Рішення № 11019656, 19.08.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" серпня 2010 р.Справа № 4/124-2978 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

Розглянув справу

за позовом Лановецького районного споживчого товариства, вул. Грушевського, 2, м. Ланівці, Тернопільської області

до Лановецької міської ради, вул. Незалежності, 34, м. Ланівці, Тернопільської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3 АДРЕСА_1

про усунення порушення права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 шляхом визнання незаконним та скасування рішення восьмої сесії Лановецької селищної ради народних депутатів від 07.05.1996р. № 119 “Про надання земельної ділянки під збудований підвал” та рішення виконавчого комітету Лановецької селищної ради від 17.12.1998р. № 142 “Про визнання за ОСОБА_3 права власності на підвал на території ринку”

За участю представників сторін:

позивача: представник Смакуля Ю.П. (довіреність № 69 від 18.08.2010р.)

відповідача: не зявився

третя особа, на стороні відповідача: не зявився

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, розяснено.

Лановецьке районне споживче товариство, вул. Грушевського, 2, м. Ланівці, Тернопільської області звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Лановецької міської ради, вул. Незалежності, 34, м. Ланівці, Тернопільської області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 АДРЕСА_1 про усунення порушення права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 шляхом визнання незаконним та скасування рішення восьмої сесії Лановецької селищної ради народних депутатів від 07.05.1996р. № 119 “Про надання земельної ділянки під збудований підвал”.

14.10.2008р. відповідач подав відзив на позовну заяву № 146 від 14.10.2008р., в якому зазначив, що твердження позивача про незаконність прийнятого рішення є безпідставними, виходячи з того, що в 1996 р. ОСОБА_3 на підставі рішення загальних зборів трудового колективу Лановецького міжгосподарського підприємства по виробництву яловичини було придбано, як обєкт незавершеного будівництва, приміщення підвалу на території ринку в смт. Ланівці, і будівництво якого було завершене за власні кошти ОСОБА_3 Підтверджуючими документами на дане приміщення є свідоцтво про право власності від 15.12.1998р. № 142 та реєстраційний напис на документі на право особистої власності, вчинений Лановецьким районним бюро технічної інвентаризації. Після придбання та завершення будівництва підвалу, ОСОБА_3 звернувся з письмовою заявою до Лановецької селищної ради про надання йому земельної ділянки під збудований підвал, і відповідно 07.05.1996р. було прийняте рішення сесії Лановецької селищної ради № 119 про надання земельної ділянки під збудований підвал. Таким чином, відповідач вважає, що вищевказане рішення прийняте на законних підставах і є обґрунтованим. Крім того, зазначає, що позивачем не наведено жодних причин пропуску строку позовної давності звернення до суду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 14.10.2008р. подала відзив на позовну заяву № б/н від 10.10.2008р. в якому стверджує, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що до задоволення не підлягають, крім того, вважає, що провадження у справі слід зупинити до вирішення справи № 02-а-1917/08 Тернопільським окружним адміністративним судом про визнання недійсним Державного акту НОМЕР_1 від 17.02.1998р. Лановецького РайСТ та рішення Лановецької селищної ради від 23.01.1998р. № 4, яке стало підставою для видачі Державного акту.

