Рішення № 11033854, 20.08.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.08.10р.Справа № 1/212-10

За позовомДочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

доВідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 3 355 411 грн. 36 коп.

Суддя Рудь І. А.

Представники:

від відповідача: Вагнер Д.В., дов. № 1 від 05.01.10р.;

від позивача: Лихина М.М., дов. №1-Д від 04.01.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз" заборгованість у сумі 2 273 277 грн.73 коп., інфляційні втрати - 306 090 грн. 48 коп., 3% річних - 95 712 грн. 75 коп., пеню - 530 441 грн.57 коп., 7% штрафу- 442 724 грн.06 коп., у загальній сумі 3 648 246 грн. 59 коп., за Договором на транспортування природного газу для потреб населення №117Н-571 від 18.12.2007р.

Після остаточного уточнення позовних вимог, у зв'язку із частковою сплатою відповідачем суми заборгованості після звернення позивача із даним позовом до суду та перерахунком штрафних санкцій, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість у сумі 2 012 135 грн. 48 коп., інфляційні втрати - 306 090 грн. 48 коп., 3% річних - 111 584 грн. 54 коп., пеню - 482 876 грн. 80 коп., 7% штрафу - 442 724 грн.06 коп., у загальній сумі 3 355 411 грн. 36 коп.

Відповідач позовні вимоги не визнає. У відзиві на позов з доповненнями до нього зазначає, що підприємство відповідача знаходиться у важкому фінансовому стані, викликаному тривалою кризою неплатежів у паливно-енергетичному комплексі, оскільки основною категорією споживачів природного газу за даним договором є населення, рівень оплат якого дуже незадовільний. Оскільки газ транспортувався підприємством виключно для забезпечення потреб населення, просить зменшити розмір пені який підлягає стягненню.

В порядку ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

          18.12.07р. між позивачем та відповідачем укладений договір на транспортування природного газу №117Н-571 (надалі –Договір) зі строком дії до 31.12.08р. –в частині надання послуг по транспортуванню газу, та до 31.01.09р. в частині проведення розрахунків за послуги, за яким позивач зобов'язався здійснити транспортування природного газу від пунктів прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення –газорозподільних станцій у обсягах, визначених пп. 2.1–2.2 Договору, а відповідач зобов'язався оплатити послуги по транспортуванню газу (пункти 1.1 та 2.1 Договору).

Додатковою угодою № 2 від 24.11.08р. сторони пролонгували дію вказаного Договору в частині надання послуг по транспортуванню газу до 31.12.09р., а в частині проведення розрахунків –до повного їх здійснення.

Згідно п. 5.1 вказаного Договору, тариф на транспортування 1000 м3 газу по магістральних трубопроводах позивача встановлений в розмірі 69,00 грн., крім того ПДВ –13,80 грн., всього в розмірі 82,80 грн.

Пунктом 5.2 цього Договору передбачено, що тариф на транспортування газу, зазначений у пункті 5.1 Договору, може змінюватись на підставі рішення Національної комісії регулювання електроенергетики України; у випадку зміни тарифу, новий тариф є обов'язковим для сторін за даним Договором з моменту введення його в дію; зміна тарифу оформлюється сторонами додатковою угодою до даного Договору.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 01.09.08р. тариф на транспортування 1000 м3 газу по магістральних трубопроводах позивача, відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 07.08.08р. № 935, з 01.09.08р. встановлюється в розмірі 80,10 грн., крім того ПДВ –16,02 грн., всього в розмірі 96,12 грн.

Пунктами 4.1 та 4.3 Договору встановлено, що послуги з транспортування газу магістральними газопроводами оформлюються відповідачем і позивачем актами здачі-приймання послуг по транспортуванню газу, які є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Протягом періоду з січня по грудень 2009 року позивач належним чином виконував свої зобов’язання за Договором з надання послуг по транспортуванню відповідачу природного газу загальним обсягом 230 613,653 тис.м3 газу, що підтверджується щомісячними актами здачі-приймання з послуг транспортування газу, які наявні в матеріалах справи (а. с. 34-46), загальною вартістю на суму 22166 584 грн. 32 коп.

Згідно з п. 6.2 вказаного договору оплата послуг по транспортуванню газу здійснюється відповідачем в розмірі вартості послуг шляхом щоденного перерахування грошових коштів на рахунок позивача в порядку встановленому Алгоритмом (порядком) розподілу коштів, затвердженим Національною комісією регулювання електроенергетики України. Остаточний розрахунок за фактично надані послуги по транспортуванню газу здійснюється відповідачем протягом місяця, наступного за звітним місяцем, в якому здійснювалось транспортування газу.

