Рішення № 110270030, 17.04.2023, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/1355/22

Провадження № 2/177/92/23

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

17 квітня 2023 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Березюк М. В.

за участі: секретаря Баля А. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, матеріали цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та виступає на стороні відповідачів ОСОБА_3 , про звільнення майна з-під арешту, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просив суд звільнити з-під арешту, накладеного ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 07.09.2009 по справі № 2-3617/2009, нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею 0,1200 га, кадастровий номер 1221881300:03:001:0150, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_3 . Просив суд вирішити питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування позову представник позивача зазначав, що 10.06.2008 між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 244/06/М7. Згідно кредитного договору ОСОБА_3 надано кредит в сумі 34600 доларів США на строк до 08.06.2018, зі сплатою 15,8 процентів річних за користування кредитом, на придбання земельної ділянки площею 0,12 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_3 , укладено іпотечний договір № 244/06/М7/1з від 10.06.2008 року, посвідчений в нотаріальному порядку. Згідно п. 2.1.1 Договору іпотеки, предметом іпотеки є земельна ділянка, площею 0,1200 га, кадастровий номер 1221881300:03:001:0150, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_3 .

Зобов`язання за кредитним договором перед АБ «Укргазбанк» ОСОБА_3 не виконані, у зв`язку з чим рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 08.06.2012 по справі № 2-319/11, що набрало законної сили, з ОСОБА_3 на користь банку стягнуто заборгованість за кредитним договором на загальну суму 51582,75 доларів США та 146654,96 грн. Вказана заборгованість не погашена та складає 51582,75 доларів США та 125526,86 грн. Банком здійснюються заходи з примусового стягнення заборгованості, іпотека та заборона відчуження до цього часу не скасовані, проте в процесі виконавчого провадження стало відомо, що на предмет іпотеки накладено арешт згідно ухвали Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 07.09.2009 по справі № 2-3617/2009 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 08.09.2009 здійснено державну реєстрацію вказаного арешту. АБ «Укргазбанк» не був залучений до участі у справі в Тернівському районному суді м. Кривого Рогу, копію ухвали від 07.09.2009 отримав лише 20.09.2021.

Представник позивача зазначав, що з метою захисту порушеного права іпотекодержателя, позивач звертався до суду з позовом до ОСОБА_4 , в ході розгляду справи встановлено, що остання померла та її спадкоємцями, які прийняли спадщину є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . У вказаній справи № 215/6822/21 провадження закрито на підставі п. 1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, оскільки спірні правовідносини не є такими, що безпосередньо пов`язані з особою ОСОБА_4 , позивач звернувся до суду з вказаним позовом до її спадкоємців.

Чинність запису про арешт у Державну реєстрі речових прав на нерухоме майно, які зареєстровані після реєстрації запису про іпотеку, порушують права та законні інтереси позивача, як стягувача та іпотекодержателя предмета іпотеки, що полягає у неможливості звернення стягнення на предмет іпотеки без зняття арешту з майна. Вказував, що позивач має переважне право на задоволення своїх вимог до ОСОБА_3 за рахунок майна переданого в іпотеку. У зв`язку з чим, просив суд позов задовольнити.

Представник позивача будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. На задоволенні позову наполягав з підстав вказаних у позові, проти заочного розгляду справи не заперечував (а.с. 3 зворот, а.с.128-130).

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в тому числі ОСОБА_2 в порядку визначеному ч.11 ст. 128 ЦПК України (а.с. 45-47, 58, 82-83, 96-97, 108-109, 131, 132, 132, 155-156), в судове засідання повторно не з`явилися, про причини неявки суду не повідомила. Відзиву не подано.

Третя особа ОСОБА_3 та його представник адвокат Заборський О.В., будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, представник ОСОБА_5 надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити.

Разом з тим, третьою особою реалізовано право на подання письмових пояснень, іменованих представником як відзив на позов, в якому заперечуючи проти позову вказував про зловживання процесуальними правами, у зв`язку з неповідомленням про звернення до суду з аналогічним позовом, не підтвердження існування обтяження на дату звернення до суду. Крім цього зазначав про відсутність права позивача для звернення до суду з вказаним позовом, оскільки він не був учасником у справі в Тернівському районному суду м. Кривого Рогу, в якій вживалися заходи забезпечення позову. Представник вважав відсутніми підстави для задоволення позову через те, що позов пред`явлено до спадкоємців померлої ОСОБА_4 , в інтересах якої було забезпечено позов Тернівським районним судом м. Кривого Рогу, у відносинах, що не допускають правонаступництва. У зв`язку з чим, представник третьої особи просив суд закрити провадження по справі, а також відмовити у задоволенні позову, через обрання невірного способу захисту (а.с. 85-87, 94-95).

