Рішення № 11045448, 30.08.2010, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 2 2199/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2010 року Приморський районний суд міста Одеси

у складі : головуючого - судді Ільченко Н.А.

при секретарі Довгань Ж.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами про надання споживчого кредиту та за зустрічним позовом ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2, до Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” про визнання недійсними договорів про надання споживчого кредиту, іпотечних договорів та договорів поруки ;

ВСТАНОВИВ :

В липні 2009 року Акціонерний комерційний інноваційний банк „УкрСиббанк”, назва якого була змінена на Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк”, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення в солідарному порядку заборгованості в сумі 683841,32 грн. за кредитним договором № 11149716000 від 27.04.2007 року та заборгованості в сумі 2800645,07 грн. за кредитним договором № 11149727000 від 27.04.2007 року, мотивуючи свої вимоги невиконанням відповідачами своїх зобовязань, що випливають з умов зазначених кредитних договорів.

В листопаді 2009 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду зустрічну позовну заяву до АКІБ „УкрСиббанк” про визнання недійсними кредитних договорів № 11149716000 від 27.04.2007 року і № 11149727000 від 27.04.2007 року, а також укладених в забезпечення виконання зобовязань за цими кредитними договорами іпотечного договору від 27.04.2007 року за р.№ 1673, іпотечного договору від 27.04.2007 року за р.№ 1672, договорів поруки № 112047 від 27.04.2007 року і № 112048 від 27.04.2007 року, вказуючи, що банк неправомірно видав йому кредити в іноземній валюті, тому згадані кредитні договори підлягають визнанню недійними, а отже укладені у якості забезпечення виконання зобовязань за цими кредитними договорами згадані іпотечний договір та договори поруки підлягають визнанню недійсними на підставі ч.2 ст.548 ЦК України.

В судовому засіданні представник ПАТ „УкрСиббанк” ОСОБА_3 підтримала позов банка і наполягала на задоволені позову в повному обсязі, а відповідач ОСОБА_1, його представник ОСОБА_4 і відповідача ОСОБА_2 не визнали позов банка та підтримала зустрічний позов.

Дослідивши матеріали справи і вислухавши пояснення сторін, суд доходить висновку, що позов ПАТ „УкрСиббанк” підлягає задоволенню в повному обсязі, а зустрічний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 1054 ЦК України встановлює, що за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з положеннями статей 530,612,625 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Судом установлено, що згідно з договорами про надання споживчих кредитів № 11149716000 та № 11149727000 від 27.04.2007 року АКІБ „УкрСиббанк”, назва якого змінена на ПАТ „УкрСиббанк”, надав ОСОБА_1 кредити в іноземній валюті відповідно в сумах 94983,00 дол.США, що в еквіваленті по курсом НБУ на день укладення договору складало 479664,15 грн., та 365017,00 дол.США, що в еквіваленті по курсу НБУ на день укладення договору складало 1843335,85 грн., під 13,0 % річних протягом перших 30-ти календарних днів, з переглядом процентної ставки протягом дії договору, з кінцевим строком повернення кредитів та усіх нарахувань за ними 27.04.2016 року, з погашенням кредитів та сплатою процентів за користування кредитними коштами і комісій щомісячними ануїтентними платежами у розмірі у встановлені договорами терміни.

Позивач повністю та в строки виконав свої зобовязання за цими кредитними договорами щодо видачі ОСОБА_1 кредитних коштів.

Згідно п.2.1. вказаних кредитних договорів (в редакції від 13.05.2008 року) в забезпечення виконання зобовязань за кредитними договорами, 27.04.2007 року між позивачем і ОСОБА_1 було укладено два договори іпотеки за р.№ 1672 та за р.№ 1673, відповідно до яких ОСОБА_1 передав в іпотеку наступне майно :

- 7-кімнатну квартиру під № 3, загальною площею 153,8 кв.м., у АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності ;

- 2-кімнатну квартиру під № 10, загальною площею 23,7 кв.м., у АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності ;

- 1-кімнатну квартиру під № 1, загальною площею 40,1 кв.м., у АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Однак ОСОБА_1 встановлені кредитними договорами терміни повернення наданих йому кредитів (основних сум) та терміни сплати відсотків за кредити не дотримуються.

Згідно з розділом 12 укладених між банком і ОСОБА_1 кредитних договорів, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобовязань за цим договором, банк має право визначити термін дострокового повернення кредиту та усіх нарахувань за кредитом таким, що настав. При цьому кредит вважається обовязковим до повернення з моменту отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. У цьому випадку позичальник зобовязується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений заново термін у повному обсязі, а саме протягом 32 календарних днів, рахуючи з дати одержання позичальником повідомлення (вимоги) банку. Терміни дострокового погашення кредиту та сплати плати за кредит вважаються такими, що настали, а кредит і плата за кредит обовязковими до повернення в повному обсязі з 41 календарного дня, рахуючи з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) банку про дострокове повернення кредиту та плати за кредит.

Надані ОСОБА_1 кредити також забезпечені порукою ОСОБА_2, про що 27.04.2007 року між позивачем і ОСОБА_2 укладено договори поруки № 112047 та № 112048.

У відповідності до п.п.1.3., 1.4. цих договорів поруки, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник (позичальник), по всім зобовязанням останнього за кредитним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та штрафних санкцій, передбачених умовами кредитного договору. Відповідальність поручителя і боржника (позичальника) є солідарною.

Відповідно до п.2.2. цих договорів поруки у випадку невиконання позичальником своїх зобовязань за кредитним договором, кредитор має право предявити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обовязковими до виконання поручителем на 10-й робочий день з дати відправлення йому такої вимоги.

24.02.2009 року позивачем рекомендованою кореспонденцією за останнім відомим місцем проживання ОСОБА_1 направлено письмову вимогу про дострокове повернення кредитів, нарахованих процентів та комісій у повному обсязі. Крім того, ОСОБА_1 особисто вручено зазначено вимогу 05.03.2009 року. Таким чином, повий термін погашення кредиту вже настав.

Аналогічне повідомлення 24.02.2009 року позивачем направлено ОСОБА_2, яке також отримане нею особисто 05.03.2009 року.

Проте відповідачі дотепер не виконали цю вимогу банку.

Станом на 09.07.2009 року загальний розмір заборгованості відповідачів перед позивачем за кредитними договорами № 11149716000 від 27.04.2007 року та № 11149727000 від 27.04.2007 року склала 457011,49 дол.США, що в еквіваленті по курсу НБУ на цю дату (за 1дол.США 7,6245грн.) становить 3484486,39 грн., з яких :

1. 89689,99 дол.США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 09.07.2009 р. становить 683841,32 грн., - заборгованість по кредитному договору № 11149716000 від 27.04.2007 року, що складається з : заборгованості за основним боргом та простроченим кредитом 83987,55 дол.США, що еквіваленті по курсу НБУ становить 640363,07 грн. ; заборгованість по строковим і простроченим процентам за користування кредитом 5364,15 дол.США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 40898,96 грн. ; сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 139,68 дол.США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 1064,99 грн. ; сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом 198,1 дол.США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 1514,30 грн. ;

2. 367321,80 дол США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 09.07.2009 р. становить 2800645,07 грн., - заборгованість по кредитному договору № 11149727000 від 27.04.2007 року, що складається з : заборгованості за основним боргом та простроченим кредитом 332801,47 дол.США, що еквіваленті по курсу НБУ становить 2537444,81 грн. ; заборгованість по строковим і простроченим процентам за користування кредитом 30635,05 дол.США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 233576,94 грн. ; сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 1750,90 дол.США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 13349,74 грн. ; сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом 2134,38 дол.США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 16273,58 грн.

Вирішуючи зустрічний позов ОСОБА_1, суд виходить з наступного.

Банківською ліцензією № 75 від 24.12.2001 року, дозволом № 75-2 від 24.12.2001

року та дозволом № 75-3 від 21.09.2009 року АКІБ „УкрСиббанк” (ПАТ „УкрСиббанк”) надане право здійснювати банківські операції, визначені пунктами частиною 1 та п.п.5-11 ч.2 ст.47 Закону України „Про банки і банківську діяльність”. Згідно з додатком до дозволу № 75-2 від 19.11.2002 року та додатку № 75-3 від 21.09.2009 року банк має право здійснювати операції з валютними цінностями, зокрема, вести рахунки клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюти, вести кореспондентські рахунки банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті, залучати та розміщувати іноземну валюту на валютному ринку України.

