Рішення № 11048711, 02.09.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" вересня 2010 р. Справа № 02/128-38 Господарський суд Волинської області у складі судді Костюк С.В., розглянувши справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Видавничий Дім" Високий Замок"

до Приватного підприємства "Гелі-прес"

про стягнення 58 859,14 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Балковий Б.І. –комерційний директор, дов. № 1/122 від 01.09.2010р.

від відповідача: н/з

Права та обов’язки представнику позивача роз’яснені відповідно до ст.20,22 ГПК України.

Відводу судді не заявлено.

Заяви про технічний запис судового процесу не подано.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення, відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Позивач –Закрите акціонерне товариство "Видавничий Дім" Високий Замок" просить стягнути з відповідача - Приватного підприємства "Гелі-прес" 58 859,14 грн., з них 49255,29 грн. основного боргу за поліграфічну продукцію, 3351,05 грн. інфляційних, 1477,66 грн. –3% річних, 4775,14 грн. пені за прострочку платежу.

          В судовому засіданні представник позивача вказав, що суму боргу необхідно зменшити на 1000 грн. в зв’язку зі сплатою відповідачем 21.07.2010р., що підтверджується випискою банку, яку передано по факсу.

          Відповідач відзиву на позов не представив, в судове засідання не з’явився, через канцелярію суду подав платіжне доручення №399 від 22.07.2010р. про перерахування ЗАТ "Видавничий Дім" Високий Замок" 1000 грн. та платіжне доручення №116 від 1.03.2010р. про перерахування 1012,97 грн.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України однією з підстав відкладення розгляду справи є нез’явлення в судове засідання представників сторін, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

          Оскільки обставини щодо неможливості вирішення спору по суті в судовому засіданні 02.09.2010р. відсутні, суд розглядає справу за наявними в справі матеріалами відповідно до положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України

Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (інформаційному листі Вищого господарського суду України від 15.03.2010 N 01-8/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").

          З наданих суду матеріалів, прояснень представника позивача вбачається наступне:

          01.01.2007р., 01.01.20008р., 29.12.2008р. між ЗАТ "Видавничий Дім" Високий Замок" та ПП "Гелі-прес" було укладено договори на поставку друкованої продукції.

          На виконання даних договорів згідно видаткових накладних в період з січня 2007р. по липень 2009р. відповідачу було відпущено друкованої продукції на суму 162911,10 грн., оплата станом на лютий 2010р. проведена на суму 97752,65 грн., списано продукції на суму 33079,19 грн., сальдо на користь позивача станом на 03.03.2010р. становить 49255,29 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 03.03.2010р., який підписаний позивачем та відповідачем (а.с.18-19).

          В судовому засіданні представник позивача вказав, що згідно банківської виписки за 21.07.2010р. відповідачем було перераховано 1000 грн., дана сума не врахована а акті звірки взаєморозрахунків.

          Відповідачем подано платіжне доручення №116 від 11.03.2010р. про перерахування позивачу 1012,97 грн. та №399 від 22.07.2010р. про перерахування 1000 грн.

          В акті звірки дані суми не враховано, оскільки акт складено по розрахунках станом на 03.03.2010р.

          Тому сума заборгованості за друковану продукцію на момент розгляду справи становить 47242,32 грн. (49255,29 –1000- 1012,97).

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

          Згідно ст.193 Господарського кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Пунктом 4.5 договору передбачено, що покупець зобов’язаний розраховуватися з постачальником за одержаний товар до 20 числа наступного місяця.

          В силу ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

          Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Пунктом 5.1 договору передбачена пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє протягом періоду, за який сплачується пеня, від неоплаченої суми за кожен день протермінування платежу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені).

          Статтею 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Частина 2 ст.625 Цивільного кодексу України зобов’язує боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Згідно розрахунку позивача сума інфляційних нарахувань становить 3351,05 грн., 3% річних 1477,66 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи те, що , матеріалами справи підтверджена заборгованість в сумі 47242,32 грн. (49255,29 грн. станом на 03.03.2010р. - 1012,97 грн. сплачена 11.03.2010р. та 1000 грн. сплачених 22.07.2010р.), розмір пені нарахованої на дану заборгованість становить 4704,63 грн., сума інфляційних - 3351,05 грн. та 3% річних - 1477,66 грн. тому, вимога позивача підставна та підлягає частковому задоволенню на вищезазначену суму.

          Враховуючи те, що спір до розгляду суду доведений з вини відповідача судові витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню з відповідача пропорційно задоволених вимог відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України

          Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 610, 612, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", господарський суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Гелі-прес"(43025, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Лесі Українки, 67/5, р/р 2600330016797 в Укрсоцбанк м. Луцьк, МФО 303019, код ЗКПО 3008888 ) в користь Закритого акціонерного товариства "Видавничий Дім" Високий Замок" (79026, м. Львів, вул. В.Великого, 2, р/р 260032958 в ЛОД «Райффайзен Банк Аваль» м. Львів, МФО 325570, ЄДРПОУ 13807781) 56775,66 грн., з них 47242,32 грн. заборгованості, 1477,66 грн. - 3% річних, 4704,63 грн. пені, 3351,05 грн. інфляційних, а також 567,76 грн. витрат по оплаті державного мита та 227,65 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                                                           С.В.Костюк

«Повне рішення складено»

06.09.2010р.