АБ «Укргазбанк» надало відповідь на відзив третьої особи, в якому заперечуючи доводи заяви по суті справи представника третьої особи вказав про чинність арешту майна, що є предметом спору. Вказав, що існуючий арешт на майно боржника ОСОБА_3 , накладений в рамках іншої справи, про скасування якого як заходу забезпечення позову позивачу відмовлено, що порушує права позивача як стягувача та іпотекодержателя. Зазначав, що при забезпечені позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , останній приховав факт існування договору іпотеки щодо вказаної земельної ділянки. Представник заперечив факт звернення позивача з аналогічним позовом до суду та вказав про встановлений факту прийняття відповідачами спадщини після ОСОБА_4 , а отже належності відповідачів. В задоволенні клопотання про закриття провадження по справі представник просив відмовити (а.с. 110-111).

Клопотання представника третьої особи про закриття провадження по справі залишено без задоволення ухвалою суду від 17.04.2023.

Оскільки учасники по справі, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, відзиву відповідачами не подано, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на місці ухвалив здійснити заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо, відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам по справі, встановивши правовідносини, які існують між сторонами та яка правова норма підлягає застосуванню до них, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 10.06.2008 між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_3 укладено договір кредиту № 244/06/М7 від 10.06.2008, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 34600 доларів США на строк до 08.06.2018, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,8 % річних (п. 1.1. договору). Кредит надавався на придбання земельної ділянки площею 0,12 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (п. 1.5 договору).

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору, згідно договору іпотеки № 244/06/М7/1з від 10.06.2008, укладеного між банком та ОСОБА_3 , одночасно з кредитним договором, в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором Банк приймав в іпотеку нерухомість, що визначена п. 1.5 цього Договору, тобто земельну ділянку площею 0,12 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 21-23).

10.06.2008 ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Тищенко О.І., придбано земельну ділянку площею 0,1200 га, кадастровий номер 1221881300:03:001:0150, що призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та розташована по АДРЕСА_1 (а.с. 12-13).

10.06.2008 між ВАТ АБ «Укргазбанк» (іпотекодержатель) та ОСОБА_3 (іпотекодавець), укладено договір іпотеки № 244/06/М7/1з без оформлення заставної, відповідно до умов якого цей договір забезпечує всі вимоги іпотекодержателя, що випливають із кредитного договору № 244/06/М7 від 10.06.2008 та додаткових угод до нього. Предметом договору іпотеки є земельна ділянка площею 0,12 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 10.06.2008. Відповідно до п. 3.1.4 - 3.1.6 договору іпотеки, банк як іпотекодержатель має право вимагати від будь-якої особи припинення посягання на предмет іпотеки, яке загрожує його втратою або пошкодженням, а також має право у випадку, якщо в момент настання терміну виконання будь-якого зобов`язання за кредитним договором (сплата процентів та/або повернення кредиту) в повному обсязі або в частині виконано не буде виконано, іпотекодержатель має право одержувати задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: за рахунок коштів, виручених від реалізації предмета іпотеки, одержати задоволення своїх вимог на свій розсуд переважно перед іншими кредиторами або залишити у своїй власності предмет іпотеки шляхом погашення заборгованості за кредитним договором за рахунок власних коштів у відповідності з цим договором. Пунктом 3.3.3 договору іпотеки, іпотекодавець зобов`язаний сповіщати іпотекодержателя про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на право іпотекодержателя, не пізніше 1 доби з часу, коли ці зміни сталися, а згідно п. 3.3.9 - не перешкоджати реалізації прав іпотекодержателя. Право іпотекодержателя щодо звернення стягнення на передане в іпотеку майно, визначено в розділі 6 договору іпотеки (а.с. 6-9). Вказаний договір іпотеки посвідчено нотаріально та зареєстровано в державну реєстрі іпотек 10.06.2008 за реєстровим номером 7365414, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстровим номером 7365319 від 10.06.2018 (а.с. 10-11).

Як слідує з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 325454276 від 10.03.2023, долученого позивачем до відповіді на пояснення третьої особи, на підставі вказаного іпотечного договору внесено відомості до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна номер обтяження 7365319, а реєстр іпотек містить відомості про реєстрацію предмета іпотеки за № 7365414 від 10.06.2008 (а.с. 138-140).

