. та вважається продовженим на наступний термін, якщо від сторін за місяць до закінчення терміну дії договору не надійшло заяв про його розірвання, а в частині проведення розрахунків за теплову енергію - до їх повного здійснення. (п. 7.1 Договору).

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

Рішенням Донецької міської №23/19 від 19.09.2008р. затверджений тариф на опалення з 01.10.2008р. для бюджетних організацій та інших споживачів, у розмірі 9,98грн. за 1кв.м. без ПДВ.

Рішенням Донецької міської ради від 20.02.2009р. №28/4 був скорегований тариф, затверджений на опалення бюджетних організацій та інших споживачів, який складає 14,36грн. за 1 кв.м. без ПДВ.

Факт підключення опалення за адресою: пр-т Ілліча, 36 підтверджується актом включення теплопостачання від 15.10.2008р., та актом відключення від 15.04.2009р.; актом від 23.10.2009р. та актом відключення від 15.04.2010р.

За надані послуги теплопостачання відповідно до договору 2083 від 01.12.2005р. позивачем були виставлені до оплати рахунки, зокрема, рахунок №2083 від 16.12.2008р. на суму 1785,62грн., №20183 від 20.01.2009р. на суму 1785,62грн., №2083 від 13.02.2009р. на суму 1785,62грн., №2083 від 20.03.2009р. на суму 2569,30грн., №2083 від 20.04.2009р. на суму 1263,58грн., №2083 від 25.10.2009р. на суму 758,15грн., №2083 від 21.11.2009р. на суму 2569,30грн., №2083 від 11.12.2009р. на суму 2569,30грн., №2083 від 15.01.2010р. на суму 2569,30грн., №2083 від 15.02.2010р. на суму 2569,30грн., №2083 від 15.03.2010р. на суму 2569,30грн., №2083 від 15.04.2010р. на суму 1263,58грн. Рахунки з березня 2009р. по квітень 2010р. були отримані відповідачем, про свідчить підпис представника та печатка підприємства на рахунках. Інші рахунки були надіслані на адресу відповідача поштою, що підтверджується реєстрами відправлень та поштовими квитанціями.

13.05.2010р. позивач звернувся до відповідача з претензією №544 з вимогою сплатити суму боргу з урахуванням пені в розмірі 29596,61грн.

Між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків по договору №2083 за період з 01.12.2008р. по 31.07.2010р. станом на 01.08.2010р. відповідно до якого відповідач підтвердив наявність заборгованості у розмірі 23868,23грн.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 23868,23грн. Зазначена сума боргу відповідачем визнана у повному обсязі у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку .

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналогічні положення містить ст.525 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобов’язання за договором №2083 від 01.12.2005р. на відпуск теплової енергії належним чином не виконав, надані йому послуги не оплатив, у зв’язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 23868,23грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, крім того суму боргу відповідач визнав повністю у відзиві на позовну заяву, а також підтвердив в акті звірки взаєморозрахунків станом на 01.08.2010р. у розмірі 23868,23грн. таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 23868,23грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 540,28грн. та інфляційні в сумі 1510,30грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитору зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов’язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 1510,30грн., 3% річних за прострочення виконання грошових зобов’язань в сумі 540,28грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню відповідно до п. 4.4. договору у розмірі 1159,81грн.

Суд вважає за необхідне зменшити розмір пені заявлену позивачем до стягнення на 50%, що складає 579,91грн., виходячи з наступного.

Пунктом п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частина 1 статті 233 Господарського кодексу встановлює, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора.

Господарський суд користуючись правом, передбаченим ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України та п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне зменшити розмір пені до 579,91грн. оскільки відповідач суму боргу визнав повністю у відзиві на позовну заяву, а також підтвердив в акті звірки взаєморозрахунків станом на 01.08.2010р. у розмірі 23868,23грн. Відтак суд дійшов до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення пені підлягає задоволенню частково у розмірі 579,91грн.

Крім того відповідач в клопотанні від 06.09.2010р. просить суд відстрочити виконання рішення на 1,5 місяці, у зв’язку із важким фінансовим положенням підприємства та низькою покупною спроможністю населення, оскільки основним видом діяльності відповідача є надання побутових послуг.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку відстрочити виконання рішення до 01.11.2010р.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Юпітер”, м. Донецьк про стягнення суми основного боргу у розмірі 23868,23грн., пені в сумі 1159,81грн., 3% річних в сумі 540,28грн., інфляційних в сумі 1510,30грн., задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Юпітер” (83003, м.Донецьк, пр-т Ілліча, 36, р/р №260011028980 в КБ „Укрбізнесбанк”, МФО 334969, код ЄДРПОУ 21965078) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (83001, м.Донецьк, вул. Постишева, 68, р/р №26002150424971 в ДОФ АКБУСБ, код ЄДРПОУ 33257089, МФО 334011) основний борг у розмірі 23868,23грн., пеню в сумі 579,91грн., 3% річних в сумі 540,28грн. та інфляційні в сумі 1510,30грн.

Відстрочити виконання судового рішення до 01.11.2010р.

В іншій частині позовних відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Юпітер” (83003, м.Донецьк, пр-т Ілліча, 36, р/р №260011028980 в КБ „Укрбізнесбанк”, МФО 334969, код ЄДРПОУ 21965078) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (83001, м.Донецьк, вул. Постишева, 68, р/р №26002150424971 в ДОФ АКБУСБ, код ЄДРПОУ 33257089, МФО 334011) витрати по сплаті державного мита в розмірі 270,79грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення виготовлене у повному обсязі та підписане 08.09.2010р.

Суддя