Рішення № 11062850, 02.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/28502.09.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Відкритого акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик"

про стягнення боргу 10 513,25 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Радченко Ю.О.- довіреність №164 від 01.06.2010;

від відповідача: не з»явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик"про стягнення боргу 10 513,25 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором на послуги з водопостачання та водовідведення № 06257/5-02 від 17.01.2006 р. не оплатив надані йому позивачем послуги, заборгувавши позивачу 8679,85 грн. за період з 01.12.2008 по 01.04.2010.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 8679,85 грн. - основного боргу, 1 556, 27 грн. –інфляційних втрат, 277, 13 грн. –3% річних, а також понесені ним по справі судові витрати –105,13 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 01.06.2010 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 01.07.2010.

01.07.2010 представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явилися, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено до 02.09.2010.

02.09.2010 відповідач повноважних представників в судове засідання повторно не направив, не виконав вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 02.09.2010 підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02.09.2010 за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02.09.2010 судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем укладено Договір № 068257/5-02 від 17.01.2006 на послуги водопостачання та водовідведення (далі по тексту рішення - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого відповідачем дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а відповідач зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому позивачем послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994р. № 65, які втратили чинність 18.10.2008 р. у зв'язку з тим, що вступили в силу нові правила від 27.06.2008 р. № 190 (в подальшому Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 р. (в подальшому Правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору, облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показниками лічильників, зареєстрованих позивачем. Зняття показань лічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником позивача спільно з представником відповідача.

В п. 3.1. Правил користування № 190 від 18.10.2008 р. вказано, що рахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показників засобів обліку.

Керуючись п. 2.2.1. Договору позивача щомісячно направляє до банківської установи відповідача розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії договору позивача доводить відповідача нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до договору стосовно строків їх введення та розмірів.

Пунктом 2.2.4. Договору передбачає порядок узгодження розбіжностей з приводу незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, відповідач зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення позивачем розрахункового документу до банківської установи відповідача, письмово повідомити про це позивача та у цей же термін направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова відповідача оплатити розрахунковий документ позивача вважається безпідставною.

Судом встановлено, що відповідач в порушення п. 2.2.4. Договору, у встановлені Договором строки, не направив свого представника до позивача з необхідними документами для проведення звіряння і тому облікові дані ВАТ “АК “Київводоканал” вважаються прийняті відповідачем та погоджені ним.

В ході судового розгляду справи, судом встановлено, позивач послуги згідно умов Договору виконав в повному обсязі в період з 01.12.2008 по 01.04.2010, надавши відповідачу послуг на суму 56 496,72 грн. Відповідачем заперечень та доказів на підтвердження протилежного не надано.

Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов’язання по Договору виконав частково, внаслідок чого у останнього за період з 01.01.2009 по 01.04.2010 виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 8679,85 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи доказами.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 1 556, 27 грн. –інфляційних втрат та 277, 13 грн. –3% річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 1 556, 27 грн. –інфляційних втрат та 277, 13 грн. –3% річних за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.           Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, код ЄДРПОУ 24742491) на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м.Київ, вул. Лейпцизька, 1а, код ЄДРПОУ 03327664) –8679 (вісім тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 85 коп. - основного боргу, 1 556 (одна тисяча п’ятсот п’ятдесят шість) грн. 27 коп. –інфляційних втрат, 227 (двісті двадцять сім) грн. 13 коп. –3% річних, 105 (сто п’ять) грн. 13 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.М. Якименко