Постанова № 11063871, 22.06.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

11 січня 2010 року Справа № 2-15/3172-2008                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився; товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство "АРГО",

відповідача: не з'явився; товариство з обмеженою відповідальністю "Торговый дом " Фаворит”

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговый дом "Фаворит" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А.) від 23 квітня 2009 року у справі №2-15/3172-2008

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство "АРГО" (Шилівці, Хотинський р-н, Чернівецька обл., 60022)

до           товариства з обмеженою відповідальністю "Торговый дом "Фаворит" (вул. М. Залкі, 27-67, місто Сімферополь, 95053)

про стягнення 180904,61 грн,

                                                            ВСТАНОВИВ:

У квітні 2008 року позивач –товариство з обмеженою відповідальністю виробничо –комерційне товариство «Арго»звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Фаворит», з посиланням на статті 1, 173-174, 181, 193 Господарського кодексу України, статті 3, 11, 15-16, 218, 525-526, 629, 712 Цивільного кодексу України, про стягнення 99499,40 грн заборгованості за отриманий товар відповідно до договору поставки № 2704/07-н від 27 квітня 2007 року.

Заявою від 29 квітня 2008 року позивач збільшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 180904,61 грн заборгованості за отриманий товар відповідно до вказаного договору (т. 1, арк. с. 29-31).

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати отриманого за договором поставки № 2704/07-н від 27 квітня 2007 року товару, у зв’язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 180904,61 грн.

Ухвалою місцевого господарського суду від 13 листопада 2008 року провадження у справі зупинялось у зв'язку з призначенням по справі судової товарознавчої експертизи, на вирішення якої були поставлені наступні питання: чи відповідає жерстяна банка, поставлена товариством з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційним товариством «Арго»за видатковими накладними № СА-0001386 від 30 квітня 2007 року, № АА-0001537 від 11 травня 2007 року, вимогам ДГСТ 5881-88 та ТУ У 28.7-22836526.003-2003; чи є виявлені товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Фаворит»недоліки скритими (у разі їх наявності), тобто які не могли бути виявлені при звичайній візуальній перевірці; чи є виявлені недоліки такими, що можливо усунути, чи ні.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А.) від 23 квітня 2009 року у справі №2-15/3172-2008 задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство "АРГО" до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговый дом "Фаворит" про стягнення 180904,61 грн, вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з доведеності факту неналежного виконання відповідачем його обов’язків з оплати поставленого товару –жерстяної банки розміром 83,3/80,3х52 мм (№5) із зовнішнім лакуванням, товщиною жерсті: корпус –0,18 мм, денця –0,19-0,20 мм, із внутрішнім лакуванням для рибної консервації.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, в позові відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, а також неповним дослідженням обставин справи.

Так, заявник апеляційної скарги, з посиланням на Інструкцію про порядок приймання продукції виробничого призначення та товарів народного споживання за якістю (№П-7 від 25 квітня 1966 року), статтю 678 Цивільного кодексу України стверджує про відсутність його обов’язку сплачувати поставлений позивачем товар через наявність в цьому товарі прихованих недоліків, які є істотними: товщина жерсті корпусу банки 0,16 мм замість 0,18 мм, що не відповідає умовам договору та сертифікатам. В свою чергу, вказаний недолік товару явився причиною понаднормативного браку консервів "бомбаж", що спричинило значних збитків відповідачу та підрив його ділової репутації як надійного постачальника рибних консервів.

Крім того, заявник скарги заперечує проти експертного висновку № 3337 від 19 січня 2009 року (т. 2, акр. с. 38-41), який покладено в основу судового рішення першої інстанції, оскільки цей висновок не відповідає на питання, які були поставлені судом перед експертом.

Також відповідач в апеляційній скарзі зазначає про відсутність належних доказів отримання ним товару за накладною № АА-0001537 від 11 травня 2007 року на суму 99499,40 грн.

Письмові заперечення проти апеляційної скарги у матеріалах справи відсутні.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 червня 2009 року провадження у справі було зупинено у зв’язку з призначенням повторної товарознавчої експертизи (т. 2, акр. с. 165-168).

17 листопада 2009 року до суду надійшов експертний висновок № 1592 від 14 вересня 2009 року, у зв’язку з чим провадження у справі було поновлено.