У зв`язку з невиконанням умов договору кредиту рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу у справі № 2-319/11 від 08.06.2012 задоволено позов ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , стягнуто солідарно заборгованість за кредитним договором № 244/06/М7 від 10.06.2008 в загальному розмірі 51582,75 доларів США та 146654,96 грн. Рішення набрало законної сили 13.12.2012 (а.с. 15-20). Однак ОСОБА_3 борг перед ПАТ «Укргазбанк» не сплатив, що підтверджувалося позивачем довідкою № 513/1195 від 20.10.2022, згідно якої на вказану дату борг складав 51582,75 доларів США та 125526,86 грн (а.с. 14). Доказів на спростування факту наявності заборгованості відповідачами та третьою особою суду не надано.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Так, відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Окремим видом застави є іпотека (ст. 575 ЦК України). Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, а також застава об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості.

Відносини в сфері іпотеки врегульовано Законом України «Про іпотеку», відповідно до ст.1 якого, іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом; іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання свого зобов`язання або зобов`язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель; іпотекодержатель - кредитор за основним зобов`язанням;

Відповідно до ст. 3 вказаного Закону, іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Іпотека зберігає свою силу, в тому числі, до припинення основного зобов`язаня або закінчення строку дії іпотечного договору.

Будь-яких обставин, які б вказували на припинення іпотеки в даній справі, перед судом не доведено.

Однак, як вказує позивач, він позбавлений можливості реалізувати право на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки на земельну ділянку, що є предметом іпотеки, накладено арешт на підставі ухвали Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 07.09.2009 у справі № 2-3617/2009, що підтверджується даними відомостей з Єдиного реєстру заборон на нерухоме майно, в якому серед інших обтяжень, наявне обтяження з типом: арешт нерухомого майна з реєстраційним номером 9035625 від 08.09.2009, підставою якого є ухвала Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 07.09.2009 у справі № 2-3617/2009, згідно якого об`єктом обтяження є земельна ділянка площею 0,1200 га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1221881300:03001:0150 (а.с. 138-140). Вказана інформація спростовує доходи третьої особи, що позивачем не доведено існування вказаного арешту.

Як слідує з копії ухвали Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 07.09.2009 за заявою ОСОБА_4 про забезпечення позову в справі № 2-3617/2009, накладено арешт на земельну ділянку площею 0,1200 га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1221881300:03001:0150. Вказаний захід забезпечення позову вжито у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики в сумі 160000 грн (а.с. 5). По даній справі ухвалено рішення від 09.12.2010 у справі № 2-3435/10, яким позов частково задоволено, заходи забезпечення позову не скасовано, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру судових рішень.

Як вказує позивач, та підтверджується копією ухвали Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 16.06.2022 у справі № 215/1854/22 провадження 2-зз/215/22, АБ «Укргазбанк», який не було залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , в тому числі при вирішенні питання про накладення арешту на майно, що перебувало в іпотеці, вживало заходів для захисту свого порушеного права шляхом звернення до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу з заявою про скасування заходів забезпечення позову, які порушують його права іпотекодержателя. Однак, ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 16.06.2022, що набрала законної сили 02.07.2022, банку повернуто його заяву без розгляду з посиланням, в тому числі на те, що банк не був стороною чи третьою особою у справі в якій вжито заходів забезпечення позову (а.с. 89-90, 152-153).

Вказано банку, що інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову належить їй, а не стороні по справі, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття арешту з нього (а.с. 89-90). Як слідує з супровідного листа Тернівського районного суду м. Кривого Рогу копію ухвали суду від 07.09.2009 банк отримав лише 20.09.2021 на власний запит (а.с. 27).

Будь-яких доказів того, що ОСОБА_3 повідомляв банк про існування вказаної ухвали суду, в тому числі на виконання умов договору іпотеки щодо повідомлення іпотекодержателя про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на право іпотекодержателя, не пізніше 1 доби з часу, коли ці зміни сталися (п. 3.3.3 договору іпотеки), третьою особою суду не надано.

Нині позивач звернувся до суду з позовом про звільнення іпотечного майна з-під арешту, на що йому було вказано в ухвалі суду від 16.06.2022, а тому доводи представника третьої особи щодо відсутності у позивача права на вказаний позов, а також обрання неналежного способу захисту, суд розцінює критично.

