Рішення № 11049744, 02.09.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2010 рокум. ЧеркасиСправа №17/1296

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Вініченко О.Б., за участю представників сторін:

позивача Холодзьон Ю.В. - по довіреності,

відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/1296 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЛЛА ПАК УКРАЇНА»

дофізичної особи підприємця ОСОБА_1

простягнення 48696,60 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТЕЛЛА ПАК УКРАЇНА»(далі-позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) 48696,60 грн. заборгованості, з яких: 42788,29 грн. основна заборгованість, 1583,17 грн. інфляційні, 552,14 грн. 3% річних та 3 773 грн. пені.

Підставою позову є невиконання відповідачем зобовязань по оплаті вартості поставленої продукції згідно договору купівлі-продажу товару № 01/03/09 від 01.03.2009 року.

В судовому засіданні 15.07.2010 року представник позивача позов з підстав, викладених у позовній заяві, підтримав і просив задовольнити, на вимогу суду надав Довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 07.07.2010 року місцезнаходження відповідача: (Черкаська обл., м. Умань, вул. Лісна, буд. 9).

На зазначену адресу відповідача та фактичну адресу: (м. Черкаси, провул. Хіміків, буд. 1) двічі направлялись ухвали суду: від 30.06.2010 року про порушення провадження у справі, від 15.07.2010 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, проте він без поважних причин в судові засідання 15.07.2010 року та 02.09.2010 року не зявився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.

В судове засідання 02.09.2010 року представник позивача не зявився, надіслав заяву № 174 від 30.07.2010 року про розгляд справи без участі його представника і витребувані судом документи необхідні для розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд задовольняє позов частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу товару № 01/03/09 від 01.03.2009 року, за умовами якого позивач (продавець) зобовязується передавати у власність відповідачу (покупцю) товар партіями, згідно накладних у відповідності до замовлень відповідача, а відповідач зобовязується проводити оплату за товар та приймати його на умовах даного договору (пункт 1.1. договору).

Купівля-продаж кожної партії товару здійснюється на підставі накладної згідно замовлення відповідача. Загальна вартість даного договору становить суму всіх накладних на відпуск товару (пункти 1.2, 1.3 договору).

За правовою природою даний договір є договором купівлі-продажу і відповідає вимогам статті 655 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобовязань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За твердженням позивача, він свої зобовязання за договором виконав, поставивши відповідачу товар на загальну суму 98253,47 грн.:

- за адресою: у м. Умань, вул. Деревянко, буд. 7 відповідачу було поставлено продукцію на загальну суму 76054,33 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0001158 від 26.08.2009 року, № РН-0001325 від 29.09.2009 року, № РН-0001326 від 29.09.2009 року, № РН-0001442 від 21.10.2009 року, № РН-0001643 від 30.11.2009 року, № РН-0001798 від 25.12.2009 року (а.с.13,14,15,17,19,20).

- за адресою у м. Черкаси, пров. Хіміків, буд. 3 відповідачу було поставлено продукцію на загальну суму 22199,14 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0001156 від 26.08.2009 року, № РН-0001329 від 29.09.2009 року, № РН-0001441 від 21.10.2009 року, № РН-0001601 від 23.11.2009 року, № РН-0001799 від 25.12.2009 року (а.с.16,18,21).

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 6.1. договору оплата за товар здійснюється відповідачем протягом 25 днів з моменту поставки товару відповідачу.

Таким чином, відповідно до умов договору відповідач повинен був оплатити поставлену продукцію: по видатковій накладній № РН-0001158 від 26.08.2009 року - до 20.09.2009 року, по видатковим накладним № РН-0001325 та № РН-0001326 від 29.09.2009 року до 24.10.2009 року, по накладним № РН-0001441 та № РН-0001442 від 21.10.2009 року до 15.11.2009 року, по накладній № РН-0001601 від 23.11.2009 року до 18.12.2009 року, по накладній № РН-0001643 від 30.11.2009 року до 25.12.2009 року, по накладним № РН-0001798 та № РН-0001799 від 25.12.2009 року до 19.01.2010 року, по накладній № РН-0001156 від 26.08.2009 року до 20.09.2009 року, по накладній № РН-0001329 від 29.09.2009 року до 24.10.2009 року.

