Рішення № 11063654, 06.09.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.09.2010 Справа № 2/113-ПН-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Скобєлкіна С.В. при секретарі Лисенко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Херсон

до Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі Херсонської філії, м.Херсон

про зобов'язання виконати платіжне доручення

від позивача: ОСОБА_1

ОСОБА_2, довіреність від 20.05.2010 року

від відповідача: Літвінов О.В., довіреність від 08.10.2010 року

в с т а н о в и в:

Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі Херсонської філії ПАТ "Західінкомбанк" про спонукання виконати платіжне доручення № 10 від 25.03.2010 року відповідно до Договору банківського рахунку № НОМЕР_4 від 25.01.2009 року на умовах викладених на дату подання документу для виконання.

В судовому засіданні позивач - ПП ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги відповідно до змісту позовної у повному обсязі з посиланням на надані докази та матеріали справи. Позивач просить зобов'язати ПАТ "Західінкомбанк" в особі його Херсонської філії виконати платіжне доручення № 10 від 25.03.2010 року на суму 18525,00 грн. та перерахувати ці кошти з розрахункового рахунку № НОМЕР_2 позивача на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3, що також належить позивачу у Херсонському відділенні ПАТ КБ "Приватбанк".

Відповідач позов не визнав, що засвідчено представником Херсонської філії ПАТ "Західінкомбанк" в судовому засіданні з підстав порушень у оформленні документів позивачем, введення тимчасової адміністрації і мораторію, відсутності коштів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши сторони, суд прийшов до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 25.01.2005 року (з доповненнями від 07.10.2009 року) між приватним підприємцем ОСОБА_1 (клієнт) та ПАТ "Західінкомбанк" в особі його Херсонської філії укладено договір банківського рахунку № НОМЕР_4.

За умовами даного Договору банк зобов'язаний здійснювати розрахунково-касове обслуговування поточного рахунку клієнта № НОМЕР_2 в національній валюті відповідно до умов договору та надає послуги, пов'язані із переказом коштів з рахунку та/або на рахунок клієнта, видачею останньому коштів в готівковій формі. Сторони узгодили, що клієнт доручає Банку списувати кошти зі свого рахунку на підставі розрахункових документів, що складені на паперовому носії (або/та в електронному вигляді). А також здійснення інших операцій, передбачених договором. Згідно з п. 2.1 договору встановлені обов'язки Банку, зокрема:

- здійснювати розрахункові і касові операції за дорученням клієнта (відповідо до Закону України "Про банки і банківську діяльність", Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" та нормативно-правових актів Національного Банку України);

- виконувати розрахункові документи, прийняті від клієнта, обслуговувати клієнта протягом операційного часу у межах залишку коштів на початок операційного дня, з урахуванням поточних надходжень.

Позивач, здійснюючи свою господарську діяльність, згідно з умовами договору ініціював переказ через відповідача власних грошових коштів, а саме платіжним дорученням № 10 від 25.03.2010року на загальну суму 18525 грн. 00 коп.

Зміст і форма платіжного доручення відповідає вимогам ст. 1090 Цивільного кодексу України, а відповідно до статті 1091 Цивільного кодексу України, Банк повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні.

Нормами п. 30.1 ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" встановлено, що переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 525 Цивільного кодексу України, не допускається одностороння відмова від зобов'язання.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 538 Цивільного кодексу України визначено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Однак, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, переказ коштів за платіжними дорученнями банком не закінчений, на рахунок отримувача, відповідно платіжного доручення, кошти зараховані не були. Тобто, відповідачем були порушені умови п. 2.1 Договору.

В зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору на його адресу було надіслано лист вх. № 01/02-381 з проханням повідомити причини невиконання платіжного доручення № 10 від 25.03.2010 року та усунути допущені порушення умов договору банківського рахунку № НОМЕР_4 від 25.01.2009 року.

У відповіді на лист відповідач повідомив, що до 12.02.2010 року було введено тимчасову адміністрацію та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів і саме тому Банк не мав можливості перерахувати кошти. З 01.12.2009 року розблаковані поточні рахунки всім клієнтам. Але на час звернення клієнта 25.03.2010 року, а ні Національний Банк а ні Головний банк в м. Луцьк не прийняли мір для відновлення повної платоспроможності Херсонської філії у зв'язку з чим філія не фінансується.