Згідно ч.ч.1,2,4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрі України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.1993р. № 15-93 Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим декретом ; генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового звязку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання ; індивідуальні ліцензії видають резидентам і нерезидентам та здійснення разовою валютної операції не період, необхідний для здійснення такої операції.

Відповідно до а.2 ст.6 згаданого Декрету уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію Національного банку України, від свого імені купують і продають іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів і нерезидентів, мають право від свого імені і за свій рахунок купувати іноземну валюту готівкою у фізичних осіб резидентів і нерезидентів, а також продавати її фізичним особам резидентам.

З урахуванням викладеного, а також на підставі Дозволу на здійснення банківських та інших операцій, ПАТ „УкрСиббанк” (колишня назва АКІБ „УкрСиббанк”) має право здійснювати торгівлю іноземною валютою виключно у випадках і в порядку, передбачених Положенням про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженим постановою Правління НБУ від 10.08.2005р. № 281.

Крім того, матеріалами справи підтверджено волевиявлення сторін спірних кредитних договорів на отримання кредиту в іноземній валюті, кредити були надані позичальнику ОСОБА_1 за його клопотанням про надання кредиту в іноземній валюті, факт одержання позичальником від банка кредитів в іноземній валюті не заперечується та підтверджується дослідженими судом доказами.

Частина 1 ст.1056-1 ЦК України встановлює, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст.49 Закону України „Про банки та банківську діяльність” банк не може надавати кредити під процент, ставка якого є нижчою від процентної ставки за кредитами, які бере сам банк, і процентної ставки, що виплачується ним по депозитах. Виняток можна робити лише у разі, якщо при здійсненні такої операції банк не матиме збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, при укладені спірних кредитних договір позичальнику ОСОБА_1 були відомі всі умови договору та не існувало ніяких інших умов, які б примусили його прийняти ці умови на вкрай невигідних для себе умовах.

Діючим законодавством не передбачений стабільний курс долара США до національної валюти України гривні.

Відповідно до ст.36 Закону України „Про Національний Банк України” офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним Банком.

Згідно з ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання та валютного контролю” валютні курси встановлюються Національним Банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цим, Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого Правлінням Національного Банку України № 496 від 12.11.2003р., визначається, що офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформацій про котирування іноземних валют станом на останню дату. З наведеного можливо зробити висновок, що стабільність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

Таким чином, при укладені оскаржуваних кредитних договорів в іноземній валюті (доларах США) та беручи на себе певні обовязки щодо погашення цих кредитів саме в доларах США, ОСОБА_1 повинен був усвідомлювати, що курс національної валюти України до долара США не є незмінним, та те, що зміна цього курсу можливо настане, а тому повинен був передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за цими договорами.

Також неспроможні твердження ОСОБА_1 щодо неправильно складених банком розрахунків по кредитах, скільки п.1.6 кредитних договорів встановлено, що сторони погодили наступну черговість погашення заборгованості позичальника за договором : 1) заборгованість за простроченими процентами (якщо буде мати місце прострочення) ; 2) строкова заборгованість за нарахованими до сплати процентами за кредитом ; 3) прострочена заборгованість за сумою основного боргу (якщо буде мати місце прострочення) ; 4) строкова сума основного боргу ; 5) сплата пені та штрафних санкцій за договором.

У випадку перерахування коштів на погашення кредиту та/або процентів з порушенням вищевказаної черговості з вини позичальника, банк вправі самостійно перерозподілити кошти позичальника, що надійшли відповідно до черговості, викладеної в цьому пункті Договору, шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок.

Пунктом 9.2 договорів встановлено, що підписанням даних договорів позичальник підтверджує, що він повністю розуміє всі умови цього договору, свої права та обовязки і погоджується з ними.

