Рішення № 11034083, 27.08.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.08.10р.Справа № 21/198-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄТК Україна", м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнометиз", м. Дніпропетровськ

про стягнення 5 242,32 грн. за договором поставки

Суддя Назаренко Н.Г.

Представники:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом в якому (з врахуванням перерахунку штрафних санкцій) просить стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу у розмірі 3353,50 грн., 3% річних у розмірі 50,16 грн., пеню -1220,64 грн., інфляційні втрати –164,32 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до умов договору поставки № 27/10 від 27.10.2009р., укладеного між сторонами, продукція відповідачем в повному обсязі поставлена не була, оплачені грошові кошти не повернуто.

Позивач не забезпечив у судове засідання явку свого повноважногопредставника. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідач не використав надане йому законом право на участь свого представника в судовому засіданні, відзив на позов та витребувані судом докази не надав, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками „адресат вибув”, „адресат відсутній”, зокрема, “за зазначеною адресою не проживає” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»(пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз’яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄТК Україна» (далі –позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртехнометиз»(далі –відповідач, постачальник), укладено договір поставки № 27/10 (далі –договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах, передбачених цим договором продукцію у кількості, асортименті та в строки, передбаченим додатками (специфікаціями), що є невід’ємною частиною цього договору. Додатки узгоджуються, підписуються та скріплюються печатками сторін.

Відповідно до п. 2.1 договору ціни на поставлену продукцію встановлюються додатками, які підписуються сторонами та є невід’ємними частинами договору.

Строк поставки продукції та її кількість обумовлено сторонами в додатках до цього договору (п. п. 3.2, 4.1 договору).

Згідно специфікації № 1 від 27.10.2010р. до договору продавець зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію, а саме труби є/св. д. 530х10мм у кількості 22, 00 т. на загальну суму 209000, 09 грн., строк поставки: 5 –7 банківських днів з моменту оплати, на умовах 100% передплати.

Покупець здійснює оплату за цим договором у вигляді 100% попередньої оплати конкретної партії продукції, що постачається, передбаченої у додатках (специфікаціях) до цього договору (п. 5.1 договору). Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника (п. 5.2 договору).

На виконання умов договору 10 листопада 2009 року позивачем було здійснено передоплату за продукцію у розмірі 209000,09 грн., що підтверджується банківськими виписками, наданими позивачем (а.с.45-47).

Відповідач свої зобов'язання по договору виконав частково, поставивши позивачу продукцію на загальну суму 205646, 59 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- № РН –0000143 від 16 листопада 2009 року на суму 39235, 02 грн.

- № РН –0000143 від 24 листопада 2009 року на суму 166411, 57 грн.

У зв'язку з тим, що відповідач товар в повному обсязі не поставив, грошові кошти не повернув та утримує їх без достатньої правової підстави, позивач був змушений звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 193ГК України передбачено, що суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов’язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

З огляду на умови Договору з урахуванням специфікації № 1 до Договору строк поставки товару, є таким, що настав.

Доказів поставки товару в повному обсязі, передбаченого специфікацією № 1, на суму отриманих від позивача грошових коштів відповідач не надав, доводи позивача не спростував.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави (глава 83 "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави") застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов’язанні.

Станом на дату розгляду справи доказів повернення грошових коштів позивачу у сумі 3353, 41 грн. відповідач не надав.

Враховуючи наведене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача боргу у сумі 3353, 41 грн. заявлені правомірно, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно з п. 7.1 договору, у випадку якщо будуть мати місце затримки в поставці товару проти строків, встановлених п. 3.2 договору, постачальник виплачує покупцю пеню в розмірі 0,2 % від вартості не поставленого в строк товару за кожен день прострочення.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час и користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочення платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний (якщо він встановлений).

З огляду на викладене, враховуючи встановлення Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені (розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), за прострочення платежу за договором може бути стягнута лише сума неустойки, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Перевіривши розрахунки Позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", судом встановлено, що пеня нарахована невірно, розмір пені за період з 01 грудня 2009 року по 31 травня 2010 року становить 342, 79 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.           

Перевіривши розрахунки Позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", судом встановлено, що інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції за період грудень 2009р. –травень 2010р. включно нараховані позивачем невірно і становлять 156,31 грн.

В частині стягнення інфляційних витрат в сумі 8,01грн. слід відмовити.

Сума 3% річних за період з 01 грудня 2009 року по 31 травня 2010 року, нарахована позивачем вірно і складає 50,16 грн.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково в сумі 3353,41грн. основного боргу, 342, 79 грн. - пені, 156,31 грн. - інфляційних втрат, 50,16 грн. - 3%річних.

У стягненні 877,85грн. пені та 8,01 грн. – 3% річних слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехнометиз»(49000, м. Дніпропетровськ, вулиця Казакова, будинок 4а, квартира 100, код ЄДРПОУ 34735568, р/р 2600901310781 в АО «ОТП Банк», м. Київ, МФО 300528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄТК Україна»(83015, м. Донецьк, проспект Мира, 15, код ЄДРПОУ 34828710, р/р 2600600281300 в ЦО ПАО «Донгорбанк», МФО 334970) основний борг у сумі 3353 (три тисячі триста п’ятдесят три) грн. 41 коп., пеню - 342 (триста сорок дві) грн. 79 коп., 3% річних - 50 (п’ятдесят) грн. 16 коп., інфляційних - 156 (сто п’ятдесят шість) грн. 31 коп., витрати на оплату державного мита - 82 (вісімдесят дві) грн. 16 коп., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу - 191 (сто дев’яносто одну) грн. 16 коп.

В частині стягнення 885,86 грн. пені та 8,01грн. інфляційних втрат відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Г. Назаренко

Рішення підписано - 27.08.10р.