Рішення № 11062652, 07.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.09.10 р.                     Справа № 38/123                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Зікєєвій Л.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Белпліт”, м. Горлівка, Донецька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Вітел”, м. Горлівка, Донецька область

про стягнення коштів за поставлені нафтопродукти у сумі 6599,75грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

У судовому засіданні оголошувалася

                                                                      перерва з 11.08.2010р. по 07.09.2010р.

                                                                      згідно ст. 77 ГПК України

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Белпліт”, м. Горлівка, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вітел”, м. Горлівка про стягнення коштів за поставлені нафтопродукти у сумі 6599,75грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу №31/2003 від 21.04.2003р., видаткові накладні №РН-00703 від 15.06.2007р., №РН-00759 від 02.07.2007р., відомості про отримання товару, листи - вимоги №39 від 12.03.2010р., №63 від 28.05.2009р., невиконання відповідачем своїх зобов’язань, тощо.

11.06.2010р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики №14/4-20/3062 від 08.06.2010р., з якого вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Вітел” станом на 08.06.2010р. (ідентифікаційний код 25101446) значиться як юридична особа та розташоване за адресою: 84601, Донецька область, м.Горлівка, Центрально-міський р-н, вул.Озерянівська, 4. Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

06.07.2010р. сторони звернулись до суду з клопотанням про продовження розгляду справи на два місяця.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.07.2010р., відповідно до ст.69 ГПК України, було продовжено строк розгляду спору на два місяця до 25.09.2010р.

11.08.2010р. відповідач надав суду відзив на позов в якому заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що по договору №31/2003 від 21.04.2003р. та видатковим накладним №РН-00703 від 15.06.2007р., №РН-00759 від 02.07.2007р. представниками відповідача паливо-мастильні матеріали не отримувались.

Відзив судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

21.04.2003р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Белпліт” (за договором – продавець, далі – позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Вітел” (за договором – покупець, далі – відповідач) було укладено договір купівлі-продажу №31/2003 (далі – договір), згідно до п.1.1 якого продавець продав, а покупець купив паливо-мастильні матеріали: бензин, дизельне пальне (далі - товар), у кількості: згідно накладних, по обумовленій ціні: згідно виставленим рахункам.

Форма оплати - на розрахунковий рахунок продавця (п.2.1).

Умови оплати: з відстрочкою платежу на 7 банківських днів (п.2.2).

Доставка товару: за рахунок покупця, заправка автотранспорта здійснюється через АЗС (п.4.1)

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2003р. , а в частині грошових зобов’язань до повного виконання зобов’язань обома сторонами (п.7.1 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств у встановленому порядку.

Як зазначено в позовній заяві, відповідно до умов договору №31/2003 від 21.04.2003р. по видатковим накладним №РН-00703 від 15.06.2007р., №РН-00759 від 02.06.2007р. на підставі відомостей на фактично отримані нафтопродукти позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 8854,00грн. Вказаний товар оплачений відповідачем частково, у зв’язку з чим у відповідача виникла перед позивачем заборгованість в розмірі 6599,75грн.

Позивач листами від 28.05.2009р. та від 12.03.2010р. звертався до відповідача з вимогою оплатити заборгованість в розмірі 6599,75грн. за поставлений протягом червня – липня 2007р. товар.

Відповідач заборгованість не оплатив, відповіді на вказані листи не надав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір купівлі-продажу №31/2003 від 21.04.2003р., видаткові накладні №РН-00703 від 15.06.2007р., №РН-00759 від 02.07.2007р., відомості про отримання товару, листи - вимоги №39 від 12.03.2010р., №63 від 28.05.2009р.

Відповідач посилається на відзив на позовну заяву.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.

Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів чинного законодавства неподання додаткових матеріалів і доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень сторонами свідчить про те, що вони вважають наявні у справі докази достатніми, а суд відповідно до ст.ст. 43, 82 ГПК України надає їм належну оцінку та має право прийняти за наявними у матеріалах справи документами відповідне рішення.

Виходячи з наявних у справі матеріалів, надані позивачем документи не є належними доказами того, що відповідачем прострочена оплата товару, поставленого за договором купівлі-продажу №31/2003 від 21.04.2003р. в розумінні вимог ст.ст.33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з тексту позовної заяви, відповідачем прострочена оплата товару, поставленого відповідно до умов договору №31/2003 від 21.04.2003р. по видатковим накладним №РН-00703 від 15.06.2007р., №РН-00759 від 02.06.2007р. в розмірі 6599,75грн.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що договір №31/2003 від 21.04.2003р. набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2003р.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що угоди про продовження строку дії вказаного договору між сторонами не укладались.

Відповідно до статі 9 закону України “Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні” накладні являються первинні звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності. Ці документи повинні конкретно ідентифікувати проведену господарську діяльність.

Згідно Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 та інших підзаконних нормативних актів, які існують в чинному законодавстві щодо порядку ведення бухгалтерського обліку підприємствами (накази Міністерства фінансів України про затвердження численних Положень, Методичних рекомендацій та т.і., що конкретизують порядок застосування норм вищевказаного Закону посадовими особами підприємств та організацій України), у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, як факти підприємницької діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

А письмовими свідоцтвами, що фіксують та підтверджують господарські операції є первинні документи, які для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати як обов'язкові реквізити, так і додаткові реквізити в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій.

Тобто, для надання первинним документам доказової сили при розгляді справ в суді необхідні повні дані про конкретні господарські операції, що здійснюються за конкретним договором, укладеним між сторонами.

З наданих позивачем накладних №РН-00703 від 15.06.2007р., №РН-00759 від 02.06.2007р. не вбачається, вони є доказом отримання представником відповідача нафтопродуктів, оскільки на вказаних накладних в графі „Отримав” значиться підпис невстановленої особи, відсутні відомості щодо номеру та дати довіреності на отримання товару, а також відсутня печатка підприємства відповідача.

Крім того, з зазначених накладних не вбачається, що вони були складені на виконання умов саме договору купівлі-продажу №31/2003 від 21.04.2003р., що є підставою позову і діяв до 31.12.2003р.

Також в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відомості про отримання нафтопродуктів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи копії відомостей про отримання нафтопродуктів суд приходить до висновку, що вказані відомості не є належним доказом отримання представниками відповідача спірних нафтопродуктів, оскільки у відомостях відсутні дані щодо осіб, які отримували нафтопродукти, а також відсутні дані щодо міри, кількості та вартості переданого товару.

З огляду на викладене, суд вважає, що документи, надані позивачем в якості доказів по справі, не мають доказової сили з вищезазначених причин.

На підставі викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення коштів за поставлені нафтопродукти у сумі 6599,75грн. є необґрунтованими, недоведеними та безпідставними, а відтак не підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на позивача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та, керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 69, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Белпліт”, м. Горлівка до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вітел”, м.Горлівка про стягнення коштів за поставлені нафтопродукти у сумі 6599,75грн., відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 07.09.2010р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 07.09.2010р.

Суддя