Ухвалами від 09.12.2009 та 23.12.2009 розгляд справи відкладався.

За розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 11 січня 2010 року у складі судової колегії була проведена заміна судді Черткової І.В. на суддю Голика В.С.

У судове засідання, призначене на 11 січня 2010 року, сторони не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце наступного судового засідання.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними документами в матеріалах справи.

Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

Як вбачається з матеріалами справи, 27.04.2007 між товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційним товариством «Арго»(постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговый дом «Фаворит»(покупець) був укладений договір поставки № 2704/07-н (т. 1 ,арк. с. 14-15).

Згідно з пунктом 1.1. договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, виготовити та поставити трьохскладову зварну жерстяну банку розміром 83,3/80,3х52 мм (№5) із зовнішнім лакуванням, товщиною жерсті: корпус - 0,18 мм, денця - 0,19-0,20 мм, із внутрішнім лакуванням для рибної консервації (товар), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар.

Якість товару повинна відповідати стандартам і технічним умовам та підтверджуватися сертифікатом якості (пункт 3.2. договору).

Відповідно до пункту 4.5. договору покупець зобов'язується здійснювати оплату за товар по кожній партії шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок постачальника на умовах: оплата по факту поставки в строк не пізніше двадцяти календарних днів від дати поставки товару по кожній партії.

Датою поставки товару вважається дата передачі товару на складі покупця, (пункт 4.6. договору).

На виконання договірних обов'язків позивач на протязі квітня-травня 2007 року виготовив та поставив відповідачу :

30.04.2007 –200200 шт. товару по ціні 0,4970 грн. за 1 шт. на загальну суму 99499,40 грн.

11.05.2007 –200200 шт. товару по ціні 0,4970 грн. за 1 шт. на загальну суму 99499.40 грн.

27.09.2007 постачальник прийняв від покупця частину поставленого товару у кількості 50684 шт. загальною вартістю 18 094,19 грн.

Таким чином, відповідачем був одержаний товар у кількості 349716 шт. на загальну суму 180 904,61 грн.

На підтвердження факту одержання товариством з обмеженою відповідальністю «Торговый дом «Фаворит»від товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційного товариства «Арго»вищевказаної кількості товару (та прийняття позивачем від відповідача частини поставленого останньому товару (50 684 шт.) на загальну суму 18094,19 грн. 27.09.2007), позивач надав наступні документи.

На підтвердження поставки товару 30.04.2007 - видаткову накладну № СА-0001386 від 30.04.2007 (т. 1, акр. с. 18), товарно-транспортну накладну № 000546 від 30.04.3007 (арк. с. 17) довіреність відповідача серії ЯНЮ № 670059 від 27.04.2007 (т. 1, арк. с. 20), податкову накладну від 30.04.2007 порядковий номер АА-0001593 (т.1, арк. с. 19); поставки товару 11.05.2007 - видаткову накладну № АА -0001537 від 11.05.2007 (т. 1, арк. с. 33), товарно-транспортну накладну № 000581 від 11.05.2007 (т. 1, арк. с. 34), податкову накладну від 11.05.2007 порядковий номер № АА-0001800.

Прийняття позивачем від відповідача 50684 шт. товару на суму 18094,19 грн. 27.09.2007 позивач підтверджує видатковою накладною (повернення) № ВП-0000115 от 27.09.2007 (т. 1, арк. с. 35).

Проте відповідачем не була здійснена своєчасна та у повному обсязі оплата за поставлений позивачем товар, в результаті чого склалася заборгованість у розмірі 180904,61 грн, що і стало приводом для звернення з відповідним позовом до суду.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню у зв’язку з наступним.

Правовідносини, які склалися між сторонами, за своєю правовою природою є відносинами з поставки та підлягають регулюванню за правилами глави 54 Цивільного кодексу України, параграфу 1 глави 30 Господарського кодексу України, а також загальними положеннями про зобов’язання.

Згідно з статтею 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За правилами статті 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Як було зазначено, згідно з пунктом 1.1. договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, виготовити та поставити трьохскладову зварну жерстяну банку розміром 83,3/80,3х52 мм (№5) із зовнішнім лакуванням, товщиною жерсті: корпус - 0,18 мм, денця - 0,19-0,20 мм, із внутрішнім лакуванням для рибної консервації.