Як вбачається з розрахунку позивача, загальна вартість наданих у 2009 році послуг з транспортування газу становить 22166 584 грн. 32 коп., повну оплату за які відповідач не виконав, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 2012 135 грн. 48 коп. основного боргу.

Відповідно до пункту 7.3 Договору відповідач має сплатити пеню в розмірі 0,1 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день такого прострочення, де з врахуванням п. 10.4 цього ж договору застосовується позовна давність у 3 (три) роки.

У зв’язку із простроченням платежів та вказаної вище умови Договору відповідачу нарахована пеня, яка згідно розрахунку позивача за період з 29.02.09р. по 31.07.10р. становить 482876 грн. 80 коп.

На підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу додатково до суми основного боргу збитки від інфляції в розмірі 306090 грн. 48 коп. за період з березня 2009 року по квітень 2010 року, а також 3% річних з простроченої суми за період з 01.03.09р. по 17.08.10р. суму 111584 грн. 54 коп.

На підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 7% від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання зобов’язання у сумі 442724 грн. 06 коп.

Доказів добровільного погашення існуючої уточненої заборгованості відповідач на час розгляду справи суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони є суб’єктами господарювання, тому згідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 Господарського кодексу України, до прав і обов’язків сторін, що виникли на підставі спірного Договору і є господарськими зобов’язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ч. ч. 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до положень ст. 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов’язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов’язаний відшкодувати збитки завдані невиконанням зобов’язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

          Згідно до приписів ст. ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Таким чином, відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов’язання перед позивачем, чим порушив умови укладеного із позивачем Договору та вищевказані приписи чинного законодавства, на підставі чого позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми 2012 135 грн. 48 коп. основного боргу, 306090 грн. 48 коп. збитків від інфляції та 111 584 грн. 54 коп. 3% річних –є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 7% штрафу, то у їх задоволенні слід відмовити з наступних підстав.

Встановлені ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції, зокрема, штраф у розмірі семи відсотків вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання, застосовуються у разі якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо інше не передбачено законом чи договором. За змістом цієї норми вона покликана захищати інтереси держави у тому випадку, коли суб’єкти господарювання, що належать до державного сектора економіки, не передбачили в умовах договору будь-якої відповідальності за порушення своїх господарських зобов’язань і законом також не встановлено певної відповідальності в окремих галузях господарювання.

Умовами укладеного між позивачем та відповідачем договору № 117Н-571 від 18.12.07р. були встановлені певні види та умови відповідальності, зокрема, у вигляді стягнення пені (п. 7.3 Договору) в зв’язку із прострочкою платежів, тому положення ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, не можуть бути застосовані до вищевказаних правовідносин сторін, тобто позовні вимоги про стягнення суми 442 724 грн. 06 коп. –7% штрафу є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Разом з тим, господарський суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач, як на перешкоди у своєчасному виконанні своїх грошових зобов’язань саме на: неплатоспроможність певної частини населення –є загальновідомим фактом, який встановлений у Законах України "Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги" від 13.11.96р. № 486/96-ВР та "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" від 20.02.03р. № 554-IV, при цьому газ замовника, транспортування якого здійснює виконавець, згідно п. 1.2 Договору призначений для потреб населення, а доказом того, що газ транспортувався та постачався виключно для подальшої реалізації населенню є договір № 06/07-2743 від 29.12.07р., а також надані відповідачем відомості про те, що станом 01.07.10р. заборгованість населення міста Кривого Рогу за природний газ у 2009 році становить 12 811 509 грн. 81 коп. суд вважає за необхідне, на підставі ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, зменшити розмір належної до стягнення з відповідача на користь ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" пені до 50% від її розміру, тобто у стягненні пені в сумі 241 438 грн. 40 коп. –відмовити.

Судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, без врахування зменшеного судом розміру пені.

          Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 43, 45, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Криворіжгаз” (50051, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Металургів, 1, ЄДРПОУ 03341397) на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, ЄДРПОУ 30019801) 2012 135 грн. 48 коп. (два мільйони дванадцять тисяч сто тридцять п’ять грн. 48 коп.) основного боргу, 241 438 грн. 40 коп. (двісті сорок одну тисячу чотириста тридцять вісім грн. 40 коп.) пені, 306090 грн. 48 коп. (триста шість тисяч дев’яносто грн. 48 коп.) збитків від інфляції, 111 584 грн. 54 коп. (сто одинадцять тисяч п’ятсот вісімдесят чотири грн. 54 коп.) 3% річних, 21677 грн. 34 коп. (двадцять одну тисячу шістсот сімдесят сім грн. 34 коп.) державного мита, 200 грн. 62 коп. (двісті грн. 62 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання.

СуддяІ.А. Рудь Рішення підписано - 21.08.10р.