Рішення № 1106827, 07.11.2007, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" листопада 2007 р.

Справа № 4/348

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Хилька Ю.І.розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 4/348

за позовом: Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії", Кіровоград

до відповідача: Приватного підприємства “Вагран”, м.Кіровоград

про стягнення 15974 грн. 74 коп.

За участю представників сторін:

від позивача - Коваленко К.А. , довіреність № 119 від 25.01.07;

від відповідача - участі не брали. Про час та місце розгляду справи відповідач належним чином повідомлений у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України. Повідомлення про вручення поштового відправлення №2149696 вручено відповідачу 17.09.2007 року. Відповідач не виявив бажання скористатись своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні.

СУТЬ СПОРУ:

Подано позов про стягнення з приватного підприємства “Вагран” на користь дочірнього підприємства „Кіровоградтепло” товариства з обмеженою відповідальністю „Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії” заборгованості в сумі 15974 грн. 74 коп. за надані послуги з теплопостачання, з яких 13725 грн. 02 коп. безпосередньо заборгованість за надані послуги, 739 грн.11 коп. пеня за несвоєчасне проведення оплати отриманих послуг, втрати від інфляції в розмірі 1173 грн. 15 коп. та 337 грн. 46 коп. проценти річних за користування коштами позивача в період прострочення оплати за отримані послуги.

Відповідач відзив на позовну заяву та інші витребувані судом документи не подав.

Підстави для відкладення розгляду справи у відповідності до ст.77 ГПК України відсутні.

Крім того, передбачений ст.69 ГПК України строк розгляду справи закінчується.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши справу за наявними в ній матеріалами, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14.02.2006 року між ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "ЦНТІ УНГА" та приватним підприємством "Вагран" укладено договір № 98 на виробництво та постачання теплової енергії.

У відповідності до п.1.1 даного договору виробник (позивач) зобов’язався постачати теплову енергію на об'єкти відповідача для опалення та гарячого водопостачання будівель та споруд споживача (гуртожиток по вул. Севастопольська, 7а та приміщення по вул. Червонозорівська, 15 в м.Кіровограді), що було погоджено підписаною представниками сторін характеристикою споживача теплової енергії (а.с.11).

При укладанні даного договору сторони керувалися Законом України “Про теплопостачання” та Правилами користування тепловою енергією №310 від 06.12.1981 р.

Відповідач, згідно п.4.2 договору, зобов’язався оплачувати спожиту теплову енергію відповідно до діючих тарифів і розцінок протягом поточного місяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться через банк шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок виробника, або готівкою в касу виробника, починаючи з 25 числа поточного місяця по 10 число наступного місяця.

У період з жовтня 2006 року по квітень 2007 року включно відповідачеві позивачем було поставлено теплову енергію на загальну суму 37691 грн. 33 коп., але оплату відповідачем проведено з порушенням умов договору несвоєчасно та в неповному розмірі, а лише на суму 23966 грн. 31 коп., що на 13725 грн. 02 коп. менше суми нарахованої за фактичне надання послуг.

26.04.2007 року відповідачем отримано рахунок-фактуру №48 від 24.04.2007 року якою було визначено заборгованість на кінець опалювального сезону в розмірі 23725 грн. 02 коп., з яких відповідач в липні 2007 року провів оплату на суму 10000 грн., а заборгованість в розмірі 13725 грн. 02 коп. залишилась непогашеною, у зв'язку з чим позивач змушений був звернутись до суду за захистом своїх прав.

При проведенні взаємозвірки розрахунків на вимогу суду позивачем виявлено факт проведеної оплати 22.08.2007 року на суму 4464 грн. 13 коп., тобто до звернення позивача до суду та відповідно зменшення заборгованості на вказану суму до 9260 грн. 89 коп.

Крім того, після звернення позивача з позовом до суду 10.09.2007 року відповідач 18.09.2007 року перерахував на розрахунковий рахунок позивача 10000 грн., з яких проведено погашення основної заборгованості на суму 9260 грн. 89 коп. та 739 грн.11 коп. пені. Проведення відповідачем погашення основної суми заборгованості та пені підтверджується рахунком – фактурою №48 від 24.04.2007 року (а.с.14) в якій пред'явлено до оплати суму основного боргу та пені, тому позивач правильно відніс вказаний платіж на погашення основного боргу та пені, а відповідач не подав до суду доказів про інше призначення вказаного платежу.

