Постанова № 11048581, 02.09.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2010 р. № 33/188 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Олійника В.Ф. (доповідача),

суддів:КостенкоТ.Ф.,

Швець В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий сервіс"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2010р.

у справі№33/188 господарського суду м. Києва

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий сервіс"

доЗакритого акціонерного товариства Акціонерної страхової компанії "ІНГО Україна"

простягнення 506230,10 грн.

за участю представників сторін:

позивача -ОСОБА_1 дов. б/н від 23.09.2009р.

відповідача -ОСОБА_2 дов.№225 від 28.04.2010р.

в с т а н о в и в :

У лютому 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Промисловий сервіс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства Акціонерної страхової компанії "ІНГО Україна" про стягнення 506230,10 гривень, з яких 477427,90 грн. страхового відшкодування та 22853, 92 пені за договором страхування, оскільки відповіді щодо виплати страхового відшкодування від відповідача не отримав, тому звернулось до суду. .

До прийняття рішення по суті спору позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути 637939,13 гривень (477427,90 грн. - страхового відшкодування, 56978,27 грн. пені, 86150,36 інфляційних втрат, 17382,60 грн. - 3% річних).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.01.2010 р. у справі № 33/188 (суддя Мудрий С.М.) позов був задоволений частково та постановлено стягнути з Закритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (01054, м. Київ, вул. Воровського, буд. 33, р/р 26502301008880 в ВАТ "ВТБ Банк", МФО 321767 код ЄДРПОУ 16285602) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий сервіс" (03186, м. Київ, Чоколівський бульвар, 19, р/р 2600600350310 в АКБ "Правекс-банк", МФО 321983, код ЄДРПОУ 36010376) страхове відшкодування в розмірі 473825,03грн., пеню в розмірі 56652,16грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 5304,51грн. та 117,13грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення страхового відшкодування в розмірі 3602,87грн. та пені в розмірі 326,11грн. відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2010р.(судді: Отрюх Б.В. - головуючий, Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.) рішення господарського суду м. Києва від 26.01.2010 року у справі №33/188 було скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову було відмовлено та стягнуто з позивача на користь відповідача 2679,49грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

В касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий сервіс" ставиться питання про скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2010р та залишення в силі рішення господарського суду м. Києва від 26.01.2010 року у справі №33/188, посилаючись на невірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права

Перевіривши за матеріалами справи наведені в касаційній скарзі доводи, застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи із наступного.

Як видно із матеріалів справи господарським судом м. Києва, при розгляді справи по суті, був зроблений до Слідчого управління Головного Управління МВС України в м. Києві запит №06-6.1/76 від 12.05.2009 року, відповідно до якого суд просив надіслати інформацію стосовно ходу розслідування кримінальної справи №08-14388, а також документів, необхідних для визначення реального (фактичного) розміру збитків, а саме: копій накладних №5,6,7, виписок банків, які підтверджують розрахунок за отримані товарні запаси, а також копії договорів поставки на застраховані товарні запаси.

Господарським судом м. Києва був зроблений до Слідчого управління Головного Управління МВС України в м. Києві повторний запит №06-6.1/95 від 06.07.2009 року, в якому суд просив в найкоротший термін надіслати документи.

07.09.2009 року на адресу Господарського суду м. Києва від Старшого слідчого в ОВС СУ ГУМВС України в м. Києві надійшло повідомлення про те, що у слідчому управління ГУ МВС України у м. Києві розслідується кримінальна справи №08-14388 порушена по факту шахрайства за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України. Також повідомлено, що чинним законодавством не передбачено надання копій документів кримінальної справи.

У судовому засіданні 01.12.2009 року представник позивача подав заяву про уточнення та збільшення позовних вимог від 01.12.2009 року, а також постанову про зупинення досудового слідства від 16.11.2009 року у кримінальній справі №08-14388.

У судовому засіданні 26.01.2010 року представник позивача подав заяву про уточнення і збільшення позовних вимог та просив позов задовольнити з урахування заяв про уточнення та збільшення позовних вимог.

Також представник позивача заявив клопотання про забезпечення позову відповідно до якого просив суд з метою забезпечення виконання рішення суду накласти арешт на грошові суми в розмірі позовних вимог, що належать відповідачу на праві власності та знаходяться на його розрахунковому рахунку №26502301008880 в ВАТ "ВТБ Банк", МФО 321767, код ЄДРПОУ 16285602.

