Рішення № 11048961, 02.09.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "02" вересня 2010 р. Справа № 18/1053

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: Кизенко Д.О., довіреність №390/04 від 28.04.2010р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Нафтогаз" (м.Київ)

до Державного підприємства" Овруцьке лісове господарство" (с.Дубовий Гай Овруцького району)

про стягнення 33 968,15грн.,

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 33968,15грн. заборгованості за поставлені на підставі видаткових накладних паливно-мастильні матеріали.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. На виконання вимог ухвали господарського суду від 11.08.2010р. надав для огляду оригінали видаткових накладних, довідку, відповідно до якої заборгованість відповідача станом на 02.09.2010р. не змінилась та складає 33968,15грн., та витяг з ЄДРПОУ щодо відповідача - ДП "Овруцьке лісове господарство".

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить розписка представника відповідача у повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.44).

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Фактор-Нафтогаз" (позивач) в період з 01.10.2008р. по 31.05.2010р. передало, а ДП "Овруцьке лісове господарство" (відповідач) прийняло паливно-мастильні матеріали на загальну суму 107876,20грн.

Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними №РС-0000206 від 31.08.2008р., №РС-0000365 від 30.11.2008р., №РС-0000581 від 31.12.2008р., №РС0001343 від 30.06.2009р., №РС-0001555 від 31.07.2009р., №РС-0001808 від 31.08.2009р., №РС-0002059 від 30.09.2009р., №РС-0002354 від 31.10.2009р., №РС-0002546 від 30.11.2009р., №РС-0002765 від 31.12.2009р., №РС-0003039 від 31.01.2010р., №РС-0003242 від 28.02.2010р., №РС-0003449 від 31.03.2010р., №РС-0003706 від 30.04.2010р., №РС-0003930 від 31.05.2010р. (а.с.27-41), на яких містяться печатки та підписи представників обох сторін.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті товару виконав частково, сплативши позивачу 73908,05грн., в зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість у розмірі 33968,15грн.

У зв'язку з наявністю заборгованості за поставлену продукцію на суму 33968,15грн., ТОВ "Фактор Нафтогаз" пред'явило ДП "Овруцьке лісове господарство" претензію №1 від 27.07.2010р. на вказану суму, яка залишена останнім без відповіді та задоволення (а.с.23-24).

За вказаних обставин ТОВ "Фактор Нафтогаз" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовною заявою від 03.08.2010р. про стягнення з ДП "Овруцьке лісове господарство" 33968,15грн. заборгованості за поставлені паливно-мастильні матеріали (а.с.2-7).

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Між позивачем та відповідачем виникло майново-господарське зобов'язання, в силу якого відповідач повинен оплатити отриманий товар, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку.

Таким чином, між сторонами існують правовідносини поставки товару, які оформлені видатковими накладними, сума боргу за якими становить 33968,15грн.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Як передбачено ч.ч.1,2 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідач не надав господарському суду доказів належного виконання господарського зобов'язання у сумі 33968,15грн.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ст.ст.525, 527 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заперечень проти позову та доказів сплати заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню на суму 33968,15грн.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі до ст. 193 ГК України, ст.ст.11, 509, 525, 526, 629, 639, 692 ЦК України, керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Овруцьке лісове господарство" (11103, Житомирська область, Овруцький район, с.Дубовий Гай, код ЄДРПОУ 00991887)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Нафтогаз" (03150, м.Київ, вул.Тельмана, 5 код ЄДРПОУ 36134497):

- 33968,15грн. основного боргу;

- 339,68грн. витрат по сплаті державного мита;

- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3- відповідачу (рекомендованим)