Рішення № 11063682, 07.09.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" вересня 2010 р.Справа № 4/1070-10 Розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Техноваги” м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Хмельницькхлібопродукт” м. Хмельницький

про стягнення заборгованості в розмірі 67600,00 грн.

Суддя Л.П. Баула

Представники сторін:

позивача: Василевський Ю.Р. –за довіреністю №ДВ 03/09/10 від 03.09.2010р.

відповідач: не з’явився

Рішення оголошується 07.09.2010р., оскільки в судовому засіданні 06.09.2010р. оголошувалась перерва.

Суть спору: Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 70584,58 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на ті обставини, що вказана заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати за поставлений товар.

В судовому засіданні повноважний представник позивача надав суду клопотання про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 67600,00 грн.

Подане позивачем клопотання про уточнення розміру позовних вимог відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України та судом приймається.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

З огляду на викладене, оскільки неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає за можливе згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд оцінивши подані позивачем по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Техноваги” - поставив відповідачу –Товариству з обмеженою відповідальністю „Хмельницькхлібопродукт” - товар, а саме вагу автомобільну, згідно видаткової накладної №РН-0000758 від 22.08.2008р. на суму 169000,00 грн. через Горованюка В.В. за довіреністю серії ЯПК №289823, виданої 19.06.2008р.

Відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю „Хмельницькхлібопродукт” - взяті на себе зобов’язання по оплаті товару належним чином не виконав, лише частково розрахувавшись з позивачем на суму 101 400,00 грн., що підтверджується банківською випискою за 13.06.2008р.

Позивач надсилав відповідачу претензію про сплату боргу за поставлений товар. Однак, претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача за поставлений товар складає 67600,00 грн.

Отже, в зв’язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов’язань, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст. ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання та одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Оскільки, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Хмельницькхлібопродукт” м. Хмельницький - зобов’язання щодо оплати за поставлений товар, у строк встановлений законом не виконав, у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.

Відповідач доказів, що спростовують викладені у позовній заяві обставини, суду не подав.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД –

ВИ Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Техноваги” м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю „Хмельницькхлібопродукт” м. Хмельницький про стягнення заборгованості в розмірі 67600,00 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Хмельницькхлібопродукт” (м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 17; код ЄДРПОУ 34555528, р/р 26006017011863 у ПАТ „Укрексімбанк”, МФО 315609) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Техноваги” (м. Львів, вул. Городоцька, 174, код ЄДРПОУ 32126739, р/р 26004000165946 у ПАТ „Універсал Банк”, МФО 322001) заборгованість в розмірі 67600,00 грн. (шістдесят сім тисяч шістсот гривень), 676,00 грн. (шістсот сімдесят шість гривень) витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя                                                                      

Віддруковано 3 примірника:

1 –до справи,

2 –позивачу,

3 –відповідачу.