З заяв про уточнення та збільшення позовних вимог від 01.12.2009 року та від 20.01.2010 року судом встановлено, що позивачем крім збільшення позовних вимог в частині нарахування пені, також заявлені нові вимоги до відповідача, які не були заявлені позивачем при поданні позову, а саме нараховано індекс інфляції та три проценти річних.

Суд не прийняв до розгляду заяву про уточнення та збільшення позовних вимог від 22.01.2010 року, а заяву про уточнення та збільшення позовних вимог від 01.12.2009 року не прийняв в частині заявлених нових вимог та зазначив, що позивач не позбавлений права звернутись з цими вимогами у загальному порядку.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Оскільки позивачем не було наведено суду безумовних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з поданих матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, позивачем не представлено доказів, які б свідчили, що відповідач має намір приховати кошти, наявні на банківському рахунку та виходячи з вимог ст.66 ГПК України суд першої інстанції визнав, що зазначене клопотання є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції також було встановлено, що 29.08.2008 року між Закритим акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промисловий сервіс" був укладений договір страхування №200103763.

Відповідно до п.1.1 договору №200103763 від 29.08.2008 року цей договір є угодою між сторонами, відповідно до якої страховик бере на себе зобовязання при настанні страхового випадку відшкодувати страхувальнику нанесену матеріальну шкоду відповідно до умов цього договору та в межах страхової суми, а страхувальник зобовязується сплачувати страхову премію у визначеному розмірі та в узгодженні сторонами цього договору строки.

Відповідно до ч.1 стаття 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно з ч.1 статті 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Пунктом 9.1 договору №200103763 від 29.08.2008 року передбачено, що загальна сума страхової премії за цим договором складає 2017,60 грн.

Відповідно до п.9.2 договору №200103763 від 29.08.2008 року страхова премія підлягає сплаті на поточний рахунок страховика в повному обсязі до 02.09.2008 року.

Платіжним дорученням №20 від 01.09.2008 року підтверджено, що страхова премія в розмірі 2017,60 грн. була оплачена позивачем 01.09.2008 року.

Згідно з п.10.1 та п.10.2 договору №200103763 від 29.08.2008 року період страхування з 01.09.2008 року по 31.08.2009 року (всього 365 днів). Цей договір набуває чинності з 00.00 годин дня, наступного за днем виконання страхувальником зобовязань по сплаті страхової премії (відповідно до п.9.3 цього договору), але не раніше дати, зазначеної в п.10.1 цього договору.

Відповідно до п.2.2 договору №200103763 від 29.08.2008 року предметом договору страхування є майнові інтереси страхувальника, які не суперечать закону, повязані з володінням, користуванням, розпорядженням майном, а саме: товарні запаси (електроінструменти професійного напрямку та обладнання) вартістю 716228,14 грн.

12.09.2008 року близько 11 год. 20 хв. невстановлені особи, знаходячись по просп. Перемоги, 20 в м. Києві, шляхом обману заволоділи майном, яке належить ТОВ "Промисловий сервіс".

Про дану обставину ТОВ "Промисловий сервіс" дізналося 15.09.2009 року, про що відразу повідомили в правоохоронні органи, направивши заяву в органи внутрішніх справ Святошинського району м. Києва та в цей же день про дану обставину по телефону повідомило ЗАТ "АСК "ІНГО Україна".

В довідці №51/08-14388 від 29.09.2008 року виданої гр. ОСОБА_3 Начальником Святошинського РУ ГКМВС України в м. Києві вказано, що дійсно він 15.09.2008 року о 18:00 звернувся до Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві з заявою щодо шахрайського заволодінням товаром його підприємства ТОВ "Промисловий сервіс".

Письмове повідомлення позивачем було надане відповідачу 18.09.2009 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомлення з вхідною відміткою ЗАТ "АСК "ІНГО Україна "№2784 від 18.09.2008 року.

Відповідно до п.13.1.1 договору №200103763 від 29.08.2008 року при настанні страхового випадку або події(й), що має ознаки страхового випадку страхувальник зобовязаний негайно, як тільки про це стане відомо , але у будь-якому випадку не пізніше ніж 2 (два) календарні дні з моменту, коли він дізнався або повинен був дізнатися про настання страхового випадку (або обставин, які мають ознаки страхового випадку), сповістити про це страховика або його представника та письмово оформити та направити страховику повідомлення про страховий випадок не пізніше ніж 3 (три) робочі дні з моменту, коли він дізнався або повинен був дізнатися про настання страхового випадку.

