Рішення № 11076315, 07.09.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "07" вересня 2010 р. по справі № 4/64-38

за позовом Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Волинського Центрального відділення Промінвестбанку

до відповідача Відкрите акціонерне товариство "Свемон-Волинь"

про стягнення 1 306 089,18 грн.

                                                                      Суддя Слободян П.Р.

За участю представників сторін:

від позивача: Дорошкевич В. Б. - довіреність у справі

від відповідача: н/з.

Суть спору: позивач - публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк", м. Луцьк звернувся в господарський суд з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства "Свемон - Волинь", м. Луцьк, в якій просить стягнути 1306089,18грн. в т.ч. 1000000,00грн. основного боргу, 141796,28грн. процентів, 119813,99грн. пені по процентах, 11580,82грн. інфляції по основному боргу, 636,02грн. інфляції по процентах, 17405,34грн. 3 % по основному боргу, 14856,73грн. 3% по процентах.

До початку розгляду справи по сутті від позивача надійшла заява №13/1166/7 від 20.07.2010р. про зменшення позовних вимог на суму 800000,00грн. в зв’язку із сплатою та просить стягнути з відповідача 340629,82грн. основного боргу, 119813,99грн. пені, 11580,82грн. інфляції по основному боргу, 636,02грн. інфляції по процентах, 17405,34грн. 3 % по основному боргу, 14856,73грн. 3% по процентах.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 07.09.2010р. просить суд в задоволені позову в частині стягнення штрафних санкцій відмовити, з огляду на те, що невиконання обов'язків за договором виникло не з вини боржника, а внаслідок надзвичайних невідворотних зовнішніх обставин, які не залежать від воли боржника, тому є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Крім традиційних термінів «випадок» або «непереборна сила» у сучасній міжнародній комерційній практиці застосовується термін перешкода поза контролем.

При цьому сторона повинна довести, що вона не могла очікувати цих перешкод під час укладання договору або уникнути або подолати таки перешкоди чи їх негативні наслідки. У розумінні ст. 263 ЦК України непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія, дещо таке, що виходить за рамки буденності. її критеріями є масштабність, непередбаченість, об'єктивність. Саме таким критеріям відповідає світова фінансова криза. її наявність та глобальність загально визнана міжнародною спільнотою й не потребує додаткового доказу. Вплив світової кризи на економіку держави та фінансове становище підприємств на території України також визнана Урядом України та підтверджена прийняттям пакету антикризового законодавства, в тому числі і законів, спрямованих на підтримку банківської системи.

З початком кризи погіршився фінансовий стан товариства, що виявилось в відсутності замовлень на підрядні роботи від контрагентів, його збитковості, що засвідчують документи про фінансовий стан товариства.

Вважає, що між кризою та об'єктивною спроможністю ВАТ «Свемон-Волинь» виконувати зобов'язання по договору є прямий причинний зв'язок.

У загальновідомому розумінні світова фінансова криза є об'єктивною, незалежною від волі позичальника обставиною, яка захоплює всі галузі економіки, тобто є непереборною, такою, що знаходиться поза контролем і не дозволяє уникнути її наслідків. її масштаби виходять за межі звичайного фінансового ризику, тому є надзвичайними, яких нерозумно було очікувати під час укладання договору. За таких обставин вважаємо, що суду необхідно застосувати ст. 617 ЦК України та відмовити у стягненні штрафних санкцій за прострочку виконання зобов’язання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

28 вересня 2007 року між АК ПІБ (закрите акціонерне товариство) в особі “Відділення Промінвестбанку в м. Луцьк” та ВАТ "Свемон" укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії №23-4 (далі –договір), відповідно до умов якого банк зобов’язався надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії в сумі, яка не може перевищувати 750000,00грн. терміном до 26.09.2010р. із сплатою 16% річних.

5 лютого 2008 року між сторонами було укладено договір № 1 про внесення змін до кредитного договору № 23-4, яким внесено зміни до п. 2.1. договору та збільшено ліміт кредитної лінії до 1000000,00грн. 9 червня 2009 року між сторонами було укладено договір № 2 про внесення змін до кредитного договору № 23-4, яким внесено зміни до п.п. 3.2., 3.3. договору та збільшено розмір процентної ставки за користування кредитом до 20% річних та 30% річних за неправомірне користування кредитом.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти ( ч. 1 ст.1054 ЦК України ).

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов’язання виникли з кредитного договору про відкриття кредитної лінії №23-4 від 28.09.2007 року.

Договір підписаний сторонами, що свідчить про їх волевиявлення на укладення, предметом судового розгляду не був, в судовому порядку недійсним не визнавався. Докази дострокового припинення договору у матеріалах справи відсутні.

На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу кредитні кошти в сумі 1000000,00 грн.

Згідно п. 4.3.4. договору банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплатити у повному обсязі заборгованість за кредитом та /або проценти за кредит/ або проценти за неправомірне користування кредитом, та /або суму неустойки, передбачених цим договором.

Згідно уточнених позовних вимог заборгованість відповідача по кредиту станом на 19.07.2010р. становить 340629,82грн.

Згідно п. 5.3 кредитного договору Позичальник зобов’язувався сплатити за несвоєчасну сплату суми кредиту та/або процентів за користування кредитом пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення.

Згідно уточнених позовних вимог заборгованість відповідача по пені становить 119813,99грн.

Згідно п. 5.2 кредитного договору Позичальник у випадку прострочення ним виконання зобов’язань по поверненню Банку сум кредиту та/або процентів за користування кредитом зобов’язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу. Заборгованість по основній сумі боргу з врахуванням індексу інфляції складає 11580,82грн., заборгованість по відсоткам з врахуванням індексу інфляції становить 636,02грн.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу а також три проценти річних від простроченої суми. Станом на 01.11.2006р. три відсотки річних по основній сумі боргу становить 17405,34грн., три відсотки річних по відсотках 14856,73грн.

На день розгляду спору заборгованість не погашена (доказів суду не подано), тому позов підлягає до задоволення.

Згідно ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем у справі не доведено належним чином та не представлено відповідних доказів в підтвердження обставин, що стали підставою для заперечень.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати пропорційно задоволених позовних вимог по сплаті державного мита в сумі 13060,89грн. та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.

Керуючись ст. 625, ч. 1 ст.1054 Цивільного кодексу України, ст. 174, 193, 526 ГК України, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Свемон - Волинь", (м. Луцьк, вул. Звязківців, 6, код 01190956) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк” (м. Луцьк, вул. С. Бандери, 20, код ЄДРПОУ 09303133) 340629,82грн. основного боргу, 119813,99грн. пені, 11580,82грн. інфляції по основному боргу, 636,02грн. інфляції по процентах, 17405,34грн. 3 % по основному боргу, 14856,73грн. 3% по процентах, 13060,89грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236,00грн. в повернення витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          Суддя                                                                      Слободян П. Р.