Рішення № 11077050, 07.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.09.10 р.                     Справа № 34/181                               

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, Димитрівське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства

до відповідача: Підприємства житлово-комунального господарства Димитрівської міської ради, м. Димитрів

про стягнення 18567,81грн.           

за участю представників сторін:

від позивача – Чистякові О.В. (за довіреністю)

від відповідача – не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Комунальним підприємством „Компанія „Вода Донбасу”, Димитрівське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства до Підприємства житлово-комунального господарства Димитрівської міської ради, м. Димитрів про стягнення заборгованості в сумі 17174,13грн., інфляційні в сумі 178,39грн., пеню в сумі 1044,55грн. та 3% річних в сумі 170,74грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору відповідач взяв на себе зобов’язання щодо оплати послуг за постачання питної води, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 17174,13грн. Крім того позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в сумі 178,39грн., пеню в сумі 1044,55грн. та 3% річних в сумі 170,74грн.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав. Як вбачається із повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 71) відповідач отримав ухвалу про відкладення розгляду справи від 17.08.2010р. Тобто відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, однак своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, свого представника у судове засідання не направив.

Відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами

За клопотанням позивача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.          

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, встановив :

Між Комунальним підприємством „Компанія „Вода Донбасу” в особі Димитрівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, (Виробник) та Підприємством житлово-комунального господарства Димитрівської міської ради (Споживач) 01.01.2009р. укладено договір №121 про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення. За умовами укладеного договору Виробник подає по своїм водопровідним мережам питну воду до водопровідного вводу Споживача в межах погоджених розрахункових обсягах з урахуванням технічних можливостей Виробника, приймає та очищує господарсько-побутові та близькі до них по складу стічні води Споживача, а Споживач оплачує послуги по централізованому питному водопостачанню та водовідведенню Виробника на умовах даного договору.

В пункті 2.2. та п. 3.2.договору сторонами зазначено погоджений розрахунковий обсяг води, яка споживається та обсяг стічних вод.

Відповідно до п. 2.6. та 3.6 договору кількість поданої води та прийнятих стічних вод оформлюється двостороннім актом, засвідченим підписами представників сторін та печаткою або штампом один раз в місяць не пізніше 24-го числа поточного місяця.

За приписами п. 5.1. договору Споживач оплачує підприємству послуги водопостачання за тарифами, які встановлені відповідно до діючого законодавства та не підлягають погодженню сторонами.

Орієнтована сума договору на дату його укладання складає 43061,91грн. та ПДВ 20% - 8612,38грн., всього з ПДВ 51674,29грн. (п. 5.2. договору).

Згідно п.5.6. договору Споживач здійснює поточні платежі за послуги по даному договору на умовах 100% передоплати в строк до 5 числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за надані послуги за місяць який сплинув Споживач здійснює самостійно на підставі підписаного сторонами акту за отримання води платіжним дорученням з урахуванням здійснених платежів, не пізніше ніж через 3 банківські дні після підписання акту. (п. 5.7. договору).

Відповідно до п. 6.4.1. Споживач зобов’язаний щомісячно підписувати акт, який фіксує кількість поданої води та прийнятих стічних вод. У разі необґрунтованої відмови від підписання акту в односторонньому порядку, акт підписується в односторонньому порядку Виробником на підставі показників приладів обліку або п.п. 2.2, 3.2 даного договору, один екземпляр акту у триденний строк направляється Споживачу як підстава для оплати.

За несвоєчасну оплату послуг в строки передбачені п. 5.7. даного договору Споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Договір набуває чинності при досягненні сторонами згоди по всім істотним умовам та діє з дня його підписання до 31.12.2009року. Дія договору продовжується на наступний рік, шляхом підписання додаткової угоди (п 11.3. Договору).

Договір підписано обома сторонами та скріплений печатками підприємств.

Додатковою угодою №121 від 04.01.2010року сторони внесли зміни, зокрема, в п. 2.2. договору – Погоджений розрахунковий обсяг спожитої води та в п. 3.2. – Погоджений розрахунковий обсяг стічних вод. Додаткова угода підписана обома сторонами та скріплена печатками підприємств. При підписанні Додаткової угоди договір №121 автоматично продовжено на 2010рік.

За період з січня 2010р. по квітень 2010р. між сторонами були підписані акти, яким сторони фіксували обсяги відпущеної питної води та прийнятих стічних стоків.

На підставі зазначених актів позивачем були виставлені до оплати рахунки, зокрема, рахунок №570110/03 від 11.01.2010р. на суму 2068,74грн., №570110/1 від 14.01.2010р. на суму 29,02грн., №570110/5 від 25.01.2010р. на суму 261,57грн., №1150210/1від 15.02.2010р. на суму 29,02грн., №1150210/2 від 26.02.2010р. на суму 8085,04грн., №1530310/2 від 30.03.2010р. на суму 6495,95грн., №1530310/1 від 15.03.2010р. на суму 19,34грн., №870410 від 30.04.2010р. на суму 166,11грн., №870410 від 15.04.2010р. на суму 19,34грн.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 17174,13грн.

Між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків відповідного до якого відповідач підтвердив наявність заборгованості за період з 01.01.2010р. по 01.05.2010р. станом на 12.08.2010р. у розмірі 17174,13грн. (а.с. 50).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку .

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналогічні положення містить ст.525 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобов’язання за договором №121 від 01.01.2009р. належним чином не виконав, надані йому послуги з центрального водопостачання та водовідведення не оплатив, у зв’язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 17174,13грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було. Більш того, позивачем наданий акт звірки розрахунків станом на 12.08.2010р., підписаний обома сторонами відповідно до якого відповідач підтвердив суму заборгованості в розмірі 17174,13грн. Таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 17174,13грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 178,39грн. та 3% річних в сумі 170,74грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитору зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов’язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 178,39грн., 3% річних за прострочення виконання грошових зобов’язань в сумі 170,74грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню відповідно до п. 7.2. договору в сумі 1044,55грн.

Суд вважає за необхідне зменшити розмір пені заявлену позивачем до стягнення до 10%, що складає 104,45грн., виходячи з наступного.

Пунктом п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частина 1 статті 233 Господарського кодексу встановлює, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора.

Господарський суд користуючись правом, передбаченим ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України та п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне зменшити розмір пені до 104,45грн. оскільки відповідач в акті звіряння взаєморозрахунків підтвердив наявність заборгованості у розмірі 17174,13грн. Відтак суд дійшов до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення пені підлягає задоволенню частково у розмірі 104,45грн.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, Димитрівське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства до Підприємства житлово-комунального господарства Димитрівської міської ради, м. Димитрів про стягнення заборгованості в сумі 17174,13грн., інфляційних в сумі 178,39грн., пені в сумі 1044,55грн. та 3% річних в сумі 170,74грн., задовольнити частково.

Стягнути з Підприємства житлово-комунального господарства Димитрівської міської ради (85320, м. Димитрів, пер. Шкільний, 17, код ЄДРПОУ 30617632) на користь Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 85) борг в сумі 17174,13грн., інфляційні в сумі 178,39грн., пеню в сумі 104,45грн. та 3% річних в сумі 170,74грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Підприємства житлово-комунального господарства Димитрівської міської ради (85320, м. Димитрів, пер. Шкільний, 17, код ЄДРПОУ 30617632) на користь Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 85) державне мито в розмірі 185,68грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя