Рішення № 11063037, 30.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/20730.08.10 За позовом Закритого акціонерного товариства "ОТІС"

до Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційна організація - 6"

про стягнення 45928,35 грн.

                                                                                           Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Мацюк В.В.- представник по довіреності № 56 від 02.08.2010р.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційна організація - 6" заборгованості за Договором на повне технічне обслуговування ліфтів № D2 4M 4006 від 01.09.2008р. в розмірі 45928,35 грн. основного боргу.

Свої позовні вимогу обґрунтував тим, що позивач на виконання Договору № D2 4 М 4006 від 01.09.2008р. здійснював технічне обслуговування ліфтів, а відповідач свого обов’язку по оплаті за надані відповідачем послуги не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2010р. порушено провадження по справі № 53/207, розгляд справи призначено на 25.06.2010р.

У зв’язку з нез’явленням в судове засідання 25.06.2010р. представника відповідача розгляд справи було відкладено на 09.08.2010р.

Судове засідання по справі № 53/207, призначене на 09.08.2010р. не відбулося, оскільки суддя, що розглядає дану справу, з 09.08.10р. по 13.08.10р. включно, перебувала на лікарняному.

Ухвалою суду від 16.08.2010р. розгляд справи призначено на 30.08.2010р.

В судовому засіданні 30.08.2010р. представник позивача надав суду заяву про заміну Закритого акціонерного товариства "ОТІС" його правонаступником Приватним акціонерним товариством "ОТІС".

Свою заяву Приватне акціонерне товариство "ОТІС" обґрунтувало тим, що Закрите акціонерне товариство "ОТІС", у відповідності до вимог ч. 1 ст. 5 та п. 5 Перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства»від 17.09.2008р. № 514-VІ, змінило назву на Приватне акціонерне товариство "ОТІС".

          Відповідно до ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї зі сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішення або ухвалі. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Таким чином, суд дійшов висновку про заміну Закритого акціонерного товариства "ОТІС" на Приватне акціонерне товариство "ОТІС".

          Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в жодне судове засідання не з’явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги попередніх ухвал суду не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджені Витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 21-10/3498-5 від 21.06.2010р., наданою позивачем.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»(пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз’яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до вимог ст. 87 ГПК України суд належним чином повідомив сторін про розгляд справи ухвалами суду від 11.06.2010р. від 25.06.2010р. та від 16.08.2010р., про що свідчать відмітки про відправку на зворотній стороні вказаних ухвал, повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання та реєстри відправки поштової кореспонденції.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 30.08.2010р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.09.2008р. між сторонами у справі було укладено Договір на повне технічне обслуговування ліфтів № D2 4M 4006, відповідно до умов якого Замовник (відповідач) передає, а Виконавець (позивач) приймає на себе обов’язки щодо організації та виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів за формою повного технічного обслуговування. Роботи по повному технічному обслуговуванню включають місячні профілактичні роботи, квартальні профілактичні роботи, технічні нагляди, заміна комплектувальних виробів у міру зносу, звільнення пасажирів з кабін ліфтів, що зупинилися, непланові ремонти за викликом у разі несанкціонованої зупинки ліфта (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору Замовник зобов’язувався щомісячно до 6-го числа місяця, наступного за звітним, проводить оплату вартості робіт у відповідності до умов п.1.2 Договору. Оплата за виконані роботи здійснюється шляхом розщеплення плати, яка надходить від мешканців за послуги по утриманню будинків та прибудинкових територій і направляються на розрахунковий рахунок Виконавця. У випадку, якщо коштів, які надійшли Виконавцю по розщепленню квартирної плати недостатньо для оплати виконаних робіт, різниця покривається за рахунок коштів Замовника.

Відповідно до Угоди № 3 до Договору № D2 4M 4006, п. 1.2 викладений в наступній редакції: “Вартість робіт за Договором у відповідності з розрахунками складає: 78736,64 грн., ПДВ 20% - 15747,33 грн., всього – 94483,97 грн. за кожний місяць”

Позивач виконав свої зобов’язання по Договору, що підтверджується актами приймання виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів:

Акт за жовтень 2009р. № 424М 4006;

Акт за листопад 2009р. № 424М 4006;

Акт за грудень 2009р. № 424М 4006.

На загальну суму 270 07,20 грн.

Факт надходження коштів по розщепленню квартирної плати у сумі 224078,85 грн. підтверджується Відомостями розщеплення сплати за період з 03.08.2009р. по 31.08.2009р., з 01.09.2009р. по 30.09.2009р., з 01.10.2009р. по 30.10.2009р., з 02.11.2009р. по 30.11.2009р., з 01.12.2009р. по 30.12.2009р., з 05.01.2010р. по 29.01.2010р.

Оскільки зазначена сума недостатня для оплати виконаних робіт, то Відповідач зобов’язувався різницю, а саме 45928,35 грн. покрити за рахунок власних коштів (абз.2 п.4.1.Договору).

Проте до цього часу, кошти за виконані роботи у розмірі 45928,35 грн. не сплачені Позивачеві, в зв’язку з чим Позивач звернувся з зазначеним позовом.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

В свою чергу, згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, що підтверджується матеріалами справи, а саме Актами приймання виконаних робіт з технічного обслуговування та ремонту диспетчерських систем за період з жовтня 2009р. по грудень 2009р. Відповідно до п. 4.1 Договору Замовник зобов’язувався щомісячно до 6-го числа місяця, наступного за звітним, проводить оплату вартості робіт у відповідності до умов п.1.2 Договору. Оплата за виконані роботи здійснюється шляхом розщеплення плати, яка надходить від мешканців за послуги по утриманню будинків та прибудинкових територій і направляються на розрахунковий рахунок Виконавця.

У випадку, якщо коштів, які надійшли Виконавцю по розщепленню квартирної плати недостатньо для оплати виконаних робіт, різниця покривається за рахунок коштів Замовника.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 45928,35 грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за виконані роботи підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов’язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі на суму 45928,35 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційна організація - 6" (03179, м. Київ, вул. Ірпінська, 71; ідентифікаційний код 36114072 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "ОТІС" (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 32; ідентифікаційний код 14357579) основний борг в сумі 45928 (сорок п’ять тисяч дев’ятсот двадцять вісім) грн. 35 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 459 (чотириста п’ятдесят дев’ять) грн. 38 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Грєхова О.А.

Повне рішення складено 06.09.2010р.