Рішення № 11076984, 02.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.09.10 р.                     Справа № 20/223                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Краматорський металургійний завод імені Куйбишева”, м.Краматорськ

про стягнення 27655874,55 грн.

За участю представників:

від позивача: Бережний Р.В. – дов.

від відповідача: Непоп О.І. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулась Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ, із позовом до Відкритого акціонерного товариства „Краматорський металургійний завод імені Куйбишева”, м.Краматорськ, про стягнення 27655874,55 грн., з яких 22566342,05 – сума основного боргу за поставлений природний газ, 2260493,05 грн. – сума пені, 2089742,01 грн. – сума інфляції, 739297,44 грн. – сума 3% річних.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на факт порушення відповідачем договору поставки природного газу № 06/08-524 від 28.03.08 р., на приписи Цивільного та Господарського кодексів України, а також на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

У відзиві на позов від 16.08.10 р. № 26/12 відповідач позовні вимоги про стягнення сум основного боргу, пені, 3% річних та інфляції визнав у повному обсязі. Крім того, у своєму відзиві відповідач вважає, що за рішенням суду він має бути звільнений від сплати пені та просив суд при прийнятті рішення по справі № 20/223 взяти до уваги приписи нормативних документів, зазначених у відзиві. В обґрунтування свого відзиву відповідач посилається на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

17 серпня 2010 року відповідач звернувся до суду із письмовою заявою про розстрочку виконання рішення, в якій посилається на важкий фінансовий стан підприємства та порушення справи про банкрутство, у зв’язку із чим просив суд розстрочити виконання рішення господарського суду Донецької області по справі № 20/223 у такому порядку: заборгованість за 2009 рік у розмірі 22566342,00 грн. починаючи з 01.01.2011 р. по 25.12.2010 р. рівними частками щомісячно по 940264,25 грн.; заборгованість за 2010 рік у розмірі 5099532,55 грн. рівними частками щомісячно по 1274883,14 грн. починаючи з 01.09.2010 р. по 31.12.2010 р. В обґрунтування своєї заяви відповідач посилався на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

02 вересня 2010 року відповідач звернувся до суду із письмовим клопотанням, в якому, посилаючись на важкий фінансовий стан підприємства та порушення справи про банкрутство відносно підприємства, просив суд розстрочити виконання рішення господарського суду Донецької області по справі № 20/223 у такому порядку: заборгованість за спожитий газ в 2008-2009 роках у розмірі 22566342,00 грн. розстрочити на 12 місяців починаючи з 01.10.2010 року рівними частинами щомісячно по 1880528,50 грн., а також суми додаткових вимог. Крім того, у своєму клопотанні відповідач просив суд зменшити розмір пені на 90% з підстав, зазначених вище.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 17.08.10 р. до 02.09.10 р.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

28 березня 2008 року між Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (далі-Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством „Краматорський металургійний завод імені В.В.Куйбишева” (далі-Покупець) був укладений договір поставки природного газу № 06/08-524 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов’язується передати у власність Покупцю природний газ, а Покупець зобов’язується прийняти від Постачальника та оплатити природний газ.

Згідно із п.6.1 Договору, оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування територією України проводиться Покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку:

-          перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу;

-          послідуючі оплати проводяться плановими платежами, по 33% від вартості запланованих місячних обсягів, до 5-го та 15-го числа поточного місяця поставки.

Остаточний розрахунок за спожитий газ з врахуванням вартості транспортування територією України здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.7.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з Договором та чинним законодавством України.

Пунктом 7.2 Договору встановлено, що у разі невиконання Покупцем умов п.6.1 Договору Покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, передав у власність відповідача природний газ, що підтверджується, наявними у матеріалах справи актами прийому – передачі природного газу.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної оплати отриманого природного газу у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за вищевказаним договором, позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 27655874,55 грн., з яких 22566342,05 – сума основного боргу за поставлений природний газ, 2260493,05 грн. – сума пені, 2089742,01 грн. – сума інфляції, 739297,44 грн. – сума 3% річних.

