Рішення № 11062642, 03.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.09.10 р.                     Справа № 20/229                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудзабезпечення”, м.Донецьк

до відповідача Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, м.Донецьк

про стягнення 1510205,60 грн.

За участю представників:

від позивача: Дерев”янченко Я.Ю. – дов.

від відповідача: Довгополова К.С. - дов.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрбудзабезпечення”, м.Донецьк, із позовом до Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, м.Донецьк, про стягнення 1510205,60 грн., з яких 1340143,72 грн. – сума основного боргу, 4958,46 грн. – сума 3% річних, 31068,46 грн. – сума пені, 134013,47 грн. – сума штрафу.

Крім того, у своєму позові позивач просив суд накласти арешт на грошові кошти відповідача, що знаходяться на поточному рахунку № 260000593131 в ДФ АБ „Експрес-банк”, МФО 335838 та № 26000005167100 в Донецькій ФАТ „Брокбізнесбанк” м.Донецьк, МФО 335678 в розмірі, необхідну для погашення заборгованості в сумі 1510205,60 грн. та судових витрат.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на факт порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу № 16-10/08 від 16.10.08 р., на приписи Цивільного кодексу України та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, про що надав суду письмовий відзив на позов від 02.09.10 р. № 01-24/1050, в якому вважає позовні вимоги завищеними та незаконними та такими, що не підлягають задоволенню, у зв’язку із чим просив у задоволенні позовних вимог ТОВ „Укрбудзабезпечення” відмовити.

03 вересня 2010 року позивач звернувся до суду із письмовою заявою про зменшення суми позову та зміну підстав позову, в якій просив суд стягнути з відповідача 1509457,99 грн., з яких 1340143,72 грн. – сума основного боргу, 4905,34 грн. – сума 3% річних, 30394,56 грн. – сума пені, 134014,37 грн. – сума штрафу.

Дана заява, виходячи з її змісту, не змінює підстав позову, а зменшує розмір позовних вимог та надає додаткові докази по справі, у зв’язку із чим судом її прийнято до розгляду як таку, що подано позивачем відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У письмовому клопотанні від 02.09.10 р. відповідач, посилаючись на приписи ст.22 Господарського процесуального кодексу України, просив суд відмовити ТОВ „Укрбудзабезпечення” у прийняття зміни підстав позову, у задоволенні позовних вимог – відмовити повністю.

03 вересня 2010 року позивач звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача суму 3% річних від простроченої суми у розмірі 4170,35 грн. та суму пені у розмірі 25402,60 грн. та вважати вірним розрахунок до позовної заяви від 03.09.10 р.

У заяві про зменшення позовних від 03.09.10 р. позивач просив суд стягнути з відповідача суму пені у розмірі 25135,01 грн.

Дані Заяви судом прийняті до розгляду як такі, що подані відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

03 вересня 2010 року відповідач звернувся до суду із письмовим клопотанням, в якому, посилаючись на приписи ст.22 Господарського процесуального кодексу України, просив суд відмовити позивачу у прийнятті змін підстав позову та відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

У клопотанні від 03.09.10 р. відповідач вважає, що позивачем невірно розраховані штрафні санкції, у зв’язку із чим просив суд зобов’язати позивача перерахувати суму санкцій, відповідно до умов договору купівлі-продажу № 16-10/08 від 16.10.08 р.

Листом від 03.09.10 р. позивач залучив до матеріалів справи акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.07.10 р.

У заяві від 03.09.10 р. позивач зазначає, що у позовній заяві посилається на договір № 16-10/08 від 16.08.10 р. та просить суд у зв’язку із допущеною арифметичною помилкою, вважати вірною дату договору купівлі-продажу № 16-10/08 від дату 16.10.08 р.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 25.08.10 р. до 02.09.10 р.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

16 жовтня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрбудзабезпечення” (далі-Постачальник) та Дочірнім підприємством „Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” (далі-Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 16-10/08 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов’язався поставляти нафтопродукти згідно із поданою Покупцем заявкою, а Покупець зобов’язався прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених Договором.

Згідно із п.3.6 Договору, Покупець зобов’язався здійснити оплату вартості товару за ціною, зазначеною у товарній накладній на протязі 20 банківських днів з моменту отримання Покупцем товару.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що у випадку порушення Покупцем строків здійснення розрахунків, передбачених Договором, Покупець зобов’язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі 0,05% від суми простроченої оплати за кожний день прострочки оплати товару.

Відповідно до п.5.4 Договору, у випадку якщо строк прострочки Покупцем здійснення розрахунків перевищує 10 календарних днів, Покупець зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми, яка належить до сплати.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1930143,72 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.

Позивач свої зобов’язання за Договором виконав належним чином, передав у власність відповідача товар, що підтверджується, наявними у матеріалах справи документами, а саме – видатковими накладними.

Відповідач сплатив отриманий від позивача товар у сумі 590000,00 грн., отже, свого обов’язку з повної та своєчасної оплати отриманого товару у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору.

Посилаючись на вищевикладене, позивач звернувся до суду із позовними вимогами, зменшив їх розмір та просить суд стягнути з відповідача 1340143,72 грн. – суму основного боргу, 4170,35 грн. – суму 3% річних, 25135,01 грн. – суму пені, 134014,37 грн. – суму штрафу.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Свої позовні вимоги відповідач обґрунтовує наявними в матеріалах справи договором купівлі-продажу № 16-10/08 від 16.10.08 р., розрахунками позовних вимог, видатковими накладними, актом звірки взаємних розрахунків.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1340143,72 грн. – суми основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.217 зазначеного кодексу, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно із ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

В силу ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

зміна умов зобов'язання;

сплата неустойки;

відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.549 зазначеного кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із 5.3 Договору, у випадку порушення Покупцем строків здійснення розрахунків, передбачених Договором, Покупець зобов’язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі 0,05% від суми простроченої оплати за кожний день прострочки оплати товару.

Відповідно до п.5.4 Договору, у випадку якщо строк прострочки Покупцем здійснення розрахунків перевищує 10 календарних днів, Покупець зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми, яка належить до сплати.

Розрахунок пені та штрафу позивачем здійснено з урахуванням приписів Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, умов Договору та фактичних обставин справи.

Розрахунок суми 3% річних відповідає приписам ст.625 Цивільного кодексу України та стану фінансово-господарських правовідносин, що склалися між сторонами.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 4170,35 грн. – суми 3% річних, 25135,01 грн. – суми пені, 134014,37 грн. – суми штрафу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі покладаються на відповідача в порядку ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.216, 217, 218, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 549, 611, 625 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Зменшені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудзабезпечення”, м.Донецьк, до Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, м.Донецьк, задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” (83055, м.Донецьк, пр.Комсомольський, 6а; р/р 260000593131 в ДФ АБ „Експрес-банк”, МФО 335838, ЄДРПОУ 32001618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудзабезпечення” (83100, м.Донецьк, пр.25 річчя РККА, 1в; р/р 26004301661744 у філії „Путилівського відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Донецьку”, МФО 334914, ЄДРПОУ 34939697) 1340143,72 грн. – суму основного боргу, 4170,35 грн. – суму 3% річних, 25135,01 грн. – суму пені, 134014,37 грн. – суму штрафу, 15034,63 – суму держмита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 03.09.2010 р.

Повний текст рішення підписано 03.09.2010 р.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники:

1          позивачеві;

1 – відповідачеві;

1 – у справу

Вик.Канаховська В.В.