Рішення № 11063035, 30.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/20930.08.10 За позовом Дочірнього підприємства фірми "Альтфатер Київ"

до Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційна організація - 9"

про стягнення боргу 1 186 135,10 грн.

                                                                                           Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Гаврилюк М.Д..- представник по довіреності від 22.01.2009р.

від відповідача: Бабенко З.М.- представник по довіреності № 278 від 07.10.2009р.

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційна організація - 9" заборгованості за Договорами № 1500 від 01.09.2008р. та № 1500 від 01.09.2009р. в розмірі 1 186 135,10 грн., в тому числі 982798,60 грн. - основного боргу, 74500,04 грн. – інфляційні витрати та 128836,48 грн. –пені.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що позивач на виконання Договорів № 1500 від 01.09.2008р. та № 1500 від 01.09.2009р. вивозив тверді побутові відходи, а відповідач свого обов’язку по оплаті за надані відповідачем послуги в повному обсязі не виконав в результаті чого за ним утворилась заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2010р. порушено провадження по справі № 53/209, розгляд справи призначено на 25.06.2010р.

25.06.2010р. через відділ “Діловодства” Господарського суду міста Києва представник позивача подав заяву в якій просить стягнути з відповідача також 54919,37 грн. витрат на оплату допомоги адвоката.

В судовому засіданні від 25.06.2010р. у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу оголошено перерву до 09.08.2010р.

Судове засідання по справі № 53/209, призначене на 09.08.2010р. не відбулося, оскільки суддя, що розглядає дану справу, з 09.08.10р. по 13.08.10р. включно, перебувала на лікарняному.

Ухвалою суду від 16.08.2010р. розгляд справи призначено на 30.08.2010р.

В судове засідання 30.08.2010р. представник позивача з’явився та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.08.2010р. надав відзив в якому визнав позов. Проте зазначив, що підприємство відповідача не є прибутковим, а тому не може розрахуватися з позивачем.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 30.08.2010р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.09.2008р. та 01.09.2009р. між сторонами у справі було укладено Договори на вивезення твердих побутових відходів № 1500, відповідно до умов яких предметом Договорів є послуги по вивезенню Виконавцем (позивач) твердих побутових відходів з місць накопичення у Замовника (відповідач) згідно з дислокацією та частотою вивезення ТПВ, вказаними в довідці-дислокації Додаток № 1 до Договору, що є невід’ємною частиною Договору (п. 1. Договорів № 1500 від 01.09.2008р. та від 01.09.2009р.).

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

01.09.2008р. сторони уклали Довідку дислокацію до Договору на вивезення твердих побутових відходів № 1500 від 01.09.2008р.

П. 3.1. Договорів передбачено, що робота, що виконується виконавцем, приймається замовником. При цьому, один раз на місяць складається та підписується акт виконання робіт, який підтверджує факт виконання договірних зобов’язань виконавцем.

Позивач виконав свої зобов’язання за Договорами № 1500 від 01.09.2008р. та № 1500 від 01.09.2009р., що підтверджується актами виконаних робіт: № 06493 за вересень 2008р., № 06873 за жовтень 2008р., № 07371 за листопад 2008р., № 08324 за грудень 2008р., № 00091 за січень. 2009р., № 01132 за лютий 2009р., № 01824 за березень 2009р., № 02331 за квітень 2009р., № 0372 за травень 2009р., № 04500 від 30.06.2009р., № 02839 від 08.06.2009р., № 03838 від 08.06.2009р., № 05298 за липень 2009р., № 06158 за серпень 2009р., № 07024 від 30.09.2009р., № 07836 за жовтень 2009р., № 07958 за листопад 2009р., № 09635 за грудень 2009р., № 00888 за січень 2010р., № 01748 за лютий 2010р.

Відповідно до п. 4.4. Договору № 1500 від 01.09.2008р. та п. 4.3. Договору № 1500 від 01.09.2009р. оплата послуг виконавця здійснюється згідно постанови КМДА: оплата за вивезення та утилізацію твердих побутових відходів відбувається шляхом розчеплення комунальних платежів від мешканців будинків, які обслуговуються через ГІОЦ КМДА. У випадку, якщо сума, яка надійшла через ГІОЦ КМДА не перекриває вартості виконаних робіт, то Замовник до 20 числа наступного місяця сплачує суму, якої не вистачає. Доплата проводиться з розрахункового рахунку Замовника.

