Рішення № 11048817, 30.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.08.10 р.                     Справа № 41/22                               

Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.          

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Маріупольської міжрайонної природоохоронної прокуратури в інтересах держави в особі:

1. Маріупольської міської ради, м. Маріуполь

2. Державної екологічної інспекції в Донецькій області, м. Донецьк

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь”, м. Маріуполь

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Державна екологічна інспекція Азовського моря, м. Маріуполь

про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок забруднення земельних ресурсів у сумі 45705,36 грн.

При участі представників:

від позивача 1: Карацюба В.Л. – довіреність від 02.06.2009 №031-219

від позивача 2: не з’явились

від відповідача: Бузивська Н.М. – довіреність від 30.12.2009 №09-18/1641

від третьої особи: Сердюк С.В. – довіреність від 14.01.2010 №03/02-30/10

в засіданні брали участь: прокурор Пономарьов А.О. – посвідчення № 2644

СУТЬ СПОРУ:

Маріупольський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради та Державної екологічної інспекції в Донецькій області до Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь”, м. Маріуполь про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок забруднення земельних ресурсів у сумі 45705,36 грн.

Ухвалою суду від 29 липня 2010р. залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Державну екологічну інспекцію Азовського моря.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідачем, в порушення вимог ст. 55 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, п. 6 ст. 44 Водного кодексу України, ст.ст. 164, 167 Земельного кодексу України допущено забруднення земельної ділянки комбінату нафтопродуктами на площі 74кв.м.

Прокурором зазначено, що відповідно до розрахунку, проведеного на підставі Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 04.04.2007 року № 149 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 422/13/689 від 25.04.2007 року, розмір шкоди, заподіяної державі в результаті забруднення земельних ресурсів, склав 45705,36 грн., який не відшкодовано до теперішнього часу.

Позивачем-1 письмово підтримано позовні вимоги прокурора та заявлено до суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача-1.

Відповідач, згідно з відзивом на позовну заяву, проти позовних вимог прокурора заперечив, посилаючись на те, що позивачем не було надано документів, які б підтверджували проходження перевірки та атестації засобів вимірювальної техніки та додаткового обладнання, які використовувались при перевірці. Відповідач також стверджує, що Методикою визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства не передбачено складання протоколів вимірювання складу та властивостей ґрунтів.

Третьою особою письмово пояснено суду, що представниками Державної екологічної інспекції Азовського моря у присутності представника відповідача було виконано вимірювання площі забрудненої земельної ділянки, відібрані проби ґрунту, про що складено протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів № 12-09 від 16.12.2009 року, який затверджений наказом Мінекоресурсів України від 31.12.2003 року № 194.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

30.11.2009 року державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Азовського моря Державної екологічної інспекції Азовського моря проведено перевірку факту аварійного забруднення акваторії ріки Кальміус нафтопродуктами з промвипуску № 4 ВАТ „МК „Азовсталь”, про що складено відповідний акт перевірки від 30.11.2009 року № 88.

Перевіркою встановлено та в акті перевірки зафіксовано, що 29.11.2009 року на території нафтосховища мартенівського цеху в процесі перекачування нафтопродуктів з нафтобасейну № 4 до нафтобасейну № 2 відбувся перелив, внаслідок чого частина нафтопродуктів через зливову каналізацію потрапили в промвипуск № 4 ВАТ „МК „Азовсталь” і через нього до ріки Кальміус.

В акті перевірки зазначено, що Державною екологічною інспекцією Азовського моря були відібрані, зокрема, проби ґрунту на земельній ділянці, забрудненій нафтопродуктами, між басейном № 1, 2 та підстанцією.

За наслідками перевірки Державною екологічною інспекцією Азовського моря 30.11.2009 року відповідачу видано припис, яким приписано, зокрема, ліквідувати наслідки забруднення земельної ділянки нафтопродуктами через аварійний скид нафтопродуктів.

30.11.2009 року представниками відділу екологічного аналітичного контролю джерел забруднення та моніторингу Державної екологічної інспекції Азовського моря в присутності представника відповідача, з метою контролю дотримання нормативів ГДК, на виконання плану робіт відділу аналітичного контролю виконано відбір проб ґрунтів на території ВАТ „МК „Азовсталь”, про що складено акт відбору проб ґрунтів від 30.11.2009 року № 12-09.

Відповідно до наведеного акту відбору проб ґрунтів відділом екологічного аналітичного контролю джерел забруднення та моніторингу, атестованим на проведення вимірювань, проведено вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів, відібраних на території ВАТ „МК „Азовсталь”, про що складений протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів № 12-09 від 16.12.2009 року.

