Рішення № 11049262, 30.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/24130.08.10                     

За позовомЗаступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Центрального спортивного клубу Збройних сил України          

До Державного підприємства “ Центр технічної експлуатації і управління радіорелейних ліній, радіомовлення, радіозв’язку та телебачення“

Простягнення 126024,00 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивача-1Васильківський В.О. — представник за довіреністю від 13.11.2009 р. № 220/410/д

Від позивача-2Пономаренко М.В. —представник за довіреністю від 10.06.2009 р. №174

Від відповідача Шліков В.Т. —представник за довіреністю від 17.11.2009 р. № 418

Від прокуратуриЛесько Г.Є. (старший помічник прокурора) 30.08.2010 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Центрального спортивного клубу Збройних сил України звернувся до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства “ Центр технічної експлуатації і управління радіорелейних ліній, радіомовлення, радіозв’язку та телебачення“ 126024,00 грн. заборгованості з оплати поставленої теплової енергії за договором № 8 від 01.07.2004 р., що був укладений між відповідачем та позивачем-2

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/241 від 04.06.2010 р., яку призначено до розгляду на 18.06.2010 р.

В судових засіданнях 18.06.2010 р., 26.07.2010 р., 16.08.2010 р. оголошувались перерви.

30.08.2010 р. в судове засідання з’явилися представники сторін та прокурор.

Під час розгляду спору по суті представники позивачів та прокуратури позов підтримали та просили його задовольнити, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог, на порушення взятого на себе зобов’язання щодо своєчасності та повноти оплати вартості спожитої теплової енергії за договором від 01.07.2004 р. № 8.

Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву та доповненнях до нього, посилаючись на те, що договір № 8 від 01.07.2004 р. не відповідає Типовому договору про надання послуг з централізованого опалення, в ньому відсутня характеристика об’єкту надання послуг, тарифи на послуги та їх загальна вартість, телефони спеціального виклику у разі виникнення аварій та інших надзвичайних ситуацій, аварійні та ремонтні служби внутрішньобудинкових мереж. Крім того, відповідач стверджує що договір № 8 від 01.07.2004 р. є неукладеним, оскільки не містить договірної ціни, якав дійсності не відповідає належним тарифам.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2004 р. між Цнтральним спортивним клубом Збройних сил України (постачальником) та Центром технічної експлуатації і управління радіорелейних ліній, радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (споживачем) було укладено договір № 8 про постачання та споживання теплової енергії житловими будинками споживача (далі –Договір).

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник зобов’язаний відпускати теплову енергію, а споживач, відповідно до п. 4.1 договору, зобов’язаний щомісяця сплачувати вартість теплової енергії.

За твердженнями позивача-2 відповідач не виконував умови договору належним чином, внаслідок чого у нього станом на 19.03.2010 р. утворилась заборгованість у розмірі 126024,00 грн., що підтверджується поданими до матеріалів справи доказами (актами звірки, приймання-передачі природного газу, ревізії Контрольно-ревізійного управління у м. Києві, обґрунтуванням розрахункової калькуляції).

Виходячи зі ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не спростував тверджень позивача-2 про поставку йому теплової енергії за договором у спірний період, а саме: у листопаді 2009 року –лютому 2010 року, доказів належної оплати за договором не надав.

Суму заборгованості судом перевірено відповідно до уточненої довідки-розрахунку позивача-2 від 19.03.2010 р. № 80.

Оскільки станом на час розгляду справи заборгованість в розмірі 126024,00 грн. відповідачем сплачена не була, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому, суд відхиляє заперечення відповідача проти позову щодо тверджень про неукладеність договору, оскільки як слідує з матеріалів справи, справа зі спору про стягнення з відповідача на користь позивача-2 заборгованості за договором від 01.07.2004 р. № 8 за інший період прострочення вже розглядалася в судовому порядку, і заявлені вимоги були задоволені. Крім того, суд враховує, що відповідачем не було подано доказів недійсності договору, за яким виник спір, а також зустрічного розрахунку заявлених до стягнення сум.

За таких обставин, позовні вимоги задовольняються в повному обсязі, а судові витрати піддягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Державного підприємства “Центр технічної експлуатації і управління радіорелейних ліній, радіомовлення, радіозв’язку та телебачення“ (03179, м. Київ, проспект Перемоги, 15-й км, ідентифікаційний код 21562972) на користь Центрального спортивного клубу Збройних сил України (03049, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 10, ідентифікаційний код 23729139) 126024 (сто двадцять шість тисяч двадцять чотири) грн. боргу.

3.          Стягнути з Державного підприємства “Центр технічної експлуатації і управління радіорелейних ліній, радіомовлення, радіозв’язку та телебачення“ (03179, м. Київ, проспект Перемоги, 15 км, ідентифікаційний код 21562972) в доход Державного бюджету України 1260 (одну тисячу двісті шістдесят) грн. 24 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                             Л.В. Омельченко

Повне рішення складено: 06.09.2010 р.