Постанова № 11033735, 31.08.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2010 р. № 8/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів :Удовиченка О.С.,

Білошкап О.В., Заріцької А.О.

розглянувши касаційну скаргуТОВ "Компанія "Розточчя"

на ухвалу

та на постановугосподарського суду Рівненської області від 27.04.2010

Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2010

у справі№ 8/14

господарського суду Рівненської області

за заявоюТОВ "Нівісан"

доЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС"

пробанкрутство

арбітражний керуючийДемидов І.А.

в судовому засіданні взяли участь представники :

ТОВ "Компанія "Розточчя"Садовий В.С.

арбітражний керуючийДемидов І.А.

ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС"Пузирко О.О.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 02.06.2009 порушено провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС".

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 15.06.2009 в підготовчому засіданні введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Демидову І.А., зобов'язано ТОВ "Нівісан" опублікувати оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство опубліковано в газеті "Голос України" від 24.06.2009 №115 (4615).

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 27.04.2010 (суддя Демидюк О.О.) затверджено реєстр вимог кредиторів ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС", відмовлено ТОВ "Компанія "Розточчя" в заяві про визнання кредитором з вимогами до боржника на суму 35776170,00 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2010 (судді: Михалюк О.В., Новосад Д.Ф., Мельник Г.І.) ухвалу господарського суду Рівненської області від 27.04.2010 залишено без змін, апеляційну скаргу ТОВ "Компанія "Розточчя" залишено без задоволення.

ТОВ "Компанія "Розточчя" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2010 скасувати, ухвалу господарського суду Рівненської області від 27.04.2010 змінити шляхом доповнення резолютивної частини наступним змістом: "Вимоги кредитора ТОВ "Компанія "Розточчя" до боржника в сумі 35776170,00 грн. визнати обґрунтованими та включити їх до реєстру вимог кредиторів боржника".

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст.ст. 257, 258 ЦК України, ст.ст. 14, 15, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.43 ГПК України.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає не задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 22.09.20009 року розпорядник майна ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" подав до господарського суду реєстр вимог кредиторів (т.1 а.с. 234).

Згідно уточненого реєстру вимог кредиторів ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" станом на 23.04.2010 включено вимоги кредиторів боржника, розглянуті та визнані боржником на загальну суму 29128239 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 15 ст. 11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі - Закон) після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори, незалежно від настання строку виконання зобов'язань, мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

Відповідно до п. 1 статті 14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Згідно п. 3 цієї статті боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Статтею 15 Закону встановлено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Таким чином, якщо господарський суд дійде висновку, що спірні вимоги кредитора обґрунтовані та підтверджені відповідними документами, такі вимоги визнаються судом; в іншому випадку у задоволенні таких вимог суд відмовляє повністю або частково.

Як вбачається з матеріалів справи, після опублікування в газеті "Голос України" від 24 червня 2009 року № 115 (4615) оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" ТОВ "Компанія "Розточчя" (далі Компанія) звернулось до господарського суду із заявою про визнання кредитором боржника з грошовими вимогами у розмірі 35776170 грн.

В обґрунтування кредиторських вимог ТОВ "Компанія "Розточчя" посилається на укладені між товариством та боржником договорів купівлі-продажу від 09.09.2005 року та п'ятнадцять договорів від 04.10.2005 року, угоду між ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" та ТОВ "Містобудінвест", угоду від 07.03.2006 року, додаткову угоду до вказаної від 09.03.2006 року, договору відступлення права вимоги від 14.03.2006 року, укладену між ТОВ "Містобудінвест" та ТОВ "Компанія "Розточчя", відповідно до якого до ТОВ Компанія "Розточчя" переходить право вимагати від ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" виконання обов'язків по погашенню боргу в сумі 1 665 0000 грн., сплати штрафів, неустойки, процентів за договором від 07.03.2006 року, договори купівлі-продажу .

Судами попередніх інстанцій встановлено, що вимоги заявника до боржника на заявлену суму документально не підтверджені, є безпідставними, не визнані боржником, до реєстру вимог кредиторів ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" не включені.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договорів купівлі-продажу автомобілів, будівельної техніки та іншого майна, укладених 09.09.2005 та 04.10.2005 між боржником (продавець) та ТОВ "Компанія "Розточчя" (покупець), ТОВ "Компанія "Розточчя" перераховано за реквізитами, вказаними боржником, в період з 26.12.2005 по 28.12.2005 на рахунки державної виконавчої служби суму 1810425,00 грн.