Судом першої інстанції також було встановлено, що позивачем було дотримано вимоги п.13.1.1 договору №200103763 від 29.08.2008 року щодо повідомлення відповідача про страховий випадок.

Відповідно до п.5.12 договору №200103763 від 29.08.2008 року за цим договором відшкодовуються збитки внаслідок загибелі, пошкодження або втрати зазначено в пункті 2 майна в результаті: протиправних дій третіх осіб, направлених на знищення, крадіжку, пошкодження майна та інші дії повязані з шахрайством у відповідності з п.5.1.18 Особливих умов.

Згідно з п.5.13 договору №200103763 від 29.08.2008 року події, зазначені в пп.5.10, 5.11 та 5.12 вважаються страховим випадком, якщо вони настали внаслідок протиправних дій третіх осіб, які були кваліфіковані компетентними державними органами у відповідності до Кримінального кодексу України як злочин.

Пунктом 13.1.7 договору №200103763 від 29.08.2008 року при настанні страхового випадку за ризиками, зазначеними в пп.5.10, 5.11 та 5.12 цього договору, страхувальник зобовязаний:

- негайно сповістити про те, що трапилось, в правоохоронні органи (органи внутрішніх справ);

- передати в правоохоронні органи список втраченого, знищеного та пошкодженого майна.

Постановою про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження від 24.09.2008 року у справі №08-14388 порушено кримінальну справу по факту шахрайства, за ознаками злочину передбаченого ст.190 ч.3 КК України.

Відповідно до інвентаризаційного опису №4 на 17.09.2008 року (по товарно-матеріальним цінностям, що знаходяться м. Київ, вул. Перемоги №20, склад №11) нестача на 17.09.2008 року складає 477427,90 грн.

Згідно з п.15.1 договору №200103763 від 29.08.2008 року виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком на підставі письмової заяви страхувальника із зазначенням дати та місця страхового випадку, причини його настання, детальним описом обставин страхового випадку, розміру шкоди, та страхового акту.

Відповідно до п.15.2 договору №200103763 від 29.08.2008 року для отримання страхового відшкодування страхувальником мають бути надані наступні документи (або додатково запрошені страховиком, в залежності від обставин):

- технічний акт-опис збитків (складається за погодженням сторін цього договору);

- кошторис ремонтно-відновлювальних робіт, складений спеціалістами, що здійснюють такі роботи;

- квитанції, платіжні доручення та інші документи, що підтверджують вартість відновлювальних робіт та матеріалів;

- фінансові документи, що підтверджують вартість пошкодженого, знищеного або втраченого майна;

- у випадку загибелі, пошкодження або втрати товарних запасів виписка з інвентарних книг або складського обліку.

Згідно з п.15.3.6 договору №200103763 від 29.08.2008 року в залежності від характеру страхового випадку страхувальник зобовязаний надати наступні документи (або додатково запрошені страховиком, в залежності від обставин): при настанні страхового випадку за ризиками, зазначеними в пунктах 5.10-5.12 цього договору:

- копія заяви страхувальника в органи внутрішніх справ;

- копія постанови органів внутрішніх справ про порушення (або відмову у порушенні) кримінальної справи з зазначенням дати, номеру кримінальної справи та стаття Кримінального кодексу України, за якою кримінальна справа була порушена, скріпленої підписом та печаткою.

Листом вих.№2 від 29.09.2008 року позивачем було надано відповідачу перелік документів на виплату страхового випадку (копія договору №200103763 від 29.08.2008 року, копія платіжного доручення страхувальника про оплату страхової премії по договору страхування №20 від 01.09.2008 року, довідка страхувальника з органів внутрішніх справ Святошинського району м. Києва від 29.09.2008 року №51/08 про порушення кримінальної справи №08-14388 за ознаками статті 190 ч.3 КК України, копія листа повідомлення від страхувальника від 17.09.2008 року зареєстрованого ЗАТ "АСК "ІНГО Україна"вх. №2784 від 18.09.2008 року). Зазначений лист з документами був отриманий представником відповідача ОСОБА_4 29.09.2008 року про що свідчать підпис представника та печатка ЗАТ "АСК "ІНГО Україна".