27.10.2008р. позивач подав заперечення на відзив Лановецької міської ради та СПД ОСОБА_3 та заяву про збільшення позовних вимог № 7/511 від 27.10.2008р., посилаючись при цьому на те, що як вбачається із постанови від 03.06.1996р. про перегляд в порядку нагляду ухвали арбітражного суду Тернопільської області від 22.02.1996р. у справі № 101/3, Лановецькому РайСТ був переданий діючий ринок. У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 11.11.2004р. № 16-рп-2004 у справі 1-30/2004 “ринки, як цілісні майнові обєкти перейшли у володіння і користування організацій споживчої кооперації, які відповідно до положення Закону України “Про власність” набули права власності на передане їм майно на підставі правовстановлюючих документів”. Тобто, наведеним рішенням Конституційного Суду України встановлено, що в результаті передачі державою ринків Лановецьке районне споживче товариство набуло право власності на цілісний обєкт ринок, по АДРЕСА_2 що узгоджується з постановою арбітражного суду Тернопільської області від 03.06.1996р. у справі № 101/3. Рішенням від 23.01.1998р. № 4 “Про затвердження матеріалів інвентаризації земельної ділянки Лановецького РайСТ, на якій розташований ринок” затверджено матеріали інвентаризації земель Лановецького РайСТ, на якій розташований ринок по АДРЕСА_2 і дозволено виготовити Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, на якій розташований ринок в кількості 1, 57 га, з них: під будівлями 0, 16 га, під дворами 1, 41 га. Як свідчать довідка Лановецького районного відділу земельних ресурсів від 30.10.2003р. №343 та від 04.12.2007р. №245/12/03 Лановецькому РайСТ по АДРЕСА_2 надано земельну ділянку площею 1, 57 га, на якій розміщено ринок і видано Державний акт на право постійного користування землею НОМЕР_1 від 17.02.1998р. А відповідач і третя особа не подали суду докази, що земельна ділянка згідно рішення восьмої сесії Лановецької селищної ради від 07.05.1996р. № 119 фактично надана на території ринку ОСОБА_3, також не подано: план земельної ділянки ОСОБА_3, протокол встановлення та перенесення в натуру зовнішніх границь землеволодіння ОСОБА_3 (відсутні відомості обчислення площі), доказів проведення погодження меж з Лановецьким РайСТ і вилучення цієї ділянки у позивача, висновків відділу містобудування та архітектури та районного відділу земельних ресурсів, копії Державного акту на право постійного користування землею, що свідчить про незаконність рішення Лановецької селищної ради, а в звязку з набранням чинності з 01.01.2002р. нового Земельного кодексу України рішення про закріплення за ОСОБА_3 земельної ділянки втратило чинність, оскільки діючий Земельний кодекс України не передбачає постійне користування землею з видачею Державного акту на право постійного користування землею фізичним особам. А також заявив клопотання про поновлення терміну позовної давності та у відповідності до ст. 22 ГПК України просив збільшити позовні вимоги і визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Лановецької селищної ради від 17.12.1998р. № 142 “Про визнання за ОСОБА_3 права власності на підвал на території ринку”.

25.11.2008р. відповідач подав клопотання № 147 від 14.10.2008р. про припинення провадження у справі за ст. 80 п. 1 ГПК України, як такої, що не підлягає розгляду в господарських судах України, а відноситься до компетенції адміністративних судів України, яке судом відхилено.

25.11.2008р. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача подав заяву № б/н від 10.10.2008р. про зупинення провадження у справі, до вирішення повязаної з нею іншої справи за № 2-а-1917/08 по суті в Тернопільському окружному адміністративному суді, у звязку з тим, що предметом її розгляду є спір про визнання недійсним Державного акту на право постійного користування землею НОМЕР_1 від 17.02.1998 р. та рішення Лановецької селищної ради народних депутатів від 23.01.1998 р. № 4, сторонами якого є суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3 та відповідач Лановецька міська рада і Лановецьке районне споживче товариство, що підтверджується ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 01.08.2008р.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 25.11.2008р. провадження у справі № 4/124-2978 зупинено до вирішення Тернопільським окружним адміністративним судом справи № 2-а-1917/08.

25.06.2010р. позивачем у канцелярію суду подано клопотання № б/н від 25.06.2010р. про долучення до матеріалів справи ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.12.2008р. про закриття провадження у справі № 2-а-1917/08.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 09.08.2010р. провадження у справі № 4/124-2978 поновлено та призначено до розгляду на 19.08.2010р. на 10год. 00 хв.

Представник позивача в судовому засіданні, яке відбулося 19.08.2010р., підтримав позовні вимоги в повному обсязі, а також подав суду заперечення № б/н від 19.08.2010р. на відзив Лановецької міської ради та СПД ОСОБА_3, посилаючись при цьому на те, що, оскільки рішення від 07.05.1996р. № 119 “Про надання земельної ділянки під збудований підвал” та рішення виконавчого комітету Лановецької селищної ради від 17.12.1998р. № 142 “Про визнання за ОСОБА_3 права власності на підвал на території ринку” відповідач не довів до відома позивача і вважає себе таким, що не був зобовязаний це зробити, позивач не знав і не міг знати про наявність даних рішень до дати зазначеної в позові та запереченні. Що ж до припущення про те, що позивач не міг не замітити будівництва підвалу, зазначив, що підвал не являється обєктом нерухомості, подібним на будинок, він монтується від землею. Тому, беручи до уваги , що територія ринку є значною за площею (1, 57 га), та ту обставину, що підвал існував в цьому місці і раніше (лише не був зареєстрований) позивач не зауважив з обєктивних причин, що проводяться будь які роботи третьою особою.