Судом встановлено, що Постановою Правління НБУ від 12 лютого 2009 року № 68 з метою захисту інтересів кредиторів і вкладників, забезпечення схоронності капіталу й активів КБ "Західінкомбанк" ТзОВ, відновлення його платоспроможності й ліквідності, стабілізації діяльності, в КБ "Західінкомбанк" ТзОВ строком на один рік - з 13.02.2009 р. до 12.02.2010 р. - призначено тимчасову адміністрацію. Зазначеною Постановою Правління НБУ від 12 лютого 2009 р. з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану КБ "Західінкомбанк" ТзОВ строком на шість місяців - з 13.02.2009 р. до 12.08.2009 р. - введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який продовжено до 12.02.10 на підставі Постанови Правління НБУ № 450 від 05.08.09.

Згідно ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" мораторій - зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань; (Визначення терміна в редакції Закону N1617-VI (1617-17) від 24.07.2009).

Згідно ст. 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк України під час здійснення тимчасової адміністрації має право повністю або частково на строк не більше ніж три місяці ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів банку.

Національний банк України розміщує в день прийняття рішення про введення мораторію інформацію про це на своєму офіційному веб-сайті та протягом трьох днів у газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України".

Протягом дії мораторію: забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Мораторій не поширюється на зобов'язання, які пов'язані з обслуговуванням господарської діяльності банку, в тому числі виплатою заробітної плати, авторської винагороди, відшкодуванням шкоди, заподіяної життю та здоров'ю працівників банку, а також вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, аліментів, пенсій, стипендій, соціальних допомог у межах установлених тимчасовим адміністратором лімітів.

Відповідно до п. 8.2. Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України N 369 від 28.08.2001, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2001 р. за N 845/6036, мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації. Протягом терміну дії мораторію: забороняється стягнення коштів на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється їх стягнення відповідно до законодавства України; не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати працівникам банку, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також1 на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 1066 Цивільного Кодексу України банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України (435-4) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Зобов'язання відповідача щодо перерахування грошових коштів за платіжним дорученням позивача виникло в день надходження до банку вказаного у позовній заяві розрахункового документа, в саме платіжного доручення № 10 від 25.03.2010 року на суму 18525,00 грн., тобто строк виконання спірного зобов'язання настав після призначення тимчасової адміністрації відповідачу Постановою Правління НБУ від 12.02.2009 року № 68, тому мораторій на задоволення спірних вимог не розповсюджується.

Відповідно до ч. 2 ст. 321 Цивільного кодексу України особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню, а заперечення відповідача проти позову не приймаються судом до уваги.

Що стосується позовних вимог викладених у пункті 2 позовної заяви, то вони задоволенню не підлягають, оскільки вони заявлені не у правовий спосіб, передбачений статтями 16 ЦК України, 20 ГК України.

Судові витрати по справі відповідно до положень ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача, оскільки з вини останнього спір доведено до судового розгляду.

На підставі викладеного, вищезазначених правових норм та керуючись ст. ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" (43005, Волинська область, м.Луцьк, проспект Перемоги, буд. 15, ідентифікаційний код 19233095, код банку 352327, розрахунковий рахунок невідомий) в особі Херсонської філії Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (ідентифікаційний код 36699252, адреса: 73000, м.Херсон, вул. 21 Січня, буд. 37, розрахунковий рахунок невідомий) виконати платіжне доручення № 10 від 25.03.2010 року на суму 18525,00 грн. та перерахувати ці кошти з розрахункового рахунку № НОМЕР_2 приватного підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 приватного підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) у Херсонському відділенні Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (73000, м.Херсон, проспект Ушакова, 43, код банку 352479) за призначенням платежу "Поновлення рахунку власними коштами. Без ПДВ".

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі Херсонської філії Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (ідентифікаційний код 36699252, адреса: 73000, м.Херсон, вул. 21 Січня, 37, р/рахунок не відомий) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) 85,00 грн. (вісімдесят п'ять грн. 00 коп.) по сплаті державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.В іншій частині позову відмовити.

5.Стягнути з ПП ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) до державного бюджету (31218264700002-ККД 22050003 "Надходження від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах") доплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.В.Скобєлкін