Рішення № 11076986, 02.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.09.10 р.                     Справа № 20/225                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрдонгазбуд”, смт.Райгородок

про стягнення 5758,70 грн.

За участю представників:

від позивача: Ластовецький В.В. – дов.

від відповідача: Байрак Р.В. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго”, м.Горлівка, із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрдонгазбуд”, смт.Райгородок, про стягнення 5758,70 грн., з яких 4002,02 грн. – сума заборгованості за спожиту активну електроенергію, 1211,98 грн. – сума заборгованості за перевищення договірних величин споживання, 340,07 грн. – сума пені, 50,18 грн. – сума 3% річних, 154,45 грн. – сума інфляції.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на факт порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 2180 від 25.12.08 р., на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, Закону України „Про електроенергетику”, Правил користування електричною енергією, а також на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

У письмових поясненнях від 02.09.10 р. позивач зазначив, що відповідачем було сплачено в повному обсязі суму заборгованості за активну електроенергію та суму за перевищення договірних величин, що підтверджується платіжними дорученнями

У судовому засіданні 02.09.10 р. відповідач заявив усне клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Зазначене клопотання відповідача судом залишено без задоволення за необґрунтованістю.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

25 грудня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” (далі-Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрдонгазбуд” (далі-Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 2180 (далі-Договір).

Відповідно до п.1 Договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача із загальною (за всіма об’єктами) приєднаною потужністю 64 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

Згідно із п.2.3.2 Договору, Споживач зобов’язався дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 Договору та режиму роботи електроустановки згідно з умовами додатків № 3 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” та № 4 „Порядок визначення обсягу електричної енергії та його вартості у разі завантаження схеми обліку нижче мінімального допустимого рівня та у разі відповідності температурного режиму експлуатації засобів обліку вимогам, визначеним нормативно-технічними документами та/або паспортними даними засобів обліку” до Договору.

Пунктом 2.3.4 Договору передбачено, що Споживач зобов’язався оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 3 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” та № 5 „ Порядок розрахунків” до Договору.

Відповідно до п.4.2.2 Договору, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 Договору, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

Порядок визначення та узгодження сторонами договірних величин електроспоживання викладений у розділі 5 Договору.

Додатком від 24.11.09 р. відповідачу було погоджено договірні величини постачання електричної енергії та потужності на 2010 рік.

У зв’язку із тим, що за січень 2010 р. відповідач фактично спожив електричної енергії більше, ніж обумовлено сторонами, Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” виставило відповідачеві рахунок за перевищення договірної величини електроспоживання за розрахунковий період січень 2010 р. № 30/2180.132502, який на момент звернення позивача до суду відповідач не сплатив.

Посилаючись на вищевикладене, позивач звернувся до суду із позовними вимогами та просить суд стягнути з відповідача 5758,70 грн., з яких 4002,02 грн. – сума заборгованості за спожиту активну електроенергію, 1211,98 грн. – сума заборгованості за перевищення договірних величин споживання, 340,07 грн. – сума пені, 50,18 грн. – сума 3% річних, 154,45 грн. – сума інфляції.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи відповідачем було погашено суму боргу за спожиту активну електричну енергію в розмірі 4002,02 грн. та суму заборгованості за перевищення договірних величин споживання у розмірі 1211,98 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у зв’язку з чим суд припиняє провадження по справі в цій частині в порядку п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Згідно із ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.217 зазначеного кодексу, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно із ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

В силу ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

зміна умов зобов'язання;

сплата неустойки;

відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.549 зазначеного кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 340,07 грн. – суми пені, 50,18 грн. – суми 3% річних, 154,45 грн. – суми інфляції є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Клопотання відповідача щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд залишає без задоволення, оскільки відповідач не надав суду будь-яких доказів в обґрунтування зазначеного клопотання, та взагалі не виклав його в письмовій формі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.216, 217, 218, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 549, 611, 625 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрдонгазбуд”, смт.Райгородок, – задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрдонгазбуд” (84150, Донецька область, Слов’янський район, смт.Райгородок, вул.Першого Травня, 4; ЄДРПОУ 20344859) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11; на поточний рахунок № 26000301661693 Краматорських ЕМ Слов’янських РЕМ в АК ПІБ м.Слов”янська, МФО 334561, ЄДРПОУ 00131127) 340,07 грн. – суму пені, 50,18 грн. – суму 3% річних, 154,45 грн. – суму інфляції, 102,00 грн. – суму держмита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі щодо стягнення з відповідача боргу за спожиту активну електричну енергію в розмірі 4002,02 грн. та суми заборгованості за перевищення договірних величин споживання у розмірі 1211,98 грн. – припинити.

Видати накази у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 02.09.10 р.

Повне рішення складено 03.09.10 р.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники:

1-          позивачеві;

1 – відповідачеві;

1 – у справу

Вик.Канаховська В.В.