Ухвала суду № 11059762, 07.09.2010, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

25006, м. Кіровоград, ДСП-5, вул. В.Пермська 2, тел. 24-56-63

Справа № 10 290/2010 року Головуючий у суді І-ї інстанції Черненко І.В.

Категорія ст.205 ч.2 КК України Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Медведенко Ю.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2010 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючого судді: Медведенка Ю.С.,

суддів: Кадегроб А.І., Єгорова С.М.

за участю прокурора: Олійника І.М.,

адвоката ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді подання, на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27 серпня 2010 року, якою щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Кіровограда, громадянки України, українки, освіта неповна вища, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

відмовлено у обранні міри запобіжного заходу у виді взяття під варту.

Органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.205 ч.2 КК України.

Досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_5 на початку 2006 року вирішив систематично займатися фіктивним підприємництвом з метою прикриття незаконної діяльності та ухилення від сплати податків, а також легалізацією (відмиванням) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом. Для реалізації свого злочинного наміру він залучив своїх знайомих, жителів м. Кіровограда, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, яким пояснив розроблений ним злочинний план та відведені ролі, а потім було досягнуто згоди щодо розміру винагороди останніх. Вказані особи залучили в злочинну діяльність ОСОБА_4, яка за грошову винагороду зареєструвала на своє імя 13.08.2009 року ПП „Стандарт 2009” (код ЄДРПОУ 36585088, м. Кіровоград, вул. Кавказька, 8/2), що відповідно Статуту є юридичною особою.

Створивши і придбавши підприємства, заволодівши їх печатками, засновницькими документами, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 переслідували мету прикриття своєї незаконної діяльності, яка виразилася в сприянні різним суб'єктам підприємницької діяльності України, що реально діяли, в проведенні безтоварних фінансових операцій з грошовими коштами за допомогою незаконного перекладу їх з безготівкової форми розрахунку в готівкову.

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підшукували суб'єкт підприємницької діяльності України, що легально діяли, яким необхідно було незаконно без сплати податків до бюджету переказувати безготівкові грошові кошти в готівку, а також на підставі підроблених договорів, документів бухгалтерського і податкового обліків створювати фіктивний податковий кредит по податку на додану вартість. Вони ж, надавали СПД України підроблені документи з реквізитами фіктивних підприємств, а ті у свою чергу на виконання ніби-то договірних правовідносин по фіктивних (безтоварних) операціях на розрахункові рахунки фіктивних підприємств перераховували грошові кошти.

Банківські розрахункові рахунки суб'єктів фіктивного підприємництва використовувались ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 для прикриття незаконної діяльності направленої на умисне ухилення від сплати податні та переведення безготівкових коштів у готівку, в тому числі у взаємних фінансових операціях з ТОВ „БСМ”. Перевіркою фінансово-господарської діяльності ТОВ „БСМ” з ПП „Стандарт 2009” за період часу з 01.10.2009 року по 31.12.2009 року встановлено, що ТОВ „БСМ” незаконно формувало податковий кредит за рахунок ніби-то фінансових операцій з ПП „Стандарт 2009” на суму 12753001 грн., чим не сплачено до бюджету ПДВ на суму 2125500 грн. та завдано державі збитки в особливо великих розмірах.

Відмовляючи в задоволенні подання про обрання міри запобіжного заходу у виді взяття під варту щодо ОСОБА_4 суд першої інстанції зазначив, що кримінальну справу порушено 20.05.2010 року, проте дані щодо обізнаності ОСОБА_4 про порушення щодо неї кримінальної справи відсутні до моменту її затримання, а тому висновки про ухилення останньою від слідства є передчасними. Крім того, обвинувачена є особою раніше не судимою, має постійне місце проживання, а тому враховуючи характер та ступінь тяжкості злочину, відсутність доказів зловмисного ухилення від суду та слідства, суд вважає, що підстави для обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту відсутні.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді подання судом першої інстанції, просить скасувати постанову суду першої інстанції, а матеріали повернути на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд залишив поза увагою матеріали справи, якими доведено вину ОСОБА_4 у вчиненні злочину середньої тяжкості, а також відсутність останньої за місцем реєстрації під час проведення обшуку і після нього, що є свідченням ухилення від слідства.

Заслухавши доповідача, у дебатах прокурора, який підтримав свою апеляцію в повному обсязі, захисника-адвоката ОСОБА_3 та обвинувачену ОСОБА_4, які висловились про необґрунтованість вимог прокурора, перевіривши матеріали, зваживши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляцію необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без зміни, виходячи з таких підстав.

Відповідно ст.155 КПК України запобіжний захід у виді взяття під варту застосовується у випадку, коли нормою кримінального закону, який інкримінується особі, передбачено покарання у виді позбавлення волі строком більше трьох років. В даному випадку ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років.

Крім того, колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції правильно враховано, виходячи з положень ст.150 КПК України, обставини, що характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_4, а саме те, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, а також у слідства відсутні докази ухилення обвинуваченою від слідства та суду. За таких обставин судом обґрунтовано зроблено висновок, що достатні дані, які свідчать, що перебуваючи на волі обвинувачена ухилятиметься від органів досудового слідства та суду, перешкоджатиме встановленню істини у кримінальній справі відсутні.

Доводи апеляції про залишення поза увагою суду матеріалів справи, якими доведено вину ОСОБА_4 у вчиненні злочину середньої тяжкості є необґрунтованими, оскільки доведеність вини вирішується судом під час розгляду справи по суті. Аргументи апеляції щодо відсутності обвинуваченої за місцем реєстрації під час проведення обшуку і після нього, що є свідченням ухилення від слідства є безпідставними, оскільки до моменту затримання обвинувачену не було повідомлено щодо порушення кримінальної справи 20.05.2010 року, а обшук проведено у лютому 2010 року (а.с.30-31) за відсутності ОСОБА_4 за місцем проживання у звязку з сімейними обставинами, проте в подальшому остання починаючи з березня 2010 року перебувала за місцем реєстрації (а.с.64-65, 74-77).

Таким чином, виходячи з положень ст.ст.148,150 КПК України, ст.ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що належну поведінку обвинуваченої під час досудового слідства можливо забезпечити іншими запобіжні заходи, а не взяттям під варту, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у обранні міри запобіжного заходу у виді взяття під варту щодо обвинуваченої ОСОБА_4, оскільки достатні підстави для цього відсутні.

Підстав для зміни чи скасування постанови суду першої інстанції колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді подання судом першої інстанції, залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27 серпня 2010 року, якою відмовлено у обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту щодо ОСОБА_4 без зміни.

Судді:

Медведенко Ю.С. Кадегроб А.І. Єгорова С.М.