Рішення № 11063683, 07.09.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" вересня 2010 р.Справа № 18/749-10

за позовом Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж м. Хмельницький

до Військової частини А 0988 м. Хмельницький

до Хмельницька КЕВ м.Хмельницький

про стягнення 22536,55 грн.

                                                                                           Суддя Саврій В.А.

Представники сторін:

позивач: Докієн В.В. - за довіреністю №114 від 12.01.10р.

Від відповідача 1-го: не з'явився

Від відповідача 2-го: ГоральО.А. - за дорученням від 17.05.10р.

Суть спору:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 22536,55 грн., в тому числі 18702,29 грн. основного боргу за використану електроенергію по договору про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності №1103 від 24.12.04р., 991,06 грн. пені, 1610,86 грн. інфляційних та 263,65 грн. 3% річних, 968,69 грн. заборгованості за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії. В обґрунтування вимог посилається на ст.ст. 525,526 ЦК України.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 10667,74 грн. основного боргу, 916,54 грн.заборгованості за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, 221,45 грн. пені, 1604,27 грн. інфляційних нарахувань та 263,65 грн. три проценти річних.

Дана заява не суперечить вимогам чинного законодавства та судом приймається.

Повноважний представник відповідача 1 в судовому засіданні 14.06.10р. відзив на позов не подав, проте зазначив, що на виконання вищезазначених вимог між ВАТ „Хмельницькобленерго" та Хмельницькою КЕВ було укладено Договір поруки №04-02/1, згідно п.1.1. якого Поручитель (КЕВ м. Хмельницький) зобов'язується перед Кредитором (ВАТ "Хмельницькобленерго") відповідати за виконання фінансових зобов'язань по Договорах про постачання електричної енергії військовою частиною А0988 (договір від 24.12.04 року №1103).

Відповідач 2 письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням доводів не надав, проте повноважний представник пояснив, що КЕВ м. Хмельницький фінансується з державного бюджету.

Суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між ВАТ ЕК „Хмельницькобленерго” в особі Хмельницького міського району електромереж (постачальник) та Військовою частиною А 0988 м. Хмельницький (споживач) 24.12.2004р. укладено договір №1103 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам –суб’єктам підприємницької діяльності.

Згідно умов договору (п.п. 1.1, 2.2.4, 2.2.5 ) постачальник електричної енергії здійснює передачу та постачання електричної енергії Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику спожиту електроенергію та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами. Споживач зобов’язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами даного договору. Здіснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника електричної енергії та електроустановками Споживача згідно з "Порядком розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії" (додаток №4).

Крім того, 09.01.2006 року між ВАТ ЕК „Хмельницькобленерго” („Кредитор”) та КЕВ м.Хмельницький („Поручитель”) було укладено договір поруки, відповідно до якого Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати за виконання фінансових зобов'язань по договорах про постачання електричної енергії підрозділами Міністерства оборони.

Вказаним договором поруки сторони передбачили, що поручитель повинен виконати зобов’язання, передбачені п.п. 1.1 даного договору, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок кредитора. Поручитель, який виконав зобов’язання, набуває всіх прав кредитора по цьому зобов’язанню. (п.п 2.1,2.2 договору).

Згідно п. 2.4-2.7 договору поруки сторони погодили, що кредитор має право на задоволення своїх вимог боржником згідно умов договору, а в разі невиконання ним своїх зобов'язань, на їх задоволення поручителем. Кредитор, після задоволення своїх вимог в повному об'ємі або в частині своїх вимог боржником, зобов'язаний повідомити про це поручителя. Виконання поручителем зобов'язань за цим договором є безумовним. У випадку невиконання боржником своїх зобов'язань по оплаті за розрахунковий період згідно з договором, вказаним в додатку №1 даного договору, поручитель зобов'язується у 3-х денний термін з моменту прострочення Боржником оплати чергового щомісячного платежу, або з моменту отримання вимоги кредитора, відповідати перед кредитором в межах, суми боргу за отриману активну та реактивну електроенергію, шляхом перерахування коштів на рахунок кредитора у відповідності до вимог Договорів згідно додатку №1.

Згідно п.2.8 договору поруки передбачено, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Позивач, на виконання своїх договірних зобов’язань, постачав споживачу (відповідачу) електроенергію за період з 01.09.08р. по 31.03.10р., що підтверджується рапортами про відпуск електроенергії та виставленими рахунками - фактурами №1103. Відповідач умов договору належно не виконав, розрахунків за використану електроенергію вчасно та у повному обсязі не провів, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем за спожиту електроенергію в сумі 10667,74 грн. та за перетікання реактивної енергії в сумі 916,54 грн.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку.

Відповідно до п.8.1 договору розрахунковий період споживання та оплати за електроенергію визначається календарним місяцем. Споживач до 25 числа розрахункового періоду здійснює 100% оплату за фактичними показами приладів обліку електроенергії згідно отриманого рахунку. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунку не повинна перевищувати 3 операційних дні з дня отримання рахунку. За дату оплати приймається дата зарахування банком коштів на рахунок Постачальника. У випадку ненадходження коштів в обумовлені в цьому пункті строки Споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% за кожний день прострочки платежу(але не більше подвійної облікової ставки НБУ), 3% річних та інфляційні.

