Рішення № 110433514, 24.04.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2023 року № 320/173/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) у м. Києві адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінтлото» до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Поінтлото» з позовом до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Про проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ПОІНТЛОТО від 08.09.2022 № 330;

- визнати протиправним дії членів Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей з проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ПОІНТЛОТО з 12.09.2022. по 13.09.2022 включно, та зі складання акту за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор за № 00003/2022 від 13 вересня 2022 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Про результати проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ПОІНТЛОТО від 20.09.2022 за № 346.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що дії відповідача щодо прийняття рішення про проведення позапланової перевірки ТОВ «Поінтлото» від 08.09.2022 № 330, дії з проведення позапланової перевірки з 12.09.2022 по 13.09.2022, дії зі складання акту за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор від 13.09.2022 та прийняте рішення «Про результати проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінтлото» від 20.09.2022 за № 346, є протиправними та такими, що прийняті/вчинені всупереч нормам чинного законодавства України, у зв`язку із тим, що відповідач у рішенні від 08.09.2022 № 330 про проведення позапланової перевірки ТОВ «Поінтлото» посилається на положення абз. 2 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 303 від 13.03.2022 та наявність пункту 3 Розділу Протоколу № 108 засідання Кабінету міністрів України від 05.08.2022, проте таке рішення Кабінету Міністрів України щодо надання дозволу та/або відновлення державного нагляду (контролю) в сфері регулювання азартних ігор та лотерей та/або рішення щодо проведення перевірок щодо окремих суб`єктів господарювання в даній сфері відсутнє у відкритому доступі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, а відтак, розгляд справи здійснено судом на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей № 330 від 08.09.2021, відповідно до пункту 21 частини першої статті 8, частин першої та другої статті 9, підпункту 1 частини третьої, частин шостої та сьомої статті 10 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», статей 2, 6, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», абзацу тридцять першого підпункту 1 пункту 4, підпункту з пункту 4 Положення про Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 891, абзацу другого пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» (зі змінами), пункту 3 розділу 6 протоколу засідання Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2022 року (витяг з протоколу № 108), на підставі електронних звернень ОСОБА_1 про порушення законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор від 03.08.2022 (вх. № П-184 від 03.08.2022) та від 12.08.2022 (вх. № П-194 від 12.08,2022), Комісія вирішила провести позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінтлото» (ЄДРПОУ 44147516), що здійснює діяльність з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет, на підставі ліцензії, виданої відповідно до рішення КРАІЛ від 27.10.2021 № 683, тривалістю 2 робочі дні у період з 12.09.2022 по 13.09.2022, щодо дотримання вимог законодавства у сфері організації проведення азартних ігор.

13 вересня 2022 року Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей у зв`язку із проведенням позапланової перевірки (з 12.09.2022 по 13.09.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінтлото» на підставі рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 08.09.2022 № 330 було складено акт за № 00003/2022 від 13 вересня 2022 року .

За результатами проведеної позапланової перевірки та складеного акта перевірки, відповідачем було прийнято рішення «Про результати проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінтлото» від 20.09.2022 № 346, в якому Комісія вирішила взяти до відома інформацію про результати проведеної позапланової перевірки та врахувати у подальшій діяльності встановлені факти порушень; забезпечити здійснення обліку фактів порушення вимог законодавства для подальшого надання пропозицій щодо анулювання ліцензій, з підстав, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 51 Закону; забезпечити інформування організатора азартних ігор про необхідність вжиття заходів щодо недопущення в подальшому порушень, які були виявлені під час позапланової перевірки; поінформувати скаржника про те, що його звернення стали підставою для проведення позапланової перевірки.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Поінтлото» вважає, що дії відповідача щодо прийняття рішення про проведення позапланової перевірки, дії зі складання акта за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) та прийняте рішення про результати проведення позапланової перевірки є протиправними та такими, що прийняті/вчинені всупереч нормам чинного законодавства України в частині обмеження проведення перевірок суб`єктів господарювання під час воєнного стану, що і зумовило позивача на звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та v спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні визначені у Законі України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».