Матеріали справи свідчать, що відповідач частково розрахувався з позивачем за виконання Договорів № 1500 від 01.09.2008р. та № 1500 від 01.09.2009р., що підтверджується відомостями по розщепленню квартирної плати за періоди: з 01.01.2008р. по 31.10.2008р., з 01.11.2008р. по 20.11.2008р., з 01.12.2008р. по 30.12.2008р., з 0501.2009р. по 30.01.2009р., з 02.02.209р. по 27.02.2009р., з 02.03.2009р. по 31.03.2009р., з 01.04.2009р. по 30.04.2009р., з 05.05.2009р. по 29.05.2009р., з 01.06.2009р. по 30.06.2009р., з 01.07.2009р. по 31.07.2009р., з 03.08.2009р. по 31.08.2009р., з 01.09.2009р. по 30.09.2009р., з 01.10.2009р. по 30.10.2009р., з 02.11.2009р. по 30.11.2009р., з 01.12.2009р. по 30.12.2009р., з 05.01.2009р. по 29.01.2010р. та виписками з банківського рахунку позивача (картки рахунку).

Оскільки зазначена сума недостатня для оплати виконаних робіт, то Відповідач зобов’язувався різницю, а саме 982798,60 грн. покрити за рахунок власних коштів (п.4.4. Договорів № 1500 від 01.09.2008р. та № 1500 від 01.09.2009р.).

Проте до цього часу, кошти за виконані роботи у розмірі 982798,60 грн. не сплачені Позивачеві, в зв’язку з чим Позивач звернувся з зазначеним позовом.

Також заборгованість відповідача перед позивачем на суму 982798,60 грн. підтверджується актами звірки розрахунків.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

В свою чергу, згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, що підтверджується матеріалами справи, а саме Актами приймання виконаних робіт за період з вересня 2008р. по лютий 2010р. Відповідно до п. 4.4 Договорів № 1500 від 01.09.2008р. та № 1500 від 01.09.2009р. оплата послуг виконавця здійснюється згідно постанови КМДА: оплата за вивезення та утилізацію твердих побутових відходів відбувається шляхом розчеплення комунальних платежів від мешканців будинків, які обслуговуються через ГІОЦ КМДА. У випадку, якщо сума, яка надійшла через ГІОЦ КМДА не перекриває вартості виконаних робіт, то Замовник до 20 числа наступного місяця сплачує суму, якої не вистачає. Доплата проводиться з розрахункового рахунку Замовника.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 982798,60 грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за виконані роботи підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов’язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі на суму 982798,60 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов’язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій –неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Позивач просить стягнути з відповідача 128836,48 грн. пені за порушення умов договорів № 1500 від 01.09.2008р. та № 1500 від 01.09.2009р..

Як вбачається з пункту 6.4 Договорів № 1500 від 01.09.2008р. та від 01.09.2009р. за прострочення виконання грошових зобов’язань за цим договором Замовник зобов’язаний сплачувати виконавцю пеню в розмірі 0,2% з простроченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення.

При дослідженні поданого позивачем розрахунку пені судом було виявлено, що позивач здійснив розрахунок пені по заборгованості за період більший чим 6 місяців, що порушує вимоги частини 6 ст. 232 ГК України.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 95050,73 грн., відповідно до розрахунку суду.

          Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором .

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення збитків від інфляції в розмірі 74500,04 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на надання правової допомоги в сумі 54919,37 грн. слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат входить оплата, зокрема, послуг адвоката, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об’єднань з надання правової допомоги. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відшкодування цих витрат здійснюється за наявності документального підтвердження витрат, пов’язаних з угодою про надання послуг щодо ведення справи у суді, та належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

До матеріалів справи позивач надав копії: угоди про надання правової допомоги від 03.06.2009р. укладеної між позивачем та адвокатом, рахунку № 1802-01а від 18.02.2010р., платіжного доручення № 2680 від 23.02.2010р. та посвідчення адвоката № 584 від 14.06.1994р. надане Гаврилюку М. Д.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу підлягають задоволенню пропорційно задоволеним позовних вимогам в сумі 52 947,67 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

          2.Стягнути з Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційна організація - 9"(03115, м. Київ, вул. Депутатська, 4/6-А; ідентифікаційний код 36114051 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Дочірнього підприємства фірми "Альтфатер Київ" (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 72; ідентифікаційний код 25280118) 982798 (дев’ятсот вісімдесят дві тисячі) грн. 60 коп. основного боргу, 95050 (дев’яносто п’ять тисяч п’ятдесят) грн. 73 коп. пені, 74500 (сімдесят чотири тисячі п’ятсот) грн. 04 коп. інфляційних витрат, 11 523 (одинадцять тисяч п’ятсот двадцять три) грн. 49 коп. витрат по сплаті державного мита та 229 (двісті двадцять дев’ять) грн. 28 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 52947 (п’ятдесят дві тисячі дев’ятсот сорок сім) грн. 67 коп. –витрат на послуги адвоката.

          3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

          4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                                           Грєхова О.А.

Повне рішення складено 06.09.2010р.