Як встановлено судом і підтверджено позивачем, відповідач свій обовязок по оплаті за поставлений товар виконав частково, розрахувався з позивачем в сумі 32478,79 грн., що підтверджується банківськими виписками від 21.12.2009 року, 03.03.2010 року, 02.04.2010 року, 06.05.2010 року, 14.05.2010 року (сума 2421,21 грн. зарахована позивачем в рахунок погашення заборгованості відповідача по накладній, яка не є предметом спору), повернув позивачеві товар на загальну суму 22986,39 грн. (рахунки № 64, 65, 66, 67 коригування кількісних і вартісних показників (а.с.25-28), претензійну заяву № 143 від 31.05.2010 року (а.с.24) залишив без відповіді та задоволення, на момент подання позову заборгованість складає 42788,29 грн., тому суд задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобовязанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

За змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту 10.2.1. договору, згідно з яким за порушення термінів розрахунків, передбачених пунктом 6.1. даного договору, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Сторонами було визначено строки та порядок оплати за поставлений товар, тому суду необхідно встановити, коли у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобовязань по оплаті, коли у відповідача настав строк (термін) виконання обовязку по оплаті за отриманий товар, і відповідно з якого моменту необхідно нараховувати 3% річних, інфляційні та пеню за невиконання грошового зобовязання за весь час прострочення.

Оскільки термін сплати по останнім видатковим накладним: № РН-0001798 та № РН-0001799 від 25.12.2009 року закінчився 19.01.2010 року, позивач нараховує 3% річних, інфляційні та пеню за невиконання грошового зобовязання за весь час прострочення з 20.01.2010 року по 25.06.2010 року.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних в сумі 552,14 грн. за відповідний період, встановив правильність їх нарахування, тому задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняЗагальна сума процентів

42788,2920.01.2010-25.06.2010157552,14

(42788,29*3%*157 днів/365)

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних в сумі 1583,17 грн. за відповідний період, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку 641,82 грн.), тому задовольняє позов в частині стягнення інфляційних частково в сумі 641,82 грн., в іншій частині позовних вимог про стягнення інфляційних суд відмовляє за необґрунтованістю.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу

20.01.2010 - 25.06.201042788,291,015641,82

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 3773 грн. посилаючись на пункт 10.2.1. договору, згідно з яким за порушення термінів розрахунків, передбачених пунктом 6.1. даного договору, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Суд виходить з того, що при нарахуванні пені необхідно враховувати вимоги статті 231 Господарського кодексу України, згідно з якою законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається, та статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, згідно з якою розмір пені, який встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічний припис містить і пункт 2 статті 343 Господарського кодексу України, згідно з яким платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем пені в сумі 3773 грн. за відповідний період, встановив неправильність її нарахування (після перерахунку 3743,81 грн.), тому задовольняє позов в цій частині позовних вимог частково в сумі 3743,81 грн., в іншій частині позовних вимог про стягнення пені суд відмовляє за необґрунтованістю.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

42788,2920.01.2010 - 07.06.201013910,25 %0,0562 %3342,54

(42788,29*139*0,0562/100)

42788,2908.06.2010 - 25.06.2010189,50 %0, 0520 %401,27

(42788,29*18*0,0521/100)

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 47726,06 грн., з яких: 42788,29 грн. основної заборгованості, 552,14 грн. - 3% річних, 641,82 грн. інфляційних, 3743,81 грн. пені.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог - сплачене державне мито в сумі 477,26 грн. та 231,30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ: 1.Позов задовольнити частково. 2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: Черкаська обл., м. Умань, вул. Лісна, буд. 9, фактична адреса: АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 в ЧФ КБ «Приватбанк», МФО 354347, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЛЛА ПАК УКРАЇНА»(м. Луцьк, вул. Потебні, буд. 52а, код ЄДРПОУ 33559762, р/р 2600001015804 в ВФАТ «КРЕДОБАНК»в м. Луцьку, МФО 303224, або на р/р 26006055485140 у КБ «Приватбанк»в м. Луцьку, МФО 303440) 42788,29 грн. основної заборгованості, 552,14 грн. - 3% річних, 641,82 грн. інфляційних, 3743,81 грн. пені, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 477,26 грн. та 231,30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3.В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 02.09.2010 року.