За положеннями ст. 9 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», державний нагляд (контроль) за ринком азартних ігор здійснюється шляхом: 1) контролю наявності передбачених законом ліцензій; 2) перевірки додержання організатором азартних ігор ліцензійних умов; 3) контролю за додержанням організаторами азартних ігор вимог законодавства, стандартів та нормативно-правових актів у сфері організації та проведення азартних ігор; 4) моніторингу діяльності організаторів азартних ігор з використанням Державної системи онлайн-моніторингу.

Для здійснення державного нагляду (контролю) за ринком азартних ігор уповноважені посадові особи Уповноваженого органу мають право: 1) доступу в установленому законодавством порядку на територію і до приміщень організаторів азартних ігор, гральних закладів організаторів азартних ігор; 2) перевіряти дотримання організаторами азартних ігор вимог законодавства про азартні ігри на підставі та в порядку, визначених законодавством; 3) давати в межах своїх повноважень організаторам азартних ігор обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушень нормативно-правових актів; 4) застосовувати в установленому законодавством порядку до організаторів азартних ігор та інших осіб, які порушують законодавство у сфері організації та проведення азартних ігор, відповідні санкції; 5) безоплатно отримувати від організаторів азартних ігор необхідні для виконання завдань, покладених на Уповноважений орган цим Законом, інформацію, документи, пояснення та інші матеріали; 6) безоплатно отримувати від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування документи, матеріали, статистичну та іншу інформацію, необхідну для виконання функцій, покладених на Уповноважений орган; 7) отримувати від організаторів азартних ігор інформацію та документи, необхідні для розгляду звернень, що надходять до Уповноваженого органу від фізичних та юридичних осіб; 8) інші права, визначені законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3, 7 ст. 10 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», державний нагляд (контроль) за ринком азартних ігор здійснюється шляхом проведення планових, позапланових перевірок, фактичних перевірок (методом контрольних закупок) та моніторингу діяльності організаторів азартних ігор з використанням Державної системи онлайн-моніторингу.

Планові перевірки організаторів азартних ігор, їх відокремлених підрозділів проводяться не частіше ніж один раз на рік, але не рідше ніж один раз на три роки відповідно до планів, затверджених Уповноваженим органом.

Позапланові перевірки проводяться за рішенням Уповноваженого органу з питань, зазначених у таких рішеннях. Рішення про проведення позапланової перевірки приймається: 1) на підставі письмового чи електронного звернення про порушення законодавства, стандартів чи інших нормативних документів у сфері організації та проведення азартних ігор; 2) з метою перевірки виконання розпоряджень чи приписів про усунення раніше виявлених порушень; 3) у разі виявлення недостовірності даних, зазначених у документах обов`язкової звітності, поданих організатором азартних ігор, або у разі отримання таких даних через Державну систему онлайн-моніторингу; 4) з метою перевірки дотримання організатором азартних ігор вимог щодо підключення грального обладнання до Державної системи онлайн-моніторингу.

Державний нагляд (контроль) за ринком азартних ігор здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (надалі - Закон № 877-V), визначені правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до норм ст. 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону № 877-V, органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані повно, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом.

Отже, з наведеного слідує, що Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей є уповноваженим органом (центральний орган виконавчої влади), що реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні, яка за встановлених у законі випадках має право проводити, зокрема, позапланові перевірки.

Як встановлено судом, 08.09.2021 Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей відповідно до пункту 21 частини першої статті 8, частин першої та другої статті 9, підпункту 1 частини третьої, частин шостої та сьомої статті 10 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», статей 2, 6, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», абзацу тридцять першого підпункту 1 пункту 4, підпункту з пункту 4 Положення про Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 891, абзацу другого пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» (зі змінами), пункту 3 розділу 6 протоколу засідання Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2022 року (витяг з протоколу № 108), на підставі електронних звернень ОСОБА_1 про порушення законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор від 03.08.2022 (вх. № П-184 від 03.08.2022) та від 12.08.2022 (вх. № П-194 від 12.08,2022), прийнято рішення № 330 від 08.09.2021 про проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінтлото», що здійснює діяльність з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет, на підставі ліцензії, виданої відповідно до рішення КРАІЛ від 27.10.2021 № 683, тривалістю 2 робочі дні у період з 12.09.2022 по 13.09.2022, щодо дотримання вимог законодавства у сфері організації проведення азартних ігор.