Відповідач будь-яких документів, клопотань суду не подав, участь уповноваженого представника в судовому засіданні, яке відбулося 19.08.2010р., не забезпечив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином ухвалою від 09.08.2010р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 2924804, вручене його представнику - 10.08.2010р.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - СПД ОСОБА_3 будь-яких документів, клопотань суду не подав, участь уповноваженого представника в судовому засіданні, яке відбулося 19.08.2010р., не забезпечив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином ухвалою від 09.08.2010р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 2924790, вручене ОСОБА_3 - 10.08.2010р.

В судовому засіданні, у відповідності до ст. 77 ГПК України, та в межах строків передбачених ст. 69 ГПК України, розгляд справи відкладався до 28.10.2008р., а також оголошувалася перерва до 25.11.2008р. до 11 год. 30 хв. для надання можливості сторонам подати додаткові докази по справі та прийняти участь у її розгляді.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

- 07.05.1996р. восьмою сесією Лановецької селищної Ради народних депутатів прийнято рішення № 119 "Про надання земельної ділянки під збудований підвал", яким ОСОБА_3 надано в постійне користування 120 кв. м. землі під збудований підвал на території ринку та зобовязано його виготовити Державний акт на земельну ділянку, згідно із ст. 23 Земельного кодексу України;

- 17.12.1998р. виконавчим комітетом Лановецької селищної ради прийнято рішення № 142 "Про визнання за ОСОБА_3 права власності на підвал на території ринку";

- оскаржуючи зазначені рішення відповідача, Лановецьке споживче товариство посилається на те, що ним (відповідачем) при їх прийняті порушено чинне законодавство України, зокрема ст. ст. 19, 27, 31 Земельного кодексу України (ред. 1992р.), оскільки не вилучивши земельну ділянку у позивача і не позбавивши його права на користування нею, без згоди позивача надано 120 кв. м. землі на території ринку ОСОБА_3, чим порушено його права.

Оцінивши зібрані у справу докази та дослідивши норми чинного законодавства, що регулюють розглядувані правовідносини, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, з огляду на таке:

- на виконання Постанови ЦК Компартії України і Ради міністрів УРСР від 14.04.1987р. № 124 "Про заходи по поліпшенню роботи колгоспних ринків" Лановецькому РайСТ, як організації споживчої кооперації безоплатно передано у власність колгоспний ринок, що також підтверджується рішенням Конституційного Суду України від 11.11.2004р. у справі № 1-30/2004;

- постановою арбітражного суду Тернопільської області у справі № 101/3 від 03.06.1996р. підтверджено право постійного користування земельною ділянкою ринку у АДРЕСА_2;

- Лановецьке районне споживче товариство у відповідності до Державного акту на право постійного користування землею серії ТР-21 від 17.02.1998р., виданого на підставі рішення Лановецької селищної ради народних депутатів від 23.01.1998р. № 4, є належним землекористувачем земельної ділянки ринку у АДРЕСА_2, площею 1, 57 га;

- таким чином, право користування землею по АДРЕСА_2, на якій розміщено ринок, виникло у позивача в 1987 році, коли державою передано ринки у власність споживчої кооперації, відповідно являючись належним землекористувачем він оформив це право у відповідності до постанови Верховної ради України від 18.12.1990р. № 657-X-II "Про земельну реформу";

- згідно плану земельної ділянки ринку, її площа складає 1, 57 га. Протоколом встановлення та перенесення в натуру зовнішніх меж землеволодіння Лановецького РайСТ (територія ринку) від 17.10.1997р. встановлено, що вона має суміжних землекористувачів: Лановецьку селищну раду, МП "Екос", фізичних осіб: ОСОБА_6 та ОСОБА_7;

- рішенням від 23.01.1998р. № 4 "Про затвердження матеріалів інвентаризації земельної ділянки Лановецького РайСТ, на якій розміщений ринок", затверджено матеріали інвентаризації земель Лановецького РайСТ, на якій розташований ринок по АДРЕСА_2, в кількості 1, 57 га, із них: під будівлями - 0, 16 га, під дворами - 1, 41 га;

- згідно довідки Лановецького районного відділу земельних ресурсів від 30.10.2003р. № 343, та від 04.12.2007р. № 245/12/03 Лановецькому РайСТ по АДРЕСА_2 надано земельну ділянку площею 1, 57 га, на якій розміщено ринок і видано Державний акт на право постійного користування землею НОМЕР_1 від 17.02.1998р.;

Як свідчать зазначені довідки, на земельній ділянці ринку інших землекористувачів немає і до Державного акту на право постійного користування землею НОМЕР_1 від 17.02.1998р. зміни не вносилися.