Згідно п. 8.2 договору плата за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, за передачу (транспортування) електроенергії, яка постачається Постачальником електроенергії за нерегульованим тарифом, пеня, 3% річних, інфляційні, плата за надання Споживачем додаткових послуг зараховується на поточний рахунок Постачальника.

У відповідності до даного пункту договору позивачем нараховано відповідачу 221,45 грн.. пені за період з 25.09.08р. по 28.02.09р., 263,65грн. - 3% річних за період з 25.09.08р. по 31.03.10р., 1604,27 грн. інфляційних нарахувань за період жовтень 2008р. - березень 2010р.

В зв'язку з несплатою заборгованості в добровільному порядку, Позивач звернувся до суду із позовом, враховуючи уточнення позовних вимог, про стягнення з Відповідача 13673,65 грн., з яких 10667,74 грн. основного боргу за використану електроенергію, 916,54 грн. боргу за перетікання реактивної електроенергії, 221,45 грн. пені за період з 25.09.08р. по 28.02.09р., 1604,27 грн. інфляційних нарахувань за період жовтень 2008р. - березень 2010р., 263,65 грн. три проценти річних за період з 25.09.08р. по 31.03.10р..

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе договірні зобов'язання не виконав, в результаті чого у нього виникла заборгованість в сумі 10667,74 грн. за спожиту електроенергію та 916,54 грн. - за перетікання реактивної електроенергії. Доказів, які б спростовували дане, суду не подано.

Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобов’язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов’язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обороті. До відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов’язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 221.45 грн. за період з 25.09.08р. по 28.02.09р.

У відповідності до п.2 ст. 258 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Враховуючи викладене, у позовних вимогах про стягнення 221,45 грн. пені за період з 25.09.08р. по 28.02.09р. слід відмовити в зв'язку з спливом строку позовної давності.

Нормами статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до вищенаведених норм, аналізуючи матеріали справи та наданий позивачем розрахунок, суд вважає, що Позивач правомірно нарахував 263,65 грн. три проценти річних за період з 25.09.08р. по 31.03.10р., 1604,27 грн. втрат від індексу інфляції за період жовтень 2008р. - березень 2010р. згідно розрахунку.

Що стосується вимоги позивача щодо стягнення з відповідача-2 заборгованості за договором поруки від 09.01.06 р. №04-02/1, то судом до уваги приймається наступне.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтями 553, 554 ЦК України передбачається, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред’явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі (ст. 555 ЦК України).

Статтею 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов’язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що відповідач-2 (КЕВ м. Хмельницький), як поручитель згідно договору поруки від 09.01.06р. №04-02/1, прийняв на себе зобов’язання відповідати перед позивачем за виконання зобов’язань по договорах на споживання електричної енергії підрозділами Міністерства Оборони України. При цьому, виконання поручителем зобов’язань за цим договором є безумовним (п. 2.6 договору поруки).

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача щодо солідарного стягнення з відповідачів основного боргу в сумі 10667,74 грн. за період з 01.09.08р. по 31.03.10р., 916,54 грн. боргу за перетікання реактивної електроенергії, 1604,27 грн. інфляційних нарахувань за період жовтень 2008р. - березень 2010р., 263,65 грн. три проценти річних за період з 25.09.08р. по 31.03.10р. обґрунтовані матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідачів солідарно, відповідно до приписів ст. ст. 44, 49 ГПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 46, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж м. Хмельницький до Військової частини А 0988 м. Хмельницький до КЕВ м. Хмельницький про стягнення 13673,65 грн. солідарно задоволити частково.

Стягнути з солідарно з Військової частини А 0988 м. Хмельницький, вул. Чорновола,39 ( код ЄДРПОУ 07904845) та з КЕВ м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 24 (код ЗКПО 078928461) на користь Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії „Хмельницькобленерго” в особі Хмельницького міського району електромереж, м. Хмельницький, вул. Свободи, 57/2 ( код ЗКПО 22764703) 10667,74 грн. (десять тисяч шістсот шістдесят сім гривень 74 коп.) основного боргу, 916,54 грн. (дев'ятсот шістнадцять гривень 54 коп.) боргу за перетікання реактивної електроенергії, 1604,27 грн. (одна тисяча шістсот чотири гривні 27 коп.) інфляційних нарахувань, 263,65 грн. (двісті шістдесят три гривні 65 коп.) 3% річних, 134,52 грн. (сто тридцять чотири гривні 52 коп.) витрат по сплаті державного мита та 232,18 грн. (двісті тридцять дві гривні 18) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ..

В решті позовних вимог відмовити.

                              Суддя                                                                      

Віддруковано 4 примірники: 1 –в справі, 2 –позивачу, 3-4 - відповідачам .