Однією із підстав позову позивач вказує на те, що позапланове інспектування товариства було здійснено у порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303, якою припинено планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) і додержання ринкового нагляду на період воєнного стану в Україні.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».

27 серпня 2022 року Кабінет Міністрів України відповідно до постанови № 955 вніс зміни до постанова КМУ від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», відповідно до яких протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах, зокрема щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, а для центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується безпосередньо КМУ, - на підставі рішення КМУ: за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; з метою виконання міжнародних зобов`язань України.

Протягом періоду воєнного стану планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) (позапланові невиїзні перевірки) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, здійснюються за рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні на 30 діб.

Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ затверджено Указ Президента України від 17 травня 2022 року № 341 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.08.2022 № 2500-ІХ, за яким воєнний стан в Україні було продовжено з 05:30 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, - до 21 листопада 2022 року.

Отже, станом на час винесення відповідачем наказу про призначення позапланової перевірки та здійснення посадовими особами відповідача перевірки, в Україні було введено та діяв воєнний стан.

Таким чином, проведення позапланових перевірок відповідачем, який є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, можливе виключно у випадках наявності рішення Кабінету Міністрів України за умов, визначених положеннями п. 2 постанови від 13.03.2022 №303.

Відповідач у своєму рішенні від 08.09.2021 № 330 щодо проведення позапланової перевірки позивача, серед іншого, посилається на пункт 3 розділу 6 протоколу засідання Кабінету Міністрів України від 05.08.2022 (витяг з протоколу № 108).

Слід зазначити, що відповідно до положень ч. ч. 2 та 3 ст. 3 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України є колегіальним органом. Кабінет Міністрів України приймає рішення після обговорення питань на його засіданнях.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України (ч. 2 ст. 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»).

Акти Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України (ч. 3 ст. 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»).

Тож, рішення Кабінету Міністрів України можуть бути, виключно, або нормативного характеру або з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань. Приймаються такі рішення виключно у двох законодавчо визначених формах: постановах та розпорядженнях.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.

У випадках, передбачених законом, постанови Кабінету Міністрів України або їх окремі положення, що містять інформацію з обмеженим доступом, не підлягають опублікуванню і набирають чинності з моменту їх доведення в установленому порядку до виконавців, якщо цими постановами не встановлено пізніший термін набрання ними чинності.

За частиною 2 ст. 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», розпорядження Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо цими розпорядженнями не встановлено пізніший термін набрання ними чинності.

Як вбачається з положень ч. 5 ст. 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», офіційне опублікування постанов Кабінету Міністрів України здійснюється в газеті "Урядовий кур`єр" та Офіційному віснику України, а також в інших офіційних друкованих виданнях і друкованих засобах масової інформації, визначених законом. Крім того, акти Кабінету Міністрів України оприлюднюються шляхом їх розміщення на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України.

Позивач наголошує на тому, що відповідач у власному рішенні від 08.09.2021 № 330 про проведення позапланової перевірки посилався на положення абз. 2 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 303 від 13.03.2022 та наявність пункту 3 Розділу 6 протоколу № 108 засідання Кабінету Міністрів України від 05.08.2022, однак, за результатами пошуку оприлюднених рішень Кабінету Міністрів України на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України https://www.kmu.gov.ua/ за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 та окремо за 05 серпня 2022 року будь-яких рішень щодо погодження відновлення проведення планових та/або позапланових перевірок в сфері регулювання організації азартних ігор та/або лотерей, щодо надання дозволу на проведення планових та/або позапланових перевірок індивідуально відповідачеві, щодо проведення перевірок (планових та/або позапланових) окремих суб`єктів в сфері організації азартних ігор та/або лотерей не було опубліковано.

Жодних доказів на спростування даних тверджень матеріали справи не містять.

Суд звертає увагу на те, що процес доказування спрямований на з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів їх дослідження і оцінки.

Відповідно до вимог процесуального законодавства, обов`язок доказування покладається на сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Слід звернути увагу, що зазначене положення поширюється на доказування лише правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності), а не будь-яких обставин. Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Відтак, матеріально-правовий зміст обов`язку подавати докази полягає в тому, що, в випадку його невиконання суб`єктом доказування суд має право визнати факт, на який посилалась зацікавлена сторона, неіснуючим, чи навпаки, як це має місце при використанні презумпції, існуючим, якщо інше не доказано другою стороною.

Оскільки перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України, суд дійшов висновку, що невиконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки.

Беручи до уваги ту обставину, що відповідачем не надано постанови чи розпорядження Кабінету Міністрів України в частині надання дозволу на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) стосовно позивача, суд дійшов висновку, що позапланове інспектування позивача було здійснено з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303, що свідчить про протиправність рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 08.09.2022 № 330.

Щодо наявності підстав для скасування наказу на проведення перевірки то суд звертає увагу на те, що визначальною ознакою будь-якого індивідуального акта поряд з тим, що він стосується прав або інтересів визначеної в акті особи, є й те, що його дія вичерпується виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 Кодексу). Тобто те, що індивідуальний акт може бути вичерпаний виконанням, закладено законодавцем у саму його дефініцію, як одну з найістотніших ознак його правової природи.

Положення Кодексу адміністративного судочинства України не містять обмеження права особи на звернення до суду з вимогою про визнання протиправним і скасування такого, що вже реалізований, індивідуального акта, та не обмежує (звужує) повноважень суду щодо розгляду і вирішення адміністративної справи з огляду на таку ознаку.

Тобто, право на судовий захист пов`язане із самою протиправністю оскаржуваного рішення і не ставиться у залежність від наслідків його реалізації, а виконання адміністративного акта не може виправдовувати протиправності останнього.

На переконання суду повноцінний судовий розгляд і вирішення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування, в даному випадку рішення на проведення перевірки, дозволить найбільш чітко і правильно диференціювати можливі порушення за мірою їх впливу на кінцевий результат, відокремивши суттєві, тобто ті, що тягнуть обов`язкове скасування адміністративного акта, від незначних формальних, що не вплинули і не могли вплинути на результати перевірки.

Також при прийнятті рішення суд враховує й те, що відповідно до практики ЄСПЛ докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили. Така позиція відповідає доктрині під умовною назвою "плоди отруйного дерева", сформульованій Європейським судом з прав людини у справах "Гефген проти Німеччини", "Нечипорук і Йонкало проти України", "Яременко проти України", відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили. Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до "плодів отруєного дерева" є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом.

Враховуючи ту обставину, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення відповідача щодо проведення перевірки має юридичне значення «inter-partes», заявлено особою, прав та інтересів якої стосується, праву особи на пред`явлення таких позовних вимог кореспондує обов`язок суду розглянути справу по суті й ухвалити відповідне судове рішення, зважаючи на встановлені судом з наявних матеріалів справи обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Про проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ПОІНТЛОТО від 08.09.2022 № 330 є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Про результати проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ПОІНТЛОТО від 20.09.2022 за № 346, то з огляду на те, що суд дійшов висновку стосовно відсутності у відповідача визначених законодавством підстав для проведення перевірки позивача, враховуючи, що дана позовна вимога є похідною позовною вимогою, суд вважає, що задоволення первинної позовної вимоги є підставою для задоволення і похідної від неї вимоги.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дії членів Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей з проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ПОІНТЛОТО з 12.09.2022. по 13.09.2022 включно, та зі складання акту за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор за № 00003/2022 від 13 вересня 2022 року, то суд зазначає, що дії відповідача по проведенню перевірки та складання акта перевірки є визначеними законом повноваженнями відповідача, які не впливають на права позивача та не створюють для останнього жодних наслідків.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 по справі № 802/2236/17-а.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Тобто, обов`язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваних рішень.

Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були спростовані відповідачем.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є частково обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи часткове задоволення позову суд дійшов висновку, що стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 4962,00 грн. відповідно до платіжної інструкції № 222 від 22.12.2022.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Про проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ПОІНТЛОТО від 08.09.2022 № 330.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Про результати проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ПОІНТЛОТО від 20.09.2022 № 346.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінтлото» судовий збір у розмірі 4962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Поінтлото (ЄДРПОУ: 44147516, адреса: вул. Вільямса Академіка, буд. 6д, оф. 43, м. Київ, 03195)

Відповідач: Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (ЄДРПОУ: 43892728, адреса: вул. Бориса Грінченка, буд. 3, м. Київ, 01601)

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24.04.2023.

Суддя Панченко Н.Д.