Стороною у справі та третьою особою не представлено жодних доказів, які б свідчили про знаходження земельної ділянки, закріпленої за ринком в землях запасу в результаті добровільної відмови чи вилучення у позивача в установленому законом порядку, тому Лановецьке РайСТ є належним землекористувачем та належним позивачем у справі;

- відповідно до приписів ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України;

- у відповідності до ст. ст. 10, 25, 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997р. № 280/97-ВР, місцеві ради є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідні територіальні громади та здійснює від їх імені та в їх інтересах, функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією, цим та іншими законами.

Враховуючи наведене, відповідач, надаючи ОСОБА_3 земельну ділянку під збудований підвал, відповідно до вимог ст. ст. 19, 21, 31 Земельного кодексу України (ред. 1992р.), зобовязаний був провести процедуру вилучення земельної ділянки або припинення землекористування при наявності добровільної відмови від права користування, що останнім зроблено не було;

- у відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

При дослідженні судом доказів та доводів сторін, наведених в обґрунтування та заперечення позовних вимог, суд прийшов до висновку, що вимоги Лановецького РайСТ, як належного землекористувача на підставі Державного акту на право постійного користування землею, площею 1, 57 га, про визнання незаконним та скасування рішення восьмої сесії Лановецької селищної ради народних депутатів від 07.05.1996р. № 119 "Про надання земельної ділянки під збудований підвал" та виконавчого комітету Лановецької селищної ради від 17.12.1998р. № 142 "Про визнання за ОСОБА_3 права власності на підвал на території ринку" є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Посилання представника відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача на те, що у 1996 році Лановецьке споживче товариство Державного акта на право постійного користування землею ринку не мало, відповідно "законним власником" цієї земельної ділянки не являлося, тому селищна рада як представник територіальної громади, і як єдиний власник землі в межах населеного пункту, прийняла вищевказані рішення, не заслуговують на увагу, оскільки Лановецький колгоспний ринок з майном, що було на балансі обласного обєднання колгоспних ринків та закріпленою територією передано споживчій кооперації, яка і являється належним землекористувачем і відповідно до п. 6 постанови ВР України від 18.12.1998р. № 657-X-II "Про земельну реформу" вправі була таке користування відповідним чином оформити.

Крім цього, спростовуються і посилання представника відповідача на те, що на території ринку знаходяться споруди, будівлі, які будувалися без участі позивача та на те, що земельна ділянка позивачу в натурі не виділялася, з огляду на встановлені судом обставини щодо передачі позивачу Лановецького колгоспного ринку, а також переліченими вище рішенням Конституційного Суду України № 16-рп/2004 від 11.11.2004р. у справі № 1-30/2004 та постановою арбітражного суду Тернопільської області від 03.06.1996р. у справі № 101/3.

Посилання відповідача на пропуск позивачем позовної давності, яку суд розцінив як заяву про застосування позовної давності, суд відхиляє, з огляду на ч. 2 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та ст. 268 названого кодексу, згідно з приписами якого до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обовязків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Слід зазначити, що акти як нормативного так і ненормативного характеру, які постійно породжують негативні наслідки та порушують права і не відповідають вимогам Конституції та законам України, строк давності для їх впорядкування шляхом часткового чи повного скасування не може поширюватися, що знаходить своє підтвердження й у рішенні Конституційного суду України від 02.07.2002р. у справі № 1-8/2002.

Крім цього, згідно з п. 4 ст. 268 Цивільного кодексу України, на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, позовна давність не поширюється.

Державне мито та інші судові витрати згідно ст. 49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів „Про державне мито”, покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсними та скасувати рішення восьмої сесії Лановецької селищної ради народних депутатів від 07.05.1996р. № 119 “Про надання земельної ділянки під збудований підвал”.

3. Визнати недійсними та скасувати рішення виконавчого комітету Лановецької селищної ради від 17.12.1998р. № 142 “Про визнання за ОСОБА_3 права власності на підвал на території ринку”.

4. Стягнути з Лановецької міської ради, вул. Незалежності, 34, м. Ланівці, Тернопільської області, ідент. код 04396288:

- на користь Лановецького районного споживчого товариства, вул. Грушевського, 2, м. Ланівці, Тернопільської області, ідент. код 01767301 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. в повернення сплаченого державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після вступу рішення у законну силу.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обовязки, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення " 02 " 09 2010 року через місцевий господарський суд.

СуддяН.М. Бурда