Листом вих.№3 від 01.10.2008 року позивачем було надано відповідачу перелік документів (доповнення) на виплату страхового випадку (копії постанови про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження від 24.09.2008 року, переданого в органи внутрішніх справи Святошинського району м. Києва інвентаризаційного опису №4 втраченого майна на 17.09.2008 року та сума зазначеного збитку, виписки платіжних доручень підтверджених банківською установою страхувальника про закупку матеріальних цінностей від продавця, накладних з найменуванням та кількістю товару отриманих від продавця, додаткових накладних №1,2,3,4,5 про продаж товару покупцям підтверджених банківською установою страхувальника, заяви на страхування підписаної начальником відділу ЗАТ "АСК "ІНГО Україна", фальшивих накладних №5,6,7 від 10.09.2008 року, складських книжок про отримання та відпущення товару ТОВ "Промисловий сервіс"). Зазначений лист з документами був отриманий 02.10.2008 року юрисконсультом відповідача ОСОБА_4 про що свідчать підпис представника та печатка ЗАТ "АСК "ІНГО Україна".

Листом-вимогою про здійснення платежу від 11.11.2008 року (вх. № 4 від 11.11.2008 року) позивач вимагав сплатити страхове відшкодування.

Листом вих. №3113 від 23.12.2008 року відповідач просив позивача для вирішення обставин справи по суті, визначення реального (фактичного) розміру збитків та відповідно до п.15.3.7.7 договору надати документи, а саме: документи про стан кримінальної справи, належним чином оформлених копій накладних №5, 6 та 7 (завірені печаткою ТОВ "Промисловий сервіс", належним чином оформлені виписки банків, які підтверджують розрахунок за отримані товарні запаси, завірені копії договорів поставки на застраховані товарні запаси).

Витребовувані відповідачем документи були отримані юрисконсультом ЗАТ "АСК "ІНГО Україна"ОСОБА_4 25.12.2008 року.

Судом першої інстанції було встановлено, що усі необхідні документи були надані позивачем відповідачу 02.10.2008 року.

Відповідно до п.15.5 договору №200103763 від 29.08.2008 року строк прийняття рішення відносно виплати або відмови у виплаті страхового відшкодування складає 30 (тридцять) календарних днів з дня надання страхувальником страховику останнього з необхідних документів, зазначених в цьому розділі.

Згідно з п.15.8 договору №200103763 від 29.08.2008 року відмова у виплаті або відстрочка прийняття рішення щодо виплати повинні бути зроблені страховиком у письмовому вигляді з обґрунтуванням таких та надані страхувальнику в строк, що не перевищує 30 (тридцять) календарних днів з дати отримання страховиком усіх необхідних, належним чином оформлених документів.

Судом першої інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано письмових документів щодо відмови у виплаті страхового відшкодування чи відстрочки прийняття рішення щодо виплати.

В матеріалах справи наявна постанова про зупинення досудового слідства по кримінальній справі №08-14388 від 20.10.2008 року.

В судовому засіданні представником позивача було надано постанову про зупинення досудового слідства від 16.11.2009 року, в якій зазначено, що 12.01.2009 року кримінальна справа надійшла для подальшого розслідування СУ ГУМВС України в м. Києві і того ж дня була прийнята Старшим слідчим в ОВС СУ ГУМВС України в м. Києві Синенко Є.А. Враховуючи, що по справі виконані всі необхідні та можливі слідчі дії, виконання яких можливе при відсутності обвинуваченого, керуючись ст. 206 п.3 КПК України досудове слідство по кримінальній справі №08-14388 зупинено.

Відповідно до п.7 договору №200103763 від 29.08.2008 року при настанні збитків із суми страхового відшкодування вираховуються 0,5% від страхової суми, в пункті 4 за кожним страховим випадком у відношенні майна, зазначеного в пункті 2 цього договору.

Згідно з п.4 договору №200103763 від 29.08.2008 року страхова сума за цим договором погоджена у розмірі вартості майна, зазначеного в пункті 2 цього договору та складає 720573,06 грн.

Франшиза становить 3602,87 грн. (720573,06 грн. * 0,5%).

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Наведене дало підстави суду першої інстанції прийти до висновку, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування по договору №200103763 від 29.08.2008 року підлягає частково задоволенню в розмірі 473825,03 грн. (477227,90грн. (розмір збитку) - 3602,87грн. (франшиза)), а в частині стягнення страхового відшкодування в розмірі 3602,87 грн. повинно бути відмовлено.

