Ухвала суду № 110433516, 05.04.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

О К Р Е М А У Х В А Л А

05 квітня 2023 року № 320/1588/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Нестеренко В.О. розглянувши у м. Києві заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності вчинених суб`єктом владних повноважень у порядку статті 383 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради про визнання наказу протиправним та зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Білоцерківського міського голови від 01.10.2020 №424-К «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновити на роботі на посаду начальника управління самоврядного контролю Білоцерківської міської ради в Білоцерківській міській раді з 02.10.2020;

- стягнути з Білоцерківської міської ради середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.10.2020 до дня поновлення на роботі;

- стягнути з Білоцерківської міської ради компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати;

- стягнути з Білоцерківської міської ради завдану моральну шкоду у розмірі 100 тис. грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 скасовано.

Позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано розпорядження Білоцерківського міського голови від 01 жовтня 2020 року №424-К «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління самоврядного контролю Білоцерківської міської ради з 02 жовтня 2020 року.

Стягнуто з Білоцерківської міської ради (ЄДРПОУ 26376300, 09117, м.Біла Церква, вул. Я.Мудрого, 15) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02 жовтня 2020 року по 02 лютого 2022 року в розмірі 196468 (сто дев`яносто шість тисяч чотириста шістдесят вісім) грн 14 коп. з урахуванням податків та зборів.

Допущено постанову до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління самоврядного контролю Білоцерківської міської ради та стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць.

У решті позову відмовлено.

Стягнуто з Білоцерківської міської ради на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в розмірі 15898 (п`ятнадцять тисяч вісімсот дев`яносто вісім) грн 20 коп.

08.02.2022 Шостим апеляційним адміністративним судом у справі видано виконавчі листи.

06.02.2023 позивач звернувся до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності вчинених суб`єктом владних повноважень у порядку статті 383 КАС України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 призначено судове засідання для розгляду вказаної заяви.

У судовому засіданні заявник підтримав заяву з мотивів, викладених у ній. Представник відповідача проти задоволення заяви заперечив.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання судового рішення, суд зазначає таке.

03.02.2022 заявник звернувся до Відповідача з метою добровільного виконання постанови суду.

09.02.2022 заявник повторно звернувся до Відповідача із заявою про виконання рішення суду.

Виконавчі листи Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022 та від 26.04.2022 надіслані до керівника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, до керівника Білоцерківського управління державної казначейської служби України Київської області та до керівника Державної казначейської служби України.

Станом на дату постановлення даної ухвали рішення суду від 02.02.2022 відповідачем у добровільному порядку не виконано.

За правилами статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: "Сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи".

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною шостою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Частиною першою статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Таким чином, окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.

Суд встановив, що відповідачем вчинено протиправні дії щодо неналежного виконання рішення суду від 02.02.2022 у справі №320/1588/21, а тому, у суду є підстави для прийняття окремої ухвали для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Відповідно до статті 1291 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з частинами другою, четвертою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, що установлено законом.

Зазначене вказує на неналежне і безвідповідальне виконання службовими і посадовими особами відповідача своїх обов`язків та порушення вищенаведених норм законодавства.

Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, суд дійшов висновку про порушення з боку відповідача норм чинного законодавства при виконанні рішення від 02.02.2022 у справі №320/1588/21, а тому у даному випадку наявні усі правові підстави для застосування заходів судового контролю у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 383 КАС України, суд

у х в а л и в:

Заяву про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень на виконання судового рішення у справі №320/1588/21 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Білоцерківської міської ради Київської області щодо невиконання постанов Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 по справі №320/1588/21 та Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2022 по справі №320/1588/21.

Зобов`язати Білоцерківську міську раду Київської області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення.

Установити Білоцерківській міській раді Київської області тридцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Я.В. Горобцова