За результатами вимірювань встановлено, що концентрація нафтопродуктів у ґрунті ділянки № 1, ділянки перекачки палива мартенівського цеха в районі 1 і 2 басейна, складає 19805 мг/кг; концентрація нафтопродуктів у ґрунті ділянки № 2, ділянки перекачки палива мартенівського цеха в районі входу в приміщення керування насосним обладнанням, складає 19145 мг/кг.

При вимірюванні застосовані основні засоби вимірювальної техніки: терези аналітичні АДВ-200, терези лабораторні ВЛР-200.

Державною екологічною інспекцію азовського моря на вимогу суду надані свідоцтва про повірку наведених робочих засобів вимірювальної техніки.

В зв’язку з порушенням відповідачем природоохоронного законодавства державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Азовського моря, відповідно до Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 171 від 27.10.1997 року (у редакції Мінприроди 04.04.2007 року № 149) і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 422/13689 від 25.04.2007 року, здійснено розрахунки розміру шкоди від забруднення земель на території перекачки палива Мартенівського цеху ВАТ „МК „Азовсталь” 29.11.2009 року, відповідно до яких загальний розмір шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства складає 45705,36 грн.

Господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 40 Закону України “Про охорону навколишнього середовища” використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Статтею 52 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” обумовлено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані додержуватись правил транспортування, зберігання і застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив, нафти і нафтопродуктів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів, з тим щоб не допустити забруднення ними або їх складовими навколишнього природного середовища і продуктів харчування.

Статтею 35 Закону України „Про охорону земель” визначено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.

Таким чином, відповідачем порушено вимоги ст. 35 Закону України „Про охорону земель”, ст.ст. 40, 52 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, протоколом вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів № 12-09 від 16.12.2009 року.

Статтею 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища і в тому числі зобов’язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок таких порушень.

Відповідно до статті 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Як зазначалось, зв’язку з порушенням відповідачем природоохоронного законодавства та з урахуванням Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 171 від 27.10.1997 року (у редакції Мінприроди 04.04.2007 року № 149) і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 422/13689 від 25.04.2007 року (надалі - Методика), було здійснено розрахунки розміру шкоди від забруднення земель на території перекачки палива Мартенівського цеху ВАТ „МК „Азовсталь” 29.11.2009 року, відповідно до яких загальний розмір шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства складає 45705,36 грн.

Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності (п. 1.2. Методики).

Відповідно до п. 3.1. Методики землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).

Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель (п. 3.3. Методики).

Пунктом 4.1. Методики визначено, що розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Додатком 7 до Методики затверджена форма розрахунку розміру шкоди від забруднення земель та, відповідно до п. 12 наведеного додатку концентрація (масова частка) забруднюючої речовини за результатами інструментально-лабораторного контролю встановлюється за протоколом вимірювань.

Судом встановлено, що розрахунки розміру шкоди від забруднення земель на території перекачки палива Мартенівського цеху ВАТ „МК „Азовсталь” 29.11.2009 року, відповідно до яких загальний розмір шкоди складає 45705,36 грн., виконані з урахуванням норм Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 171 від 27.10.1997 року (у редакції Мінприроди 04.04.2007 року № 149) і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 422/13689 від 25.04.2007 року.

Сума збитків в розмірі 45705,36 грн. не сплачена відповідачем на день подання позову і заявлена прокурором до стягнення.

В ст. 47 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” зазначається про утворення місцевих фондів охорони довкілля у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок зборів за забруднення, частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони довкілля та шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 35 Закону України „Про охорону земель”, ст.ст. 40, 52 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Маріупольської міжрайонної природоохоронної прокуратури в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради та Державної екологічної інспекції в Донецькій області до Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок забруднення земельних ресурсів у сумі 45705,36 грн. – задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” (87505, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, ЄДРПОУ 00191158) на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету Маріуполської міської ради 45705,36 грн. шкоди, заподіяної внаслідок забруднення земельних ресурсів.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” (87505, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, ЄДРПОУ 00191158) на користь Державного бюджету державне мито в сумі 457,05 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” (87505, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, ЄДРПОУ 00191158) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок №31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: код ЄДРПОУ 34686537, державний бюджет м. Донецьк, Ворошиловський район; призначення платежу: код бюджетної класифікації 22050000) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236 грн.

Суддя                               

В судовому засіданні 30.08.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення підписане 06.09.2010р.