ТОВ "Компанія "Розточчя" зазначено, що боржником порушено умови договору щодо передачі майна покупцю. У зв'язку із цим товариством заявлено кредиторські вимоги на суму 1810425,00 грн. На вказану суму заявником нарахована пеня згідно п.7.2 укладених договорів, яка склала 13186545,00 грн.

Втім, судами встановлено, що згідно копій актів прийому-передачі від 28.12.2005 року та 10.01.2006 року, залучених до справи заявником 04.02.2010 року, покупець ТзОВ Компанія "Розточчя" прийняв, а продавець ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" передав транспортні засоби на виконання договорів купівлі-продажу від 04.10.2005 року та від 09.09.2005 року (пункти 3.1 та 3.2 договорів) (т.2 а.с. 158-180).

За таких обставин, судами встановлено, що заборгованість згідно договорів купівлі-продажу від 09.09.2005 року та від 04.10.2005 року не підтверджується.

Вимоги заявника ТОВ "Компанія "Розточчя" до боржника в сумі 1665000,00 грн. та 19114200,00 грн. процентів за користування чужими коштами згідно угоди, укладеної між ТОВ "Містобудінвест" та ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" від 07.03.2006 та договору відступлення права вимоги від 14.03.2006, укладеного між ТОВ "Компанія "Розточчя" та ТОВ "Містобудінвест" також не були визнані боржником та судами, виходячи з наступного.

З заяви ТОВ "Компанія "Розточчя" та доданих до неї копій документів вбачається, що 07.03.2006 між ТОВ "Містобудінвест" (кредитор) та ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" укладено угоду про погашення боргу. В п.1.1 договору зазначено, що борг виник внаслідок помилкового перерахування кредитором платіжним дорученням №2 від 10.01.2006 коштів в сумі 6000000,00 грн., платіжним дорученням №3 від10.01.2006 коштів в сумі 7000000,00 грн., платіжним дорученням №4 від 10.01.2006 коштів в сумі 3000000,00 грн., платіжним дорученням №30 від 06.03.2006 коштів в сумі 65000,00 грн. Всього на суму 1665000,00 грн. Відповідно до п.2.1 цієї угоди ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" зобов'язано повернути кошти протягом 3 календарних днів з моменту підписання цієї угоди. Відповідальність за невиконання цієї угоди передбачена п.3.1 цієї угоди.(а.с. 57)

Судами встановлено, що з аналогічною вимогою, яка ґрунтується на угоді про погашення боргу від 07.03.2006 звернулося до суду ТОВ "Неотехінформ". Вимоги ТОВ "Неотехінформ" не були визнані судом, оскільки, встановлено, що додатковою угодою від 09.03.2006 угода від 07.03.2006 про погашення боргу в сумі 1665000,00 грн. була змінена, відомості про додаткову угоду від 09.03.2006, укладену між ТОВ "Містобудінвест" та ТОВ "Компанія "Розточчя" в договорі уступки вимоги від 14.03.2006 відсутні. Оригінали угоди від 09.03.2006, яка витребовувалась ухвалами господарського суду від 15.10.2009, від 05.11.2010 та від 12.03.2010 року, ТОВ "Неотехінформ" надано не було.

Крім того, судами встановлено, що ТОВ "Компанія "Розточчя" пропущено 3-х річний строк, встановлений ст.ст.257, 258 ЦК України, пред'явлення вимог по стягненню заборгованості в сумі 1665000,00 грн. та 19114200,00 грн. процентів за користування коштами за угодою від 07.03.2006, судові рішення про стягнення з боржника суми боргу відсутні.

Таким чином, судами попередніх інстанцій оцінено подані заявником докази та встановлено, що вимоги ТОВ "Компанія "Розточчя" на загальну суму 35776170,00 грн. є необґрунтованими, оскільки заявником не подано належних доказів, які б підтверджували факт виникнення заборгованості у боржника.

Переоцінка доказів та встановлення обставин, відповідно до вимог ст. 1117 ГПК України, не входить до компетенції касаційної інстанції при перегляді судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції є законними та обґрунтованими, підстави для їх скасуванні відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ТОВ "Компанія "Розточчя" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 27.04.2010 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2010 у справі №8/14 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді О.В. Білошкап

А.О. Заріцька

Постанову Вищого господарського суду України

підписано 02.09.2010