Рішення № 11048963, 02.09.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "02" вересня 2010 р. Справа № 2/820

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Тимошенка О.М.

при секретарі Кудряшовій М.І.

за участю представників сторін

від позивача Ковальчук О.А. (довіреність №209 від 22.06.10)

від відповідача не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол" (м.Житомир)

до Приватного підприємства "Співдружність-3" (смт. Червоноармійськ Житомирська область)

про стягнення 13691,92 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 13691,92грн., з яких : 11000,00грн. боргу по орендній платі, 2429,84грн. пені за несвоєчасне внесення орендної плати, 262,08грн. пені за несвоєчасне повернення орендованого майна.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином. Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2008 року між підприємством з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол" (орендодавець) та приватним підприємством "Співдружність-3" (орендар) був укладений договір оренди № 13-ПР, за умовами якого орендодавець (позивач) зобов'язався передати, а орендар (відповідач) зобов'язався прийняти у строкове платне користування комплекс пункту технічного обслуговування, загальною площею 392,4 кв.м., що розташований за адресою: Житомирська область, Червоноармійський район, с. Мартинівка, вул. Леніна, 1-А та своєчасно і в повному обсязі щомісячно сплачувати орендодавцю орендну плату за користування комплексним пунктом .

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Даний договір було укладено на 1 рік - до 01.02.2009 року (п.9.1 договору). Договором № 1 від 01.02.2009 року про внесення змін та доповнень до договору № 13-ПР від 01.02.2008р., дія договору була продовжена до 01.08.2009 року (а.с.17).

Пунктом 3.1. договору оренди було визначено щомісячну орендну плату в сумі 1500,00 грн. без врахування вартості комунальних послуг та послуг зв'язку. Договором № 2 від 01.04.2009 року про внесення змін та доповнень до договору оренди, орендна плата була збільшена та складала 2000,00 грн. в місяць без врахування вартості комунальних послуг та послуг зв'язку (а.с.18).

Згідно пункту 3.4. договору, оплата орендної плати здійснюється орендарем у безготівковому вигляді на поточний рахунок орендодавця, щомісячно на умовах попередньої оплати до 8 числа поточного місяця на підставі договору оренди.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Всупереч умовам договору, за період з 01.02.2009 по 01.08.2009 року, відповідач плату за оренду приміщення на рахунок орендодавця не вносив, тому утворилась заборгованість, що згідно розрахунку позивача становить 11000,00 грн. (а.с.11).

06.11.2009 позивач направляв відповідачу претензію № 983 про сплату заборгованості за оренду, однак відповідач залишив її без відповіді та задоволення (а.с.19).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 11000,00грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п.8.2 договору просить стягнути з відповідача пеню, що згідно розрахунку позивача,за період з 01.02.2009 по 01.06.2010, становить 2429,84 грн.(а.с.11).

Відповідно до пункту 8.2. договору оренди, за несвоєчасне внесення орендної плати або інших платежів, передбачених даним договором, орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом,пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (п.3 ст.549 ЦК України).

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін Розмір пені, передбачений, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст.232 п.6 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, нарахування пені може проводитись за шість місяців, починаючи з 8 числа кожного місяця в якому виникла заборгованість (по договору від 01.02.08 орендна плата перераховується до 8 числа поточного місяця) за період з лютого 2009р. по липень 2009 (згідно розрахунку позивача), що згідно розрахунку проведеного судом на підставі нормативно-довідкової таблиці комп'ютерної програми "Законодавство" становить 1209,37 грн. і підлягає стягненню, а в частині стягнення пені в сумі 1220,47грн. суд відмовляє.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне повернення орендованого майна, що згідно розрахунку позивача , за період з 01.08.09 по 22.03.09, становить 262,08грн. (а.с.11).

Відповідно до ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Дія договору оренди закінчилась 01.08.09 (п.9.1 договору про внесення змін і доповнень від 01.02.09).

За п.3.3 договору, днем фактичного повернення майна вважається день підписання акту приймання-передачі.

В матеріалах справи відсутній акт прийому-передачі, що дає підстави вважати , що орендоване майно відповідач не повернув.

Пунктом 8.3. договору передбачено, що за несвоєчасне повернення майна після закінчення строку оренди орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми орендної плати за місяць за кожний день прострочки.

16.03.2010р. позивач направляв відповідачу вимогу № 121 про повернення майна за актом прийому-передачі, яку відповідач не виконав (а.с.20).

Враховуючи, що Відповідачем майно орендодавцю не повернуто, акт прийому-передачі майна, як це передбачено пунктом 3.3. даного договору, не складено та відповідно сторонами не підписано, суд вважає дану вимогу позивача такою, що заявлена правомірно , тому задовольняє позов в цій частині.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 12471,45грн., з яких: 11000,00грн. боргу, 1471,45грн. (1209,37+262,08) пені.

Витрати , пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог на підставі ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82 – 85 ГПК України, Господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол" (м.Житомир, майдан Рад,12; код 30503298) на користь Приватного підприємства "Співдружність-3" (12000, Житомирська область, смт.Червоноармійськ, вул.Космонавтів,9; код 33000400) - 11000,00грн. боргу, 1471,45грн. пені, 124,71грн. витрат на оплату державного мита, 214,96грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Тимошенко О.М.

Віддрукувати: 3 прим.

1- в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу (рек. з повідом.)