Як зазначає відповідач, перед запуском банки у виробництво, було здійснено відповідне регулювання діючих закочувальних машин, з наступною перевіркою параметрів закочувального шва і перевіркою банки на герметичність, які відповідали ГОСТ 5881-88 "Банки металеві для консервів".

В рибних консервах, виготовлених з партії поставлених банок, запущеної у виробництво 06.05.2007, в процесі технологічної видержки, яка здійснюється по ТІ № 5 "Збірник технологічних інструкцій", (т.1), протягом 15 діб, виявився понаднормативний брак консервів "бомбаж" унаслідок потечності банок. В результаті розбраковки браку виявлена схована пересортиця – банки з товщиною листа корпусу 0,16 мм замість 0,18 мм по договору, які при прийманні товару 100% виявити неможливо.

Після прибуття представника товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство "АРГО" Ю.Б. Болякова вияснилось, що використання поставленої банки і кришки, можливо тільки після заміни патронів закочувальних машин на індивідуальні патрони, виготовлені позивачем.

Зазначені обставини підтверджуються актом від 17 серпня 2007 року, підписаним комісією у складі представників відповідача –директора РКЗ ТОВ ТБ "Фаворит" Судакова Т.М., технолога Столяровой В.В., завідуючого лабораторією Мєдведевою Г.М., головного механіка Збиглей В.М. та позивача –начальника департаменту збиту ТОВ "Арго" Пержар П.Ф.

На думку комісії виявлений брак консервів відбувся із-за того, що в договорі № 27.04/07-11 не було зазначено, що при використанні поставленого товару необхідне конструктивне перевлаштування закочувальних машин із застосуванням деталей, виготовлених безпосередньо товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційним товариством "АРГО", а також поставки банки з товщиною корпусу, яка не відповідає умовам договору (т. 1, арк. с. 105).

Також, згідно з вказаним актом браковані банки були поставлені відповідачу за накладними № АА-0001386 від 30.04.2007, № АА-0001537 від 11.05.2007.

Матеріалами справи (зокрема актом від 16.05.2007) підтверджено, що позивач – товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство "АРГО", був поінформований про неякісність поставленого ним товару. Більш того, він зобов’язався здійснити обмін (повернення) банки з корпусом 0,16 мм (т. 1, арк. с. 107). При цьому, зі змісту вказаного акту вбачається, що бракованим виявився весь товар –збірна металева банка для консервів з кришкою в кількості 400400 штук, яка була поставлена за накладними № АА-0001386 від 30.04.2007, № АА-0001537 від 11.05.2007.

Крім того, факт невідповідності жерстяних банок, поставлених позивачем, вимогам ГОСТ 5881-88 і ТУ У 28.7-22836526.003-2003 підтверджено експертним висновком № 1592 від 14 вересня 2009 року. В цьому висновку також зазначено, що виявлені недоліки є прихованими, які без інструментального дослідження і розкриття швів виявити неможливо, а крім того є істотними і такими, що не можна усунути.

Посилання позивача на положення пунктів 3.5.1, 3.6. Договору поставки № 2704/07-н від 27.04.2007 не можуть спростовувати доведеність факту поставки ним товару неналежної якості, оскільки пункт 3.6. договору передбачає лише право (але не обов’язок) покупця на запрошення представників Торгово-Промислової палати для надання експертного висновку. Що стосується умов пункту 3.5.1. договору, то вони були виконані сторонами шляхом підписання двосторонніх актів, про які зазначалось вище.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічне правило містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Право на односторонню відмову від договору передбачено пунктом 1 частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення).

Таким чином, суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство "АРГО", оскільки відповідач правомірно відмовився від виконання умов договору щодо оплати поставленого товару, так як позивачем були істотно порушені вимоги щодо якості цього товару.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові у позові судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104 (частина 1, пункт 1, 4), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговый дом "Фаворит" задовольнити.

           2. Рішення господарського Автономної Республіки Крим від 23 квітня 2009 року у справі №2-15/3172-2008 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. В позові товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство "АРГО" відмовити.          

Головуючий суддя                                                  

Судді