Таким чином, погашення тіла кредитів, тобто основного боргу, можливе лише після погашення простроченої заборгованості по процентах, якщо така має місце, та строкової заборгованості по процентах. Тому кошти, які були сплачені ОСОБА_1 як тіло кредитів, були розподілені банком відповідно до вимог 1.6 кредитних договорів.

Крім того, суд вважає безпідставними твердження ОСОБА_1 стосовно того, що в порушення умов кредитних договорів та ст.1056-1 ЦК України банком неправомірно в односторонньому порядку було збільшено розмір процентних ставок.

Так, пунктами 10.2. кредитних договорів встановлено, що банк може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі настання певних обставин, перелічених в цьому пункті. Однією з таких обставин ж порушення позичальником кредитної дисципліни, тобто неналежне виконання умов договору. Збільшення розміру процентної ставки здійснюється в наступному порядку : банк не пізніше ніж за 14 календарних днів до дня зміни розміру процентної ставки в сторону збільшення повідомляє позичальника про встановлення нової процентної ставки із зазначення її розміру та дати початку дії такої ставки шляхом направлення поштою відповідного рекомендованого листа за адресою позичальника. Такий новий розмір процентної ставки за договором почитає застосовуватись з дати, що буде вказана в повідомленні банку до позичальника без укладення сторонами відповідної угоди про внесення змін до договору. У разі незгоди із встановлюваним згідно умов цього пункту договору новим розміром процентної ставки, позичальник у строк не пізніше ніж за 7 календарних днів до дати початку дії нової ставки, вказаної в повідомленні банку, зобовязується надати на зазначену у договорі адресу банку письмове повідомлення (відповідь) про свою незгоду із такою новою ставкою. Сторони погодили, що факт неподання позичальником на зазначену у договорі адресу банку у строк не пізніше ніж за 7 календарних днів до дати початку дії нової процентної ставки письмового повідомлення (відповіді) позичальника про його незгоду із такою новою ставкою. Вважається згодою позичальника на встановлення банком такого нового розміру процентної ставки з дати, що зазначена у повідомленні банку.

На підставі викладеного, у звязку з порушенням ОСОБА_1 умов кредитних договорів, тобто несплатою ним чергових ануїтентних платежів, банком 19.02.2008 року за № 78872, 78873 на Аресу ОСОБА_1 були направлені рекомендованою кореспонденцією письмові повідомлення про встановлення нових процентних ставок по двом кредитним договорам, що підтверджується наданим банком суду реєстром рекомендованих відправлень з відміткою поштового відділення. У звязку з тим, що протягом встановленого договорами строку, тобто 7 календарних днів, на адресу банку від позичальника ОСОБА_1 не надійшло відповіді про його незгоду з новими процентними ставками, банком відповідно до вимог договорів було збільшено процентні ставки з 27.03.2008 року, тобто до внесення відповідних доповнень до Цивільного кодексу України .

Таким чином, оскільки підстав для визнання недійсними укладених між банком і ОСОБА_1 кредитних договорів немає, то відповідно і немає підстав для визнання недійсними укладених в забезпечення виконання зобовязань по цим кредитним договорам іпотечних договорів та договорів поруки.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ „УкрСиббанк” та враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 є інвалідом другої групи, суд стягує з ОСОБА_2 понесені банком і документально підтверджені судові витрати, повязані зі сплатою судового збору в сумі 1700,00 грн. і оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30,00 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.526,527,530,553-554,611,612,623-625,1048-1050,1054 ЦК України, ст.ст.10,11,60,88,209,212,214-215 ЦПК України, суд , -

ВИРІШИВ :

Задовольнити позов Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк”, а у задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” (пр.Московський, 60, м.Харків, 61050, кореспондентський рахунок 32009100100 в УНБУ в Харківській області, МФО 351005, код за ЄДРПОУ 09807750) :

1) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11149716000 від 27 квітня 2007 року в сумі 683841 (шістсот вісімдесят три тисячі вісімсот сорок одна) грн. 32 коп. ;

2) і заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11149727000 від 27 квітня 2007 року в сумі 2800645 (два мільйони вісімсот тисяч шістсот сорок пять) грн. 07 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” судові витрати в сумі 1730 (одна тисяча сімсот тридцять) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м.Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Н.А.Ільченко