Рішення № 11063033, 30.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/20530.08.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дайвер лтд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фасадні технології"

про стягнення 77 130,54 грн.

                                                                                Суддя           Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Дем’янок В.П.- представник по довіреності від 02.06.2010р.

від відповідача: не з’явились

СУТЬ СПОРУ :          

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фасадні технології" заборгованості за Договором постачання № 27-Б від 08.07.2009р. в розмірі 77 130,54 грн., в тому числі 71117,54 грн. основного боргу, 1581,70 грн. 3% річних, 4431,30 грн. збитків від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2010р. порушено провадження по справі № 53/205, розгляд справи призначено на 25.06.2010р.

В судовому засіданні від 25.06.2010р. у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу оголошено перерву до 09.08.2010р.

Судове засідання по справі № 53/205, призначене на 09.08.2010р. не відбулося, оскільки суддя, що розглядає дану справу, з 09.08.10р. по 13.08.10р. включно, перебувала на лікарняному.

          Ухвалою суду від 16.08.2010р. розгляд справи було призначено на 30.08.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні 30.08.2010р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судове засідання 30.08.2010р. не з’явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 30.08.2010р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

08.07.2009р. між сторонами у справі був укладений договір постачання № 27-Б, відповідно до умов якого продавець (позивач) продає, а покупець (відповідач) купує полімерну композицію «Коутекс»або іншу продукцію зазначену в Додатку № 1 до даного Договору, в подальшому іменується товар, згідно замовлень покупця (п. 1.1 Договору).

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Законодавством можуть бути передбачені особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливий порядок здійснення поставки продукції для державних потреб. Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, відповідач надав позивачу замовлення № 1 від 08.07.2009р. та замовлення № 2 від 11.08.2009р. на поставку продукції, в яких вказав найменування товару та кількість.

На виконання умов договору постачання у відповідності до видаткових накладних: № лт-0000012 від 13.07.2009р., № лт-0000013 від 18.08.2009р. за довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей: серія ЯПМ № 350922 від 14.07.2009р., № 3 від 18.08.2009р., копії яких знаходяться в матеріалах справи (оригінали оглянуті в судовому засіданні) відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 106357,54 грн.

Відповідно до п. 4.3 Договору покупець оплачує вартість поставленого товару протягом 3 банківських днів з дати підписання актів про виконання робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форм: КБ-2в, КБ-3) по Договору субпідряду № 27-А від 08.07.2009р. між ПП «Бізнес Буд групп»та ТОВ «Дайвер лтд».

Позивач на виконання ухвал суду надав суду належним чином завірені копії: Договору субпідряду № 27-А від 08.07.2009р. укладеного між ПП «Бізнес Буд Групп»та ТОВ «Драйвер лтд»; належним чином оформлені та підписані: довідки про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2009р. та акти приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2009р. видані на виконання Договору субпідряду № 27-А від 08.07.2009р. укладеного між ПП «Бізнес Буд Групп»та ТОВ «Дайвер лтд».

Як вбачається з довідок про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2009р. та актів приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2009р., дата підписання вказаних документів - 08.09.2009р.

Відповідач частково оплатив заборгованість перед позивачем на суму 35240,00 грн. що підтверджується належним чином завіреними копіями виписок з особистого банківського рахунку позивача

Сума заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 71117,54 грн. також підтверджується підписаними обома сторонами актами звірки розрахунків від 31.12.2009р., від 31.03.2010р. та від 29.09.2009р.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у своїй позовній заяві та у наданих суду поясненнях представника повідомив, що ним належним чином виконані договірні зобов’язання щодо поставки товару, тоді як відповідач зобов’язання щодо оплати за отриманий товар не виконав, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 71117,54 грн., яку позивач просить стягнути як основний борг.

Відповідач обґрунтованих заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звертався до відповідача з листом № 75 від 26.04.2010р. про повернення заборгованості. На доказ направлення листа відповідачу позивач надав суду належним чином завірену копію фіскального чеку поштового відправлення № 2311 від 27.04.2010р. та опис вкладення в цінний лист.

Відповідач відповідача на лист не надавав, заборгованість перед позивачем не сплатив.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару (п. 4.3 Договору), проте відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору за отриманий товар не розрахувався.

Таким чином, враховуючи що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дайвер лтд" щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фасадні технології" основного боргу за договором постачання у розмірі 71117,54 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором .

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 1581,70 грн. та збитків від інфляції в сумі 4431,30 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 614, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193, 264 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фасадні технології" (03110, м. Київ, вул. Олексіївська, 3; код ЄДРПОУ 35904136, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дайвер лтд" (02090, м. Київ, вул. Сергієнка, 2/3; код ЄДРПОУ 31608875) 71117 (сімдесят одна тисяча сто сімнадцять) грн. 54 коп. основного боргу, 1581 (одна тисяча п’ятсот вісімдесят одна) грн. 70 коп. 3% річних, 4431 (чотири тисячі чотириста тридцять одна) грн. 30 коп. збитків від інфляції, 771 (сімсот сімдесят одна) грн. 31 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                                    Грєхова О.А.

Повне рішення складено 06.09.2010р.