Позивач звертався до суду з позовом до ОСОБА_4 про звільнення майна з-під арешту, але ухвалою суду від 07.10.2022 у справі № 215/6822/21 провадження по справі закрито, оскільки ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до відкриття провадження по справі. Як встановлено вказаною ухвалою суду та підтверджено копіями заяв про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , її спадкоємцями є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які звернулися з заявами про прийняття спадщини до нотаріуса, а спадкоємець ОСОБА_7 відмовилася від спадщини (а.с. 28-31).

Як слідує з вищевказаної ухвали Криворізького районного суду від 07.10.2022, що набрала законної сили 25.10.2022, позов, що є предметом розгляду у даній справі не є ідентичним тому, що перебував у провадженні суду у справі № 215/6822/21, оскільки пред`явлений вже не до ОСОБА_4 , а до її спадкоємців, оскільки спірні правовідносини (правовідносини щодо прав кредитора у відносинах позики) не є такими, що нерозривно пов`язані з особою ОСОБА_4 , а отже допускають правонаступництво.

Відповідно, суд критично оцінює доводи представника третьої особи про зловживання позивачем процесуальними правами через пред`явлення до суду того ж позову, що був предметом розгляду у справі № 215/6822/21, а також доводи про те, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Оскільки боргові зобов`язання ОСОБА_3 перед банком не припинено, вони забезпечені іпотекою, але наявність зареєстрованого арешту на майно боржника ОСОБА_3 , накладеного на підставі ухвали Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 07.09.2009, унеможливлює реалізацію прав позивача як іпотекодержателя, в тому числі звернення стягнення на предмет іпотеки, при цьому зареєстроване право іпотеки банку є першочерговим порівняно з правом інших кредиторів ОСОБА_3 , в тому числі права спадкоємців ОСОБА_4 , які були зареєстровані пізніше, вже після реєстрації іпотеки, суд приходить до висновку про наявність у позивача права на захист порушеного та невизнаного права іпотекодержателя.

Відповідачі по справі, які є правонаступниками ОСОБА_4 , первісного стягувача в інтересах якого вжито заходи забезпечення позову за ухвалою Тернівського районного суду від 07.09.2009, є належними відповідачами за даним позовом, оскільки нині саме в їх інтересах накладено арешт на майно боржника ОСОБА_3 , що узгоджується з положеннями абз. 2 п. 2 Постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 «Про судову практик в справах про зняття арешту з майна». ОСОБА_3 , який є основним боржником та залучений до участі у справі в якості третьої особи, мав можливість висловити свою позицію по справі, заперечуючи проти позову.

Відповідно до абз. 4 п. 9 Постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 «Про судову практик в справах про зняття арешту з майна», заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу (частина третя статті 154 ЦПК). При цьому із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору (частина четверта статті 154 ЦПК). Вказане стало підставою для залишення без розгляду заяви АБ «Укргазбанк» щодо скасування заходів забезпечення позову, адже останнє не залучалося до участі у справі, в якій вжито заходів забезпечення позову. Інша ж особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (стаття 60 Закону про виконавче провадження).

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позивачем обрано належний та ефективний спосіб захисту порушеного та невизнаного права іпотекодержателя, а тому позов підлягає до задоволення, зі звільненням вищевказаної земельної ділянки з-під арешту накладеного на підставі ухвали Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 07.09.2009.

Суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є єдиним ефективним способом захисту порушеного права позивача, за встановлених судом обставин, тобто таким способом захисту, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір у розмірі 2481 грн (а.с. 56), який був сплачений позивачем при зверненні до суду.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.12, 141, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 279, 280-282 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та виступає на стороні відповідачів ОСОБА_3 , про звільнення майна з-під арешту - задовольнити.

Скасувати арешт, накладеного на підставі ухвали Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 07.09.2009 по справі № 2-3617/2009 (запис про обтяження № 9035625, зареєстрований 08.09.2009), звільнивши з-під арешту нерухоме майно, а саме земельну ділянку площею 0,1200 га, кадастровий номер 1221881300:03:001:0150, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_3 .

Стягувати з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), кожної окремо, на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» (ЄДРПОУ 23697280, місцезнаходження вул. Єреванська, 1, м. Київ, 03087), 1240 (одна тисяча двісті сорок) гривень 50 копійок, у рахунок відшкодування судового збору сплаченого при звернення до суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та подання апеляційної скарги на заочне рішення, може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених процесуальним законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.В. Березюк