Рішення № 11048959, 30.08.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "30" серпня 2010 р. Справа № 18/855

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

прийняв участь прокурор Бугайов С.В., посвідчення №86,

розглянув справу за позовом Прокурора Брусилівського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м.Київ)

до Фермерського господарства "Нива" (с.Биків Брусилівський район Житомирська область)

про стягнення 11660,60грн.,

Прокурором Брусилівського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м.Київ) пред'явлено позов про стягнення з Фермерського господарства "Нива" заборгованості в розмірі 11660,60грн., з яких: 10000,00грн. фінансової допомоги, термін сплати якої настав 01.12.2009р., 985,60грн. пені, 145,00грн. 3% річних та 530,00грн. інфляційних.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судових засіданнях: повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить підпис представника відповідача у повідомленні про вручення поштового відправлення, (а.с.19).

Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними матеріалами справи, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01 листопада 2006 року між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (позивач ) та Фермерським господарством "Нива"(відповідач) укладено договір №52 про надання фінансової підтримки фермерському господарству (а.с.12-13), за умовами якого Укрдержфонд зобов'язався надати фінансову підтримку на поворотній основі Фермерському господарству "Нива" в сумі 40000,00грн., а фермерське господарство зобов'язалось використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку у визначений даним договором строк.

Згідно п.3.4.2 договору №52 фермерське господарство зобов'язалось повернути кошти фінансової підтримки з встановленим графіком:

- до 01 грудня 2009 року в сумі 10000,00 грн.;

- до 01 грудня 2010 року в сумі 15000,00 грн.;

- до 30 жовтня 2011 року в сумі 15000,00 грн.

На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу фінансову допомогу в розмірі 40000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №463 від 13.11.2006р. (а.с.14).

Відповідно до п.3.4.2 договору відповідач зобов'язувався повернути позивачу фінансової підтримки у розмірі 10000,00грн. в строк до 01.12.2009р.

Однак, відповідач своїх договірних зобов'язань щодо повернення частини фінансової допомоги в сумі 10000,00грн. у визначені договором строки не виконав.

Український державний фонд підтримки фермерських господарств листами за вих.№53-4/517 від 27.11.2009р. та №53-4/132 від 16.03.2010р. повідомив керівника ФГ "Нива" Головієнко О.О. про необхідність повернення до державного бюджету коштів поворотної фінансової підтримки в сумі 10000,00грн. (а.с.15-16). Проте відповідач залишив вказані вимоги без відповіді та задоволення.

Пунктом 2 Порядку використання коштів державного бюджету для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 25.08.04р. №1102, передбачено, що фінансова підтримка надається фермерським господарствам лише на конкурсних засадах на поворотній основі за бюджетною програмою "Надання кредитів фермерським господарствам".

Таким чином, на момент пред'явлення позову до суду у відповідача існує заборгованість в сумі 10000,00грн., строк повернення якої настав.

Відповідно до положень ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.229 ГК України та ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 10000,00грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання грошових зобов'язань 985,60грн. пені.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.5.2 договору від 01.11.2006р. за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки ФГ "Нива" сплачує Укрдержфонду пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення.

Як вбачається з розрахунку позивача (а.с.17), перевіреного господарським судом, пеня у сумі 985,60грн. нарахована позивачем відповідно до приписів Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та з урахуванням вимог ч.6 ст.232 ГК України.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання 145,00грн. 3% річних та 530,00грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд, здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних (а.с.17), вважає, що 3% річних та інфляційні нараховані обґрунтовано, тому задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 145,00грн. 3% річних та 530,00грн. інфляційних нарахувань.

Приписами ст.526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позов не оспорив, доказів повернення фінансової підтримки в сумі 10000,00грн. не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню на суму 11660,60грн. з яких: 10000,00грн. фінансової допомоги, 985,60грн. пені, 145,00грн. 3% річних та 530,00грн. інфляційних.

Витрати, пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст.193, 232 ГК України, ст.ст. 526, 549, 611, 612, 629, 625, ЦК України, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Нива" (Житомирська область, Брусилівський район, село Биків, код ЄДРПОУ 20421761)

- на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м.Київ, вул. Олени Теліги, 8, кімн. 58а, 58б, 59, код ЄДРПОУ 20029132)

- 10000,00 грн. фінансової допомоги, термін сплати якої настав 01.12.2009р.;

- 985,60грн. пені;

- 145,00грн. 3% річних;

- 530,00грн. інфляційних.

3. Стягнути з Фермерського господарства "Нива" (Житомирська область, Брусилівський район, село Биків, код ЄДРПОУ 20421761)

- в доход державного бюджету України –116,61грн. державного мита;

- в доход державного бюджету України –236,00грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (р/р 31217264700002 в УДК в м.Житомирі, код ЄДРПОУ 22062319, банк отримувача - ГУДКУ у Житомирській області, МФО - 811039, код доходу 22050003).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 5 прим.

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек.)

4,5- прокурор