Позивач позовні вимоги визнав у повному обсязі, про що надав суду письмовий відзив на позов.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи договором поставки природного газу № 06/08-524 від 28.03.08 р., Додатковими угодами до Договору, актами прийому-передачі природного газу, розрахунком позовних вимог.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 22566342,05 грн. – суми основного боргу за поставлений природний газ є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 2089742,01 грн. – суми інфляції, 739297,44 грн. – суми 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.217 зазначеного кодексу, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно із ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

В силу ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

зміна умов зобов'язання;

сплата неустойки;

відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.549 зазначеного кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 2260493,05 грн. – суми пені є обґрунтованими.

Під час розгляду справи відповідач звертався до господарського суду Донецької області із письмовим клопотанням про зменшення розміру суми пені на 90%.

Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги тяжке фінансове становище відповідача, суд частково задовольняє клопотання відповідача та зменшує розмір стягуваної пені на 15%, тобто до 1921419,09 грн., скориставшись правом, наданим п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги заперечення позивача та його майнові інтереси.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Відповідач звернувся до суду із письмовим клопотанням про розстрочку виконання рішення, в якій посилається на тяжке фінансове становище підприємства та порушення справи про банкрутство відносно підприємства, просив суд розстрочити виконання рішення господарського суду Донецької області по справі № 20/223 у такому порядку: заборгованість за спожитий газ в 2008-2009 роках у розмірі 22566342,00 грн. розстрочити на 12 місяців починаючи з 01.10.2010 року рівними частинами щомісячно по 1880528,50 грн., а також суми додаткових вимог.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що обставини, на які посилається відповідач у клопотанні про розстрочку можуть суттєво ускладнити виконання рішення, суд, враховуючи заперечення позивача та його майнові інтереси, задовольняє клопотання відповідача, та надає відповідачеві розстрочку виконання рішення на 12 місяців. Виконання рішення суду від 02.09.10 р. слід розстрочити, зобов’язавши відповідача сплачувати заборгованість в розмірі 27316800,59 грн. та 25500,00 грн. витрати по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у такий спосіб: до 15.10.10 р. – 2278544,71 грн., до 15.11.10 р. – 2278544,71 грн., до 15.12.10 р. – 2278544,71 грн., до 15.01.11 р. - 2278544,71 грн., до 15.02.11 р. - 2278544,71 грн., до 15.03.11 р. - 2278544,71 грн., до 15.04.11 р. - 2278544,71 грн., до 15.05.11 р. - 2278544,71 грн., до 15.06.11 р. - 2278544,71 грн., до 15.07.11 р. - 2278544,71 грн., до 15.08.11 р. - 2278544,71 грн., до 15.09.11 р. - 2278544,78 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.193, 233 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ, до Відкритого акціонерного товариства „Краматорський металургійний завод імені Куйбишева”, м.Краматорськ, – задовольнити частково.

Зменшити розмір стягуваної суми пені до 1921419,09 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Краматорський металургійний завод імені Куйбишева” (84303, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Моріса Тереза, буд.18; р/р № 26009301776970 в „Промінвестбанк”, МФО 334635, ЄДРПОУ 00291187) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1; поточний рахунок 26008301970 в ВАТ “Ощадбанк”, м.Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) 22566342,05 грн. – суму основного боргу за поставлений природний газ, 1921419,09 грн. – суму пені, 2089742,01 грн. – суму інфляції, 739297,44 грн. – суму 3% річних, 25500,00 грн. – суму держмита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виконання рішення суду від 02.09.10 р. розстрочити, зобов’язавши відповідача сплачувати заборгованість в розмірі 27316800,59 грн. та 25500,00 грн. витрати по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у такий спосіб: до 15.10.10 р. – 2278544,71 грн., до 15.11.10 р. – 2278544,71 грн., до 15.12.10 р. – 2278544,71 грн., до 15.01.11 р. - 2278544,71 грн., до 15.02.11 р. - 2278544,71 грн., до 15.03.11 р. - 2278544,71 грн., до 15.04.11 р. - 2278544,71 грн., до 15.05.11 р. - 2278544,71 грн., до 15.06.11 р. - 2278544,71 грн., до 15.07.11 р. - 2278544,71 грн., до 15.08.11 р. - 2278544,71 грн., до 15.09.11 р. - 2278544,78 грн.

Видати наказ у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 02.09.2010 р.

Повне рішення складено 03.09.2010 р.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники:

1-          позивачеві;

1 – відповідачеві;

1 – у справу

Вик.Канаховська В.В.