В порядку ст.22 ГПК України позивач клопотанням №221/162 від 07.11.2007 року змінив позовні вимоги, просить припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу на суму 9260 грн. 80 коп. та пені на суму 739 грн. 11 коп. і стягнути з відповідача збитки від інфляції в розмірі 1173 грн. 15 коп. та проценти річних в розмірі 337 грн. 46 коп.

Вказане клопотання позивача обґрунтоване, приймається судом та підлягає задоволенню.

У відповідності до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Крім того, за приписом ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи викладене з відповідача підлягає до стягнення втрати від інфляції в розмірі 1173 грн.15 коп. та три проценти річних в розмірі 337 грн. 46 коп. Розрахунок втрат від інфляції та процентів річних проведено правильно, проведені перерахування коштів на погашення заборгованості по основному боргу не вплинули на розмір втрат від інфляції та процентів річних, оскільки їх стягнення визначається за період з грудня 2006 року по липень 2007 року виходячи з розміру фактичної заборгованості за відповідні періоди, а оплата відповідачем коштів на погашення заборгованості проведена 22.08.2007 року на суму 4464 грн.13 коп., 18.09.2007 року на суму 10000 грн.

Однак, господарський суд не може погодитись з наданим розрахунком позивача про нарахування втрат від інфляції за липень 2007 року в розмірі 332 грн. 15 коп. та 3 процентів річних в розмірі 59 грн.31 коп., оскільки при проведенні цих розрахунків взято за основу заборгованість суму 23725 грн. 02 коп. без врахування проведеного в липні 2007 року погашення заборгованості на суму 10000 грн., що визнається позивачем в позовній заяві (а.с.3) та в фінансовій картці (а.с.13).

Отже, обґрунтованою сумою втрат від інфляції господарський суд визнає 841 грн. за період з грудня 2006 року по червень 2007 року включно та 192 грн.15 коп. за липень 2007 року виходячи з розміру заборгованості, який існував протягом всього місяця. При цьому господарським судом враховується, що втрати від інфляції не можуть бути розраховані за окремий період місяця, оскільки індекс інфляції визначається лише за повний місяць, а не за його окремі періоди.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне зменшити на 59 грн. 31 коп. нараховані до стягнення проценти річних, оскільки позивачем не подано доказів про те, коли саме в липні 2007 року відповідач провів оплату коштів на суму 10000 грн. в рахунок погашення заборгованості, тому судом визнається обґрунтованим нарахування процентів річних за період з грудня 2006 року по червень 2007 року включно на суму 278 грн. 15 коп.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, оскільки через невиконання відповідачем свого зобов'язання позивач змушений був звернутись до суду за захистом своїх прав і поніс додаткові витрати по сплаті державного мита і послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При цьому судом враховується, що погашення основної заборгованості та пені на загальну суму 10000 грн. відповідач провів лише після звернення позивача до суду.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 34, 44, 49, 80, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства “Вагран” (25031, м. Кіровоград, просп. Університетський, 21, р/р 2600917000611 в КФ АКБ "ПравексБанк", МФО 323594, ідентифікаційний код 31774892) на користь дочірнього підприємства „Кіровоградтепло” товариства з обмеженою відповідальністю „Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії” (25030, м. Кіровоград, вул. Кутузова, 23/16, р/р 26002052903161 в КФ КБ "ПриватБанк" м. Кіровограда, МФО 323583, ідентифікаційний код 33142568) - 1033 грн.15 коп. втрат від інфляції, 278 грн. 15 коп. процентів річних, всього на загальну суму 1311 грн. 30 коп., а також витрати на сплату державного мита в розмірі 115 грн. 11 коп. та 85 грн. 02 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині стягнення основного боргу на суму 9260 грн. 89 коп. та 739 грн. 11 коп. пені припинити.

В решті позовних вимог відмовити.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку.

Суддя Ю.І. Хилько