Рішення № 11076983, 31.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.08.10 р.                     Справа № 20/215                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Інвест”, м.Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецькшахтометробуд”, м.Донецьк

про стягнення 167024,98 грн.

За участю представників:

від позивача: Міняфаєва Є.В. – дов.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Інвест”, м.Донецьк, із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецькшахтометробуд”, м.Донецьк, про стягнення 167024,98 грн., з яких 150848,82 грн. – сума заборгованості за спожиту активну електроенергію, 5087,65 грн. – сума заборгованості за реактивну електроенергію, 9635,04 грн. – сума пені, 1453,47 грн. – сума 3% річних.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на факт порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 10029000 від 01.11.05 р., на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, Закону України „Про електроенергетику” та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Відповідач до судового засідання не з’явився, обставин, викладених у позові не спростував, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у зв’язку з чим справу розглянуто в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу за наявними в ній матеріалами, які є достатніми для вирішення спору по суті.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

01 листопада 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Інвест” (далі-Постачальник електричної енергії) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донецькшахтометробуд” (далі-Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 10029000 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами.

Згідно із п.2.2.3 Договору, Споживач зобов’язався оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії, знімати та надавати відомості про показання розрахункових приладів обліку згідно додаткам „Порядок розрахунків” та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

Відповідно до п.2.2.4 Договору, Споживач зобов’язався здійснювати оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника електричної енергії та електроустановками Споживача, знімати та надавати Постачальнику відомості про показання розрахункових приладів обліку згідно з додатками „Порядок розрахунку вартості послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії”, „Порядок розрахунків”, „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків”, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії штрафну неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається окремим розрахунковим документом.

Позивач свої зобов’язання за Договором виконав належним чином, постачав відповідачеві електричну енергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору.

Посилаючись на вищевикладене, позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 167024,98 грн., з яких 150848,82 грн. – сума заборгованості за спожиту активну електроенергію, 5087,65 грн. – сума заборгованості за реактивну електроенергію, 9635,04 грн. – сума пені, 1453,47 грн. – сума 3% річних.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи документами, а саме – договором про постачання електричної енергії № 10029000 від 01.11.05 р., додатками до Договору, рахунками, актами про покази розрахункових приладів.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 150848,82 грн. – суми заборгованості за спожиту активну електроенергію, 5087,65 грн. – суми заборгованості за реактивну електроенергію є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.217 зазначеного кодексу, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно із ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

В силу ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

зміна умов зобов'язання;

сплата неустойки;

відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.549 зазначеного кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 9635,04 грн. – суми пені, 1453,47 грн. – суми 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідач до судового засідання не з’явився, заперечень проти позову суду не надав, обставин, викладених у позові не спростував.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.193, 216, 217, 218 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 549, 611 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Інвест”, м.Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецькшахтометробуд”, м.Донецьк, - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецькшахтометробуд” (юридична адреса: 83030, м.Донецьк, вул.Баумана, 1Д; поштова адреса: 83086, м.Донецьк, вул.Кобозєва, 50; поточний рахунок 26003301530817 у філії „Київське відділення Промінвестбанку”, МФО 334271, код ЄДРПОУ 24656975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Інвест” (юридична адреса: 83001, м.Донецьк, б.Шевченка, 11; поштова адреса: 83001, м.Донецьк, вул.Челюскінців, 151; на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260393011290 в Донецькому обласному управлінні ВАТ „Державний Ощадний банк України”, МФО 335106, код ЄДРПОУ 31018149) 150848,82 грн. – суму заборгованості за спожиту активну електроенергію.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецькшахтометробуд” (юридична адреса: 83030, м.Донецьк, вул.Баумана, 1Д; поштова адреса: 83086, м.Донецьк, вул.Кобозєва, 50; поточний рахунок 26003301530817 у філії „Київське відділення Промінвестбанку”, МФО 334271, код ЄДРПОУ 24656975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Інвест” (83001, м.Донецьк, б.Шевченка, 11; поштова адреса: 83001, м.Донецьк, вул.Челюскінців, 151; на поточний рахунок № 26006001312038 у філії ЗАТ „ОТП Банк” в м.Києві, МФО 300528, код ЄДРПОУ 31018149) 5087,65 грн. – суму заборгованості за реактивну електроенергію, 9635,04 грн. – суму пені, 1453,47 грн. – суму 3% річних, 1670,25 – суму витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 31.08.2010 р.

Повний текст рішення підписано 03.09.2010 р.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники:

1-          позивачеві;

1 – відповідачеві;

1 – у справу

Вик.Канаховська В.В.