Суд першої інстанції послався на частину 1 статті 33 ГПК України, яка передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а відповідно до ч.2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач просив стягнути з відповідача пеню в розмір 56978,27 грн.

Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а частиною 3 статті 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 18.2 договору №200103763 від 29.08.2008 року за несвоєчасне виконання грошового зобовязання за цим договором винна сторона виплачує потерпілій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату прострочення, від простроченої до сплати суми за кожен день прострочення.

Згідно з ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом першої інстанції встановлено, що усі необхідні документи були надані позивачем відповідачу 02.10.2008 року, а відповідно до п.15.5 договору №200103763 від 29.08.2008 року строк прийняття рішення відносно виплати або відмови у виплаті страхового відшкодування складає 30 (тридцять) календарних днів з дня надання страхувальником страховику останнього з необхідних документів, зазначених в цьому розділі, тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що страхове відшкодування відповідач повинен був виплатити до 02.11.2008 року згідно слідуючого розрахунку пені:

- за період з 02.11.2008 року по 31.12.2008 року:

473825,03грн.* 2* 12,0 %* 60 днів прострочення /366 днів у 2008 році = 18642,30грн.;

- за період з 01.01.2009 року по 02.05.2009 року:

473825,03 грн.* 2* 12,0 %*122 днів прострочення /365 днів у 2008 році = 38009,86грн. Загальний розмір пені становить 56652,16 грн.

Враховуючи зазначений розрахунок пені суд першої інстанції прийшов до висновку, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 56652,16 грн., а в частині стягнення пені в розмірі 326,11 грн. належить відмовити.

Виходячи з вимог ст.44, ч.5 ст.49 ГПК України витрати по сплаті державного мита суд першої інстанції поклав:

на позивача в розмірі 39,55 грн., на відповідача в розмірі 5304,51 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд першої інстанції поклав: на позивача в розмірі 0,87 грн., на відповідача в розмірі 117,13 грн.

Викладене дало підстави суду першої інстанції прийняти рішення про часткове задоволення позову.

Оскільки суд першої інстанції всебічно, об'єктивно і повно встановив обставини справи, цим обставинам справи дав правильну юридичну оцінку згідно діючого, на час виникнення спірних правовідносин, законодавства, застосував правильно норми матеріального та процесуального законодавства щодо вирішення спірних правовідносин, тому Вищий господарський суд України визнає рішення суду першої інстанції обґрунтованим і законним, яке не може бути скасовано.

Зазначеного судом апеляційної інстанції не було враховано, а тому при таких обставинах постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, оскільки судом першої інстанції було правильно встановлено, що страховий випадок настав, позивачем виконано умови договору страхування згідно вказаного договору та діючого законодавства, кримінальна справа органом досудового слідства була порушена стосовно неустановлених осіб, які знаходячись по пр-ту Перемоги, 20 в м. Києві, шляхом обману заволоділи майном, яке належить ТОВ "Промисловий сервіс", за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 3 ст.190 КК України, яка передбачає відповідальність за шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

З висновком суду апеляційної інстанції про те, що страховий випадок не настав, оскільки досудове слідство у кримінальній справі зупинено, а осіб винних у вчиненні злочину не встановлено, а тому і не встановлена форма вини (навмисна чи необережна), Вищий господарський суд України не може погодитись, оскільки кримінальна справа була порушена органом досудового слідства саме стосовно неустановлених осіб, які шляхом обману заволоділи майном, яке належить ТОВ "Промисловий сервіс", про що вказано в постанові слідчого від 24 вересня 2008 року про порушення зазначеної кримінальної справи, яка не скасована, а про заволодіння майном позивача неустановленими особами шляхом обману внаслідок необережних дій або грубої необережності останніх, в зазначеній постанові слідчого не вказано, оскільки це суперечило б диспозиції статті 190 КК України. Таким чином суд апеляційної інстанції до такого висновку прийшов помилково, що унеможливлює залишення в силі постанови суду апеляційної інстанції.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, п.1 ст.1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України,-

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий сервіс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2010р. у справі №33/188 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2010р. у справі №33/188 скасувати.

Рішення господарського суду м. Києва від 26.01.2010 року у справі №33/188 залишити в силі.

Головуючий суддя:В. Олійник

Судді:Т. Костенко В. Швець