Рішення № 11048964, 02.09.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "02" вересня 2010 р.Справа № 6/763

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

судді

за участю представників сторін

від позивача не з'явився

від відповідача Голомах Л.З. - директор товариства

Розглянув справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Перший лікеро-горілчаний завод" (м.Одеса)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Полан" (м.Житомир)

про стягнення 19740,74 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 19740,74 грн. заборгованості за поставлений товар, з яких 15790,00 грн. - основний борг, 3200,64 грн. - інфляційні, 750,10 грн. - 3% річних.

Позивач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача в засіданні суду проти позову не заперечує.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

На виконання усної домовленості Закрите акціонерне товариство "Перший лікеро-горілчаний завод" (Позивач/продавець) 30.09.2008р. відповідно товаро-транспортної накладної №174847 від 23.10.2008р. відвантажило Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "Полан" (Відповідач/покупець) 1360 кг вугілля марки БАУ - ЛВ (20 грн. за1 кг) на суму 27200,00грн. та 730 кг вугілля марки БАУ-А (3 грн. за 1 кг) на суму 2190,00 грн., всього на загальну суму 29390,00 грн., що підтверджується накладними №221 від 23.10.2008р. на суму 2190,00грн., №222 від 23.10.2008р. на суму 27200,00 грн. та довіреністю серії ЯНЦ №320948 від 22.10.2008р., долученими до матеріалів справи (а.с.9, 11-13).

Відповідач за поставлену продукцію розрахувався частково в сумі 13600,00 грн., залишок несплаченого боргу становить 15790,00 грн.

Відповідач гарантійним листом від 20.10.2008р. за вих.№20-10 зобов'язався оплатити залишок (50%), що складає 13600,00 грн. за вугілля БАУ-ЛВ згідно рахунку №77 від 30.09.2008р. на протязі 10-ти банківських днів з моменту отримання товару (а.с.10).

Внаслідок неналежного виконання своїх зобов'язань у відповідача на день звернення до суду утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 15790,00грн., що визнається відповідачем в судовому засіданні.

Крім основної суми боргу позивач просить стягнути з відповідача 3200,64 грн. - інфляційних та 750,10 грн. - 3% річних.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.2 ст.692 ЦК України).

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 15790,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши проведені позивачем нарахування 3% річних (а.с.3), господарський суд прийшов до висновку, що правомірним є нарахування 3% річних в сумі 742,24 грн., зокрема:

розмір 3% річних, нарахованих за період з 23.10.2008р. (з дня отримання) по 31.05.2010р. на суму заборгованості 2190,00 грн. становить 105,26грн.,

розмір 3% річних, нарахованих за період з 07.11.2008р. (10 банківських днів з дня отримання) по 31.05.2010р. на суму заборгованості 13600,00 грн. становить 636,98грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в сумі 742,24грн. В частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 7,86 грн. суд відмовляє за необґрунтованістю їх нарахування.

Стосовно позовних вимог про стягнення 3200,64 грн. інфляційних, які нараховано позивачем за період з листопада 2008р. по квітень 2010р. (а.с. 6), господарський суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12.05.1999р. №02-5/223 "Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції" позивач, який бажає стягнути збитки з урахуванням індексу інфляції, повинен у кожному конкретному випадку подати господарському суду обґрунтований розрахунок відповідної суми. Оцінюючи поданий позивачем розрахунок, господарський суд повинен виходити з розміру збитків, обрахованого за цінами і тарифами, що діють в умовах інфляції.

У відповідності з рекомендаціями відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладеними в листі Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997р., у випадку, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається з внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних, з урахуванням рекомендацій Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ №62-97р від 03.04.1997р., господарський суд встановив, що за визначений позивачем період (з листопада 2008р. по квітень 2010р.) правомірним є нарахування інфляційних в сумі 3387,85 грн., зокрема нарахованих:

в сумі 469,88 грн. за період листопад 2008р. - квітень 2010р. на суму боргу 2190,00грн.,

в сумі 2917,97 грн. за період з листопада 2008р. по по квітень 2010 року на суму боргу 13600,00грн.

Однак, враховуючи, що суд не може виходити за межі позовних вимог, а позивачем не надано заяви про збільшення розміру позовних вимог, до стягнення підлягає заявлена позивачем сума інфляційних 3200,64 грн.

Таким чином, загальна сума боргу відповідача перед позивачем становить 19732,88 грн. (15790+3200,64+742,24=19732,88).

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позов визнав, доказів сплати боргу не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 15790,00грн. - основного боргу, 3200,64грн. - інфляційних та 742,24грн. - 3% річних, обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В решті позову суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Полан" (10007, м.Житомир, пров.Мальованський, буд.14, код 00375119)

- на користь Закритого акціонерного товариства "Перший лікеро-горілчаний завод" (65023, м.Одеса, Старосінна площа, 1, код 31631092) - 19732,88 грн. заборгованості, з яких: 5790,00грн. - основний борг, 3200,64грн. - інфляційні, 742,24грн. - 3% річних, а також 197,33грн. сплаченого державного мита та 235,90грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяТерлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам