Рішення № 11035330, 02.09.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.10 Справа № 6/204

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Геміні", м. Київ

до Фізична особипідприємця ОСОБА_1, м. Молодогвардійськ Луганської області

про стягнення 86 900 грн. 00 коп.

в присутності представників:

від позивача Карпов Д.О., дов. б/н від 01.06.10,

від відповідача не прибув

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем, ТОВ "Геміні", заявлені вимоги про:

Шстягнення з відповідача компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 86900,0 грн.

Шстягнути з відповідача на користь Державного бюджету України 10% штрафу від суми заявленої компенсації на підставі ч. 3 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Шзобов'язати відповідача опублікувати за свій власний рахунок в засобі масової інформації, газеті "Наша газета", судове рішення по цій справі.

Відповідач, підприємець ОСОБА_1, відзив на позовну заяву не надав, участь у судовому засіданні не взяв, тому суд, на підставі ст. 75 ГПК України. розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на факт розповсюдження відповідачем незаконним способом контрофактних примірників аудіовізуальних творів, що були відтворені на дисках формату DVD, на яких записані ці твори, з футлярами для дисків та кольоровою поліграфією до них. Цей факт був встановлений 13 березня 2010 року робітниками ВПМ ДПІ в м. Свердловськ УМП ДПА в Луганській області, які вилучили вказані диски з торгівельного лотку відповідача за адресою: Луганська обл., м. Суходольськ, вул. Комарова, 26, у реалізатора ОСОБА_3

Опис найменувань аудіовізуальних творів, записаних на вилучених DVD дисках зафіксовано протоколом огляду місця події, який складений того ж дня, 13.03.10. Диски не марковані контрольними марками, про що свідчить акт огляду аудіовізуальної продукції від 18.03.10.

Позивач стверджує, що серед аудіовізуальних творів, які містилися на спірних компакт-дисках, продаж яких здійснював відповідач, виключне майнове право на території України належить позивачу на такі:

1) "Аватар" права передані на підставі угоди б/н від 01.01.10 Про дистрибуцію та ліцензію (DVD та BD-ROM - прокатний та роздрібний продукт Фокс та ЕМ-ДЖІ-ЕМ) Україна з корпорацією "Двадцяте століття Фокс Хоум Ентертейнмент Лімітед",

2) "Воображариум доктора Парнаса" - права передані на підставі угоди б/н від 01.01.10 Про дистрибуцію та ліцензію (DVD та BD-ROM - прокатний та роздрібний продукт Фокс та ЕМ-ДЖІ-ЕМ) Україна з корпорацією "Двадцяте століття Фокс Хоум Ентертейнмент Лімітед".

Відповідно до вказаних договорів позивачу передані виключні авторські права на території України, включаючи право відтворення та розповсюдження вказаних творів на компакт-дисках формату DVD.

Посилаючись на норми Закону України "Про авторське право і суміжні права", ст. 426 ЦК України та ст. 3 Закону України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних", зазначаючи, що його авторські та суміжні права були порушені, тому, виходячи з положень ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" позивач просить стягнути з відповідача суму компенсації у розмірі 50 мінімальних заробітних плат, що дорівнює 86900,0 грн. за кожне порушення авторського права, оскільки відповідач здійснив розповсюдження 2-х примірників творів, права на які передані позивачу.

Такий розмір позивач обґрунтовує тим, що надання дозволів (ліцензій) на використання аудіовізуальних творів виробникам та розповсюджувачам цих творів є єдиним видом діяльності позивача, і порушення авторських прав відповідачем унеможливлює ведення підприємницької діяльності.

Крім того, вважає позивач, застосування мінімального розміру компенсації є неможливим, оскільки протиправні дії відповідача відбувалися з корисливою метою, з прямим умислом, постійно, тому застосування визначеного позивачем розміру компенсації буде превентивною функцією для відповідача та відновлювальною для позивача.

До того ж, пояснює позивач, відповідач порушив не лише авторські права позивача, а й здійснив інші порушення:

Шпіратство у сфері авторського права,

Шдії, пов'язані зі свідомим обходом технічних засобів захисту авторського права,

Шрозповсюдження об'єктів авторського права, з яких вилучено інформацію про управління правами.

У судовому засіданні представник позивача звернувся до суду з клопотанням про витребування у Краснодонського міськрайонного суду Луганської області (94400, Луганська обл, м. Краснодон, вул. Першоконна, 43) інформацію про результати розгляду справи за адміністративним протоколом № 799945 згідно з ч. 1 ст. 164-9 КпАП України, складеним відносно відповідача співпрацівниками СДСБЕЗ Краснодонського МВ УМВС України та направленим до суду 08.04.10 за вих.. № 56/3363.

Оцінивши матеріали справи, вислухавши доводи позивача та з урахуванням доказів, надісланих Краснодонським міськрайонним судом Луганської області, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи… мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Інтерес позивача у спірних правовідносинах полягає у стягненні з відповідача компенсації за порушення авторських прав у розмірі 86900,0 грн.

Судом встановлено, що відповідачем, підприємцем ОСОБА_1, здійснювалось розповсюдження незаконним способом контрофактних примірників аудіовізуальних творів, що були відтворені на дисках формату DVD, на яких записані ці твори, з футлярами для дисків та кольоровою поліграфією до них. Цей факт був встановлений 13 березня 2010 року робітниками ВПМ ДПІ в м. Свердловськ УМП ДПА в Луганській області, які вилучили вказані диски з торгівельного лотку відповідача за адресою: Луганська обл., м. Суходольськ, вул. Комарова, 26, у реалізатора ОСОБА_3

Опис найменувань аудіовізуальних творів, записаних на вилучених DVD дисках зафіксовано протоколом огляду місця події, який складений того ж дня, 13.03.10. Диски не марковані контрольними марками, про що свідчить акт огляду аудіовізуальної продукції від 18.03.10.

Серед аудіовізуальних творів, які містилися на спірних компакт-дисках, продаж яких здійснював відповідач, виключне майнове право на території України належить позивачу на такі:

1) "Аватар" права передані на підставі угоди б/н від 01.01.10 Про дистрибуцію та ліцензію (DVD та BD-ROM - прокатний та роздрібний продукт Фокс та ЕМ-ДЖІ-ЕМ) Україна з корпорацією "Двадцяте століття Фокс Хоум Ентертейнмент Лімітед",

2) "Воображариум доктора Парнаса" - права передані на підставі угоди б/н від 01.01.10 Про дистрибуцію та ліцензію (DVD та BD-ROM - прокатний та роздрібний продукт Фокс та ЕМ-ДЖІ-ЕМ) Україна з корпорацією "Двадцяте століття Фокс Хоум Ентертейнмент Лімітед".

Відповідно до вказаних договорів позивачу передані виключні авторські права на території України, включаючи право відтворення та розповсюдження вказаних творів на компакт-дисках формату DVD.

На вимогу господарського суду Луганської області Краснодонським міськрайонним судом Луганської області було надіслано адміністративну справу відносно ОСОБА_1, № 3-2189/2010, за наслідками якої була прийнята постанова від 16.04.10, якою встановлені вина відповідача та інші обставини, на які посилається позивач за цією справою, ТОВ "Геміні". Копії матеріалів адміністративної справи залучені до матеріалів цієї справи.

Вирішуючи цей спір, суд виходив з такого:

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до майнових прав автора чи іншої особи, яка має авторське право, належить виключне право на використання твору, включаючи і право на розповсюдження,

Згідно з п. 2 ст. 426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншої особи здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим кодексом та іншим законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних" правомірним використанням є розповсюдження на території України примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм та баз даних, а також їх прокат за умови їх маркування контрольними марками, які згідно зі ст. 2 вказаного Закону є спеціальним знаком, що засвідчує дотримання авторських і (або) суміжних прав і надає право на розповсюдження об'єктів авторського права.

Судом встановлено, що відповідач здійснював розповсюдження примірників компакт-дисків формату DVD, що містять перелічені вище аудіовізуальні твори, без згоди право володаря та без сплати автору чи правоволодарю винагороди за використання вказаних творів.

Факт неправомірного розповсюдження компакт-дисків доведений постановою Краснодонського міськрайонного суду Луганської області.

Відповідно до ст. 15 Закону України “Про авторське право і суміжні права”(далі -Закон) до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виклю чне право на використання твору та виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом (ч. 2 ст. 15 Закону).

Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороня ти, крім іншого, розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору (пункт 8 ч. З ст. 15 Закону).

У відповідності до ч. 1 ст. 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.Передача права на використання твору іншим особам може здійснюватися на основі авторського договору про передачу виключного права на використання твору або на основі авторського договору про передачу невиключного права на використання твору (ч. 2 ст. 32 Закону).

За авторським договором про передачу виключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має виключне авторське право) передає право використо вувати твір певним способом і у встановлених межах тільки одній особі, якій ці права передаються, і надає цій особі право дозволяти або забороняти подібне використання твору іншим особам. При цьому за особою, яка передає виключне право на використання твору, залишається право на використання цього твору лише в частині прав, що не переда ються (частина 3).

Згідно вимог ч. З ст. 426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного викорис тання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншими законом.

Статтею 445 ЦК України передбачено право автора на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

З наявного в матеріалах справи ланцюжку договорів вбачається перехід виключних авторських прав на спірні твори до позивача, а, отже, саме позивач є єдиною особою на території України, яка має право давати дозвіл на розповсюдженні цих творів, які зазначені в позові, та, відповідно, на отримання плати за це.

В порушення вимог Закону відповідач без отримання належного дозволу та без спла ти позивачу винагороди здійснював неправомірне розповсюдження примірників компакт-дисків формату DVD, що містять твори, на які позивачу передані виключні авторські права.

Відповідно до п. г) ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право та суміжні права" при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Відповідно до п. г) ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторське право та суміжні права" суд має право постановити рішення про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Виходячи з розміру компенсації за порушення авторських прав встановленого статтею 52 Закону України "Про авторське право та суміжні права" - від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, позивач вважає, що розмір компенсації за порушення його прав складає 50 мінімальних заробітних плат, що дорівнює 86900,0 грн. за кожне порушення авторського права, оскільки відповідач здійснив розповсюдження 2-х примірників творів, права на які передані позивачу.

Суд вважає, що позивачем визначений завищений розмір компенсації, що має бути сплачений відповідачем (50 мінімальних заробітних плат), який не доведений суду, згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

З оглядом на це, враховуючи факт порушення відповідачем законодавства про авторське право, підтвердження це позивачем і не спростування відповідачем, з останнього на користь позивача має бути стягнутими :

- компенсація за порушення авторського права в сумі 17 380 грн. 00 коп., виходячи з 10 мінімальних заробітних плат і кількості творів, що розповсюджувались відповідачем з порушенням авторського права.

Статтею 52 Закону України "Про авторське право та суміжні права" надано право суб'єкту авторського права, чиї права порушені, звертатися до суду з вимогами про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення, вимагати, в т.ч. у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень.

На підставі вказаних норм вимога позивача про зобов'язання відповідача опублікувати за власний рахунок в газеті "Наша газета" судове рішення є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення штрафу у розмірі 10%.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України "Про авторське право та суміжні права" суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.

Таким чином, законодавець надав суду право стягувати з порушників авторських прав на користь державного бюджету штрафних санкцій у розмірі, встановленому законом.

За таких обставин стягнення штрафу у розмірі 10% від суми заявленої компенсації до державного бюджету не є власне позовною вимогою, а є правом суду.

Разом з тим, з урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача штраф у розмірі 10% від присудженої на користь позивача суми до державного бюджету України 1738,0 грн.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково з покладенням судових витрат на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1, на користь позивача, ТОВ "Геміні", 03118, м. Київ, вул. Кустанайська, 1, код 31862302, компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 17 380,0 грн.

3. Стягнути з відповідача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1, на користь державного бюджету України штраф у розмірі 1738,0 грн.

4. Зобов'язати відповідача, фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1, опублікувати за свій власний рахунок в засобі масової інформації, газеті "Наша газета", судове рішення по цій справі.

5. Стягнути з відповідача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1, на користь державного бюджету України державне мито у розмірі 173,80 грн. за майновою вимогою, 85,0 грн. за немайновою вимогою, загалом 258,80 грн., крім того, інформаційно-технічні витрати 47,20 грн.

6. В решті позову відмовити.

Накази видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 06.09.10.

Суддя А.Г.Ворожцов

Помічник суддіС. А. Кулешова